Необхідно розрізняти конкретний зміст складного речення і його граматичне значення й водночас враховувати взаємозумовленість гра­матичного значення складного речення і його будови. У наведених при­кладах спільність граматичного значення часових відношень зумовле­на спільністю їх будови: і в тому, і в іншому випадку підрядні части­ни приєднуються до головних сполучними елементами коли, доки, які стоять перед ними; і в головній, і в підрядній частині обох складних речень присудки виражені однаковими формами дієслів (минулий час доконаного виду, майбутній час доконаного виду).

Ця закономірність використовується при описі-класифікації склад­них речень. Спочатку виділяються найширші класи речень на ґрунті протиставлення найзагальніших моделей і відповідно граматичних значень, потім — вужчі підкласи на основі опозицій менш загальних моделей і граматичних значень, нарешті — найвужчі підкласи на за­садах протиставлення часткових моделей та їх граматичних значень. Такий опис переважно кваліфікують як структурно-семантичний, ієрар­хічно організований.