У статті розглянуто іншомовні суфіксальні терміни, які посіли чільне місце у різних терміносистемах.
Поставлена проблема їх системності, окреслено сфери уживання і перспективи заміни національними
відповідниками.
Ключові слова: іншомовна лексика, термінологія, українська мова.
Іншомовні слова є у кожній мові. Не обходяться без них і мови для спеціальних цілей, тобто
терміносистеми. Особливо сьогодні спостерігаємо значне поповнення галузевих систем запозиченими словами
різного походження. Мета цієї розвідки – окреслити найбільш продуктивні суфіксальні моделі таких лексем,
визначити їх походження, значення, належність до відповідної наукової картини світу. Проблема, яка постала
перед автором, – з‘ясувати доцільність уживання таких лексем в сучасному українському термінознавстві,
можливість чи неможливість заміни їх національними відповідниками. Для вибірки таких слів ми скористалися
сучасними словниками нових слів.
У групі термінів, безпосередньо запозичених з інших мов, є слова з досить продуктивними у тих мовах
суфіксами. До таких суфіксів належать -ація, -инг(-інг), -ій, -изм(-ізм), -іст (-ист, -їст), -атор, -тор, -ор, -ер,
-трон та ін. Розглянемо лише деякі з них.
Питання про критерії входження запозиченого, у тому числі й інтернаціонального афікса, у словотвірну
систему української мови не належить до розв‘язаних питань сучасного мовознавства. Такий стан пов’язаний
передусім із змішуванням синхронного і діахронного підходу до явищ словотворення, нерозрізненням
морфемного і словотвірного аналізу.
Терміни з суфіксом –аці(я) наявні в усіх терміносистемах. Порівняймо: аберація, акліматизація,
активація, амортизація, апробація, аспірація, вібрація, демонстрація, деформація, дилатація, карбюрація,
коагуляція, комп’ютеризація, конденсація, консервація, механізація, модернізація, операція, пастеризація,
радіолокація, резервація, сигналізація, синхронізація, стабілізація, телефонізація, трансляція та ін.
Переважають слова латинського походження на позначення процесу, наприклад: вібрація – механічні
коливання пружних тіл; аспірація – відсмоктування пилу в шахтах, карбюрація – приготування горючої суміші
з легкого рідкого палива й повітря для живлення двигуна внутрішнього згоряння; конденсація – перехід
речовини з газоподібного стану в рідкий чи твердий унаслідок охолодження чи стискання тощо. Терміни на
позначення процесу нерідко мають в українській мові аналоги з суфіксом –нн(я): апробування, деформування,
компарування, модернізування, нітрування, блокування, транслювання, синхронізування, пастеризування,
резервування, консервування і под. Ці лексеми звужують своє значення лише до позначення процесу. Проте не
усі лексеми поєднуються з таким суфіксом.
Властиві термінам й інші значення: «результату дії» – комп’ютеризація, спеціалізація, «напряму» –
автоколімація.
Слова з цим афіксом привертали вже до себе увагу таких дослідників, як Г. Віняр, Д. Мазурик,
О. Муромцеві. Зокрема Д. Мазурик констатує, що внаслідок використання суфіксів, за якими усталилася певна
функція, слова з ними стають елементами відповідної системи [2002, c. 296].
Дедалі набувають поширення слова на –ація (-изація; -ізація) (зумисне не уточнюємо статус, бо це може
бути суфікс або кілька суфіксів із закінченням або частина кореня із закінченням), напр.: актуалізація,
бартеризація, ваучеризація, вербалізація, глобалізація, гуманізація, ідеологізація, інавгурація, інвалідизація,
індексація, інновація, інформатизація, комерціалізація, комунікація, криміналізація, лібералізація, мюзиклізація,
номінація, партизація, політизація, презентація, приватизація, регіоналізація, сертифікація, суверенізація,
телекомунікація, технотизація, транснаціоналізація тощо. Усі вони позначають дію, процес або їх назву.
Наприклад: інсталяція – процедура додавання у поточну програму конфігурації нового програмного
забезпечення [НСЗ, c.91], модернізація – зміна, удосконалення, осучаснення як окремих предметів, так і сфер
діяльності людини [НСЗ, c.155], технотизація – процес запровадження технічних досягнень у всі сфери життя
[Tам само, c.247].
Однак деякі з них на сучасному мовному етапі розвинули полісемію, порівняймо: капіталізація –
1) перетворення додаткової вартості, прибутку в капітал; 2) вирахування цінності майна за прибутком, який
вони приносять; 3) надання чому-небудь рис, властивостей капіталізму [НСЗ, c. 99]; лібералізація –
1) створення умов для вільного функціонування чого-небудь відповідно до об‘єктивних законів; 2) напрям у
політиці, економіці, що передбачає послаблення, поступки кому-небудь у чому-небудь [НСЗ, c.132].
Аналогічно: диверсифікація, дотація, імплементація, інституалізація та ін. Однак слід наголосити, що ці слова
творяться з латинських морфем і приходять в українську мову найчастіше у готовому вигляді.
Суфікси –изм/-ізм також належать до продуктивних словотворчих засобів. Вони властиві як
відприкметниковим (авторитаризм, глобалізм, екуменізм, масовім, більшовизм, лібералізм, монетаризм,
© Кочан І.М., 2010 Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
159
окультизм, плюралізм, позитивізм, політехнізм, регіоналізм, харизматизм), так і відіменниковим (кокаїзм,
культуризм, лобізм, катастрофізм, люциферизм, менеджеризм, протекціоналізм, флоризм) утворенням.
Причім перші мають значення абстрагованої ознаки і називають певні напрями у суспільно-політичному чи
науковому житті, наприклад: екуменізм – рух за об‘єднання всіх християнських церков, який виник на початку
ХХ ст. у протестантстві [НСЗ, c.77]; лібералізм – ідеологічна та суспільно-політична течія, яка об‘єднує
прибічників парламентського устрою, широких політичних свобод і приватного підприємництва [Там само,
c.133]; маржиналізм – один із напрямів економічної думки та її методологічний принцип, який базується на
теорії граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається потребою в ньому [Там само, c.143].
Відіменникові утворення позначають абстрактні поняття або властивість за відношенням до предмета,
названого мотивуючим словом, зокрема: 1) вид: кокаїзм – один із видів наркоманії [НСЗ, c.108]; 2) концепцію
чи теорію: люциферизм, менеджеризм, флоризм, наприклад: люциферизм – релігійна концепція, в основі якої
поклоніння темним силам природи [Там само, c.138]; 3) систему: обструкціонізм – система політичної
боротьби шляхом обструкцій [НСЗ, c.169].
Деякі з цих термінів також полісемні: маржиналізм, протекціоналізм. Порівняймо: маржиналізм –
1) один із напрямів економічної думки та її методологічний принцип, який базується на теорії граничної
корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається потребою в ньому; 2) використання граничних
величин в аналізі економічних процесів [Там само, c.143]; протекціоналізм – 1) економічна політика держави,
метою якої є убезпечення національної промисловості й сільського господарства від іноземної конкуренції…
2) підбір людей на службу не за діловими характеристиками, а за знайомством, протекцією [Там само, c.204].
Сьогодні можуть приєднуватися і до національних основ, особливо до власних імен на зразок сталінізм,
кучмізм і под.
На сучасному мовному етапі значна кількість термінів потрапила до нас з англійської або через
англійську мову. Це стосується зокрема слів з суфіксом –инг (-інг): андерайтинг, армреслінг, аутфорсинг,
аутстафінг, вейкбординг, віндсерфінг, дайвінг, імпринтинг, інжиніринг, кастинг, каюкінг, керлінг, кіднепінг,
клаймінг, кліринг, компютеринг, консалтинг, коучинг, крюінг, лістинг, маркетинг, моніторинг, мерчандайзинг,
паркінг, пауерліфтинг, пілінг, пірсинг, пресинг, психотренінг, рафтинг, роумінг, сайдинг, стопінг, серфінг,
скрипінг, спаринг, стайлінг, стритрейсинг, толінг, трейдинг, тренінг, тюнінг, фрайчайзинг, черлідинг, шейпінг
тощо. Ці терміни мають різне значення.
Вони позначають: 1) види спорту: армрестлінг, векбординг, віндсерфінг, дайвінг, каюкінг, керлінг,
кікбоксинг, клаймінг, пауерліфтинг, серфінг, наприклад: армрестлінг – вид спортивної боротьби, що полягає у
змаганнях двох гравців у перетисканні опертих на стіл рук; рукоборство [СНЗ, c.239]; вейкбординг – вид
спорту, що є комбінацією водних лиж, сноуборду, скейта і серфінгу [Там само,c. 43]; 2) систему: аутстафінг,
кліринг, маркетинг, наприклад: аутстафінг – система тимчасової і тимчасово-постійної зайнятості, лізинг
персоналу [НСЗ,c.23]; кліринг – система безготівкових розрахунків між банками шляхом зарахування взаємних
вимог і обов‘язків [Там само,c. 106]; 3) процес і його результат: аутсорсинг, імпринтинг, кастинг,
мерчандайзинг, скрипінг, наприклад: кастинг – попередній відбір на конкурсах, огляд-відбір [Там само, c. 101];
мерчандайзинг – продавання та рекламування товару [Там само, c.149]; 4) явище: кіднепінг, пейджинг,
наприклад: кіднепінг – викрадання дітей для одержання викупу [Там само, c. 103]; 5) методи: комп’ютеринг,
наприклад: комп’ютеринг – сукупність методів комп‘ютерного оброблення інформації [Там само,c. 111];
6) форму: лізинг – форма довготермінової оренди майна за умови поступового погашення заборгованості [Там
само,c. 133]; 7) будівельний матеріал: сайдинг – будівельний матеріал з пластику, що імітує покриття з дошок і
використовується для опорядження стін і стелі різноманітних приміщень [Там само, c. 222]; 8) місце: паркінг –
спеціально визначене місце для платної стоянки автомобілів [Там само, c.179] тощо.
Тобто суфікс не надає термінам ознак системності. Він не приєднується до українських основ. Окрім
того, чимало таких термінів є багатозначними. До таких належать: андерайтинг, імпринтинг, інжиніринг,
лістинг, стопінг, стайлінг та інші. Порівняймо: інжиніринг – 1) діяльність із надання на комерційній основі
інженерно-консультаційних послуг з проектування та спорудження різноманітних об‘єктів, а також сфера
діяльності з надання таких послуг; 2) виконання за контрактом з іноземним замовником ряду робіт і надання
послуг економічного, фінансового та іншого типу [Там само, c. 90]; свопінг – 1) різновид операцій з цінними
паперами, коли одночасно купують і продають однакові цінні папери з метою зменшення податків;
2) підкачування, сторінковий обмін між оперативною та зовнішньою пам‘яттю [Там само, c. 225]. Очевидно,
таке явище найчастіше пояснюється уживанням цих термінів у різних сферах діяльності. Зокрема терміни з
названим суфіксом мають досить широке розповсюдження. Це: економіка, інформатика, спорт, медицина,
мистецтво, побут тощо. Так, терміни пілінг, пірсинг належать до косметології, стайлінг – до галузі дизайну,
андерайтинг, аутстафінг, кліринг, трейдинг – до економіки, кіднепінг – юриспруденції, тюнінг – техніки і т.д.
Однослівними українськими словами не перекладаються (за незначним винятком), мають відповідники на рівні
словосполучень чи цілих речень.
Найбільшу кількість термінів у технічних галузях зафіксовано з суфіксом –тор: акумулятор, біністор,
варактор, варистор, детектор, індикатор, класифікатор, коліматор, компаратор, комутатор, оператор,
пеленгатор, перфоратор, поляризатор, пульверизатор, радіатор, редуктор, резистор, ротатор, селектор
тощо. В основному це терміни латинського походження, більшість з яких позначають прилади, наприклад: ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20
160
аспіратор – пристрій, яким відбирають проби газу з метою аналізу його складу й запиленості; генератор –
пристрій, апарат або машина, які виробляють хімічні сполуки чи речовини у певному стані або перетворюють
один вид енергії на інший; карбюратор – пристрій для карбюрації. Деякі терміни позначають деталі приладів
або їх елементи: варактор – напівпровідниковий діод з малою бар‘єрною ємністю, призначений для роботи в
параметричних підсилювачах; директор – пасивний диполь, розташований попереду активного диполя, до
якого приєднано передавач або приймач тощо.
Чимало термінів з суфіксом -тор є полісемічними. Наприклад: модифікатор: 1) пристрій, що змінює
роботу, дію машини; 2) речовина, що її вводять при модифікуванні в розплавлений метал; редуктор –
1) пристрій, частина приводу машини, яким знижують кутові швидкості і відповідно збільшують обертальний
рух; 2) пристрій, яким знижують тиск робочого тіла, що надходить із посудини великого тиску в посудину
низького. Тут виявляються ще й інші значення слів на –тор, зокрема позначення речовини. Поза межами
техніки іменники з цим суфіксом можуть мати й інші значення, зокрема позначати осіб, наприклад:
адміністратор – людина, пристрій, програма…, які здійснюють керівництво [НСЗ, c.16]; аудитор –
фінансовий інспектор [Там само, c.25]; дистриб’ютор – оптовий торгівець.
Деякі з них мають українські аналоги: рефлектор – відбивач, рефрактор – заломлювач, інвертор –
перетворювач, демпфер – вгамовувач, стартер – запускач.
Близько до них стоять терміни з суфіксами –ор, -ер: компресор, процесор, провізор, адаптер, демпфер,
картер, кондиціонер, контейнер, маркер, стартер, тестер, тремблер, тумблер та под. Основне значення цих
термінів у техніці – назви пристроїв, апаратів, машин. Порівняймо: адаптер – пристрій для електроакустичного
відтворення; конденсатор – апарат для газоподібної, пароподібної речовини, пристрій для нагромадження
електричних зарядів, дефібер – машина целюлозо-паперового виробництва.
Однак ці суфікси можуть входити і до слів на позначення 1) осіб: акціонер, амбасадор, аудитор, дилер,
інженер, маклер, менеджер, провізор, спікер, наприклад: акціонер – власник акцій, член акціонерного
товариства [НСЗ, c. 18]; 2) страв: гамбургер – булочка з вкладеною в неї начинкою (м‘ясом, сиром, овочами)
[НСЗ, c. 51]; 3) установ: дистриб’ютор – підприємство, яке від імені фірми-виговлювача здійснює збут та
гарантійне обслуговування товару [Там само, c. 70]; 4) програму: драйвер – програма операційної системи, яка
обслуговує окремі пристрої [Там само, c. 73].
Сьогодні з‘явилося чимало слів з такими суфіксами: аутсайдер, андерайтер (маклер), байкер, бартер,
блогер, брокер, гастарбайтер, дигер, дизайнер, епілятор, іміджмейкер, інвестор, інсталятор, кантор,
трейдер та ін. Наприклад: байкер – член неформального молодіжного об‘єднання мотоциклістів, які їздять на
важких мотоциклах [НСЗ, c.27]; дигер – дослідник підземних міських комунікацій, колекторів, тунелів,
підземних ходів [Там само, c. 66]; епілятор – пристрій для видалення небажаного волосся [Там само, c. 80];
інсталятор – спеціальний програмний засіб для проведення процесу інсталяції [Там само, c. 91].
Є серед них і багатозначні слова, наприклад: бартер: 1) одна із форм економічного співробітництва, за
якої взаєморозрахунки між партнерами здійснюються не грошима, а товарами чи послугами; 2) безвалютна
товарообмінна операція [Там само, c. 8]; аутсайдер: 1) команда або спортсмен, які займають останні місця у
турнірних таблицях змагань; 2) політичні партії, що перебувають на периферії політичних сил; 3) член якої-
небудь соціальної групи, який перебуває в ній на останній сходинці; 4) підприємство, що не входить до
монополістичних об‘єднань і веде з ними конкурентну боротьбу [Там само]. Аналогічно: бутлегер, джокер та
ін.
Такі терміни сьогодні заполонили сучасні терміносистеми, витіснивши з них питомі, національні
лексеми. Звичайно, ці слова виникли недавно і в нашій мові ще не мають національних відповідників. Однак
зловживати ними не годиться. Адже нерідко вимовити таке слово важко, а тому й запам‘ятати нелегко.
Наявність таких слів ще раз підтверджують слова професора А. Загнітка про те, що «процес становлення
української національної термінології охоплює нерівнорядні явища і напрями формування терміносистеми як
цілісної одиниці, в якій вирізняються різного ґатунку площини, що охоплюють неадекватні уявлення про
пріоритетність: від власне етнографічного орієнтиру до літературно кодифікованого істеблішменту, з одного
боку, і від загальноєвропейського кодифікованого стандарту до замкнутого декларованого, спрямованого на
витворення спільного термінологічного фонду. Подібні тенденції чітко виявляються в галузі будь-якого
термінотворення, його рецидиви і нині даються взнаки, послуговуючись не на користь термінонормування і
водночас порушуючи загальну цілісність наукової національної картини світу» [1996, c. 23].
Література
1. Загнітко 1996: Загнітко А. Термінотворення і національно-мовна картина світу [Текст] / А.П. Загнітко
// Українська термінологія і сучасність: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. – К, 1996. – С.23.
2. Мазурик 2002: Мазурик Д. Продуктивність суфіксального творення неологізмів-іменників у сучасній
українській мові [Текст] / Д. Мазурик // Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. В. Ґрещука.. –
Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С.292-302.
3. НСЗ 2009: Нові слова та значення: Словник [Текст] / Укл. Л.В.Туровська, Л.М.Василькова – К.:
Довіра, 2008. – 270 с. Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
161
В статье рассмотрены иноязычные суффиксальные термины, занявшие важное место в разных
терминосистемах. Поставлена проблема их системности, отмечены сферы употребления и перспективы
замены национальными соответствиями.
Ключевые слова: иноязычная лексика, терминология, украинский язык.
The article is about foreign suffixal terms, which occupy highly important place in different termsystems. There
is issued a challenge of their system, are described the spheres of their usage and perspectives of their substitution for
national analogues.
Key words: foreign vocabulary, terminology, Ukrainian language.
Надійшла до редакції 25 травня 2009 року.