Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Валентина Критська – ІННОВАЦІЇ У ТЕМАТИЧНІЙ ГРУПІ «МІСЦЕВА ВЛАДА В УКРАЇНІ» (матеріали до словника лексико-словотвірних інновацій сучасної української мови)

У статті аналізуються мовні інновації у тематичній групі «Місцева влада в Україні», які були
зафіксовані в українських ЗМІ у 2000 – 2008 рр. Показано, що для найменування посадових осіб та структур
місцевої влади використовуються як офіційно прийняті терміни, так і неологізми. Від таких інновацій, як
мер, губернатор, муніципальний утворилися множини новотворів, що дозволяє зробити позитивний прогноз
щодо їх входження до терміносистеми влади.
Ключові слова: мовна інновація, тематична група, інтегральний словник інновацій, новотвір,
запозичення, реактивована лексика, термінологія влади.

У Відділі структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України
укладається інтегральний Словник лексико-словотвірних інновацій сучасної української мови (за матеріалами
ЗМІ). Один з аспектів, за яким класифікується реєстрова лексика в цьому словнику, – становлять тематичні
групи [Карпіловська 2004].
Функціонування і проблеми місцевої влади в Україні є однією з активно висвітлюваних тем у сучасних
ЗМІ (2000 – 2008 рр.), зокрема через неусталеність самої місцевої влади і структури власності у державі.
Накопичений у Словнику матеріал з цієї тематики показує, що відповідна тематична група перебуває у стадії
активного оновлення і поповнення. Про деякі результати аналізу цього процесу йтиметься у пропонованій
статті.
Поняття «місцева влада» охоплює владні інституції таких адміністративних і територіальних утворень,
як область, райони в областях, міста, села, селища, райони та мікрорайони в містах та територіальні громади
цих утворень. Розрізняються ці інституції за принципами виборності (місцеве самоврядування) чи
підпорядкованості вищим органам влади (зокрема, Президенту України). Офіційні назви, з якими будемо далі
порівнювати варіанти, були прийняті в Конституції України (1996 р.). Наведемо кілька витягів з цього
документа:
Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві
державні адміністрації… Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних
адміністрацій [Конституція України: 54]. Ця стаття вказує на підпорядкування місцевих органів влади вищим
владним структурам.
Стаття 141. Територіальні громади … обирають строком на чотири роки, відповідно, сільського,
селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради… [Конституція України: 67]. Ця стаття
регламентує діяльність самоврядних органів місцевої влади.
Офіційними назвами керівників структур влади є голови відповідних структур (голова міської ради,
голова обласної державної адміністрації, голова сільської ради). У ЗМІ вживаються трансформи цих назв. По-
перше, за моделлю прикметник+іменник із типовим скороченням, коли залишається тільки центральний
іменник на позначення посадової особи (голова) та прикметник на позначення місця адміністративно-
територіальної одиниці, у межах якої діє владна структура, або самої такої владної структури – обраної ради
адміністративно-територіальної одиниці (міський, сільський, районний, обласний голова; сільрадівський,
облрадівський голова).
Також типовими є трансформи офіційних назв, у яких іменник голова замінено на глава. Тут
спостерігаємо іншу модель, а саме: іменник глава+назва адміністративно-територіальної одиниці або назва
владної структури (глава областi висловив здивування у зв’язку з тим, що в Харковi працює вiдразу три
радiостанцiї «Шансон» – Перекресток. 18.02.2005; Київрада і глава міста діють не згідно із законом і не на
користь киян –Оглядач. 10.12.2007; комітет виборців України (КВУ) прогнозує відставку ряду глав обласних
© Критська В.І., 2009 Розділ ІХ. Прикладна лінгвістика: напрями й аспекти дослідження

255
держадміністрацій – ForUm. 01.02.2007; Бурхлива бездіяльність запорізьких «нашоукраїнців» під
предводительством екс-глави обладміністрації Юрія Артеменка теж дала закономірний результат –
Дзеркало тижня, №12, квітень, 2006; у Чернігівській області главу району зловили на хабарі – Події. 25.06.2007;
На Божественній літургії були присутні глава райдержадміністрації, глава сільради й інші посадові особи –
Православіє в Україні, 01.04.2008). Не можливі поєднання прикметників, що були засвідчені з іменником
голова, з іменником глава у моделі прикметник+іменник. Отже, перші особи владних структур різного
підпорядкування, а саме: представницьких місцевого самоврядування (рад) та органів виконавчої вертикалі
державної влади (держадміністрацій) іменуються однаково – голова, а іменник глава вживається майже
виключно щодо голів держадміністрацій.
Голів міських рад іменують запозиченим словом мер [СІС 2006] (Духовенство підтримало ідею мера
Ковеля обмежити продаж алкоголю – ZIK, 27.10.2008), оказіонально – реактивованими градоначальник
(Градоначальник Богдан Шиба додав, що в документі враховано «всі конструктивні вимоги» – ZIK,
23.08.2007) та бургомістр (Думаю, що бургомістр може навіть заплакати… Не утруднював себе коментарем
міський голова і для рідного видання, газети Львівської міської ради “Ратуша” – Обсерватор. 01.05.2008). Від
назви мер вже утворилася множина спільнокореневих слів: мерський (політики різного калібру шикуються у
чергу за мерським кріслом – UaR, 21.03.2008), києво-мерський (Юлія Володимирівна, втративши шанс на
прем’єрське крісло, гостро відчула потребу у «києво-мерському» – Пост. 09.02.2007), мерування (мер знайде і
віднайде політичну стилістику свого «мерування» – Институт глобальных стратегий, 23.11.2006), мерівський
(Може є якийсь особливий окремий мерівський бюджет… – Кореспондент.форум, 05.01.2007), мерів (Не
зарадили і коментарі обережного професора Бевза та мерового радника Салюка – ZIK, 22.09.2006), меріада
(Тернопільська меріада. Дія друга – Дзеркало тижня, №31, 2006), мерувати (Щодо пана Насалика, то у нього
просто краще виходить мерувати, ніж у його попередників – Вільний форум міста Калуша, 22.08.2007),
мерство (мерство в Києві не входить до моїх політичних планів – Юлія Тимошенко, 09.12.2003), мерствувати
(про своє бажання «мерствувати» заявив Володимир Бондаренко – Київ, 14.11.2005), мерствуючий (Чому так
ухопився за цю ідею мерствуючий нардеп? – Полтаваоблпресінформ, 27.12.2005), антимерський (у
«антимерських сил» не було часу зустрітися та спокійно домовитися – Пиарщик, 04.07.2008), промерський
(харківські ЗМІ заангажовані однією або іншою політичною силою (промерські або прогубернаторські) –
Sostav.ua, 23.01.2008); є й такі оказіоналізми, як мер-більярдист, мер-відмовник, меріший та виМЕРання
[Стишов: 27] (останні два зафіксовано у передвиборній полеміці). Слово мерія є також запозиченням [СІС 2006]
(Мерія забезпечить інвалідів якісними ліками. Хрещатик. № 74. 2008).
Голів обласних адміністрацій називають губернаторами (вперше за все урядування губернатора тему
його відставки пропедалювали два ЗМІ – ХайВей, 19.11. 2007). Слово губернатор так само входить до множини
слів, багато з яких відомі з часів Російської імперії, але вживаються у цілком сучасному контексті: екс-
губернатор (Екс-губернатор Львівщини Петро Олійник вийшов з НСНУ – ZAHID.NET, 01.04.2008), віце-
губернатор (Важливість проведення такої колегії віце-губернатор пояснює надскладним станом на
державних підприємствах – УНІАН, 07.05.2007), губернаторка (На Різдво губернаторка з родиною поїде до
своєї мами в село Озеряни на Чернігівщині – Газета по-українськи, 27.12.2007), екс-губернаторка (Екс-
губернаторка Сумщини Ніна Гаркава з’ясовуватиме стосунки з Президентом Віктором Ющенком у суді – 5
канал ТБ, 05.12.2006.), губернаторша – оказіональний неосемантизм, синонім найменування губернаторка зі
значенням «жінка-губернатор», а не в значенні, вже зафіксованому СУМом ‘жінка губернатора’
(Житомирщина – «Губернаторша» розпорядилася зменшити споживання газу – Українське слово, №28 (192),
12.07.2007), губернаторський (губернаторський прийом, нардепівсько-губернаторський діалог), губернаторів
(порівняно з посадою губернаторового заступника крісло начальника управління є значно нижче за рангом –
всевести.com., 21.08.2008), неосемантизм губернаторство як робота на посаді губернатора – на відміну від
його значення, поданого в СУМі, ‘те саме, що губернія’ (сучасний інститут губернаторства повністю себе
вичерпав – era-fm.net., 14.05.2008), губернаторствувати (там губернаторствував Балога – Пиарщик,
04.07.2008), губернаторствування Б(ільшість опитаних експертів пророкують Бондарю
губернаторствування максимум до закінчення виборів – Статус, 21.11.05), прогубернаторський,
антигубернаторський (дослівна стенограма антигубернаторської програми „Прямим текстом” висіла кілька
днів на кількох сайтах – Телекритика, 12.11.2007), губернаторювати (останній варіант був ужитий в
українському перекладі роману М.Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» [Дон Кіхот]),
губернія (Діловий представницький часопис «Губернія», на відкриття підприємства з губернії ніхто не приїхав
– з інтерв’ю з І.Салієм на Першому діловому каналі ТБ 15.10.2008), губернський («Волинські губернські
відомості»).
Є спроби уточнення назв інших посадових осіб. Для посади голови сільради використовують давно
відоме слово війт (На Львівщині війт підробила документи на земельну ділянку площею 1,27 га – ZIK,
04.02.2008). Депутатів міських і обласних рад називають райцями (Ці кошти посадовці і райці обіцяють
отримати завдяки перевиконанню міського бюджету – Радио Свобода, 15.08.2008). Державних посадовців
іменують управлінцями, урядниками (Наголошуючи на скороченні управлінців, Садовий забуває відомий закон,
що будь-яке скорочення штату урядників неминуче у перспективі призводить тільки до його збільшення – ZIK,
11.05.2006). ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

256
Паралельно з офіційними назвами владних структур функціонують і інші. За наявності мера логічним є
вибір слова мерія як назви міської ради – органу самоврядування. Замість мерія використовуються також слова
муніципалітет (Муніципалітети міст-господарів Євро-2012 – Ехо, 05.10.2007) та магістрат – епізодично
(Новий магістрат. Із наступного року міська влада Львова функціонуватиме з новою структурою та в іншій
кількості – Львівська газета, 05.10.2006).
Зміна у розподілі власності викликала необхідність відповідних назв. Власність територіальної громади
називають муніципальною (муніципальний Інтернет ресурс; приватизація державних та муніципальних
підприємств; муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони») нарівні з більш звичним словом
комунальний (До цього підприємство, як комунальне, користувалося пільгами – Медиапорт, 29.10.2008).
Останнє слово вживалося за радянської влади частіше у вузькому значенні – щодо житлового господарства
(комунальні послуги, платежі), а також для позначення квартир з кількома квартиронаймачами (комунальна
квартира, або розм. похідне комуналка). За час незалежності України активувалися й інші значення цього слова
– ‘міський’, ‘місцевого підпорядкування’ (обчислення комунального податку; державний комунальний
дитячий ясла-садок).
Ми порівняли використання та значення слів комунальний та муніципальний за матеріалами інтернет-
порталу МЕТА (аналіз проведено протягом кількох годин одного й того самого дня, тобто вихідний обсяг
матеріалу можна вважати ідентичним). Прикметник комунальний зафіксовано у 468 тис. документах, на 6300
сайтах; дані щодо другого прикметника – 148 тис. документів, 2900 сайтів. Отже, за поширеністю прикметник
комунальний переважає більш як у два рази.
У перших ста документах, виданих при пошуку за ключовими словами комунальний та муніципальний,
кількість вживань кожного прикметника майже однакова – близько 150. Проте вони суттєво розрізняються за
значенням. Так, велику частину вживань прикметника комунальний складають такі, що відносяться до житлово-
комунальної сфери (більше 44,5%). Значення щодо спільних квартир у прикметника комунальний зустрілося
всього 3 рази в одному документі. Однакове значення –‘міський’, ‘місцевого підпорядкування’ – є частотним
для обох прикметників: для 36% випадків прикметника комунальний і, відповідно, 61% для муніципальний. Зі
значеннями ‘місцеве самоврядування’, ‘стосовно місцевого самоврядування’ прикметник муніципальний вжито
майже в усіх інших контекстах (муніципальний податок, Академія муніципального управління, муніципальне
право, муніципальний менеджмент, муніципальні реформи). Поодинокі вживання в інших значеннях:
технології переробки муніципальних і промислових відходів, АБ «Муніципальний».
Спостерігається тенденція називати нові реалії частіше зі словом муніципальний (благодійний
муніципальний бал, муніципальна міліція, Єдиний муніципальний розрахунковий центр, муніципальні облігації).
Бачимо вживання обох прикметників як синонімів в однаковому оточенні (хор – комунальний хор, театр –
муніципальний хор, театр; комунальний або муніципальний транспорт). Але однакове оточення не завжди є
показником того самого значення. Словосполучення з іменником підприємство можливе з обома
прикметниками. Слово муніципальний однозначно вказує на власність місцевої громади, в той час як
словосполучення комунальне підприємство може означати і те саме, і називати підприємство, що надає
комунальні послуги.
Таким чином, усе сказане дає підстави стверджувати, що в тематичній групі «Місцева влада в Україні»
відбувається процес пошуку іменування старих і нових понять у зв’язку зі змінами у структурах державної
влади та власності в Україні. Пошуком відповідних імен зайнята «четверта» влада – представники ЗМІ, а також
пересічні громадяни завдяки Інтернету. Адже оперувати у мовленні довгими словосполуками на зразок голова
обласної державної адміністрації досить незручно, а ще складніше створювати від них інші необхідні слова.
Обрали слово губернатор, яким тепер користуються й офіційні особи. Чи відновиться замість багатозначної
назви область, однозначна назва губернія, адже в Україні були губернії до адміністративно-територіальної
реформи 1929 року? Зважаючи на появу, хоча й поодиноких, прикладів уживання, цей процес уже почався.
Назва війт поки що не поширена в ЗМІ. Її уживання зафіксовано у ЗМІ західних регіонів України або її
використовують як історичну назву.
Щодо конкурування іменників мерія та муніципалітет, то тут картина складніша. У «Сучасному
словнику іншомовних слів» О.І.Скопненка та Т.В.Цимбалюк [СІС 2006] мерія (від фр. mairie) визначається як
‘муніципальне управління, а також приміщення муніципального управління’, а мер як ‘особа, що очолює
місцеві органи самоврядування’ (від фр. maire). Муніципалітет походить з німецької і має кілька значень:
1) ‘орган місцевого самоврядування, а також будинок, у якому він міститься’; 2) ‘нижча адміністративно-
територіальна одиниця в Австралії, Венесуелі та деяких інших країнах’. Для порівняння, згаданий раніше
іменник магістрат у [СІС 2006] подається з тлумаченням ‘2) в Україні в ХУ – ХІХ ст. – орган міського
самоврядування, що здійснював адміністративно-судові функції’, тобто функції магістрату були ширшими, ніж
міської ради. Отже, за даними вживання у сучасних ЗМІ та за тлумаченнями новітніх українських словників,
вибір іншої офіційної назви для чинної міська рада має відбуватися між словами мерія та муніципалітет.
Велика кількість похідних зі словом мер дозволяє зробити прогноз щодо пріоритету назви мерія.
Остаточний перерозподіл значень необхідний також між прикметниками муніципальний та комунальний.
Муніципальний має дефініцію з двома значеннями, з французької: ‘той, що стосується муніципалітету’,
‘міський, напр. М. транспорт’ [СІС 2006]. Комунальний у цьому словнику тлумачиться як ‘пов’язаний з міським Розділ ІХ. Прикладна лінгвістика: напрями й аспекти дослідження

257
господарством’. Зважаючи на усталену традицію, у слова комунальний у майбутньому може залишитися саме
це значення.
Від обох розглянутих прикметників утворені іменники – муніципал, який тлумачиться як ‘муніципальний
працівник’ [Стишов 2005] або як розмовне ‘службовець муніципальної поліції’ [Мазурик 2002]: Муніципали
охороняють Личаківський цвинтар на волонтерських засадах… муніципальна дружина зараз не фінансується
(presstime.com.ua., 14.03.2008); муніципали залишились з несправною технікою, так і не забравши на штраф-
майданчик польських машин (СМРУ, 07.11.2007); А «муніципали» [МФК «Житомир» – ВК] цього ж дня
проведуть гостьову гру із командою “Рава” з містечка Рава-Руська (Журнал Житомира, 13.04.2006) та
комунальник, який з розряду розмовних [УРС] перейшов в офіційну назву працівників комунального
господарства: Головний комунальник Волині переконує, що область готова до опалювального сезону (ZIK,
09.10.2007); місцеві комунальники планують покрити пластиком 500 кв м дорожнього полотна (ZIK,
12.06.2008); Хмельничанин Михайло Дунець очолив луганський першоліговий футбольний клуб «Комунальник»
(20 хвилин, 18.08.2008).
Зміна сутності влади на всьому пострадянському просторі спричинює подібність процесів у лексиконах
різних мов. Зокрема, про активне використання нових запозичень та історизмів щодо реалій зміни влади у
російській мові пишуть у колективній монографії [РЯ ХХ] О.В.Какоріна та Л.П.Крисін. О.В.Какоріна наводить
ряд лексем для номінації посади міського голови: мэр, градоначальник, городничий, городской голова, а також
для голови регіональної виконавчої влади – губернатор [РЯ ХХ: 68-69]. Вона зауважує, що адаптації
іншомовної лексики сприяє її інтернаціональний характер [РЯ ХХ: 69]. Доповнює цю думку Л.П.Крисін,
вважаючи, що вибір на користь запозичень відбувається під впливом усвідомлення своєї країни як частини
цивілізованого світу [РЯ ХХ: 143].
Слід пристати до цих поглядів і з позицій українського вибору номінацій. Адже найменування мер та
губернатор є розповсюдженими у багатьох країнах світу. При цьому, слово мер є первинним запозиченням, не
«обтяженим» історичними нашаруваннями жодного регіону України. Слово губернатор можна трактувати і як
нове сучасне запозичення (від англ. governer – у США, Бразилії, Мексиці, Індії та інших країнах), тим більше
що воно використовується без одночасного перейменування областей у губернії.
Процес оновлення тематичної групи «Місцева влада в Україні», який ми спостерігаємо в матеріалах
сучасних ЗМІ (газетах, програмах ТБ, інших документах українських інтернет-порталів Google, Мета, ZIK),
показує, що українська мова намагається відповідати на виклики суспільства, пропонуючи багатий лексико-
словотвірний матеріал для становлення нової термінології влади.

Література
Карпіловська 2004: Карпіловська Є. Динаміка сучасної української мови в словниках нового покоління
(проект серії словників нової української лексики) / Українська мова. – 2004. – №3. – С. 3–29.
Конституція України: Конституція України. – К., 1997.
СІС 2006: Сучасний словник іншомовних слів / Укл. О.І.Скопненко та Т.В.Цимбалюк. – К., Довіра, 2006.
СУМ: Словник української мови: В 11-ти тт. / За ред І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1970-1980.
Дон Кіхот: Сервантес Сааведра, Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. – К.: Дніпро, 1995.
– Ч.ІІ.
Стишов 2005: Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі засобів масової
інформації). – К.: Пугач, 2005.
Мазурик 2002: Мазурик Д. Нове в українській лексиці. Словник-довідник. – Л.: Світ, 2002.
УРС: Українсько-російський словник: В 6-ти тт. – К., Вид-во АН УРСР, 1953-1963.
РЯ ХХ: Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995) / Под ред. Е.А.Земской. – М.: Языки рус. культуры,
1996. – 480 с.

Language innovations in lexical set «Local authorities of Ukraine» analyse. They were fixed in ukrainian media
at 2000 – 2008. It was illustrated, that official termins equally as innovations are using to be termed officials and
official structures of local authorities. Innovations as мер, губернатор, муніципальний have now sets of new
formations. The fact allows to make a positive prognosis concerning the admission of these innovations to the
terminologie of power.
Keywords: language innovation, loan-word, lexical set, integral dictionary of innovations, new formation,
reactivated lexems, terminologie of power.
Надійшла до редакції 18 жовтня 2008 року.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.