Простежено особливості вербалізації концепту «серце» в українській і грузинській національно-мовних
картинах світу, окреслено основні конотації, виявлено зв’язки аналізованих концептів з іншими у відповідних
мовних системах, з’ясовано інтерлінгвальне й специфічне в мовних і концептуальних картинах українського й
грузинського етносів.
Ключові слова: концепт, концептосфера, конотація, сема, національно-мовна картина світу,
концептуальна картина світу, лінгвістична універсологія.

Спрямованість сучасного мовознавства у сферу когнітивної діяльності не є випадковим чи принципово
новим явищем, про що свідчать роботи видатних мовознавців минулого, насамперед, В. фон Гумбольдта
[Гумбольдт 1984], О.О.Потебні [Потебня 1976] та ін. Якісне зміщення наукових інтересів у сферу ментальної
семантики окремих мовних спільнот дозволяє пролити світло на феномен національної мови, на особливості
репрезентації в мові ментального простору. Відповідно, сучасна лінгвістика й лінгвокультурологія зосереджені
на виявленні національно-культурної специфіки мовного матеріалу. Різним аспектам цієї проблеми присвячено
чимало праць, зокрема Н. Арутюнової [Арутюнова 1990], А. Вежбицької [Вежбицкая 1999], В. Жайворонка
[Жайворонок 2007], В. Манакіна [Манакин 2004] та інших. Разом з тим, не можна ігнорувати універсальних
закономірностей будови й функціонування людських мов у спільно-планетарному вимірі людського буття.
Об‘єктивність дослідження вимагає встановлення співвідношення між інтерлінгвальним і специфічним у
мовних системах. Першим кроком у цьому напрямі є вивчення ключових для тієї чи іншої національно-мовної
© Шаповалова Н.П., 2010 Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

183
картини світу концептів, що дає можливість більш переконливо говорити про інтерлінгвальне й специфічне в
мовних і концептуальних картинах соціумів, сприяє подальшому розвитку теорії й удосконаленню практики
перекладацької діяльності й міжкультурної комунікації. Досить цікавим і актуальним у контексті лінгвістичної
універсології постає зіставний аналіз концептосфери української й грузинської мов, які, як відомо, належать до
різних мовних сімей (індоєвропейської та іберійсько-кавказької відповідно). Метою даної розвідки є зіставний
аналіз концептів «серце» й «გული» (ґулі) в українській і грузинській національно-мовних картинах світу.
У нашому дослідженні ми виходили з того, що, незалежно від національних та культурних особливостей
народів, невід‘ємною, універсальною ознакою мови є її антропоцентричність. Тіло людини у філософсько-
антропоцентричному аспекті постає як об‘єкт і суб‘єкт пізнання навколишнього світу і як носій соматичного
коду культури. Символіка соматизмів належить до архетипових символів, які несуть одне й те ж саме або дуже
подібне для більшості, якщо не для всього людства, що зумовлюється природною подібністю як фізичної, так і
психічної будови людини [Уилрайт 1990]. Як компоненти тієї чи іншої національно-мовної картини світу,
соматизми обов‘язково відображають особливості світовідчуття певної мовної спільноти і, разом з тим,
виступають універсальним засобом вираження характерних рис особистості, оцінки характеру, розумових
здібностей людини, її емоцій, душевного стану. На тлі ж універсальної моделі чіткіше простежується те
національно-специфічне, що дає підстави говорити про особливості світовідчуття представників того чи іншого
етносу, в даному випадку – українського та грузинського. Відповідно до поставленої мети, нами залучено до
аналізу слова української і грузинської мов, семантика яких мотивується семантикою слів серце й груз. გული
(ґулі) відповідно, а також фразеологічні одиниці української й грузинської мов із компонентом серце й груз.
გული (ґулі).
Як свідчить аналіз мовного матеріалу, в українській і грузинській мовах спостерігається досить високий
ступінь зіставності концептуалізації абстрактних понять. Значну кількість уявлень і бачень, образів і
стереотипів, що корелюють із концептом «серце» / «გული» (ґулі), незважаючи на певну дистантність та
відсутність прямих тісних контактів між відповідними народами в минулому (на етапі формування
концептуальної картини світу), можна з певними уточненнями вважати універсальними для української і
грузинської національно-мовних картин світу.
В обох національно-мовних картинах світу можна виділити такі семантичні зв‘язки між концептами:
а) «СЕРЦЕ» – «ДОБРОТА», пор. укр. добрий – добре серце – добросердечний і груз. გულკეთილი
(ґулкетілі) – «добрий», буквально: «серце добре»; укр. доброта, сердечність – груз. გულკეთილომა
(ґулкетілоба) – «доброта», буквально: «серця доброта»; асоціативний ряд «СЕРЦЕ» – «ДОБРОТА» в обох
національно-мовних картинах світу пов‘язується з концептом «М‘ЯКІСТЬ», пор. укр. серце розм’якло,
пом’якшити серце, м’якосердість і груз. გულჩვილობა (ґулчвілоба), буквально: «серця м‘якість». Як видно з
прикладів, такі уявлення є універсальними для обох етносів. Разом із тим, в українській національно-мовній
картині світу концептуальний ряд «СЕРЦЕ» – «ДОБРОТА» – «М‘ЯКІСТЬ» доповнюється й конкретизуєься
компонентом «ВІСК», оскільки в семантичній структурі слова віск ймовірнісна сема «м‘якість» для більшості
носіїв мови є домінувальною, що уможливлює функціонування стійкого виразу серце з воску, а також серце
тане (як віск), тобто стає м’якшим, більш піддатливим, й, аналогічно, розтопити серце (серця). Грузинській
національно-мовній картині світу асоціація серця з воском не властива, тому вирази на кшталт серце з воску,
серце тане, розтопити серце (серця) у грузинській мові відсутні;
б) «СЕРЦЕ» – «ЖОРСТОКІСТЬ» – «ТВЕРДІСТЬ» – «КАМІНЬ», пор. укр. жорстокий – серце, як
камінь – кам’яне серце й груз. відповідник გულქვა (ґулква), що буквально означає «серце-камінь» і має
негативну конотацію; пор. також укр. безсердечний, бездушний і груз. უგულო (уґуло), буквально: «без серця»,
უსულგულო (усулґуло), буквально: «без душі-серця» чи, можливо, «зовсім без серця», оскільки компонент
სულ- може трактуватися тут як основа іменника სული (сулі) – «душа» або як частка სულ (сул) – «зовсім».
Крім названих вище мовних одиниць, у грузинській мові з концептами «СЕРЦЕ» – «ТВЕРДІСТЬ» пов‘язана
лексема გულმაგარი (ґулмаґарі) – буквально «серце тверде», а також наявний синонімічний їй вираз
კლდესავით გული (клдесавіт ґулі), буквально «як скеля серце». При цьому сема «жорстокість» в обох
прикладах нівелюється на користь семам «міцність», «надійність», «непорушність», «сила», й тому, на відміну
від лексем უგულო (уґуло) й უსულგულო (усулґуло), слово გულმაგარი (ґулмаґарі) й вираз კლდესავით
გული (клдесавіт ґулі) позбавлені негативних конотацій і функціонально близькі українським виразам
надіятися як на кам’яну гору, як за кам’яною стіною; міцний, як скеля; непорушний, як скеля, наприклад: Стою,
мов скеля, непорушний (І.Франко). Отже, грузинській національно-мовній картині світу властиві асоціативні
зв‘язки «СЕРЦЕ» – «ТВЕРДІСТЬ» – «СКЕЛЯ», де останній компонент може також бути замінений на
«ЗАЛІЗО», наприклад, у народній пісні знаходимо: ვაჟკაცსა გული რკინისა, აბჯარი თუნდაც ხისაო
(важкацса ґулі ркініса, абджарі тундац хісао), буквально: «справжній чоловік повинен мати залізне серце, а
обладунок нехай і дерев‘яний»). В українській національно-мовній картині світу грузинському «СЕРЦЕ» –
«ЗАЛІЗО» відповідають асоціативні ряди «ВОЛЯ» – «ЗАЛІЗО», «ХАРАКТЕР» – «ЗАЛІЗО», тому природними
й зрозумілими для українців є фрази: Справжній чоловік повинен мати залізну волю / залізний характер, але не ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

184
«залізне серце». З огляду на викладене вище, варто наголосити також, що в грузинській картині світу існує
міцний асоціативний зв‘язок «СЕРЦЕ» – «СМІЛИВІСТЬ». Так, слова გულადი (ґуладі) – «сміливий»,
буквально: «сердечний» і გულადობა (ґуладоба) – «сміливість», буквально: «сердечність» утворені
суфіксальним способом від основи слова გული (ґулі) – «серце»;
в) «СЕРЦЕ» – «ВІДКРИТІСТЬ» – «ВІДВЕРТІСТЬ» / «ЩИРІСТЬ» – «ПРЯМИЙ» –«ПРАВДА», пор. укр.
відкрити (відкривати) серце (серця), відкрите серце – груз. გულღია (ґулгіа) – «відвертий», буквально «серце
відкритий», укр. бути відвертим, щирим, правдивим, прямим– не кривити серцем (душею) – груз.
გულწრფელი (ґулцрпелі) – «щирий», буквально «серце прямий», გულმართალი (ґулмарталі) – «чесний,
правдивий, щиросердечний», буквально: «серце-правда». Разом з тим, в українській концептосфері можливі
зв‘язки: «СЕРЦЕ» – «ВІДКРИТІСТЬ» – «ВІДМИКАТИ» – «КЛЮЧ», знайти (підібрати) ключі до серця –
домогтися відкритості, відвертості, довіри, взаєморозуміння, поваги. У грузинській концептосфері саме такого
зв‘язку не простежується, асоціація «СЕРЦЕ» – «КЛЮЧ» не фіксується. Однак в українській і грузинській
картинах світу наявна часткова відповідність на рівні значень «домагатися чиєїсь прихильності», «викликати
любов до себе», так, українським виразам «завойовувати серце (серця)» й «покоряти серце (серця)» відповідає
грузинське გულის დაპყრობა (ґуліс дапкроба), буквально «серця підкорення»;
г) «СЕРЦЕ» – «БІЛЬ» – «ДУШЕВНІ СТРАЖДАННЯ», пор. укр. серце болить – груз. გულისტკივილი
(ґуліс ткивили) – «засмучення», буквально: «серця біль», укр. з болем у серці – груз. გულის ტკივილით (ґуліс
ткивилит) – «з болем у серці», буквально: «серця болем»; укр. серце розривається (рветься) – груз. გულის
გასკდომა (ґуліс гаскдома) – «серце розривається»; укр. краяти серце, хапати за серце, спопеляти серце, рвати
серце (чиєсь, комусь), роздирати серце – груз. გული მისკდება (ґулі міскдеба) – «серце розривати»; укр.
влучити (прямо) в серце, вражати в серце, вціляти в серце, заганяти ніж у серце – გულზე მოხვედრა (ґулзе
мохведра) – «влучити в серце», буквально – «на серце потрапити». Із українським виразом заганяти ніж у
серце співвідносні також გულზე ისარივით მომხვდა (ґулзе исарівіт момхвда) – буквально: «на серце стріла
потрапила», а також გულზე ეკალივით მომხვდა (ґулзе екалівіт момхвда) – «у серце заганяти колючки»; укр.
камінь на серце давить, камінь на серці лежить – груз. გულზე ქვასავით მაწევს (ґулзе квасавіт мацевс),
дослівно – «на серце камінь давить». Разом з тим, в українській мові семантика болю й душевних страждань
вербалізується значно ширше, ніж у грузинській мові. Асоціативний ланцюжок «СЕРЦЕ» – «БІЛЬ» –
«СТРАЖДАННЯ» – «РАНА» – «КРОВ» в українській мові представлений великою кількістю фразеологічних
одиниць, які в грузинській мові не мають точних еквівалентів із компонентом «кров». Так, українські
фразеологізми кривавиться серце, серце кров’ю обливається, серце кров’ю сходить, серце кров’ю обкипіло
перекладаються наведеним вище виразом გულის გასკდომა (ґуліс ґаскдоба) – «серце розривається».
Аналогічна ситуація простежується з зоофразеологізмами. Численна негативно забарвлена група
фразеологізмів зі стрижневими компонентами-зоонімами на позначення тяжких душевних страждань мати
змію під серцем, гадюка ссе коло серця, черв’як точить серце, коти шкребуть на серці, миші шкребуть
(скребуть, шкрябають) на серці, холодна жаба сидить під серцем грузинською мовою перекладаються
невеликою кількістю виразів: «гадюка обвилася навколо серця», «серце розривається», «серце болить». У
цьому випадку більшість українських відповідників, крім основного значення душевного страждання, мають
яскраво виражену конотацію відрази, яка мотивується семантикою зоонімів жаба, змія, гадюка, черв’як, миша і
нейтралізується в грузинському перекладі;
ґ) «СЕРЦЕ» – «СПІВЧУТТЯ» – «БЛИЗЬКІСТЬ», пор.укр. прийняти (приймати, брати) близько до
серця – груз. გულთან ახლოს მიტანა (ґултан ахлос мітана) – «до серця близько приймати»;
д) «СЕРЦЕ» – «ПОЧУТТЯ» – «НАПОВНЕННЯ, ПОВНОТА», пор. укр. .: всім серцем (люблю, вірю,
сподіваюсь) – груз. მთელი გულით мтелі ґуліт (მიყვარს мікварс, მჯერა мджера, ვიმედოვნებ вімедовнеб). Як
видно з прикладів, наведені українсько-грузинські відповідники є семантично, граматично й функціонально
ідентичними;
е) «СЕРЦЕ» – «РАДІСТЬ» – «ПІСНЯ», пор. укр. серце співає (від радості) – груз. გული მღერის (ґулі
мгеріс) – «серце співає»;
є) «СЕРЦЕ» – «ХВИЛЮВАННЯ» – «ТРЕМТІННЯ», пор. укр. серце тремтить (від страху / радості /
хвилювання) – груз. გული მიკანკალებს (ґулі міканкалебс) – «серце тремтить». При цьому в грузинській мові,
як і в українській, «тремтіння» серця асоціативно може пов‘язуватися з радістю, несподіванкою, страхом;
ж) «СЕРЦЕ» – «ПЕРЕДЧУТТЯ», пор. чує серце – груз. გული მიგრძნობს (ґулі мігрдзнобс), віщує серце –
груз. გულის გრძნობა (ґулі грдзнобс) – «серце передчуває»;
з) «СЕРЦЕ» – «БАЙДУЖІСТЬ / СПОКІЙ » – «ХОЛОД», пор. укр. серце охололо (прохололо) у значенні
«у кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т. ін., синонім – серце
заспокоїлося) – груз. გულის აყრა (ґуліс акра) – букв. «серце прохололо», а також გულცივი (ґулциві) –
«байдужий», буквально: «серце холодне». Разом з тим, українській мовній картині, на відміну від грузинської, Розділ IV. ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

185
притаманні й протилежні асоціативні зв‘язки: «СЕРЦЕ» – «ХВИЛЮВАННЯ / НЕСПОКІЙ» – «ХОЛОД»,
«СЕРЦЕ» – «СТРАХ» – «ХОЛОД», так, вирази: (аж) серце / в серці холоне / захолонуло / похолонуло (від
страху / хвилювання) не мають точних відповідників у грузинській мові й передаються виразами: «аж чути, як
стукає серце (від хвилювання)», «серце мало не лопне (від страху)»;
и) «СЕРЦЕ» – «НЕБАЙДУЖІСТЬ / ДУШЕВНІСТЬ» – «ТЕПЛО», пор. укр. сердечний, щиросердечний,
щиросердий, щиросердний, душевний, теплий – груз. გულთბილი (ґултбілі) – «привітний», «теплий»,
буквально: «серце тепле»;
і) «СЕРЦЕ» – «ЗАБУВАННЯ», пор.укр. «постаратися забути» – вирвати з серця – груз. გულმავიწყი
(ґулмавіцкі) – забудькуватий, безпам’ятний, буквально: «серце забуває».
Наступні виявлені нами співвідношення в українській мові, порівняно з грузинською, не настільки
прозорі, однак з огляду на наявність потенційних сем, постають частково мотивованими:
а) «СЕРЦЕ» – «СТАРАННІСТЬ» / «УВАЖНІСТЬ», наприклад: слова გულმოდგინე (ґулмодгіне) –
«старанний», «ретельний», გულმოდგინეობა (ґулмодгінеоба) – «старанність», «ретельність», გულისყური
(ґуліскурі) – «уважність», буквально: «серця вухо» у грузинській концептосфері цілком мотивовані
компонентом გული. В українській мові слова старанність, старанний, ретельність, ретельний, уважність,
уважний не мають точних лексичних відповідників з компонентом «серце», однак співвідносними з концептом
«СТАРАННІСТЬ» є українські вирази вкладати серце (душу), викладатися повністю (зауважимо, що в
російській мові словам გულმოდგინე (ґулмодгіне) й გულმოდგინეობა (ґулмодгінеоба) найкраще
відповідають слова «усердный» и «усердие», мотивовані семантикою слова «серце»). Із концептом
«УВАЖНІСТЬ» (გულისყური (ґуліскурі) = «серця вухо») через потенційну сему «чути» / «слухати» частково
співвідносні українські вирази чути серцем, чує серце, хоча основна семантика цих фразем сконцентрована
навколо семи «ПЕРЕДЧУТТЯ»;
б) «СЕРЦЕ» – «ЩЕДРІСТЬ», наприклад, გულუხვი (ґулухві) – «щедрий», буквально: «серце щедрий». В
українській мові це слово не має точного відповідника з компонентом «серце», однак наявність асоціативного
зв‘язку «СЕРЦЕ» – «ЩЕДРІСТЬ» в українській національно-мовній картині світу, очевидно, не варто цілком
заперечувати. Такі зв‘язки, на нашу думку, уможливлюють потенційні семи «ПОВНОТА» / «НАПОВНЕННЯ»
– «БАГАТО» / «БАГАТСТВО», «ДОБРО» / «ДОБРОТА», пор. укр. щедрий урожай / багатий урожай / добрий
урожай – щедра людина («може дати багато») – добра людина – щедра душа – добра душа – добре серце.
Отже, як свідчить аналіз, концепти «СЕРЦЕ» в українській / і «გული» (ґулі) в грузинській національно-
мовних картинах світу є цілком співвідносними й демонструють спільні для обох мов зв‘язки. Значна кількість
уявлень і бачень, образів і стереотипів, що формують концептуальну картину світу українського й грузинського
народів, є універсальними, незважаючи на приналежність української й грузинської мов до різних мовних
сімей.

Література
Арутюнова 1990: Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс [Текст] / Н.Д. Арутюнова // Теория метафоры. –
М.: Прогресс, 1990. – С. 5-38.
Вежбицкая 1999: Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков [Текст] / А.Д. Шмелев
(пер.). – М. : Языки русской культуры, 1999. – 780с. – (Язык). – ISBN 5-7859-0032-7.
Гумбольдт 1984: Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию [Текст]: Пер. с нем. / Под. ред. и с
предисл. Г. В. Рамшвили. – М.: Прогресс, 1984. – 400 с.
Жайворонок 2007: Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика [Текст]: Нариси: навч. посібник для
студ. вищих навч. закл. / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Уманський держ. педагогічний
ун-т ім. Павла Тичини. – К. : Довіра, 2007. – 262c. – Бібліогр.: с. 249-261. – ISBN 978-966-507-202-7.
Манакин 2004: Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология [Текст] / В.Н. Манакин. – К.: Знання,
2004. – 326 с. – Библиогр.: с. 308-326. – ISBN 966-8148-10-X.
Потебня 1976: Потебня А.А. Язык и народность [Текст] / А.А. Потебня // Эстетика и поэтика. – М., 1976.
Телия 1986: Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц [Текст] / В.Н. Телия. –
М.: Наука, 1986. – 144с.
Уилрайт 1990: Уилрайт Г.Ф. Метафора и реальность [Текст] / Г.Ф. Уилрайт // Теория метафоры. – М.:
Прогресс, 1990. – С. 82-110.
Ужченко 2007: Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови [Текст]: навчальний
посібник / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. – К.: Знання, 2007. – 494 с. – (Навчальний посібник). – Бібліогр.:
с. 441-464. – ISBN 966-346-279-5.
Шевелюк 2003: Шевелюк В.А. Фразеологічна соматика в аспекті лінгвістичної універсології [Текст] /
В.А. Шевелюк // Мова і культура. – Вип.6. – Т.3. – Ч.1. «Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту». – К.:
Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – с. 33-38.
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 20

186
Анализируются особенности вербализации концепта «сердце» в украинской и грузинской национально-
языковых картинах мира, рассматриваются основные коннотации, выявлены связи анализируемого концепта с
другими в соответствующих языковых системах, отслежено интерлингвальное и специфическое в языковых и
концептуальных картинах украинского и грузинского этносов.
Ключевые слова: концепт, концептосфера, коннотация, сема, национально-языковая картина мира,
концептуальная картина мира, лингвистическая универсология.

The paper focuses on the peculiarites of the verbalization of the concept «Heart» in Ukrainian and Georgian
national and lingual pictures of the world. The basic connotations have been considered. The relationship of the
concept under study with other concepts in the corresponding language systems also been paid to the analysis of
universal and specific features in the language and concept pictures of the Ukrainian and Georgian ethnos.
Key words: concept, connotation, sema, language and concept pictures of the world, linguistic universology.
Надійшла до редакції 23 червня 2009 року.