На межі між повними і неповними реченнями перебувають так звані вільні синтаксеми (див.: [Золотова 1988, с. 4, 18]). Такі вільні синтаксеми є неподільними семантико-граматичними утвореннями, що в готовому вигляді беруть участь у побудові будь-якого речення і стають його конструктивною частиною, пор. заголовки статей: У тісному зв’язку з життям. На крилах пісні. Грам до грама. На порозі весни. Через маленький сірничок. За права націй, за права людини (3 преси).
Вільні синтаксеми відрізняє від неповних речень те, що для них не властивими є головні члени, які так чи інакше можуть відновлюватися. У переважній більшості випадків назва статті виступає темою, а саме в таких випадках найчастотнішими постають вільні синтаксеми, які своїм змістом співвідносяться з текстом статті як частина із цілим, але в цьому разі частина є відносно завершеним актуалізованим компонентом, тому зміст статті виступає ремою, оскільки він є найбільш значущим при розкритті заявленої у назві проблеми. Саме в цьому виявляється спорідненість вільних синтаксем з неповними реченнями контекстуального типу. |
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.