У статті виділено структурні й семантичні типи описових предикатів з модальним іменним
компонентом в українській мові. Проаналізовано польову структуру описових предикатів, установлено типові
контамінації описових перетворень речення з іншими типами видозмін ядерного речення.
Ключові слова: модальність, описовий предикат, парадигма речення, речення, українська мова.

Пропоноване дослідження виконано в межах міжнародного проекту «Моделі слов‟янських простих
речень з урахуванням їх типових значень і мовленнєвих реалізацій», у якому беруть участь лінгвісти
© Ситар Г.В., 2010 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

146
Донецького національного університету (м. Донецьк, Україна, керівник – доктор філологічних наук, професор
А.П. Загнітко), Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (м. Москва, Росія, керівник –
доктор філологічних наук, професор М.В. Всеволодова), Білоруського державного університету
(м. Мінськ, Білорусь, керівник – кандидат філологічних наук, доцент С.О. Важнік) і Гродненського державного
університету імені Янкі Купали (м. Гродно, Білорусь, керівник – доктор філологічних наук, професор
М.Й. Конюшкевич). Основними завданнями проекту є виділення типів простих речень у слов‟янських мовах і
з‟ясування особливостей їх реалізацій у мовленні, що охоплює визначення граматичних і структурно-
семантичних модифікацій, а також простеження актуалізаційних та інтерпретаційних перетворень
[Всеволодова 2005].
Одним з інтерпретаційних механізмів, що дають змогу мовцю висловити відповідний зміст у найбільш
придатній формі й наголосити потрібний компонент висловлення, є введення до речення описових предикатів.
“Описовим предикатам притаманний потужний синтаксичний потенціал для передачі повної картини рольових
відношень. Ця особливість уможливлює не жорстке прикріплення стрижневих слів до відповідного дієслова-
релятора, а уможливлює вибір партнера залежно від комунікативного наміру мовця і від передбачуваних
актантних ролей” [Загнітко 2008: 259]. Тому аналіз описових предикатів з позицій теорії моделі речення й
системи парадигм речення належить до актуальних завдань сучасної граматики.
Описові предикати (дієслівно-іменні описові конструкції) як один з виявів аналітичних тенденцій в мові
і як один з компонентів парадигми речення (у широкому її розумінні) не раз привертали увагу лінгвістів. На
матеріалі різних мов визначено статус цих одиниць і проаналізовано підходи до їх кваліфікації [Адінцова 2007;
Адінцова 2009; Всеволодова 2000; Загнітко 2007; Капась-Романюк 2009; Зигангирова 1999; Макович 1997 та
ін.], запропоновано класифікацію за структурними і семантичними критеріями [Всеволодова 2000;
Всеволодова, Кузьменкова 2003; Кузьменкова 2000; Канза 1992; Макович 1997], установлено належність до
семантичних типів предикатів [Адінцова 2007; Апресян 2006; Острецова 2008], з‟ясовано головні фактори, що
впливають на можливість утворення і функціонування описових предикатів [Ван Янчжен 1991; Кузьменкова
2000; Всеволодова 2000], виділено деякі умови додаткової дистрибуції, що мотивують вибір дієслівно-іменної
конструкції замість дієслівного предиката [Всеволодова 2000]. Попри це низка питань, пов‟язаних з описовими
предикатами, залишається остаточно не розв‟язаною. Зокрема, спеціального аналізу потребують окремі групи
описових предикатів.
Здійснений спільно з К.В. Виноградовою цикл досліджень засвідчив, що описові предикати є
продуктивним засобом вираження внутрішньосинтаксичної модальності в українській і російській мовах
([Виноградова, Ситарь 2006; Виноградова, Ситар 2007; Виноградова, Ситар 2009] та ін.). Мета пропонованої
статті – установити типи описових предикатів з модальним компонентом в українській мові. Досягнення
поставленої мети передбачає розв‟язання таких завдань:
1) аналіз польової структури описових предикатів з модальним іменним компонентом в українській
мові;
2) виділення їх структурних і семантичних типів;
3) з‟ясування типових контамінацій описових перетворень речення з іншими типами видозмін ядерного
речення.
Передусім пояснення потребує твердження про польову структуру описових предикатів. Аналізовані
одиниці утворюють поле, у межах якого можна виділити ядро, напівпериферію та периферію.
Ядро описових предикатів становлять дієслівно-іменні конструкції, у яких дієслово є семантично
спустошеним і синтаксично головним, а іменник є семантично навантаженим і синтаксично залежним. Ядерна
група найбільш переконливо втілює основну властивість описових предикатів – репрезентувати одну
денотативну одиницю [Кузьменкова 2000: 6]. Такі конструкції є синонімічними до відповідних дієслів: мати
бажання – бажати, мати потребу – потребувати, мати змогу – могти та ін., напр.: Відомості про покупців
заносяться до книги їх реєстрації і повинні містити: 1) порядковий номер (відповідно до реєстрації); 2) номер
лота, який покупець має бажання придбати … (Про іпотеку. Закон України) (=бажає придбати); До
повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері соціального захисту громадян належить … виявлення
малозабезпечених громадян похилого віку та одиноких непрацездатних громадян, які мають потребу в
соціальній допомозі, створення мережі і організація роботи територіальних центрів соціального
обслуговування пенсіонерів та інвалідів, відділень денного і стаціонарного перебування (Про основи
соціального захисту громадян України. Закон України) (=потребують соціальної допомоги); Після розірвання
шлюбу особа має право на аліменти, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом
одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги, і якщо її колишній чоловік (дружина)
має змогу їх надавати (Сімейний кодекс України) (=може надавати).
Проте абсолютна функційна еквівалентність дієслову властива далеко не всім описовим конструкціям.
Значна частина проаналізованих нами дієслівно-іменних комплексів ускладнена додатковими семантичними
компонентами (семами „інтенсивність‟, „повнота стану‟, „глибина стану‟ та ін.). Такі одиниці утворюють
напівпериферію описових предикатів: палати бажанням, палати від бажання, мліти від бажання, палати від
жаги, горіти від жаги; душить бажання, мучить бажання і под., напр.: Якщо вашій дитині 15 чи близько Розділ ІІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

147
того і вона вже давно палає бажанням спробувати себе в діджеїнгу та клубній культурі – не слід вважати,
що це чергова примха і марна трата грошей (Дзеркало тижня. – 13-19.09.2008 (№ 34 (713));
– Пане Миколо, чи бачите Ви себе знову в кріслі віце-прем`єр-міністра з гуманітарних питань?
– Не бачу… Хоча мене мучить бажання таки реалізувати те, що намислював, намірявся… Адже мої два
«ходіння в уряд» були, на жаль, короткими – не попрацював кожного разу й двох років (Микола Жулинський:
http://culture.unian.net/ukr/detail/185626).
Доцільність виділення в окрему групу подібних “зображувальних” описових конструкцій, які якісно
характеризують дію (у широкому розумінні), обґрунтована на матеріалі російської мови у працях
А.П. Мордвілка, М.В. Всеволодової [Мордвилко 1956; Всеволодова 2000]. Ця думка була підтримана
В.О. Кузьменковою, яка зараховує їх до описових предикатів експресивного типу [Кузьменкова 2000]. Варто
наголосити на нетотожній стильовій належності описових конструкцій: ядерні описові предикати є
характерними для офіційно-ділового та наукового стилів, ускладнені ж додатковими значеннями одиниці
фунціонують в розмовному мовленні, у художніх і публіцистичних текстах, пор.: Подальші дослідження
сучасної музики мають потребу в позитивних теоретичних концепціях, котрі б обгрунтовували доцільність
художньої логіки новацій і з’ясовували не тільки момент розривання з європейською музичною традицією
(Омельченко В.А. Аконфліктність і аконфліктна драматургія в художній культурі ХХ століття європейської
традиції (на прикладі розвитку музичного мистецтва): культурологічний аспект: 17.00.01 : автореф. дис. … канд.
мистецтвозн. – К., 2002. – C. 4); Органи державної влади, органи місцевого самоврядування створюють умови,
за яких кожний громадянин матиме змогу користуватися житлом на умовах договору найму чи оренди,
побудувати чи придбати житло (Житловий кодекс України); Небагато тих, хто залишив свою країну
десятиліття тому, палають бажанням повернутися назад, до Афганістану (Дзеркало тижня. – 13-19.10.2001
(№ 40 (364)).
Периферія поля описових предикатів включає дві групи.
1) Перша група об‟єднує контаміновані конструкції, що становлять зону перетину з іншими типами
перетворення базового речення. У нашому матеріалі зафіксовано поєднання описового перефразування з
такими різновидами видозмін речення:
а) авторизаційною модифікацією (висловити бажання / побажання, виявити бажання, відчувати
бажання, відчувати потребу, відчувати можливість та ін.), напр.: Сам бізнесмен не вважає себе ні ледачим, ні
недалекоглядним – побудувавши один бізнес, він з легкістю ризикує грішми, якщо відчуває можливість
заробити (Контракти. – 27.08.2007 (№ 35)); А через кілька днів ми дізналися, що він подав заяву про звільнення.
Директор кіностудії відмовився прийняти цю заяву, але Леонід Федорович віддав її секретареві під розписку.
Про це доповіли Щербицькому. Він висловив бажання зустрітися з Биковим (Дзеркало тижня. – 7-13.05.2005
(№ 17 (544));
б) фазовою модифікацією (з’явилось бажання, з’явилась потреба, з’явилась змога, з’явилась
можливість, виникло бажання, виникла потреба, виникла змога, виникла можливість, спалахнуло бажання
(остання одиниця, крім семи „початок‟, ускладнена семою „інтенсивність‟), напр.: Якщо в процесі організації
електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов’язків суб’єктів
електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов’язки можуть
встановлюватися цими суб’єктами на договірних засадах (Про електронні документи та електронний
документообіг. Закон України); В останнє десятиліття, головною прикметою якого стала зміна ціннісних
орієнтирів як суспільством в цілому, так і окремими індивідами, виникла потреба в переосмисленні деяких вже
достатньо розроблених проблем у світі аксіології (Хромова О.І. Анархія як соціально-культурний феномен
(аксіологічний аспект) : автореф. дис. … канд. філос. наук. – Сімферополь, 2000). Підкреслимо, що в подібних
реченнях позиція суб‟єкта є прогнозованою, але необов‟язковою. Якщо для мовця неважливо й непотрібно
вказувати, хто саме потребує чогось (у наведених реченнях – хто потребує спеціальних знань, для кого потрібне
визначення додаткових прав та обов’язків суб’єктів електронного документообігу, хто потребує переосмислення
проблем аксіології), суб‟єктна позиція залишається незаповненою, що властиво переважно для офіційно-
ділового й наукового стилів. У реченнях, дібраних з текстів художнього або публіцистичного стилю, суб‟єктна
позиція заповнюється синтаксемами у/в+N2, у/в+N6: – Для вашої величності немає неможливого, – весело
відповідав нахабний грек. – У вас виникло бажання скласти газелі, і ви його виконали (Павло Загребельний.
Роксолана); У Лілі з’явилася потреба самостійно розпоряджатися своїм життям (Високий замок. –
31.01.2009 (№ 14 (3908)); Мені перший раз довелося відповідати на пряме запитання, і тільки тоді я зрозуміла,
яка без кінця складна проблема стоїть переді мною. Це трохи збентежило мене, але зате ще з більшою силою
спалахнуло в мені бажання пізнати цю таємну даль (Микола Хвильовий. Сентиментальна історія);
в) конверсивним перетворенням речення – при заміні описового предиката на однослівний модальний
компонент відбувається зміна напряму відношення між учасниками ситуації, напр.: Приємно, що наші скромні
персони в когось викликали бажання наслідування (День. – 19.06.1998 (№ 114)) – Приємно, що хтось бажає
наслідувати наші скромні персони; Обвинуваченому, якщо він того просить, надається можливість написати
свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту (Кримінально-процесуальний
кодекс України) – Обвинувачений може написати свої показання власноручно…; А. Рудник повідомив, що вже
давно має дозвіл прем’єра на відключення комбінату від газової магістралі, але закрутити кран не ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

148
піднімається рука (День. – 29.10.1998 (№ 207)) – А. Рудник повідомив, що вже давно прем’єр дозволив йому
відключити комбінат від газової магістралі…
2) До другої групи, що утворює найбільш віддалену периферію, належать аналоги описових предикатів,
які побудовані за продуктивними моделями описових предикатів, складаються з дієслова й іменника,
становлять єдиний змістовий комплекс, проте не мають дієслова-корелята [Кузьменкова 2000: 17]. До складу
подібних конструкцій входять ті самі семантично спустошені дієслова (мати, виявляти, виникати, відчувати,
з’являтися, поставати і под.), які регулярно утворюють описові предикати ядерного, напівпериферійного і
периферійного (контамінованого) типів, пор.: мати змогу – могти, мати бажання – бажати, мати потребу –
потребувати, мати намір – намірятися, але мати шанс – ?, мати час – ?, мати навички – ?, мати
необхідність – ? та ін., напр.: Ти колись розкажеш, синку, як матимеш охоту, про тую Україну, як там
живуть тепер (Іван Багряний. Тигролови); Полівка відчув охоту здійснити сподівання, предметом яких була
його, також ним самим обожнювана персона (Якоб Вассерман. Амулет. Переклад Михайла Ореста); Партія
ХДС має шанси прийти до влади після позачергових виборів у Німеччині, які можуть відбутися вже у вересні
(День. – 5.07.2005 (№ 117)); «Чорне золото» має шанс подешевшати (День. – 6.07.2000 (№ 118)).
Відсутність дієслів-корелятів, очевидно, пояснюється не суто синтаксичними чинниками (типове
значення моделі речення й тип предиката), а є проблемою “функціонального аспекту словотвору” [Всеволодова
2000: 447].
Серед описових предикатів з модальним іменником можна виділити два структурні типи.
1) Конструкції непредикативного типу (із синтаксично незміненим суб‟єктом), у яких модальний
іменник займає позицію додатка й може бути виражений:
а) знахідним відмінком без прийменника (N4): мати бажання, мати жагу, мати потребу, мати змогу,
відчувати бажання, відчувати жагу і под., напр.: Тип девіантного мислення, який ми маємо змогу
спостерігати на прикладі римської культури, є раціоналізуючим (Гордевський Д.В. Девiантне мислення як
фактор культурної динаміки: автореф. дис. … канд. філос. наук. 09.00.04. – Харків, 2000);
б) орудним відмінком без прийменника (N5): палати бажанням, кипіти бажанням, палати жагою та ін.,
напр.: Виступ Жолкевського відібрав у нього останню надію зрушити козаків у морський похід, бо вся Січ, від
старшини до голоти, кипіла бажанням порахуватися з панством (Зинаїда Тулуб. Людолови);
в) поєднанням родового відмінка з прийменником від (від+N2): палати від бажання, мліти від бажання,
горіти від бажання, палати від жаги та ін., напр.: Коли в актовий зал дитячого будинку ―Малятко‖ занесли
велику, перев’язану кольоровими стрічками, коробку, там вже було повно-повнісінько дівчат. Вони просто
згорали від бажання скоріше побачити, що ж там усередині (Хрещатик. – 23.12.2008 (№ 226 (3442)).
При цьому варто підкреслити різну продуктивність наведених засобів: абсолютна більшість описових
предикатів містить у своєму складі модальний іменник у формі знахідного відмінка, інші способи вираження є
менш частотними, вони характерні для зображувальних описових предикатів на позначення бажання.
2) Конструкції предикативного типу (із синтаксично зміненим суб‟єктом), у яких модальний іменник,
виражений називним іменником, перебуває в позиції підмета: охопило бажання, душило бажання, мучило
бажання, заполонило бажання, заполонила жага, охопила охота, взяла охота, виникла потреба, виникла
необхідність, з’явилась потреба, з’явилась можливість та ін.: Втомлених цілодобовим маршем піхотинців
охопило бажання швидше пересісти на коней (Олесь Гончар. Прапороносці); Досі я бачив їх тільки поодинці на
квітах, а про те, як вони живуть у вулику, я не мав ніякого поняття і ніколи не бачив рою в польоті. Але коли
подивився я у вулику на їхній узяток, на них самих, що сиділи у вулику й гуділи, раптом спалахнуло в мені
бажання завести їх (http://orthodoxy.org.ua/node/2776); Експертиза призначається, якщо для з’ясування питань,
що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей
науки, техніки, мистецтва, релігії тощо (Митний кодекс України); До того ж у неї нарешті з’явилася
можливість розпоряджатися часом та життям на свій власний розсуд (Високий замок.– 31.01.2009 (№ 14
(3908)).
За частиномовним статусом залежного від модального слова компонента розмежовуємо описові
конструкції з:
1) залежним інфінітивом: Новий російський Патріарх висловив бажання вивчити українську (Хрещатик. –
23.02.2009); Коли костюм пошито, хлопця охопило бажання зробити подарунок і Зосьці
(Валер‟ян Підмогильний. Місто); Я палаю бажанням скоріше наблизити час, коли обкладинки і перші
розвороти вітчизняних видань (природно, після реклами) завжди беззастережно належатимуть колекціям
зачісок кращих українських «зірок» (День. – 3.10.2003 (№ 176)); Дохід, одержаний від використання майна
малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на
невідкладні потреби сім’ї (Сімейний кодекс України);
2) залежним іменем у формі родового відмінка без прийменника (N2), напр.: …Медіатори руху в
Степаниди накопичувалися продовж тривалого часу, відтак вона відчувала потребу кипучої діяльності і
вносила в професорове життя такий розгардіяш, що він зрештою почав її боятися (Роман Андріяшик. Люди
зі страху); Постає необхідність перегляду законодавства щодо захисту інтересів жінок, оскільки існуюче Розділ ІІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

149
законодавство не завжди відповідає новітній ситуації в суспільстві (Національна стратегія поліпшення
становища жінок в Україні);
3) залежним прийменниково-іменним комплексом:
а) у / в+N6: відчувати потребу, мати потребу, відчувати необхідність, мати необхідність: Розкриваючи
мотивацію спрямованості, ми з’ясували, що мотивація до занять музичною діяльністю порівняно висока –
75,41% студентів і 92% вчителів відчувають потребу в спілкуванні з музикою і заняттях нею
(Федоріщева С.П. Естетичні основи формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики:
Автореф. дис. … канд. пед. наук. – Луганськ, 2001);
б) на+N4: мати право, мати шанс, мати час та ін., напр.: Продавець опціону несе безумовне зобов`язання
щодо продажу (купівлі) базового активу, а покупець опціону має право на відмову від купівлі (продажу)
базового активу (Про похідні цінні папери. Закон України); Дійсно, тільки тепер мешканець Української вулиці
отримав не лише можливість задоволення власних побутових потреб, але нарешті має шанс на
самовираження (Український журнал. – 2008. – № 8);
в) до+N2: мати здібність, мати потяг, відчувати жагу, горіти бажанням та ін.: Люсі, яка опинилася у
скрутній ситуації, з готовністю допомагає не лише Тед, але й інші люди, які її оточують. Наприклад, її
секретарка Бланш Гундерсон (Сіобхан Фаллон Хоган) має здібності до виготовлення оригінальних страв – і ця
здатність працівника харчового виробництва неодмінно зіграє свою роль у розвитку сюжету фільму (День. –
13.03.2009 (№ 42)); У 1996 році Господь послав серйозне випробування. Мене збила машина. Я отримав перелом
стегна. Сім місяців пролежав у лікарні. Переніс шість операцій. Два з половиною роки ходив на милицях. […] За
той «лежачий» період я написав близько трьохсот аранжувань народних пісень і музику на вірші Лермонтова,
Єсеніна, Пушкіна, Рубцова. Відчув таку жагу до творчості (День. – 18.03.2003 (№ 48));
г) для+N2: мати можливості, надавати можливість і под.: Якщо одна Сторона має намір укласти
таємний контракт з підрядником на території держави іншої Сторони або доручає це зробити організації на
території власної держави, вона попередньо робить запит компетентному органу іншої Сторони щодо
підтвердження того, що передбачуваний підрядник пройшов перевірку для отримання дозволу на роботу з
таємною інформацією необхідного ступеня секретності та має відповідні можливості для забезпечення
належного захисту таємної інформації (Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної
Республіки Німеччина про взаємний захист таємної інформації).
У зібраному фактичному матеріалі зафіксовано описові предикати на позначення трьох основних
семантичних типів внутрішньосинтаксичної модальності:
1) необхідності (мати потребу, мати необхідність, відчувати потребу, відчувати необхідність;
виникає потреба, постає необхідність та ін.), напр.: В нашому зовнішньому житті ми маємо потребу в успіху,
який приносить нам радість, але у внутрішньому житті нам потрібен прогрес, прогрес, прогрес… (День. –
29.01.2008 (№15)); Кримінологічна експертиза проекту призначається у випадках, коли в процесі його
розроблення або після подання на розгляд до Верховної Ради України виникає потреба в оцінці кримінологічних
наслідків реалізації такого проекту (Про кримінологічну експертизу. Закон України);
2) бажання (мати бажання, мати жагу, мати охоту, відчувати бажання, горіти від бажання, палати
бажанням, палати від бажання, мліти від бажання; охопило бажання, полонило / заполонило бажання,
душило бажання, мучило бажання, охопила охота, взяла охота1), напр.: Над Стамбулом нависала холодна
зимова імла, але султан виявив бажання їхати на Ок-Мейдан стріляти з лука по гарбузові. Бажання падишаха
священне (Павло Загребельний. Роксолана); І невдовзі вони так запрограмували робота, що тепер він міг не
тільки ходити й говорити, а навіть міркувати… Так, так! Міркувати! Та ще й до навчання охоту матиме, хоч
у його пам’ять дещо вже й записано із шкільних підручників та читанок для різних класів (Василь Бережний.
Дем’янко Дерев’янко, або Пригоди електронного хлопчика);
3) можливості (мати змогу, мати можливість2, мати дозвіл, мати здібність, мати навички, мати
право, мати привілей, мати сили, мати час, мати шанс та ін.), напр.: Неповнолітньому, щодо якого винесено
постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору
надається можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право
користуватися послугами захисника (Кримінально-процесуальний кодекс України); Застрахована особа, яка
сплачує (за яку сплачують) внески до Накопичувального фонду, має право обрати для накопичення своїх внесків
Накопичувальний фонд або будь-який недержавний пенсійний фонд відкритого типу, що має дозвіл на
провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення (Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування. Закон України).
Подальша диференціація в межах семантичних типів описових предикатів може стати предметом
окремого дослідження.

1
Варто відзначити різну частоту перерахованих іменників у складі описових предикатів. Серед конструкцій
бажання найбільшою продуктивністю характеризується модальний компонент бажання, а описові предикати з іменниками
охота і жага вживаються значно рідше.
2
Дієслівно-іменна конструкція мати можливість кваліфікується як російська калька [Вихованець 2003]. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

150
Отже, описові предикати є складником інтерпретаційної парадигми речення. За допомогою
перефразування цього типу мовець може підвищити комунікативний статус одного з учасників типової ситуації
за рахунок його переміщення в позицію підмета або додатка.
Аналіз зібраного фактичного матеріалу засвідчив активне функціонування в українській мові двох
структурних типів описових предикатів (предикативного й непредикативного) і трьох семантичних різновидів
(необхідності, бажання й можливості). Модальний іменник може бути виражений знахідним відмінком без
прийменника, орудним відмінком без прийменника, родовим відмінком з прийменником від і називним
відмінком. Ці засоби мають різну частотність і різну спеціалізованість на окремих модальних значеннях. Так,
найбільш поширеними для всіх семантичних типів модальності є конструкції з іменником у формі знахідного
відмінка без прийменника. Синтаксеми N5, від+N2 входять до складу зображувальних описових предикатів на
позначення бажання.
У ролі залежного від модального слова компонента в описових конструкціях найчастіше функціонують
інфінітив та іменник у родовому відмінку без прийменника. Уживання прийменниково-іменникових комплексів
зумовлене сполучувальними можливостями окремих модальних слів, зокрема, іменники потреба, необхідність
передбачають при собі синтаксему у /в+N6, право, шанс, час – на+N4, жага, потяг, здібність – до+N2,
можливість – для+N2 і под.
Описові предикати є неоднорідними, вони утворюють польову структуру, у межах якої розмежовуємо
ядро, напівпериферію й периферію. Власне-описові предикати є синонімічними до відповідних дієслів. Аналоги
описових предикатів не мають дієслівного корелята, проте структурно й семантично відповідають реалізованим
в українській мові моделям.
Типовими є поєднання описового перефразування речення з авторизаційною і фазовою модифікаціями, а
також конверсивними перетвореннями речення.
Перспективним є визначення морфологічних, синтаксичних, семантичних і стилістичних механізмів, які
дозволяють або забороняють утворення і функціонування описових предикатів в українській мові.

Література
Адінцова 2007: Адінцова Юлія. Типологія дієслівного компонента в описовому дієслівно-іменному
предикаті [Текст] / Ю. Адінцова // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 15 / Укл.: Анатолій Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 216-220. – Бібліогр.: с. 219-220.
Адінцова 2009: Адінцова Юлія. Проблема описового предиката в класичній французькій лінгвістиці
[Текст] / Ю. Адінцова // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 19 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.)
та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – С. 68-72. – Бібліогр.: с. 71-72.
Апресян 2006: Апресян Ю. Д. Фундаментальная классификация предикатов [Текст] / Ю. Д. Апресян //
Языковая картина мира и системная лексикография / [отв. ред. Ю. Д. Апресян]. – М. : Языки славянских
культур, 2006. – С. 76–110.
Виноградова, Ситарь 2006: Виноградова Екатерина, Ситарь Анна. Модальные модификации желания
предложений с акциональными предикатами в русском и украинском языках [Текст] / Е. Виноградова,
А. Ситарь // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Випуск 14 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. –
Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 131-141. – Бібліогр.: с. 140-141.
Виноградова, Ситар 2007: Виноградова Катерина, Ситар Ганна. Моделі модальних модифікацій
можливості речень з акціональними предикатами в українській і російській мовах [Текст] / К. Виноградова,
Г. Ситар // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Випуск 15 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. –
Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 234-243. – Бібліогр.: с. 242-243.
Виноградова, Ситар 2009: Виноградова Катерина, Ситар Ганна. Типологія моделей модальних
модифікацій речень в українській і російській мовах. Стаття 1: Експліцитні моделі [Текст] / К. Виноградова,
Г. Ситар // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Випуск 18 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. –
Донецьк: ДонНУ, 2009. – С. 61-70. – Бібліогр.: с. 69-70.
Вихованець 2003: Вихованець I.Р. Що Ви маєте? Можливість? Чи змогу? [Текст] / І.Р. Вихованець //
Українська мова. – 2003. – №1. – С.76.
Всеволодова 2000: Всеволодова, М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса. Фрагмент
прикладной (педагогической) модели языка [Текст] / М. В. Всеволодова: Учебник / Московский гос. ун-т.
Филологический факультет. – М. : Издательство Московского ун-та, 2000. – 502 с. – Библиогр. в конце глав. –
1000 экз. – ISBN 5-211-03892-4.
Всеволодова 2005: Всеволодова Майя. «Модели славянских простых предложений с учетом их типовых
значений и речевых реализаций». Задачи и перспективы межнационального проекта [Текст] / М. Всеволодова //
Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Випуск 13 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2005. – С. 142-146. – Бібліогр.: с. 146.
Всеволодова, Кузьменкова 2003: Всеволодова М.В., Кузьменкова В.А. Описательные предикаты как
фрагмент русской синтаксической системы [Текст] / М.В. Всеволодова, В.А. Кузьменкова // Вестник МГУ. –
Серия 9. Филология. – 2003. – № 5. – С. 7-29. – Бібліогр.: с. 28-29. Розділ ІІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

151
Зигангирова 1999: Зигангирова Ю.Р. Функционально-коммуникативные и семантические причины
употребления описательных предикатов в устной речи [Текст] / Ю.Р. Зигангирова // Язык, сознание,
коммуникация: Сб. статей / Отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. – М.: Диалог-МГУ, 1999. – Вып. 9. – С. 94-
104. – Библиогр. в сносках. – ISBN 5-89209-434-0.
Канза 1991: Канза Роже. Описательный способ выражения семантического предиката в современном
русском языке (предикат со значением состояния человека) [Текст] : автореф. дисс. … канд. филол. наук. – М.,
1992. – 18 с.
Кузьменкова 2000: Кузьменкова, В.А. Типология описательных предикатов и их аналогов в современном
русском языке [Текст]: автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.01. – М., 2000. – 22 с.
Макович 1997: Макович, Г.В. Описательный способ выражения семантического предиката со значением
активного действия в современном русском языке [Текст] : автореф. дисс. … д-ра филол. наук : 10.02.01. –
Челябинск, 1997.
Мордвилко 1956: Мордвилко, А.П. Глагольно-именные описательные выражения в современном
русском литературном языке [Текст] : автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.01. – М., 1956. – 20 с.
Острецова 2008: Острецова И.В. Возможности применения аппарта лексических функций для изучения
описательных предикатов специальной сферы коммуникации [Електронний ресурс] / И.В. Острецова // Вісник
Дніпропетровського університету. – Серія Мовознавство. Вип. 14. – Дніпропетроськ, 2008. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vdpu/Movozn/2008_14/article/39.pdf
Капась-Романюк 2008: Капась-Романюк Марина. Стійкі дієслівні сполуки як об‟єкт лінгвістичного
дослідження у проекції на історію української літературної мови [Текст] / М. Капась-Романюк // Лінгвістичні
студії: Зб. наук. праць. Випуск 17 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – С. 101-
107. – Бібліогр.: с. 105-107.
Ван Янчжен 1996: Ван Янчжен. Предложение: содержание, форма и парадигмы (на материале
предложений с глаголами эмоционального состояния и отношения) [Текст] / Ван Янчжен. – Пекин, Шанхай,
Чонгжоу, Сиань, 1996. – 293 с. – Бібліогр.: с. 278-293.

В статье рассмотрены структурные и семантические типы описательных предикатов с модальным
компонентом, выраженным существительным, в украинском языке. Проанализирована полевая структура
описательных предикатов, установлены типичные контаминации описательных перефразировок предложения
с другими типами видоизменений ядерного предложения.
Ключевые слова: модальность, описательный предикат, парадигма предложения, предложение,
украинский язык.

In the article the structural and semantic types of descriptive predicates with a modal nominal component in
Ukrainian language are selected. The field structure of descriptive predicates is analysed, typical contaminations of
descriptive transformations of sentence with other types of modifications of nuclear sentence is established.
Keywords: modality, descriptive predicate, paradigm of the sentence, sentence, Ukrainian language.

Надійшла до редакції 1 червня 2009 року.