Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3.1. Складносурядні речення з єднальними сполучниками

У таких реченнях виражаються єднальні відношення (інколи мова йде про часові відношення, оскільки основною виступає семантика ча­сової симетрії (при одночасній репрезентації подій предикативних ча­стин (наявний паралелізм при одночасній реалізації зображуваних подій)) або часової асиметрії (неповний паралелізм за умови неодно­часної реалізації подій)), з-поміж яких розмежовуються: 1) єднально- перелічувальні, 2) єднально-поширювальні, 3) єднально-результативні та інші відношення. Диференційними ознаками цих відношень висту­пають різні сполучники, нерівнорядні співвідношення модально-часо- вих і способових форм дієслів-присудків, типізовані лексичні елемен­ти. За особливостями будови і граматичного значення складносурядні речення з єднальними сполучниками поділяються: 1) на складносу­рядні речення однорідного складу і 2) складносурядні речення неодно­рідного складу. У складносурядних реченнях однорідного складу пре­дикативні частини з’єднуються сполучниками і, та, ні… ні і виража­ють єднально-перелічувальні відношення (перераховуються однорідні події — одночасні або послідовні): Скоро уся долина і гори блищали вогнями і разом з димом з землі здіймалася вгору і пісня (М. Коцю­бинський). Більшій єдності частин речення сприяє спільний другоряд­ний член скоро. Подібну функцію виконують спільні підрядні части­ни, частки: Коли ж одчинив вікно… світло впало на ціле море напру­жених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока три­вога (М. Коцюбинський); / був вечір, і був ранок, і був день нової ери в

 

664


Синтаксиі


історії людської череди на Землі, на одній шостій земної суші, коли било усвідомлено настання суттєво нового (А. Яна).

Складносурядні речення неоднорідного складу становлять поєднан­ня двох сурядних компонентів, що є неадекватними за семантикою. Найчастіше при цьому вживаються сполучники і, та (у значенні /)• також, теж, що виражають єднально-поширювальні, єднально-резуль- тативні та інші відношення. Єднально-поширювальні речення (спо­лучники і, та (в значенні і)) характеризуються відносною смисловою підпорядкованістю другої частини першій (остання поширює першу), що підсилюється здебільшого анафоричними займенниками, які ак­центують предмет, особу, ознаку тощо (може повторюватися разом із займенником окреме слово першої частини): Написали швиденько ого­лошення, і це значно полегшило наші пошуки (Східний часопис. — 1995. — 24 червня); Моя мама любила завжди читати, і це допомага­ло їй в усьому: у школі, у сім’ї, давало душевний затишок (М. Йоган- сен). У єднально-результативних складносурядних реченнях (сполуч­ник і) друга частина виражає результат, наслідок, висновок, що є по­хідним першої сурядної частини. Останнє посилюється вжитком зай­менникових прислівників типу тому або вставних елементів значить, варто та ін.: Дощ йшов довго, і тому все в лісі було мокре і якесь відчужене (О. Слісаренко); Надійшла довгосподівана пора літніх ка­нікул, і вся школа в одну мить спорожніла (М. Івченко).

Складносурядні речення, сурядні частини яких з’єднані сполучником і, можуть виражати також умовно-наслідкові та причиново-наслідкові відношення, що зумовлюється особливостями лексичного наповнення з’єднуваних частин: Подивіться вранці на сонце, в літню спекотну пору, і ви відчуєте якусь важку тривогу (Донеччина. — 1995. —

12  травня); Наступила цього року рання весна — й обгорнули душу старого тривожні роздуми про майбутній урожай… (А. Яна).

Частотними також при єднальних сполучниках постають єдналь- но-ототожнювальні (сполучники також, теж), єднально-градаційні (не тільки… але й, не тільки… а й, не лише… але й, не лише… а й) відношення. При єднально-ототожнювальних відношеннях спостері гається повне ототожнення змісту першої й другої предикативних ча­стин, що досягається семантичним навантаженням актуалізованих компонентів типу також, теж, які інколи можуть ускладнюватися наявністю сполучника і, й: Все прочитано, переглянуто, і свідчення очевидців також взято до уваги (Україна молода. — 1995. — 12 квітті). На вихідні всі поїхали відпочивати, і ми також подалися на сніп шматок городу (Донеччина. — 1998. — 12 серпня). При градацій ТІ И>. відношеннях смислове навантаження першої і другої предикативнії я частин чітко розмежовуються, особливо в комунікативному плані перша частина наголошує відоме і тому кваліфікується як тема, а дру га частина окреслює невідоме, те нове, заради чого і здійснюється по відомлення: Не тільки для Степана ця новина була приголомшлн вою, але й для самої дівчини все було несподіваним (В. Підмогильн ий)| Не лише економічні проблеми України треба вирішувати сьогодні.

 

РОЗДІЛXVI. Складносурядне речення

 

665

 

але й думати про актуальні завдання її духовного розвою (Урядовий кур’єр. — 1999. — 12 лютого); До школи прийшли зі своїми спогадами не тільки ветерани Великої Вітчизняної війни, але й завітали учас­ники афганських боїв, які сором’язливо називали «інтернаціональ­ним обов’язком» (Голос України. — 1996. — 14 березня).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.