| Як один, верхами (Т. Шевченко); Оставайся шукать батька. А я вже шукала… Та в ліс з шляху, як навісна (Т. Шевченко) — пропущено дієслово типу їдуть, кинулась, побігла, подалась; Так мати мерщій до хазяїна мене, в село одного (А. Тесленко); 2) речення з еліпсом присудка (або головного члена односкладного речення) на позначення наказу, просьби, побажання, заклику, привітання, прокляття, подяки, запитання тощо, пор.: З приїздомі (усвідомлюється відсутність дієслова, оскільки іменник у родовому відмінку або орудному сприймається тут придієслівно), тобто Вітаю вас з приїздом!Я вітаю з приїздом!Доброго здоров’я! «Зброю на землю!» — крикнув сивобородий (О. Копиленко); «Вогонь на мене!» — кричавОрлюк (О. Довженко); «Тихіше, тихіше,Омеляне», — застережливо зашелестіла темінь… (М. Стельмах); 3) речення з еліпсом присудка (головного члена односкладного речення), що має значення буття: Але раптом — тривога (О. Довженко); Пил і вітер в обличчя (В. Сосюра); Мене всі потроху не любили за мій язик. Все, що на умі, то й на язиці (Панас Мирний); 4) речення з еліпсом присудка (або головного члена односкладного речення) зі значенням мовлення: Мати до малої: «А ти не прислухайся, Kampe, спи» (С. Васильченко); Миколка своє: «Та, мамо, що Їсти» (А. Тесленко); Василь знов нічого. Вона на бабів — і баби нічого — про своє не перестають (А. Тесленко); 5) речення з еліпсом присудка (або головного члена односкладного речення) зі значенням сприймання (дієслова типу бачити, глядіти, дивитись,роздивлятись, запримітити, чути, відчути, сприйняти тощо). «Разом з дієсловом еліп- сується сполучник сурядності або сурядності та підрядності разом. Речення, в яких не названо дієслово сприймання, структурно оформляються як прості або складнопідрядні» [Сучасна 1972, с. 282]. Друга частина, переважно з’ясувальна (зрідка — мети), залежить у таких конструкціях від дієслова сприймання, формально не вираженого в першій частині: Дивлюся: хати над шляхами Та городи з стома церквами… (Т. Шевченко)//Дивлюся і бачу хати над шляхами та городи з стома церквами. Він озирнувся, чи ніхто не сміється (Т. Шевченко)//Вш озирнувся, щоб побачити (почути), чи ніхто не сміється. Приходжу ближче — се мій батенько старенький (Ю. Яновський); Понесу йому я пити, чи не буде говорити (Нар. тв.); 6) речення з еліпсам дієслова-присудка (або головного члена односкладного речення), що узвичаїлись як виразники запитання: Чого ви? — спитав старий учитель (О. Слісаренко); Що йому до мене? — подумав Чмир (О. Слісаренко); 7) речення з еліпсом підмета у двоскладному реченні або додатка у двоскладному чи односкладному реченні: Зорі сяють. Серед неба горить білолиций (Т. Шевченко); Дівчата співали весільної (О. Стороженко); Убийте пса! А собачат своєю заріжу (Т. Шевченко); Так ти почав такої? (О. Копиленко); 8) односкладні речення з еліпсом предикативного компонента типу можна, треба, необхідно за умови наявності інфінітива, зрідка — його відсутності: Чого я думаю? У попи, А як не схоче, то на Січ, і там не згине вражий хлопець. Іти лиш в хату… (Т. Шевченко); Пішов — і що ж… Пройшло щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні присісти (А. Тесленко); 9) односкладні речення з еліпсом інфінітива — при |