Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Ірина Місягіна – АНАЛІЗ КОГНІТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УХИЛЬНОСТІ

У статті розглянуто когнітивний аспект реалізації комунікативної стратегії ухильності. Зроблено
спробу побудови фрейму ухильності, що відображає основні способи реалізації комунікативної стратегії
ухильності. Здійснено аналіз прагматичного контексту реалізації ухильності.
Ключові слова: комунікативна стратегія ухильності, прагматичний контекст, фрейм, комунікативно
значима інформація.

Аналіз когнітивних основ реальної комунікації є актуальним напрямком сучасних лінгвістичних
досліджень. Одним із основних завдань даного напрямку є пояснення ментальних чинників комунікативної
взаємодії та моделювання дискурсивної компетенції комунікантів [Селіванова 2006].
В межах даного когнітивного дослідження здійснюється спроба моделювання комунікативної взаємодії
учасників процесу спілкування в умовах реалізації стратегії ухильності та проводиться аналіз структур
представлення знань про способи реалізації ухильності.
Метою нашої роботи є побудова фрейму УХИЛЬНОСТІ для відображення основних способів реалізації
комунікативної стратегії ухильності.
Для досягнення поставленої мети передбачається виконання наступних завдань: здійснення аналізу
прагматичного контексту реалізації комунікативної стратегії ухильності; визначення його суттєвих ознак;
встановлення дієслів-дескрипторів для опису способів реалізації комунікативної стратегії ухильності.
При підборі матеріалу були використані наступні лексикографічні джерела: The Oxford Universal
Dictionary [OUD]; Cambridge Advanced Learner’s Dictionary [CALD]; Webster’s Revised Unabridged Dictionary
[WRUD]; Wiktionary dictionary and thesaurus [WDT]; Babylon English-English Dictionary [BEED]; Synonyms
Thesaurus with Antonyms & Definitions [STAD]; Moby(tm) Thesaurus II [MT].
Визначивши комунікативну стратегію ухильності (далі КСУ) як усвідомлювану стратегію, яка
використовується мовцем для того, щоб повністю або частково уникнути передачі комунікативно значимої
інформації, зняти з себе відповідальність за її достовірність чи передати імпліцитно [Місягіна 2008], спробуємо
проаналізувати прагматичний контекст, в умовах якого відбувається її реалізація.
Перш за все, прагматичний контекст визначається особливостями соціального контексту, оскільки
особистості постійно знаходяться в процесі соціальної взаємодії.
Аналіз соціального контексту включає опис загального соціального контексту (сфери особистого,
суспільного, неформального, інституційного) та характеристику учасників соціальної взаємодії з погляду їх
позицій (ролей, статусів), властивостей (віку, статі), відносин (авторитету, переваги), функцій (‘пасажир’,
‘батькo’ тощо) [Дейк 1989].
Аналіз прагматичного контексту передбачає також характеристику внутрішньої структури
співрозмовника (його знання, потреби, бажання, емоції, почуття тощо) та самоаналіз (аналіз своїх власних
знань, потреб, установок тощо) [Дейк 1989].
Таким чином, при аналізі прагматичного контексту реалізації КСУ слід брати до уваги:
© Місягіна І.М., 2008 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

226
1. Особистісний фактор, що виформовується трьома складовими: соціальною, психологічною та
біологічною.
Соціальна складова відображається соціальною позицією індивіда у суспільстві, яка в свою чергу
включає такі параметри комуніканта як статус, роль тощо (для прикладу, у нерівностатусній ситуації
ймовірність використання КСУ вища, ніж в умовах, коли комуніканти мають рівний статус).
На психологічну складову впливають психологічний стан мовця, його темперамент, характер, склад
мислення, перебіг індивідуальних психологічних процесів тощо (наприклад, в умовах комунікативної агресії
ймовірність використання КСУ нижча, ніж у ситуації ввічливого спілкування).
Біологічна складова залежить від анатомічних та фізіологічних особливостей індивіда, які теж певним
чином впливають на специфіку реалізації КСУ.
2. Комунікативний фактор: характер спілкування, умови перебігу спілкування, позиції комунікативних
партнерів (адресат, адресант), комунікативні особливості інформації, що передається, тощо.
Реалізація КСУ залежить від комунікативних позицій співрозмовників. Дана стратегія використовується
тоді, коли мовець опиняється у такій ситуації, у якій він, так би мовити, ‘не має вибору’ і змушений
комунікативно відреагувати попри своє небажання повідомляти інформацію (наприклад, коли до нього
звернулися із запитанням).
3. Змістовий фактор (оцінка знань, бажань, цілей).
А) Оцінювання власних знань та знань співрозмовника.
Т.Ю. Ковалевська, досліджуючи впровадження технологій нейролінгвістичного програмування у сферу
державного управління, наголошує на індивідуально-особистісному сприйнятті довкілля і суб’єктивності
мовних інтерпретацій, тобто нетотожності ‘первинної, глибинної інформативності повідомлення’ та його
репрезентованої версії [Ковалевська 2006]. Дане твердження є актуальним для моделювання знань мовця та
слухача під час реалізації КСУ.
При використанні КСУ знання мовця можуть бути у двох форматах: Я ЗНАЮ або Я НЕ ЗНАЮ. Якщо
інформація про подію відома (формат знань – Я ЗНАЮ), тоді мовець намагатиметься репрезентувати свої
знання таким чином, щоб слухач не отримав повного представлення необхідної інформації та не усвідомив
того, що мовець нею володіє (приховати своє знання). Якщо інформація про подію невідома або недостовірна
(формат знань – Я НЕ ЗНАЮ), тоді мовець намагатиметься представити інформацію так, щоб слухач не
усвідомив його незнання (приховати своє незнання).
Таким чином, у ситуації реалізації КСУ реальні та репрезентовані знання мовця та знання слухача не
будуть збігатися (див. Рис.1).

Рис.1. Модель взаємодії комунікантів у ситуації реалізації КСУ: пунктирна лінія вказує на
невідповідність знань мовця і слухача при проходженні через фільтр репрезентації.

Б) Оцінювання власних бажань та бажань співрозмовника.
Згідно з визначенням, КСУ використовується у ситуаціях, коли мовець не бажає надати комунікативно
значиму інформацію слухачу, не зважаючи на те, що слухач хоче її отримати. При цьому мовець відмовляється
демонстративно визнати своє небажання повідомити інформацію (в зв’язку з певними факторами, які часто
унеможливлюють пряму відмову) і прагне використати КСУ як засіб відхилення від надання інформації.
Модель аналізу прагматичного контексту зображена на рисунку (див. Рис.2).
За результатами аналізу прагматичного контексту відбувається процес вибору необхідного фрейму, в
якому містяться знання про реакцію та поведінку у певній стереотипній ситуації. Якщо результати аналізу
задовольняють умови фрейму як найбільш релевантної структури даних з точки зору інтересів і цілей мовця,
відбувається його активація і використання знань, що в ньому містяться.
Таким чином, якщо результати аналізу вказують на те, що у даному прагматичному контексті КСУ є
найбільш релевантною комунікативною стратегією, то відбувається активація фрейму КСУ (далі – фрейму
УХИЛЬНОСТІ).
У рамках нашого дослідження ‘фрейм’ розуміється як узагальнене, родове поняття на позначення будь-
якого способу представлення знань (сцен, скриптів, схем, сценаріїв, ментальних моделей тощо) [Филлмор
1988].

МОВЕЦЬ
Реальні знання
мовця
Репрезентовані
знання мовця
СЛУХАЧ
Знання слухача Розділ VI. Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу

227

Рис.2. Модель аналізу прагматичного контексту реалізації КСУ (з позиції мовця).

Загальна теорія фреймів була розроблена М. Мінски, який розумів їх як ‘структуру даних для
представлення стереотипної ситуації’ [Minsky 1974]. Фрейм описують у вигляді сітки, що містить вузли та
зв’язки між ними. Верхні рівні фрейму завжди є фіксованими, визначеними та істинними для певної ситуації.
Нижні рівні містять багато терміналів (‘слотів’), які заповнюються конкретною інформацією. Кожен термінал
визначає умови, які повинні задовольнятись під час операції присвоєння значень. Самі присвоєння значень є
зазвичай меншими підфреймами, ієрархічно-впорядкованими, що входять до складу фреймів.
У свою чергу об’єднання фреймів складають систему фреймів. Різні фрейми системи відображають
способи аналізу інформації, що поступає з різних джерел. Узгодження цієї інформації здійснюється з опорою на
ті термінали, що є спільними для декількох фреймів [Minsky 1974].
Теорія фреймів пристосована до лінгвістичних потреб була представлена Ч. Філлмором, який під
терміном ‘фрейм’ розуміє певну групу слів, що є ‘лексичним представником деякої єдиної схематизації досвіду
чи деякого знання’ (наприклад, фрейми днів тижня чи родинних зв’язків) [Филлмор 1988: 54].
Ф. Джонсон-Лєрд для аналізу даного поняття вживає термін ‘ментальна модель’, яка є ‘екземпляром
ймовірної ситуації, що описується текстом’. Процес побудови ментальної моделі базується на визначенні
пропозиційної репрезентації речення, а також на інформації з контексту та умовиводів на основі знань про світ
[Джонсон-Лэрд 1988: 234-236].
У даній роботі фрейм УХИЛЬНОСТІ розглядається як фрейм із складною структурою, що представляє
собою систему субфреймів, терміналів та слотів для вираження різних способів реалізації КСУ.
Ч. Філлмор зауважує, що фрейми вводяться в процес інтерпретації тексту внаслідок їх активації самим
інтерпретатором. Активація фрейму відбувається в ситуації, коли інтерпретатор під час виявлення смислу
фрагменту тексту приписує йому інтерпретацію, ‘помістивши зміст цього фрагменту в модель, яка відома
незалежно від тексту’ [Филлмор 1988: 65]. Активація фрейму має місце тоді, коли певна мовна форма або
модель асоціюється із цим фреймом.
Дж. Андор вказує на те, що лексичні елементи володіють різною здатністю активації асоційованих із
ними фреймів, при цьому з усіх частин мови найвищу здатність до активації мають дієслова [Ніконова 2006].
М.В. Мілованова, опираючись на твердження В.І Карасіка про фрейми як про динамічні структури,
зауважує, що дієслова є одними із основних засобів відображення динаміки фрейму [Милованова 2007].
Таким чином, дієслівні одиниці як структури, що домінують у висловленні (за М.Мінски [Minsky 1974])
та відображають його динаміку (за В.І. Карасіком, М.В. Міловановою [Милованова 2007]), були обрані нами
матеріалом для представлення фрейму УХИЛЬНОСТІ.
Методика дослідження включає наступні етапи: 1) пошук у тезаурусі (будова якого, згідно твердження
Ю.Н. Караулова, відповідає фреймовій організації) тих дієслів-дескрипторів, що описують різні способи
реалізації ухильності; 2) аналіз семантики даних дієслів; 3) визначення субфреймів та терміналів ухильності,
слоти яких заповнюються відповідними дієсловами.
До універсальних законів моделювання концептуального простору довкілля дослідниця
Т.Ю. Ковалевська відносить генералізацію, випущення та викривлення, які в комунікативному аспекті
визначаються як редукція інформації (експлікація лише певної частини інформації, що міститься в глибинній
Особистісний фактор
(соціальний, психологічний,
біологічний параметри)
Комунікативний фактор
(комунікативні ролі,
перебіг комунікації)
Змістовий фактор
(оцінювання знань,
бажань)
Умови статусної/рольової
нерівності; психологічні
та біологічні
характеристики

Умови, які виключають
можливість уникнення
розмови і передбачають
необхідність
комунікативної реакції
(відповіді)
Небажання надати
комунікативно значиму
інформацію і разом з тим
прагнення уникнути
демонстративної відмови
ПРАГМАТИЧНИЙ КОНТЕКСТ РЕАЛІЗАЦІЇ
КСУ ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

228
структурі), неадекватність інформації (вербалізація її спрощеної версії) та віртуалізація інформації (подання її
гіпотетичної суб’єктивованої моделі) [Ковалевська 2006].
Згідно з дефініцією поняття ‘фрейм’ як моделі стереотипної ситуації та універсальних законів
моделювання (за Т.Ю. Ковалевською [Ковалевська 2006]), фрейм УХИЛЬНОСТІ був сформований із
субфреймів ПРИХОВАННЯ та СПОТВОРЕННЯ, що репрезентують різні способи реалізації КСУ.
Кожен із субфреймів відображає повну або часткову ступінь трансформації даних, таким чином,
субфрейм ПРИХОВАННЯ вміщує термінали, які описують повне/часткове приховання інформації, а субфрейм
СПОТВОРЕННЯ вміщує термінали, що відображають повне/часткове спотворення інформації.
Субфрейм ПРИХОВАННЯ відображає ситуації, у яких інформація певним чином приховується, проте не
спотворюється. Інформація є не викривленою, але доступ до неї обмежений, оскільки інформація або взагалі не
надається (повне ПРИХОВАННЯ) або доступ до неї є ускладненим (часткове ПРИХОВАННЯ).
Повне ПРИХОВАННЯ включає термінали УНИКНЕННЯ ВІДПОВІДІ та ВІДВОЛІКАННЯ.
Термінал УНИКНЕННЯ ВІДПОВІДІ містить слоти-дієслова із семантичним компонентом ‘відхилятися
від надання відповіді на запитання’. Семантика дієслівних одиниць представлених у даному терміналі виражає
дію-намагання уникнути відповіді (часто хитрим, нечесним, обманним шляхом) через визначення своєї позиції
так, щоб уможливити відступ. Слоти даного терміналу заповнені дієсловами shuffle, palter, shift, parry, shirk,
duck, dodge, shun, elude, evade, avoid, eschew.
До терміналу ВІДВОЛІКАННЯ входять слоти, дієслова яких об’єднані семантичним компонентом
‘приховувати інформацію шляхом переходу до іншої теми або висвітлення нерелевантних деталей’. Слоти
даного терміналу представлені дієсловами sidestep, digress, fudge, waffle, skirt, wander, quibble, stray, deviate,
ramble.
Часткове ПРИХОВАННЯ містить термінали ІНАКОМОВЛЕННЯ, НАТЯКАННЯ, ВИБІРКОВІСТЬ,
НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ.
Термінал ІНАКОМОВЛЕННЯ об’єднує слоти-дієслова із семантичним компонентом ‘приховати
інформацію через її перефразування та інакомовлення’. Таким чином, інформація надається, проте смисл її не є
буквальним, а тому її розуміння ускладнене, що передбачає докладання певних розумових зусиль і є процесом
індивідуальним. До даного терміналу відносяться слоти заповнені дієсловами allegorize, rephrase, paraphrase,
reword, rehash, restate.
Термінал НАТЯКАННЯ характеризується слотами-дієсловами із семантичним компонентом ‘приховати
інформацію, передаючи її непрямо, невідкрито або через підтекст’. Слоти даного терміналу представлені
дієсловами hint, suggest, allude, intimate, imply, presuppose, connote, implicate.
Термінал ВИБІРКОВІСТЬ містить у собі дієслова із семантичним компонентом ‘приховати інформацію
через втаємничення або умовчання певних комунікативно релевантних деталей’, тобто інформація, що
передається, є вибірковою. Значеннями слотів даного терміналу є дієслова mystify, obscure, overshadow, darken,
becloud, bedim, befog, clothe, muddle, blur, adumbrate, hide, understate, conceal, camouflage, cloak, disguise,
dissimulate.
Останнім терміналом субфрейму є НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ, слоти якого об’єднані дієсловами із
семантичним компонентом ‘приховати інформацію, висловлюючись невизначено, неоднозначно, незрозуміло’.
Отже, тлумачення інформації є неоднозначним, що дозволяє певним чином ухилитись від відповідальності за
сказане. Слоти терміналу містять дієслова equivocate, weasel, hedge, prevaricate, tergiversate.
Субфрейм СПОТВОРЕННЯ відображає ситуації, в яких інформація не приховується, а спотворюється,
тобто вона є доступною, проте повністю неправдивою, недостовірною, перекрученою, викривленою (повне
СПОТВОРЕННЯ) або не зовсім вірною, неточною, приблизною (часткове СПОТВОРЕННЯ).
Повне СПОТВОРЕННЯ містить термінали НЕПРАВДИВЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ та ПЕРЕКРУЧЕННЯ.
Термінал НЕПРАВДИВЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ вміщує слоти із дієсловами об’єднаними семантичним
компонентом ‘спотворити інформацію, неправильно та неправдиво її висвітлюючи’, тобто представлена
інформація є повністю недостовірною та неправдивою, реальна ж інформація таким чином залишається
невідомою. Слотами-дієсловами даного терміналу є misinform, misrepresent, mislead, misstate, misreport, belie,
falsify.
Термінал ПЕРЕКРУЧЕННЯ представлений слотами із дієсловами, що містять семантичний компонент
‘спотворити інформацію, перекрутивши та викрививши її’. До даного терміналу входять дієслова mutilate,
garble, pervert, warp, distort, twist, wrest, wrench.
До часткового СПОТВОРЕННЯ входять термінали ПРИКРАШЕННЯ, НАБЛИЖЕНІСТЬ та
ПОМ’ЯКШЕННЯ.
Термінал ПРИКРАШЕННЯ представлений слотами-дієсловами із семантичним компонентом
‘спотворити інформацію, прикрасивши її та оформивши більш вишукано та делікатно’. Дієслова euphemize та
mince означають заміну образливого та неприємного висловлення на більш приємне, вишукане, непряме та
некатегоричне.
Термінал НАБЛИЖЕНІСТЬ містить дієслова із семантикою неточності, наближеності, неповної
відповідності. Семантичний компонент ‘спотворити інформацію, передаючи її неточно та наближено’ входить
у значення дієслів approximate, liken, assimilate, similize, equate. Розділ VI. Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу

229
У терміналі ПОМ’ЯКШЕННЯ виділені слоти-дієслова із семантичним компонентом значення
‘спотворити інформацію, зменшивши її категоричність та різкість’. Слоти даного терміналу заповнені
дієсловами soften, moderate, modify, qualify, abate, temper, assuage, palliate.
Фрейм УХИЛЬНОСТІ, його субфрейми та термінали зображені на рисунку 3.

Рис.3. Структура фрейму УХИЛЬНОСТІ.

У таблиці 1 вказані субфрейми, термінали та семантичні компоненти ситуацій, в умовах яких
відбувається реалізація КСУ.

СУБФРЕЙМ ТЕРМІНАЛ СЕМАНТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ СИТУАЦІЇ
СПІЛКУВАННЯ
ВІДВОЛІКАННЯ Приховувати інформацію шляхом переходу
до іншої теми або висвітлення
нерелевантних деталей

ПОВНЕ УНИКНЕННЯ ВІДПОВІДІ Відхилятися від надання відповіді на
запитання
НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ Приховати інформацію, висловлюючись
невизначено, неоднозначно, незрозуміло
ІНАКОМОВЛЕННЯ Приховати інформацію через її
перефразування та інакомовлення
НАТЯКАННЯ Приховати інформацію, передаючи її
непрямо, невідкрито або через підтекст

ПРИХОВАННЯ
ІНФОРМАЦІЇ

ЧАСТКОВЕ ВИБІРКОВІСТЬ Приховати інформацію через втаємничення
або замовчування певних комунікативно
релевантних деталей
НЕПРАВДИВЕ
ПРЕДСТАВЛЕННЯ
Спотворити інформацію, неправильно та
неправдиво її висвітлюючи

ПОВНЕ
ПЕРЕКРУЧЕННЯ Спотворити інформацію, представивши її
перекручено і викривлено
ПРИКРАШЕННЯ Спотворити інформацію, прикрасивши її та
оформивши більш вишукано та делікатно
НАБЛИЖЕНІСТЬ Спотворити інформацію, передаючи її
неточно та наближено

СПОТВОРЕННЯ
ІНФОРМАЦІЇ

ЧАСТКОВЕ
ПОМ’ЯКШЕННЯ Спотворити інформацію, зменшивши її
категоричність та різкість

Таблиця1. Компоненти фрейму УХИЛЬНОСТІ.

Отже, у статті було здійснено аналіз прагматичного контексту реалізації КСУ. Визначено, що на даний
аналіз впливають наступні фактори: особистісний (біологічна, психологічна та соціальна складові),
комунікативний (комунікативні ролі співрозмовників, особливості комунікативного процесу) та змістовий
(оцінювання власних знань/бажань та знань/бажань співрозмовника). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 17

230
Здійснено спробу побудувати когнітивну модель взаємодії комунікантів у ситуації реалізації ухильності.
Доведено, що в умовах вживання КСУ знання мовця при проходженні через фільтр репрезентації не збігаються
із знаннями слухача.
Визначено основні дієслова-дескриптори, що описують способи реалізації КСУ (приховання та
спотворення інформації). На базі проведеного аналізу побудовано фрейм УХИЛЬНОСТІ.
Виявлено, що фрейм УХИЛЬНОСТІ складається із 2 субфреймів, 11 терміналів та 89 слотів, заповнених
дієсловами, що описують способи реалізації КСУ.
Наступними кроками у дослідженні є частотний аналіз дієслів, що описують способи реалізації КСУ.

Література

Дейк 1989: ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. – 310с.
Джонсон-Лєрд 1988: Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения // Новое в
зарубежной лингвистике. – Выпуск 23. – М.: Прогресс, 1988. – С. 234-257.
Караулов 1987: Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Отв. ред. Д.Н. Шмелев. – М.: Наука,
1987. – 261с.
Ковалевська 2006: Ковалевська Т. Ю. Нейролінгвістичне програмування у сфері державного управління:
комунікативні перспективи. // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОРІДУ. – О., 2006. –
Вип. 2 (26). – С. 232-237.
Милованова 2007: Милованова М.В. Лингвокультурологические характеристики категории
посессивности в русском и немецком языках: Автореф. дис. … докт. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградский
государственный педагогический университет – Волгоград, 2007. – 42 с.
Місягіна 2008: Місягіна І.М. Деякі аспекти аналізу комунікативної стратегії ухильності засобами
лінгвістики та логіки // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 16. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – С.378-385.
Никонова 2006: Никонова Ж.В. Теория фреймов в аспекте лингвистических исследований / Электронный
Вестник ЦППК ФЛ. [Електронний ресурс]. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2006: http://evcppk.ru
Селіванова 2006: Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-
К, 2006. – 716 с.
Филлмор 1988: Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. –
Выпуск 23. – М.: Прогресс, 1988. – С. 52-92.
Minsky 1974: Marvin Minsky. A Framework for Representing Knowledge. [Електронний ресурс]. – MIT-AI
Laboratory Memo 306, 1974: http://web.media.mit.edu/~minsky/papers/Frames/frames.html

Лексикографічні джерела

BEED: Babylon English-English Dictionary. [Електронний ресурс]: http://www.babylon.com/define/40/online-
english-dictionary.html
CALD: Cambridge Advanced Learner’s Dictionary http. [Електронний ресурс]: http://dictionary.cambridge.org
MT: Moby(tm) Thesaurus II. [Електронний ресурс]: http://www.openthesaurus.net
OUD: The Oxford Universal dictionary on historical principles. (Prep. by W.Little.). – Oxford: Oxford
University Press, 1955.
STAD: Synonyms Thesaurus with Antonyms & Definitions. [Електронний ресурс]: http://www.synonym.com
WDT: Wiktionary dictionary and thesaurus. [Електронний ресурс]: http://en.wiktionary.org
WRUD: Webster’s Revised Unabridged Dictionary. MICRA, Inc. 22 Sep. 2008. [Електронний ресурс]:
http://dictionary.reference.com

The article addresses hedging strategy from the perspective of cognitive linguistics. The attempt is made to
develop a frame of hedging strategy. Analysis of pragmatic context is conducted in the situation of realizing hedging
strategy.
Keywords: communicative strategy, hedging, pragmatic context, frame, communicatively relevant information.

Надійшла до редакції 30 вересня 2008 року.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.