План
1. Складні речення з сурядним і підрядним зв’язком.
2. Конструкції з сурядним і безсполучниковим зв’язком.
3. Підрядний і безсполучниковий зв’язок у складному реченні.
4. Складні речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.:
Либідь, 1993.-С. 351-354.
б) для самостійного конспектування
1. Шульжук К. Ф. Складні речення з різними видами зв’язку // Українська мова і
література в школі. – 1987. -№ 7. -С. 44-48.
2. Кучеренко І. К. Складні речення з сурядністю і підрядністю // Українська мова
і література в школі. – 1973. -№ 11. -С. 27-33.
в) додаткова
1. Шульжук К. Структурно-семантичні особливості сполучниково-
безсполучникових конструкцій // Функціонально-комунікативні аспекти
граматики і тексту / Збірник наукових праць, присвячений ювілею доктора
філологічних наук, професора, академіка АН ВШ України, завідувача кафедри
української мови ДонНУ Загнітка Анатолія Панасовича. – Донецьк: ДонНУ,
2004.-С. 111-114.
Завдання І.
Зробіть повний аналіз складних речень з різними видами зв’язку (у
безсполучниковому – смислові відношення, тип зв’язку; у складносурядному –
смислові відношення, тип структури, тип сполучного засобу; у складнопідрядному –
аналіз за 4 принципами). Накресліть горизонтальну і вертикальну схеми.
А може, то й не так важливо: любила ти чи ні, бо найважливіше, можливо, що й
досі ти живеш в мені, хоч ти загубилася в літах, немов русалка у житах (М. Сіренко).
Він відчував, що від оцієї хвилі, на оцьому самому місці вона вже зробилася для
нього чужою, що вони зараз розлучаться, і вона буде жити якимось своїм, не відомим
71
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
для нього життям, а він буде жити своїм, і що на відстані навряд чи зможуть вони
перемовлятись серцями так, як би при тій умові, коли б вони були разом
(Г. Тютюнник). В нього зараз була одна мета – дістатись до заповітного місця і
зірвати квітку, яка означала для нього рятунок (Ю. Покальчук). Пообідавши, дядько
Щерба не встає з-за столу відразу, а якийсь час сидить, випроставшись, у тихій тиші,
мовби продовжує розмову з усіма тими односельцями, яких нині бачив, коли косив за
тином: і зі Степаном Галайдою, комбайнером, котрий навідувався в поле подивитися,
яка там пшениця дозріває, який врожай доведеться збирати; і з балакучою та
дорідною Стефкою, котра ніколи мимо не пройде, щоб не зачепити, і з забудькуватим
Миколкою, якому, звісно, ще не раз заманеться скуштувати черешень; і з літньою
сусідкою Марусиною, що виглядає сина – хай би дочекалась, хоч тоді вже не покличе
дядька Щербу косити лужок, син сам упорається (Є. Гуцало). Напевно, це були літні
яблука, вони нагадували білий налив, але я ніколи такого не бачив, щоб літні яблука
могли достояти до пізньої осені, коли вже вечорами небо затягували брунатні снігові
хмари, а холод пробирав до кісток, і здавалося, що ось-ось сипоне снігом, і він вкриє
плоди на деревах і землі (В. Габор). Все змінювалося на землі з приходом ночі і
робилося таємничим і загадковим, прихованим, особливо відчутним і особливо
сприйнятливим для всього живого: з луговини тягло теплим вологим відпаром, і
холодні трави зараз же відчули його, і стали покриватися щедрою росою і різкіше
запахли, і серед тих запахів особливо виділявся своїм гірким, чадним смородом
полин та волохатий, червоний, з медвяним душком придорожній будяк; і з далекого
степу горнуло густим духом скошеного жита, що пахло свіжоспеченою паляницею і
трішечки солодом (Г. Тютюнник). Скрізь, де з’являвся князь, приєднувалися до нього
кінецькі старости з тисяцькими й сотникам; якщо Ярослав хотів що-небудь спитати в
робочих людей, поперед нього миттю вискакував староста або тисяцький і
випереджував князя в його намірі; Костянтин непомітно посміхався під пишним
русявим усом, а Ярослав ще більше темнів лицем (П. Загребельний). Нині я знаю, що
кохання – це мить і, здебільшого, омана душі, хоч в той же час воно найбільше, що
послано людині небом, воно підносить нас під хмари й кидає в діл, і, вже пом’яті, з
ґулями та синцями, покірно прошкуємо туди, куди призначено йти од народження –
до свого останнього дня (Ю. Мушкетик).
Завдання II.
У поданих реченнях поставте розділові знаки, визначте смислові відношення та
види підрядних речень.
Гетьман вдачі плохої лагідної полохливої та й було чого полохатися на його
пам’яті одна віхола замела слід від саней що повезли до Сибіру гетьмана
Многогрішного друга за саньми не менш вірного й догідливого цареві Самойловича а
третя вимела з України разом з Мазепою пів війська козацького (Ю. Мушкетик).
Якщо людина самотня якщо в неї нікого немає вона шкодує на свою самотність на те
що ні з ким перемовитися словом що ніхто їй не поспівчуває а їй самій немає ким
клопотатися якщо ж вона обтяжена сім’єю і їй потрібно годувати дітей а також інших
членів сім’ї дружини старих батьків турботи про хвороби покладені на її плечі вона в
глибині душі а то й уголос скаржиться на долю проклинає світ і годину в яку вона
народилася (Ю. Мушкетик). Василько вибіг з хати й пірнув у сумерк що сизів від
морозу перед сходом місяця сумерк кришився на лютому холоді й липнув памороззю
до ніздрів стягував щоки до задубілого мов кістка підборіддя перед Васильком
72
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
зачорнів немов велика клітка ліс де зачаїлися дикі звірі готові кинутися на нього й
роздерти він бачив колись як дресирувальник ненажерних хижаків безстрашно
входив у вольєри до тигрів та левів і не може такого бути щоб не боявся проте так
здавлював у собі страх що здавався безстрашним і звірі тулячись до ґрат німіли перед
його відвагою головним було для нього не подати знаку що боїться й тоді страх
перемінювався на хоробрість (Р. Іваничук).
Завдання III.
За поданими схемами складіть речення. Поясніть смислові відношення.
[,(),],[ ],[ ]
[ ]і[ ],і[ ](яй)
[ ],[ ],а[ ]
[ ], і [ 1 ( ). ( )
[ ]і[ ].(бо)
Завдання IV.
Придумайте складне речення, в якому були б наявні всі види підрядних речень за
логіко-граматичною класифікацією.
Завдання V.
Виконайте повний синтаксичний розбір поданих речень.
Пилип просив, щоб мельник розрахувався з ним, нагадавши домову, що
працюватиме, скільки сам захоче, одначе мельник почав м’ятися, збавляти ціну,
божитися, що при ньому грошей нема, що всі гроші кум повіз у село, й тоді Миля
ухопив дишель старого млина, яким вітряк повертають до вітру, й сказав, що зараз
перекине його (Ю. Мушкетик). Єпіфаній пробирався туди з усіх сил, полковник Ніс
упізнав служителя Покровської церкви і кивнув йому; в душі Єпіфанія настала дивна
переміна, коли він опинився перед двоповерховим будинком на площі, яка була
вщерть залюднена (Р. Іваничук). Коли зійшло сонце, коли небо освітилося ясно й
погожо, уже горіли мохнатими і червоними шапками будяки, луг посвітлішав і
прихорошився: цілими озерами поміж зелених трав біліли соромливі невісточки в
жовтих шапочках і білих віночках з пелюсток навколо голівок (Г. Тютюнник). Коли
вчився в Чернігівській колегії, Полуботок не вибував з походів, пам’ятаю лишень, як
одного разу він від’їздив на війну з турками, і ми співали в церкві напутній молебень;
полковник їхав попереду козаків на вороному коні, покритому шовковою попоною,
дзвеніли литаври, сурмили сурми, майоріли на вітрі прапори та значки, він видався
надто грізним, надто суворим, я малів перед ним і пишався перед іншими бурсаками
(Ю. Мушкетик).
Зразок розбору складного речення з різними видами зв’язку
Я в серці чув небесний щем,
Але не відаю донині,
Хто там ховався за кущем,
Хто нас лякав о тій хвилині!
(Д.Павличко)
1. Речення розповідне, окличне, стверджувальне.
2. Багатокомпонентне складне речення, де на зовнішньому рівні членування між
частиною та блоком наявний сурядний зв’язок. Формально неелементарне,
семантично неелементарне.
3. Речення складається з чотирьох предикативних частин:
1) я в серці чув небесний щем;
2) але не відаю донині;
73
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
3) хто там ховався за кущем;
4) хто нас лякав о тій хвилині.
4. Перші дві предикативні частини (я в серці чув небесний щем, але не відаю
донині) з’єднані сурядним зв’язком (протиставні смислові відношення
(протиставно-допустові), засобом вираження смислових і синтаксичних зв’язків
між частинами виступає семантичний сполучник але, речення закритої
структури).
5. Друга, третя і четверта предикативні частини поєднані підрядним зв’язком, одна
з яких головна (не відаю донині) та дві залежні: а) хто там ховався за кущем; б)
хто нас лякав о тій хвилині. Це складнопідрядне речення з двома підрядними
(однорідна супідрядність).
6. Тип підрядних частин за 1) формально-граматичною класифікацією – підрядні
частини поєднуються з головною за допомогою сполучного слова хто; 2) логіко-
іраматичною класифікацією – підрядні частини належать до підрядних
додаткових; 3) структурно-семантичною класифікацією – нечленованої
структури прислівного типу, власне-прислівні, валентно-зумовлені, з’ясувальні,
з’ясувально-об’єктні; 4) шкільною класифікацією – підрядні з’ясувальні.
7. Перша предикативна частина (я в серці чув небесний щем) двоскладна, повна
поширена, формально елементарна, семантично елементарна.
Підмет “я” простий, виражений формою називного відмінка однини займенника,
препозитивний.
Присудок “чув” простий дієслівний, виражений формою чоловічого роду
минулого часу дієслова недоконаного виду, перехідна форма, активний стан,
постпозитивний.
Додаток “щем” простий, постпозитивний до головного компонента, прямий,
виражений формою знахідного відмінка однини іменника.
Означення “небесний” непоширене, препозитивне до означуваного слова,
узгоджене, виражене формою знахідного відмінка однини прикметника.
Обставина “в серці” із значенням місця, непоширена, препозитивна до
головного компонента, виражена прийменниково-іменниковою формою.
Аналогічно аналізуються друга, третя і четверта предикативні частини.
8. Предикативні частини відділяються між собою комами.
9. Схеми (вертикальна / горизонтальна):
але
чого?/ \ чого?
хто хто
[ ], але [ ], (хто…), (хто …)
.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.