План
1. Граматичне значення і граматична форма безсполучникового складного
речення.
2. Типологія поглядів на формально-синтаксичну і структурно-семантичну
організацію безсполучникового складного речення.
3. Основні різновиди безсполучникового складного речення.
4. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.:
Либідь, 1993.-С. 347-351.
2. Дорошенко С. І. Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській
мові. – Харків: Вища шк., 1980. – 151 с.
3. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія.
– Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 419 – 432.
4. Слинько 1.1., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної
української мови: Проблемні питання: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. –
С. 635 – 656.
б) для конспектування
1. БронськаА. А. Про синтаксичні відношення у безсполучникових складних
реченнях // Мовознавство. — 1973. — № 6. — С. 56 — 63.
2. Рожило Л. П. Співвідносність сполучникових і безсполучникових складних
речень//Українська мова і література в школі. – 1972.-№ 10. – С. 59-63.
68
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
в) додаткова
1. Пац Л. Недиференційований зв’язок у складному безсполучниковому реченні //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. – Вип. 11.- Донецьк: ДонНУ, 2003. – 4.1. –
С. 221-227.
2. Силіна В. І. Вивчення безсполучникових складних речень // Українська мова і
література в школі. – 1975. – № 11. – С. 79 – 83
Завдання І.
Визначте засоби поєднання предикативних частин у безсполучниковому
складному реченні.
Собаки завалували дужче, вони аж хрипіли з люті, гавкіт наближався, незабаром
з пітьми випірнула важка, загадкова постать (Ю. Мушкетик). Гомін хресного ходу
проникав крізь розріджене на морозі повітря: виразно чувся молитовний спів
священника, лунко звучав злагоджений хор стражденних…(Р. Іваничук). Згодом на
10 березня факультети почали виносити вінки й обклали пагорба з пам’ятником
поета зусібіч – такого в Києві давно не було, згодом ця акція кілька разів повторилася
(В. Шевчук). У 1962 році влітку я багато їздив, спершу з кінорежисером
І. Грабовським у Чернівці, Вижницю, Розтоки, Ужгород, Львів, удруге – з В. Дроздом
в Ужгород та Львів, на Закарпаття ми їздили із П. Скунцем; у Львові познайомилися
з львівською інтелігенцією, зокрема з братами Горинями (В. Шевчук).
Завдання II.
Визначте смислові відношення між частинами безсполучникового складного
речення.
І назустріч весні я вікно відчинив – стало сонячно й тихо в кімнаті (В. Сосюра).
Здушили сльози – не виходь на люди (Л. Костенко). Одгриміла гроза, теплий дощ
одшумів, одцвіли блискавиці крилаті (В. Сосюра). В високій вазі в’януть твої квіти, в
моїй душі минаєш біллю ти (Г. Лиса). Наснився мені чудернацький базар: під небом,
у чистому полі, для різних людей, для щедрих скнар, продавалися різні Долі
(Л. Костенко). Сліпці із нею зрячими були, без неї зрячі темнота остання
(Д. Павличко). Іноді з левад долітають приглушені вибухи – то тріскається лід на
річці (Г. Тютюнник). Вона в житті зіткнулась з неприємністю: хлопчина їй не
відповів взаємністю (Л. Костенко). Я вірю: весною ми будем з тобою (В. Сосюра).
Нехай намарне все життя злетить – його моє кохання переважить (Л. Красицька).
Передайте наказ: нікому не говорити про моє поранення (Г. Тютюнник). Приїхали до
лісу – зійшло сонце (Г. Тютюнник). Наше становище можна було б коротко
охарактеризувати в такий спосіб: нас женуть і гнатимуть аж до ночі (М. Йогансен).
Оленко, а йди-но сюди, я покажу тобі німецький крокіс (Ю. Мушкетик). Промчався
вершник по німій Полтаві – у серці міста громом віддалось (Л. Костенко). Він тобі
про щось шепоче, ти всміхаєшся йому (В. Сосюра).
Завдання III.
Поставте розділові знаки. Відповідь обгрунтуйте.
Надвоє баба ворожила або вмре або буде жила (Нар. тв.). Болить душа не
виявляй на вид (Л. Костенко). Він глянув на сонце йому лишилося іти ще п’ять годин
(М. Йогансен). І вони [дівчата] завжди дивували своєю особливою степовою красою
всі були грудасті, тугі, сильні і дикоокі, з густим вишневим розливом на щоках
(Г. Тютюнник). Пройшовши по небу тепла тиха червона ніч стала оволодівати і
землею безмежний степ вщухав корився ніжнішав і м’якшав від її пестощів трохи
69
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
затухали і згорнувши потомлені за день крильця сідали на мякі гніздечка перепели
хававками то там то там перекликаючись один з одним як бадьористи не сплячі
сторожі одноманітно безугавно рішучо кричав десь в улоговині деркач
(Г. Тютюнник). Продають хвалять купують гудять (Нар. тв.). А ще й таку я вирізблю
картину зі всіх дворів збігається рідня (Л. Костенко). Говорить шовком вишиває
(Нар. тв.).
Завдання IV.
Замініть складносурядні і складнопідрядні речення на безсполучникові.
Поставте розділові знаки. Визначте смислові відношення.
Багатому і діти чорт колише, а бідному і янгол не рідня (Л. Костенко). Й крізь
ридання чув я невимовно, як ридала за стіною ти (В. Сосюра). На світанку наш взвод
вирушив, і за ним потяглися інші підрозділи (О. Гончар). Несказанний жах обійняв
Соломію, коли вона побачила наступаючі буруни вогняного моря
(М. Коцюбинський). Печалей я мав багато, але мудрості вони мені не принесли
(Ю. Мушкетик). Всі вони благословляли любов і не знали про те, що нею можна
жити і в хвилі проклинати її (Ю. Мушкетик).
Завдання V.
Придумайте речення за поданими схемами. Визначте смислові відношення.
І }•[ ],[ ];[ ]
[ ],[ ],[ ]-[ ]
МЛИ]
[],[];[]:[]
Завдання VI.
Виконайте повний синтаксичний розбір безсполучникових речень.
Іще трава на толоці зелена, не надокучив ще осінній дощ (Г. Лиса). Дзвенить у
зорях небо чисте, палає синім льодом шлях (Д. Павличко). Наперед передбачаю: ця
любов – полинь гірка (Г. Лиса). О серце розквітле, зів’янь: фіалок не треба нікому!
(Олександр Олесь). Ображайся на мене як хочеш і презирством убий мене – все одно я
люблю твої очі і волосся твоє сумне (В. Симоненко).
Запитання для самоперевірки
1. Дати визначення безсполучниковому складному реченню.
2. Назвати засоби зв’язку предикативних частин безсполучникових складних
речень.
3. Охарактеризувати типи смислових відношень у безсполучниковому складному
реченні.
4. Які типи складних безсполучникових речень виділяють у шкільній практиці?
Схема синтаксичного розбору безсполучникового складного речення
Почав накрапувати дощ, відтак пішла злива (В. Габор)
1. Розповідне, неокличне, стверджувальне, формально елементарне, семантично
елементарне
2. Безсполучникове, бо засобом зв’язку предикативних частин є інтонація.
3. Речення складається з двох предикативних частин:
а) почав накрапувати дощ;
б) відтак пішла злива.
70
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
4. Між предикативними частинами реалізуються часові відношення (послідовність).
5. Предикативні частини з’єднані між собою, крім інтонації, співвідношенням видо-
способових форм дієслів-присудків.
6. Перша частина “почав накрапувати дощ” двоскладна, повна, непоширена,
формально елементарна, семантично елементарна.
Підмет “дощ” простий, виражений формою називного відмінка однини іменника
чоловічого роду, постпозитивний.
Присудок “почав накрапувати” складений дієслівний, який складається зі
спеціалізованого допоміжного дієслова “почав”, виражене формою чоловічого
роду минулого часу та дієслівної частини, вираженої інфінітивом (недок. вид),
препозитивний.
7. Друга частина “відтак пішла злива” (аналіз за схемою простого речення).
8. Предикативні частини відділяються між собою комою.
9. Схема: горизонтальна: [],[]; вертикальна: • , •.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.