Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.
Специфіка речення як синтаксичної одиниці полягає в тому, що воно: 1) виражає актуалізований інформативний зміст, 2) подає зміст і назву ситуації. До мінімальної структурної схеми простого речення входять компоненти трьох планів: 1) показники предикативності (у сучасній українській мові наявні три класи таких слів: відмінювані форми дієслова (У(), інфінітив (Іпі), відмінювані форми зв’язки-дієсло- ва (Сорг). Формальні реалізації зв’язки не виступають самостійними компонентами структурної схеми, оскільки не можуть одні створити мінімальне просте речення. У відмінюваних форм дієслова рід і число або особа у складі структурних схем варіативні, тому що їх оформлення визначається зовні — формами слів, з якими вони узгоджуються (постаючи реченнєвоспрямованою і предикативнотвірною, морфологічна категорія особи дієслова є детермінованою у семантико-парадиг- матичному аспекті іменником-підметом)); 2) певні іменникові форми, які разом із дієсловом-зв’язкою утворюють єдиний синтаксичний комплекс. Це форми називного та орудного відмінків (NA/N5), а також безприйменникові та прийменникові форми будь-якого відмінка іменника (К2), форми прикметника, дієприкметника (Асіл/Ао!.),.), інфінітива (Іпї); 3) форми дієслова або зв’язки, які постають не суворо визначеними, а допускають варіантний вияв у плані узгодження у формах |
Г о з діл XI. Структурна схема простого речення |
роду, числа та відмінка, входять компоненти, що визначають форму показників предикативності за числом, родом, особою. У сучасній українській літературній мові — це називний відмінок іменника та його різноманітні субститути (сполучення кількісних слів у різних формах іл родовим відмінком іменника, що поєднується комплетивними відношеннями і на реченнєвому рівні функціонують цілісними словосполученнями, виступаючи одним членом речення). |
.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.