| Складносурядні речення з протиставними сполучниками охоплюють зіставні і протиставні відношення. Такі речення незалежно від однорідного чи неоднорідного їх складу є тільки двокомпонентними. У зістав- них реченнях (сполучники а і та (у значенні а)) зіставляються різні явища, при цьому вони за умови своєї нетотожності не заперечують одне одного, а мовби співіснують. Звідси наявність у предикативних частинах лексичних елементів однієї тематичної групи: Привчав мене батько трудитись до поту, а мати — любити пісні (ТІ. Воронько) (у другій |
| 666 |
| Синтаксис |
| частині лексичний компонент привчала еліпсований); Нехай я отруєна злою журбою, Та в пісні на всяку отруту є лік… (Леся Українка); Далеко ще нам йти, а треба поспішати йти, бо попереду багато славних і неславних буднів (А. Яна). У складносурядних реченнях із зістав- ними смисловими відношеннями реалізуються відношення неконтра- стного плану, оскільки вияв однієї з дій не заперечує вияв іншої, а доповнює її.
Речення з протиставними відношеннями (сполучники але, та (у значенні але), зате, проте, однак та ін.) виражають різноманітні види протиставної семантики: 1) протиставно-обмежувальної, 2) про- тиставно-допустової, 3) протиставно-компенсувальної і т. д. Розмаїття протиставних відношень ґрунтується на суперечності подій, про які мова йде у предикативних частинах. У протиставно-обмежувальних реченнях (сполучники але, однак) повідомляється про такі події, друга з яких обмежує кількісний та якісний вияв першої або уточнює її, заперечуючи в чомусь її зміст: Все спить, однак вже я не сплю (М. Рильський); Василько багато ще хотів дізнатися, але соромився запитати (В. Підмогильний). У складносурядних реченнях із протиставно-допустовою семантикою (сполучники але, однак) саме протиставне значення ускладнюється значенням допустовості (одне явище повинно викликати було інше, але не викликало): У лісі в Степана була своя хижка, але жив він переважно не в ній (О. Турянський); Збиралася заміж за Івана Чайчен- ка, та його в Маньчжура вбили (Є. Гуцало), пор. синонімічне складнопідрядне речення: Хоча у лісі в Степана була своя хижка, він переважно жив не. в ній (складнопідрядне речення з підрядним допустовим). Посилюють протиставно-допустове значення частки все-таки, все ж, між іншим: Я з ними постійно листуюсь, але все-таки серце моє до них не лежить (М. Хвильовий). У складносурядних реченнях із протиставно-компенсувальною семантикою (сполучники зате, але і т. ін.) певне явище розглядається у різних аспектах, при цьому один із них кваліфікується найчастіше негативно, а другий — позитивно: Багато влітку доводиться на пасіці працювати, але зате взимку можна відпочити сповна (І. Багряний). |