Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

2.2. Граматична форма та конкретний зміст складних речень різних типів

Граматичне значення складного речення не повністю ізольоване.від лексичного наповнення його предикативних частин, чим вони нагаду­ють взаємодію лексичних значень із морфологічними значеннями (пор. граматичні значення роду, числа іменників та ін.). Залежність граматич­ного значення від лексичного виявляється втому, що: 1) у ряді випадків складне речення будується шляхом поширення підрядною частиною одного зі слів головної частини. Такі слова окремі лінгвісти називають контактними (С. Г. Ільєнко), пор. реалізацію з’ясувально-об’єктного значення (у головній частині повинно бути слово зі значенням мовлення, почуття, думки або сприйняття та ін., що вимагає об’єктного поширю­вача): / замічати я стала, що вона почала кудись ходити (Марко Вов­чок); Раз вночі прокинувсь і угледіть захотів, чи ніхто не порушае тиші мертвої гаїв (О. Олесь); 2) у предикативних частинах складного речення можуть бути наявні типізовані лексичні елементи, що відпо­відно взаємодіють один з одним, пор.: (1) Вчора ще небо було тихим і погідним — нині воно вкрите темними хмарами. (2) Вчора ще небо було тихим і погідним, а нині воно вкрите темними хмарами. (3) Небо, яке ще вчора було тихим і погідним, нині вкрите темними хмарами. У першому (безсполучниковому) реченні немає формального виразника протиставних відношень, вони реалізуються завдяки взаємовиклю- чальній лексиці. У другому (складносурядному) реченні формальним засобом вираження протиставних відношень є сурядний сполучник а; у третьому (складнопідрядному) реченні знову ж таки відсутній фор­мальний виразник протиставних відношень, і вони знаходять своє ви­раження за допомогою взаємовиключальної лексики; 3) у складних ре­ченнях різних груп часто бувають синтаксично спеціалізовані слова, переважно займенники, вставні слова і частки (тому тощо), що активно беруть участь у вираженні граматичного значення. Особливу функцію виконують такі слова у безсполучниковому реченні, пор.: Земля прогріва­лась швидко, так шо терміново потрібно було готувати техніку і посівний матеріал (3 газ.); Земля прогрівалась швидко, і терміново потрібно було готувати техніку і посівний матеріал; Земля прогріва­лась швидко, терміново потрібно було готувати техніку і посівний матеріал. У наведених реченнях виражаються відношення наслідку, але в першому, складнопідрядному, вони виражаються точно (наслідковий сполучник так що), у другому, складносурядному, реченні — менш ясно (сурядний сполучник і), у третьому, безсполучниковому, реченні ці відно­шення не диференційовані, оскільки вони уподібнюються до відношень переліку. Але якщо ввести до другої частини складносурядного і безспо­лучникового речень займенниковий прислівник тому, відношення на­слідку набувають окресленості і чіткого визначення, пор.: Земля прогріва­лась швидко, і томи терміново потрібно було готувати техніку і по­сівний матеріал і Земля прогрівалась швидко, томи терміново потрібно було готувати техніку і посівний матеріал.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.