Охарактеризовані видові кореляції в межах лексико-семантичної групи дієслів зі значенням руху та
переміщення на основі дослідження двох груп дієслів (односпрямованого та різноспрямованого руху), з’ясовано,
що префікс при- змінює граматичне значення вихідної форми у відповідному контексті з локативними
детермінантами.
Ключові слова: видова кореляція, дієслова руху, лексико-семантична група, односпрямовані /
різноспрямовані дієслова, перфектив, імперфектив, просторовий орієнтир.

Вид займає особливе місце в підсистемі категорій дієслова у силу свого зв‘язку з лексико-семантичними
властивостями дієслів та окремої парадигми засобів вираження, тому останнім часом велика увага приділяється
питанням, пов‘язаним з функціональними та семантичними особливостями видових форм.
Лексико-семантичній групі (ЛСГ) дієслів із значенням руху та переміщення присвячені праці багатьох як
зарубіжних, так і вітчизняних мовознавців. Семантична структура дієслів руху була предметом досліджень
І. Л. Сульженко, А. Г. Безрукова, Г. О. Конобєєвої (на матеріалі німецької мови), Л. П. Ковальової,
Р. З. Назарової, Ю. І. Костенко (на матеріалі англійської мови), Г. К. Венедиктова (на матеріалі болгарської
мови), З. М. Стрелкової (на матеріалі польської мови), Є. В. Чешко, С.О. Кузнецова (на матеріалі російської
мови). Дієслова руху, їх семантичну структуру та окремі лексико-граматичні особливості в українському
мовознавстві досліджували Т. П. Усатенко, В. С. Ільїн, М. П. Лесюк, Є. К. Тимченко, З. І. Іваненко,
В. Г. Войцехівська, В. М. Заханевич, В. М. Русанівський, І. Р. Вихованець та ін.
Однак багато особливостей семантики, словотворення і сполучуваності дієслів руху ще недостатньо
висвітлені в українській мовознавчій літературі. Тому метою роботи є з‘ясування особливостей творення
видової кореляції дієслів руху та переміщення з урахуванням таких питань: 1) проведення структурно-
сематичного аналізу ЛСГ; 2) визначення яким чином форманти модифікують лексичне значення (ЛЗ) вихідної
форми; 3) характеристика дієслів різноспрямованого та односпрямованого руху з огляду на можливість
творення видової пари; 4) розгляд груп дієслів залежно від засобів та способів пересування; 5) визначення
форманта, який змінює лише граматичне значення (ГЗ) вихідної форми.
Дієслова руху (пересування, переміщення) у просторі щодо якогось предмета чи предметів
відзначаються активністю вживання в українській та в інших слов‘янських мовах. Ядро цих дієслів становить
невелика кількісно група співвідносних, спільнокореневих (виняток становить пара йти – ходити) пар слів, що
протиставляються за ознакою одно- / різноспрямованості: лізти – лазити, нести – носити, брести – бродити і
под., а також похідних від них перфективів: перенести, внести, понести, повиносити, пополазити, налазитися
і т. п. Сюди належать дієслова, які вказують на пересування, але мають інші корені: крокувати, блукати,
тинятися та ін.
Дієслова руху в їх основному значенні становлять одну з груп семантичного класу дієслів активної дії.
Рідше у своєму переносному значенні вони можуть означати природні процеси або притаманну здатність
рухатися (переважно різноспрямовані дієслова): Він швидко їхав повз село (В.Рибенок); Вчора йшов лапатий
сніг (В.Рибенок); Пташеня маленьке, а вже літає (В.Рибенок).
У семантиці дієслова поєднані його реальне значення та значення форманта (префікса), який по-різному
модифікує ЛЗ похідного перфектива. Так, при поєднанні з семантично значимим префіксом вихідне дієслово
© Рибенок В.В., 2010 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

98
недоконаного виду (НДВ) набуває нових семантичних відтінків і змінює своє ГЗ. У цьому випадку перфектив
розкладається на два компоненти значення: а) реальне значення вихідної основи; б) значення префікса.
Наступні приклади ілюструють зміну ЛЗ дієслів у поєднанні з різними префіксами: йти дорогою – перейти
через місток – уві(за)йти до кімнати – вийти з кабінету – підійти до товариша – зійти з гори – пройти 2
кілометри – попойти до села і т. п. Отже, значення форманта впливає на ЛЗ самої вихідної основи.
Усі дієслова різноспрямованого руху (вихідні і похідні) є одновидовими. Безпрефіксні форми, як
правило, мають значеня НДВ, а перфективні утворення (за винятком дієслів типу занусити (в хату),
перелітати (через річку) та ін.) – значення доконаного виду (ДВ). Вихідні дієслова руху / переміщення і
близькі до них дієслова пересування (блудити, петляти і под.) означають ―повторювану, не спрямовану на
досягнення результату дію‖ [Заханевич 1980: 60]. Нецілісність дії, позначувана ними, виявляється у їх
можливості сполучатися з фазовими дієсловами: починати, продовжувати, завершувати, закінчувати і под.
Характер перебігу дії, вираженої дієсловами типу ходити, возити та ін., виявляється у вказівці на її
повторюваність і різнобічну спрямованість. Так, перфективи вибігти та въбігати характеризуються різною
семантикою. Перше дієслово вказує на результативний рух з середини просторового орієнтира, а друге
позначає дію, що досягла свого результату ‖внаслідок неодноразового, настирливого повторення або довгого
тривання‖ [Безпояско, Городенська, Русанівський 1993: 203]. У поєднанні з префіксами, конфіксами та
постфіксами різноспрямовані дієслова утворюють найрізноманітніші групи акціональних родів дієслова.
Дієслова односпрямованого руху відрізняються від різноспрямованих наявністю граничної основи, що
дозволяє дії, вираженій вихідним дієсловом, досягнути своєї природної межі: йти – прийти, нести – принести,
слати – прислати, вести – привести і под.; напр.: Видно було, що прийшов він здалеку, і тому все, що
стосувалося фронту і дихало ним, дуже цікавило хлопця (А. Дімаров); Як солодко принести в дар снігам
Вечірній сон і літа споловілі (Ю. Клен); Було дивно, коли султан прислав Сулейманові з Едірне (…) сорочку з
тонкого шовку (П. Загребельний).
Однією з важливих особливостей дієслівної лексеми є її можливість бути одночасно пов‘язаною з
кількома значеннями. Проте коли дієслово використовується в комунікативному акті, воно втрачає свої
полісемні властивості, оскільки контекст актуалізує лише одне з його значень. Саме комунікативне вживання
слова зумовлює формування того чи іншого актуального змісту, визначає те чи інше семантичне значення
слова. Розгляд дієслівної лексеми в аспектуальній ситуації сприяє розмежуванню та співвіднесеності
семантичних елементів, що виражаються видовою формою, з одного боку, та аспектуальним контекстом, з
іншого. Таким чином, особливість граничності дієслів руху полягає в тому, що вона виявляється лише в
оточенні актантів зі значенням локативності.
У сучасній українській мові перфективи з префіксом при- у поєднанні з односпрямованими вихідними
основами характеризуються як дієслова, що вказують на наближення й утворюють видову пару з дієсловами
різноспрямованого руху з наявним формантом при-: прийти – приходити, приносити – принести і т.ін. Так,
Н. І. Грицик [Грицик 1979: 70] поряд з дієсловами з формантами до- та під-, які означають безпосереднє
наближення до об‘єкта, характеризує дієслова з префіксом при-, відносячи їх до структурно-семантичного типу
дієслів ―із значенням результативного прибуття‖ [Грицик 1979: 71]. З автором статті неможливо погодитися в
силу того, що, по-перше, дієслова з при- не можуть займати одну позицію разом з дієсловами наближення типу
донести, підійти та ін.; по-друге, пари типу прийти – приходити не можуть бути кваліфіковані як суто видові;
по-третє, неможливо виявити різницю між парами йти – прийти і скакати – прискакати (останню автор
кваліфікує як видову кореляцію, утворену шляхом перфективації).
Перфективи зі значенням наближення (прибуття) мають у своїй структурі форманти до-, під-, над-:
доїхати, підлетіти, надлетіти і под., які характеризуються додатковим значенням ‖пересування / переміщення
до визначеного орієнтира‖, тоді як вихідна форма несе вказівку на переміщення як таке, що відбувається
протягом певного проміжку часу в минулому (летів) у теперішньому (лечу) і майбутньому (летітиму, буду
летіти) і спрямоване на досягнення межі. Дія, виражена дієсловом НДВ, знаходиться у розгортанні, яке може
припинитися шляхом досягнення внутрішньої (летіти – прилетіти) або зовнішньої (летіти – по- / пролетіти)
межі. Дієслова долетіти, підлетіти, надлетіти та ін. відповідають значенню вихідної основи летіти з
прийменником до, а значення перфектива прилетіти полягає у констатації результату руху, вираженого
вихідним дієсловом. Будь-яке дієслово руху означає певний напрямок, особливості якого виражаються
формантами та детермінантами. Так, дієслово йти у поєднанні з прийменником до вказує на наближення: йти
до школи – дійти/підійти до школи, у поєднанні з прийменниками через, в, під, з, за, навколо та ін. збігається із
значенням перфективів перейти, увійти, підійти, вийти, зайти, обійти і под.: йти через міст – перейти міст,
йти в хату – увійти / зайти у хату, йти під дерево – підійти під дерево, йти за будинок – зайти за будинок,
йти з кімнати – вийти з кімнати, йти навколо ставу – обійти став і т. ін. Таким чином, загальний результат
дії, що означає переміщення у будь-якому напрямку, виражається дієсловом з префіксом при-, який поєднується
з вихідною односпрямованою основою: нести (в хату, з кімнати, під міст, через двір) – принести.
Відомо, що дієслова руху характеризують дію щодо її одно- та різноспрямованості (тягти – тягати,
їхати – їздити і под.). Ці значення виражаються дієсловами, що у словотворчому плані утворюють
найрізноманітніші моделі, в яких взаємопов‘язані ЛЗ вихідної та похідної основ: йти – прийти, дійти, перейти,
підійти; ходити – проходъти, попоходити, доходитися та ін. Так, дієслова односпрямованого руху вживаються Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

99
переважно з префіксами просторового значення (префіксами-кваліфікаторами), вказуючи на певний рух щодо
об‘єкта, тоді як до різноспрямованих дієслів приєднуються префікси-модифікатори, які репрезентують дію
щодо її часових, кількісних чи якісних особливостей. Як і окремі дієслова дії, утворення зі значенням руху
формують трикомпонентні ланцюжки видотворення: вести – завести – заводити; вести – привести –
приводити та ін.
Дієслово ДВ означає межований рух, спрямований у середину, за певний орієнтир, на велику відстань і
под.: завести до кімнати, завести за дерево, завести світ за очі. Імперфектив заводити у силу своєї
процесуальності означає рух, що знаходиться у розгортанні і спрямований на досягнення межі. На основі цього
авторами ‖Словника української мови‖ помічено, що значення обох членів пари (завести – заводити)
збігаються. Однак пара завести – заводити не є суто видовою, оскільки вести й водити по-різному
характеризують ту саму дію. Заводити залежно від контексту може вказувати не лише на поступовий розвиток
дії, спрямованої на завершення, але й на її повторюваність, яка є імпліцитно вираженою. Тому, говорячи про
пари типу зайти – заходити, переїхати – переїжджати, внести – вносити, варто звернути увагу на наявність
у дієслів НДВ двох тісно пов‘язаних значень: 1) значення ―рухатися у визначеному напрямку щодо
просторового орієнтира‖. Цей рух представлений у розгортанні, тому логічно може завершитися: заходити (до
кімнати) – зайти; 2) значення ―час від часу рухатися до визначеного місця‖. При цьому форма імперфектива
вказує на певну обмеженість дії: Час від часу діти заходили до бабусі, щоб провідати (В. Рибенок); Щовечора
хлопець доходив до лісу і знову повертався з надією побачити її наступного разу (В. Рибенок); Брат завжди
тихо входить, і це мене постійно лякає (В.Рибенок).
Щодо дієслів НДВ з формантом при-, то вони виражають лише друге значення: Повесні приходив (деркач –
В. Р.) пішки з Африки, восени знов мандрував туди, так тривало завжди, а от у нове село не прийшов
(П. Загребельний). Пари типу принести – приносити, прийти – приходити і под. розглядаються разом з парами
колоти – кольнути та прочитати – прочитувати [Маслов 1984: 63] і характеризуються ―семантичним
протиставленням одиничний акт – повторюваність‖ [Морозова 1959: 67]. Семантична ознака першого елемента
(прийти, прочитати) полягає у вказівці на результат після розгортання попередньої дії (йти, читати) і
протиставляється значенню повторюваності, вираженого імперфективними утвореннями (приходити,
прочитувати). Якщо порівняти дієслова прочитувати і приходити, можна помітити, що перше характеризує
дію в процесі її розвитку, а другому притаманний ітеративний вияв дії. Схематично це окреслюється таким
чином:
прочитувати: —>—>—>—>
приходити: —> —> —> —>
До окремого типу дієслів з префіксом при- на позначення результативного прибуття Н.І.Грицик
відносить перфективи приперти (= принести), прирулити (= приїхати), присунути (= прийти), пригребти
(= припливти) і под., які не мають співвідносних дієслів різноспрямованого руху. ―Формант при-, поєднуючись
з мотивуючими дієсловами, надає їм значення результативного прибуття і тим самим сприяє утворенню
корелятивних видових пар‖ [Грицик 1979: 72]. Залишається нез‘ясованим питання про те, чому пара сунути –
присунути є видовою, тоді як котити – прикотити не виступає видовою кореляцією? Наявність третього члена
ланцюжка не обов‘язково виключає перфективну видову пару, тому в обох випадках маємо імперфективне
утворення, хоча парою залишаються дієслова, утворені за моделлю НДВ –> ДВ: сунути – присунути –
присувати, котити – прикотити – прикочувати. Ці приклади також не дають пояснення щодо певної
семантичної групи дієслів, які утворюють видовий відповідник ДВ за допомогою приєднання префікса при-,
оскільки сунути – присунути і котити – прикотити становлять різновиди однієї ЛСГ:
Д І Є С Л О В А Р У Х У

д і є с л о в а п е р е м і щ е н н я д і є с л о в а п е р е с у в а н н я
котити – прикотити сунути – присунути
Розв‘язання цих і подібних проблем полягає у тому, щоб з‘ясувати приєднання саме якого форманта не
впливає на зміну семантики вихідного дієслова. Таким формантом у всіх випадках з односпрямованими
дієсловами руху виступає префікс при-. На підставі цього виділяються:
1. Група загальновживаних дієслів зі значенням пересування та переміщення: їхати – приїхати, йти –
прийти, нести – принести та ін.; напр.: Прийшла весна, прийшла красна, Розкішна, люба, чарівна
(М. Вороний); Приємний холод пройшов по його тілу і приніс йому полегкість (…) (М. Коцюбинський).
2. Група дієслів руху та переміщення без співвідносних різноспрямованих дієслів: скакати –
прискакати, гребти – пригребти, мчати – примчати і под.; напр.: Пан Булига примчав з-під Білої оце на ранок
(І. Ле).
3. Група дієслів розмовної лексики: чвалати – причвалати, плентатися – приплентатися, чапати –
причапати і т. ін.; напр.: Аж тут Анхізова дитина Припленталась на берега Зо всім своїм троянським плем’ям
(І. Котляревський).
Залежно від засобів та способів пересування перфективи поділяються на кілька груп зі значенням: а)
―рухатися дуже швидко‖: мчати – примчати, гнати – пригнати (на машині), летіти – прилетіти та ін.; ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

100
напр.: І ніхто не знає, як примчав він (Максим – В. Р.) сніжною зимою парою сірих у яблуках (…)
(Ю. Мушкетик); б) ―рухатися повільно‖: повзти – приповзти, сунути(ся) – присунути(ся), лізти – прилізти і
под.; напр.: Хтось прийде, присунеться нечутно, поставить питво, (…) прошепоче ласкаво: ”Батьку!” (…)
(П. Загребельний); в) ―приїхати на коні―: басувати – прибасувати, скакати – прискакати, бігти – прибігти,
трюхати – притрюхати і под.; напр.: Вершник, загнавши коня, прискакав з обителі до Кзил-Юрти (…) (І. Ле);
г) ―добратися човном, кораблем‖: веслувати – привеслувати, пливти – припливти, гребти – пригребти та ін.;
напр.: Судна допливуть рікою, а потім припливуть до того місця, де Інгулець вливається в Дніпро (…)
(А. Чайковський); ґ) руху, який характеризується манерою виконання: шкандибати (йти шкандибаючи) –
пришкандибати, стрибати – пристрибати і под.; напр.: З городу пристрибав Чорний (…) (Ю. Мушкетик).
Отже, група односпрямованих дієслів руху в силу свого цілеспрямованого значення спроможна входити
до видових кореляцій шляхом приєднання префікса при-: їхати – приїхати, летіти – прилетіти і под.
Можливість творення видового корелята пов‘язана не лише з граничністю дієслівних основ, а й з можливістю
форманта виражати межу дії без зміни основного значення вихідної форми. Однак це відбувається лише в
оточенні актантів зі значенням локативності, тобто у таких випадках варто говорити не так про суто видові
пари, як про котекстуальні кореляції, які саме у певній ситуації здатні протиставлятися за ознакою
спрямованості дії до природного завершення (форма НДВ) – її межі (форма ДВ).
На відміну від односпрямованих, різноспрямованим дієсловам притаманне значення багатократної,
повторюваної дії, яка лише при поєднанні з префіксами з фазовою або інтенсивною семантикою здатна
досягати зовнішньої межі: забнгати, поїздити, въходити і под. Приєднуючи префікси з локативною
домінантою, такі дієслова не змінюють ГЗ: ходити – захудити, перехудити, відхудити і т. ін.
Подальші дослідження цієї проблеми можуть стосуватися розгляду функціонування словосполучень
дієслів руху з залежними відмінковими або прийменниково-відмінковими формами іменників у певному
словесному оточенні, дослідження взаємодії категорій виду і часу у функціонально-семантичному аспекті.

Література
Безпояско, Городенська, Русанівський 1993: Безпояско, О. К., Городенська, К. Г., Русанівський, В. М.
Граматика української мови. Морфологія: Підручник [Текст] / М. С. Тимошик (гол. ред.). – К.: Либідь, 1993. –
336 с. – ISBN 5-325-00173-6.
Грицик 1979: Грицик, Н. І. Дієслова наближення з префіксом при- у зіставленні з російськими [Текст] /
Н. І. Грицик // Мовознавство. – 1979. – № 6. – С. 70- 75. – Бібліогр.: с. 75.
Заханевич 1980: Заханевич, В. М. Дієслова пересування і переміщення [Текст] / В.М.Заханевич // Укр.
мова і літ. в шк. – 1980. – № 6. – С. 60-63. – Бібліогр.: с. 63.
Ільїн 1953: Ільїн, В.С. Префікси в сучасній українській мові [Текст] – К.: Вид-во АН УРСР, 1953. – 168 с.
– Бібліогр. в підрядк. прим. – 10000 пр.
Конобеева 2006: Конобеева, А. О. Глаголы движения с локальными префиксами в категоризации
пространственных отношений в современном немецком языке [Текст]: автореф. дис… канд. филол.
наук: 10.02.04 / Тамбовский государственный ун-т им. Г. Р. Державина. – Тамбов, 2006. –19с.
Костенко 1984: Костенко, Ю.И. Валентные связи английских глаголов движения, функционирующих в
комплексе с постпозитивами [Текст]: автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный
ун-т. – Москва, 1984. –15с.
Маслов 1984: Маслов, Ю.С. Очерки по аспектологии [Текст] – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 263 с. –
Библиогр. в подстр. прим. – 1651 пр.
Морозова 1959: Морозова, М.И. К вопросу о видовой соотносительности глаголов типа качать – качнуть
[Текст] / М.И. Морозова // Грамматика современного русского языка. – М., 1959. – Вып 6. – Т. 78 – С. 59-68. –
Библиогр. в подстр. прим.
Сульженко 1962: Сульженко, И.Л. Семантические изменения в группе глаголов движения в современном
русском языке [Текст]: автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 / Московский государственный ун-т. –
Москва, 1962. – 19 с.

Список умовних скорочень
ГЗ – граматичне значення
ДВ – доконаний вид
ЛЗ – лексичне значення
ЛСГ – лексико-сематична група
НДВ – недоконаний вид

Охарактеризованы видовые корреляции в рамках лексико-семантической группы глаголов движения и
перемещения на основе исследования двух групп глаголов (однонаправленного / разнонаправленного движения),
выяснено, что приставка при- меняет грамматическое значение исходной формы в соответствующем
контексте с локативными детерминантами. Розділ ІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

101
Ключевые слова: видовая корреляция, глаголы движения, лексико-семантическая группа,
однонаправленные / разнонаправленные глаголы, перфектив, имперфектив, пространственный ориентир.

The aspective correlations within the verbal lexico-semantic groups of motion and movement on the basis of
investigating two verbal groups (movement in one and different directions). It is investigated that the prefix при- is the
formal index identifying the grammatical meaning of the initial form in the corresponding context with the locative
determinants.
Keywords: aspective correlation, verbs of movement, lexico-semantic group, one-directed / different-directed
movement, perfective, imperfective, spatial point.

Надійшла до редакції 25 серпня 2009 року.