План
1. Складнопідрядні речення членованої структури.
2. Складнопідрядні речення нечленованої структури.
3. Шкільна класифікація складнопідрядних речень.
Рекомендована література
61
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
а) основна
1. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія.
-Донецьк: ДонНУ, 2001. -С. 384-418.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.:
Либідь, 1993. – С. 323 – 340.
б) для конспектування
1. Медушевський А. П. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних
речень // Українська мова і література в школі. – 1974. – № 10. – С. 83 – 85.
в) додаткова
1. Горяна Г. М., Горяний В. Д. Вивчення складнопідрядних речень з підрядними
означальними та з’ясувальними // Українська мова і література в школі. – 1974.
-№ 10.-С. 71-74.
2. Пономарьова Л. Диференційні та кваліфікаційні ознаки складнопідрядних
речень прислівного типу // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. – Вип. 8. –
Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 82 – 88.
Завдання І.
У поданих реченнях з ‘ясуйте, до чого відноситься підрядна частина.
Так палко вміють цілувати лиш ті, що перший раз цілують (Б.-І. Антонич). В ній
голова моя зігріта, неначе в мареві гора (Д. Павличко). Тож доторкнися до сивизни,
Що очі молоді пече (Д. Павличко). Він [лист] ішов через поля замріяні, Через ріки
дальні і мости, Щоб слова, розлукою навіяні, Хлопцю в гуртожиток
принести…(В. Симоненко). Я думаю про тих, що народитись мали Із плоті вбитих
неньок та батьків (В. Симоненко). Вона мусила ждати, бо мова йшла про справедливі
вимоги, про добробут руських людей, про честь Київського столу (С. Скляренко). А
Йосафат ще спав і додивлявся сон, що ніби безкінечний телесеріал включався для
нього вряди-годи по ночах, видобуваючи з підсвідомості забуті в денній суєті
картини…(Р. Іваничук).
Завдання II.
Визначте, які складнопідрядні речення с членованими, а які печленованими.
Костянтин одірвав погляд від блискучого лона моря, над яким, схиляючись до
обрію, світив великий червонкуватий місяць (С. Скляренко). Коли мені не
допоможуть вірші, То не допоможуть лікарі (Д. Павличко). Де я в молодому
безмежжі Під руками твоїми горів, Там світять зоряні вежі Найкращих моїх вечорів
(Д. Павличко). Закрив я очі в радості німій, Щоб у вогні твого сяйного тіла Не
спопелів гріховний погляд мій (Д. Павличко). Коли мечами злоба небо крає І
крушить твою вроду вікову, Я тоді з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу!
(В. Симоненко). 1 на те питання не відповіла відразу, бо перед нею відчинилося вікно
і побачила освітлене яскравим ранішнім сонцем убоге мешкання своє…(В. Шевчук).
А ще мені було страшенно шкода бандури, яку розлютовані господарі потовкли на
тріски…(Ю. Мушкетик).
Завдання III.
Визначте типи складнопідрядних речень за структурно-семантичннм
принципом класифікації.
Данько гарячково схопився і ледве стримав себе, щоб не побігти (М. Иогансен).
Той тільки серцем сивіє, хто у житті не любив (В. Сосюра). Ми хвилі побачимо
знову, де Лавра стоїть на горі (В. Сосюра). Коли мені не допоможуть вірші, то вже не
62
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
допоможуть лікарі (Д. Павличко). Коли в похід виходила батава, її піснями плакала
Полтава (Л. Костенко). Чим більше я зближався з ним, тим більше тривожне
хвилювання наростало в мені (О. Жовна). Гурт цей збирався так швидко, що Волин
не встиг опам’ятатись (Ю. Покальчук). Дощ у Зінькові випав менший, так що ледве
прибив пилюку (Г. Тютюнник). Сьогодні вранці мороз був такий, що трава посивіла
(Г. Тютюнник). Хочу я, щоб в коханні з тобою усміхалась нам вічна весна
(В. Сосюра). Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси, де дуби
мовчали величаво у краплинах ранньої роси (В. Симоненко). Я зірвав цей цвіток, бо
його пелюстки нагадали мені твої губи (В. Сосюра). Україно! Доки жити буду, доти
відкриватиму тебе (В. Симоненко). У сутінках Інна здавалася красивішою, ніж її
холодне відображення у воді (О. Гончар).
Завдання IV.
З-поміж поданих речень випишіть складнопідрядні підметові та присудкові
речення. Проаналізуйте їх за структурно-семантичною класифікацією.
Я був такий молодий, що не знав ще відчаю (П. Заіребельний). Такої кривди
парубок накоїв, що не могло це скінчитись добром (Л. Костенко). Хто зустрічався з
поглядом дівчини, назавжди лишався в’язнем своїх жаг (В. Даниленко). Зійшло над
нами кохання сонце, що місяченьком в піснях зовуть (В. Сосюра). Шкода тільки, що
й нашу силу підсік ти на корені в переддень страшного лихоліття (В. Малик). Сонце
не переставало пекти, хоча його закрила сіра степова імла (В. Малик). Йому здалося,
що він назавжди втратив Альчесту…(М. Иогансен). Подаючи страви й приймаючи
посуд, Малуша спочатку відчувала на собі гострий погляд княгині Ольги, розуміла,
що вона слідкує за нею (С. Скляренко). В неї очі, як чисті плеса Росі (В. Малик). Я
виїхав до Дніпра там, де впадала в нього Стугна (П. Загребельний). Княгиню Ольгу
здивувало, що ця визначна особа імперії – права рука імператора, перший його
боярин і воєвода – розмовляє з нею руською мовою.. .(С. Скляренко).
Завдання V.
Підкресліть члени речення і визначте тип підрядної частини за шкільною
класифікацією. Накресліть горизонтальну і вертикальну схеми.
Співала так, як лиш вона уміла! (Л. Костенко). Я дивлюсь на тебе і не знаю,
чому я любив ці очі і волосся це!? (В. Сосюра). Тепер його ніхто не бачив, бо він був
сам на сам із річкою (Г. Тютюнник). День, що минув, був таким чудовим (О. Жовна).
Дзвонять радістю далі туманні, мов перейдені весни й літа (В. Симоненко). Не бійся
смутків, хоч вони як ріки (Л. Костенко). Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу
знов (В. Сосюра). Черевань одним прицмоком осушив келиха й розповідав, як йому
не таланило з жінками (В. Даниленко). Вони проснулись, коли сонце вже котилося на
захід (Ю. Покальчук). Там, де гуляє вітровій, цвіте краса-країна з дивним ім’ям
Сльозолий (В. Симоненко). Якщо Гаркуша прийде у синцях, вона знову буде плакать
(О. Гончар). Коли б усі одурені прозріли, то небо, від прокльонів посіріле, напевне б
репнуло від сорому й хули (В. Симоненко).
Завдання VI.
Дайте характеристику складнопідрядним реченням за чотирма принципами
(формально-граматичним, логіко-граматичним, структурно-семантичним і
шкільним). Накресліть горизонтальну і вертикальну схеми.
Цього разу сонце було таке величезне і якесь войовничо червоне, що Волин у
його важкій червонястості вчув неспокій завтрашнього дня, нові загрози, нові омани,
63
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
нові принади (Ю. Покальчук). Я так люблю той час без краю і землю теплу й молоду,
коли над квіткою зітхає липневий вітер у саду (В. Сосюра). Коли познайомились,
вона їхала зі снопом диких маків (О. Лишега). І сниться їй, що та сіренька пташка,
той соловей до неї прилетів (В. Сосюра). Хлопці вийшли до села з заходу, так що
тепер їм було нічого боятись (Г. Тютюнник). Ростуть вони так густо, що у лісі навіть
у день завжди панує напівморок (О. Жовна). Наловлену Волином рибу поклали у
воду, аби взяти з собою в дорогу (Ю. Покальчук). Тимко був настроєний на думи і
згадував тепер тільки те, що було близько його серцю (Г. Тютюнник). Куди б мене в
житті не прихилило, а все одно до тебе я вернусь (Л. Костенко). Оскільки Перелесник
обіцяв з’явитися сьогодні знову, то день мав бути теплий (Ю. Покальчук). Стара
покручена яблуня росла біля нього настільки близько, що, відчинивши вікно, яблука
можна було б зірвати, не виходячи з кімнати_(0. Жовна). Та краще вже самому
задавитись, ніж побачити дівчину в петлі (Л. Костенко). Крізь розчинені двері видно
було, як зійшов на небо повний місяць (Ю. Покальчук).
Завдання VII.
Визначте різновиди складнопідрядних речень за класифікацією І.І.Слинька.
В родині Кушніруків угаразд й не пригадували, звідки саме й коли взялася в хаті
ота скрипка (Ю. Покальчук). В хаті було так жарко, що кухарі працювали в одних
сорочках (Г. Тютюнник). Й коли ми закінчили перший курс, я відчув пекучу потребу
напитися води з рідних джерел (Р. Іваничук). В ту ж мить Орель відчув біль коло
серця і навіть бачив стрілу, що впилася йому в груди (С. Скляренко). Якщо дівчина
мала вибір і віддалася за багатого, вона не цінуватиме те багатство й своє заможне
життя, зітхатиме увесь вік по втраченому коханню…(Ю. Мушкетик). Хто свого
шукає, той знайде (Г. Тютюнник). Малуша нічого їй не відповіла, бо з стравниці до
кухні раптом вбігла ключниця Ярина (С. Скляренко). Якраз там, може, лавку
спорудив, де пращури колись сиділи на колодах (О. Гончар). Всі вони благословляли
любов і не знали про те, що нею можна жити і в хвилі проклинати її (Ю. Мушкетик).
Чоловік з жінкою сиділи так, наче прожили разом довге й терпке життя (Я. Лижник).
Той зосереджено-гюхмурий вигляд, що був на обличчях у бійців, передавався і на
троянівців…(Г. Тютюнник). Чи думав про Марусині пісні такі по Україні голосні, що
й сам не раз в поході їх співав (Л. Костенко).
Завдання VIII.
Виконайте повний синтаксичний розбір складнопідрядних речень.
А щастям нашим стане та підкова, де золотом написано “прости” (Г. Лиса).
Коли сумовитим дзвоном осіння блакить загуде, те полум’я стане червоним і тихо на
землю впаде (Д. Павличко). Ти в поцілунках така невсипуща, як у роботі бджола
золота (Д. Павличко). Щастя можна здобути, якщо знайдеш квіт папороті в ніч на
Купайла (О. Жовна). Ти знов прийшла, щоб кинуть на поталу весь світ чуттів і дум
моїх (В. Симоненко).
Запитання для самоперевірки
1. У чому полягають особливості структурно-семантичного погляду на
складнопідрядні речення?
2. Чим відрізняється шкільна класифікація структурно-семантична від
наукової?
3. Назвіть диференційні ознаки членованих і нечленованих речень.
4. Назвіть різновиди членованих і нечленованих речень.
64
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення
Мені часто здається, що сестра змалювала мені райський сад (В. Габор)
1. Речення складне, сполучникове, складнопідрядне, розповідне, неокличне,
стверджувальне, формально елементарне, семантично елементарне.
2. Речення складається з двох частин, одна з яких:
а) головна: мені часто здається;
б) підрядна: що сестра змалювала мені райський сад.
Між ними наявний передбачуваний, обов’язковий, прислівний
реченнєвотвірний синтаксичний зв’язок.
3. Підрядна частина стосується дієслова “здається” і відповідає на питання що
саме?
4. Тип підрядної частини за 1) формально-граматичною класифікацією –
підрядна частина поєднується з головною за допомогою сполучника що; 2) логіко-
граматичною класифікацією – підрядна частина належить до підрядних підметових
компенсуючого характеру; 3) структурно-семантичною класифікацією –
складнопідрядне речення нечленованої структури, прислівного типу, валентно-
гумовленс, з’ясувально-об’єктне; 4) шкільною класифікацією — підрядне з’ясувальне.
5. Головна частина “мені часто здається” односкладна (безособове), повна,
поширена, формально елементарна, семантично елементарна.
Головний член “здається” безособового односкладного речення виражений
формою однини теперішнього часу дієслова недоконаного виду, неперехідна форма,
позастанове.
Додаток “мені” простий, препозитивний, непрямий, виражений формою
давального відмінка однини займенника і позначає семантику суб’єкта.
Обставина “часто” із значенням міри й ступеня, непоширена, препозитивна до
головного компонента і виражена прислівником.
6. Підрядна частина “що сестра змалювала мені райський сад” двоскладна,
повна, поширена, формально елементарна, семантично елементарна.
Підмет “сестра” простий, виражений формою називного відмінка однини
іменника жіночого роду, препозитивний.
Присудок “змалювала” простий дієслівний, виражений формою жіночого роду
минулого часу дієслова доконаного виду, перехідна форма, активний стан.
Додаток “сад” простий, постпозитивний до головного компонента, прямий,
виражений формою знахідного відмінка однини іменника і позначає семантику
об’єкта.
Додаток “мені” простий, постпозитивний до головного компонента, непрямий,
виражений формою давального відмінка однини займенника і позначає семантику
об’єкта.
Означення “райський” непоширене, препозитивне до означуваного слова,
узгоджене, виражене формою знахідного відмінка однини прикметника і вказує на
ознаку за місцем розташування, препозитивне.
7. Головна і підрядна частини відділяються між собою комою.
8. Схеми: горизонтальна: [ ], ( що ); вертикальна:
.