У таких реченнях виражаються єднальні відношення (інколи мова йде про часові відношення, оскільки основною виступає семантика часової симетрії (при одночасній репрезентації подій предикативних частин (наявний паралелізм при одночасній реалізації зображуваних подій)) або часової асиметрії (неповний паралелізм за умови неодночасної реалізації подій)), з-поміж яких розмежовуються: 1) єднально- перелічувальні, 2) єднально-поширювальні, 3) єднально-результативні та інші відношення. Диференційними ознаками цих відношень виступають різні сполучники, нерівнорядні співвідношення модально-часо- вих і способових форм дієслів-присудків, типізовані лексичні елементи. За особливостями будови і граматичного значення складносурядні речення з єднальними сполучниками поділяються: 1) на складносурядні речення однорідного складу і 2) складносурядні речення неоднорідного складу. У складносурядних реченнях однорідного складу предикативні частини з’єднуються сполучниками і, та, ні… ні і виражають єднально-перелічувальні відношення (перераховуються однорідні події — одночасні або послідовні): Скоро уся долина і гори блищали вогнями і разом з димом з землі здіймалася вгору і пісня (М. Коцюбинський). Більшій єдності частин речення сприяє спільний другорядний член скоро. Подібну функцію виконують спільні підрядні частини, частки: Коли ж одчинив вікно… світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський); / був вечір, і був ранок, і був день нової ери в |
664 |
Синтаксиі |
історії людської череди на Землі, на одній шостій земної суші, коли било усвідомлено настання суттєво нового (А. Яна).
Складносурядні речення неоднорідного складу становлять поєднання двох сурядних компонентів, що є неадекватними за семантикою. Найчастіше при цьому вживаються сполучники і, та (у значенні /)• також, теж, що виражають єднально-поширювальні, єднально-резуль- тативні та інші відношення. Єднально-поширювальні речення (сполучники і, та (в значенні і)) характеризуються відносною смисловою підпорядкованістю другої частини першій (остання поширює першу), що підсилюється здебільшого анафоричними займенниками, які акцентують предмет, особу, ознаку тощо (може повторюватися разом із займенником окреме слово першої частини): Написали швиденько оголошення, і це значно полегшило наші пошуки (Східний часопис. — 1995. — 24 червня); Моя мама любила завжди читати, і це допомагало їй в усьому: у школі, у сім’ї, давало душевний затишок (М. Йоган- сен). У єднально-результативних складносурядних реченнях (сполучник і) друга частина виражає результат, наслідок, висновок, що є похідним першої сурядної частини. Останнє посилюється вжитком займенникових прислівників типу тому або вставних елементів значить, варто та ін.: Дощ йшов довго, і тому все в лісі було мокре і якесь відчужене (О. Слісаренко); Надійшла довгосподівана пора літніх канікул, і вся школа в одну мить спорожніла (М. Івченко). Складносурядні речення, сурядні частини яких з’єднані сполучником і, можуть виражати також умовно-наслідкові та причиново-наслідкові відношення, що зумовлюється особливостями лексичного наповнення з’єднуваних частин: Подивіться вранці на сонце, в літню спекотну пору, і ви відчуєте якусь важку тривогу (Донеччина. — 1995. — 12 травня); Наступила цього року рання весна — й обгорнули душу старого тривожні роздуми про майбутній урожай… (А. Яна). Частотними також при єднальних сполучниках постають єдналь- но-ототожнювальні (сполучники також, теж), єднально-градаційні (не тільки… але й, не тільки… а й, не лише… але й, не лише… а й) відношення. При єднально-ототожнювальних відношеннях спостері гається повне ототожнення змісту першої й другої предикативних частин, що досягається семантичним навантаженням актуалізованих компонентів типу також, теж, які інколи можуть ускладнюватися наявністю сполучника і, й: Все прочитано, переглянуто, і свідчення очевидців також взято до уваги (Україна молода. — 1995. — 12 квітті). На вихідні всі поїхали відпочивати, і ми також подалися на сніп шматок городу (Донеччина. — 1998. — 12 серпня). При градацій ТІ И>. відношеннях смислове навантаження першої і другої предикативнії я частин чітко розмежовуються, особливо в комунікативному плані перша частина наголошує відоме і тому кваліфікується як тема, а дру га частина окреслює невідоме, те нове, заради чого і здійснюється по відомлення: Не тільки для Степана ця новина була приголомшлн вою, але й для самої дівчини все було несподіваним (В. Підмогильн ий)| Не лише економічні проблеми України треба вирішувати сьогодні. |
РОЗДІЛXVI. Складносурядне речення |
665 |
але й думати про актуальні завдання її духовного розвою (Урядовий кур’єр. — 1999. — 12 лютого); До школи прийшли зі своїми спогадами не тільки ветерани Великої Вітчизняної війни, але й завітали учасники афганських боїв, які сором’язливо називали «інтернаціональним обов’язком» (Голос України. — 1996. — 14 березня). |