Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3. БІНАРНІСТЬ АКТУАЛЬНОГО ЧЛЕНУВАННЯ РЕЧЕННЯ

Встановлення основи повідомлення і ядра повідомлення стало ви­значальним чинником розмежування теми і реми. Ці терміни у су­часній лінгвістиці найпопулярніші. Окремі лінгвісти ведуть мову про ремотворчий потенціал дієслова і темозакріплену позицію іменника та ін. (див.: [Даниленко 1993, с. 131-139; Загнітко 1989, с. 82-84]). Визначаючи тему, дослідники актуального членування речення відзна­чають три її ознаки: 1) «це вихідний пункт висловлення» [Ковтунова 1976, с. 6]; 2) вона актуально менш значуща, ніж рема; 3) тема — частина речення, яка звичайно відома і зумовлена попереднім контек­стом, виступаючи носієм «даного».

 

Розділ XIV. Актуальне членування речення

 

635

 

Рема постає носієм таких трьох диференційних ознак: 1) містить те, що повідомляється про тему; 2) актуально значущіша, ніж тема, постає репрезентантом основного змісту повідомлення і є комунікативним цен­тром висловлення; 3) виступає носієм «нового».

Переважно у реченнєвій структурі тема передує ремі: Осінній ліс/бив легкий і прозорий від жовтого листя (Є. Гуцало); Сонячний день/млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі, і дзвінкоголосі жайворонки/дрижним хором славили весну (С. Добрянський); Сичі / в гаю перекликались, та ясен/раз ураз скрипів (Т. Шевченко). При реа­лізації тих чи інших комунікативно-ситуативних завдань рема пере­дує темі, що спостерігається при умові, якщо необхідно наголосити інформацію і логічно її вичленувати, помістивши на самому початку повідомлення: Над Києвом/золотий гомін, І голуби і сонце! (П. Тичи­на); Кожноми І того дня згадувалась вітчизна, і уявлялась вона / в сонцевім вогні, з голубими шовками небес, гаптована смарагдами трав (П. Загребельний); Жени від себе голоси поля, /і тоді на мене, як дощ, спадають небесні (М. Коцюбинський). Висловлення не може бути без реми, яка становить його комунікативний центр. Наявність же теми в ньому — необов’язкова. Тематична частина висловлення може бути й експліцитно не вираженою, якщо відома з контексту, пор.: Цвітуть соняшники / Озвучені бджолами, чомусь схожі для мене на круглі кобзи (Є. Гуцало). Можливі також висловлення з нульовою темою, весь склад яких утворює одну рему. Вони повідомляють про подію, не виділяючи вихідного пункту повідомлення. Такі висловлення назива­ють нерозчленованими: Гуляє вітер, літає сніг. Ідуть люди. Фронт мовчав, стрільби не було, був тільки скрегіт заліза по каменю (О. Гончар); Степ і вітер, Степ і тиша. Степ і сонце. Цілина. Виїж­джає в степ бригада, а в бригаді новина (Л. Первомайський); Навкру­ги ні душі. Тихо й безлюдно (М. Коцюбинський).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.