План
1. Текст як лінгвістична категорія.
2. Структурні компоненти тексту. Членування текстових величин.
74
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
3. Функції тексту.
4. Особливості конструювання тексту.
Рекомендована література
а) основна
1. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія.
– Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 433 – 507.
2. Загнітко А. Лінгвістика тексту: Теорія і практикум. Науково-навчальний
посібник. -Донецьк: ДонНУ, 2006. – 289 с.
3. Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб. – 2-ге вид., переробл. і доп. –
К.: Знання, 2008. -423 с.
б) для конспектування
1. Кирпичникова Н.В. О способах соединения предложений в связной речи //
Русский язьік в школе. – 1960. – № 5. – С. 34 – 38.
2. Пац Л. Функціонально-семантичні вияви категорії зв’язності в художньому
тексті // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – Вип. 15.
-С. 453-457.
3. Мельничайко В.Я. Період // Українська мова і література в школі. – 1975. – № 7.
-С. 61-68.
в) додаткова
1. Горяний В.Д. Стилістична роль абзаца // Українська мова і література в школі. –
1971.-№ 10. -С. 56-59.
2. Сиротіна В.О. Системні зв’язки слів в художньому тексті // Мовознавство. –
1972. -№3.-С. 52-60.
Завдання І.
Прочитайте наведені фрагменти і визначте, чи кожен з них є текстом.
Відповідь обгрунтуйте.
I. Українські козаки в годину війни були воїнами, у мирний час – поетами й
музикантами. Як говорили сучасники, запорожці дуже любили і поспівати, і пограти,
і потанцювати. Грали запорожці на усіляких інструментах: кобзах, лірах, скрипках,
ваганах, басах, цимбалах, сопілках… З-поміж усіх музичних інструментів
найулюбленішим, а тому й найпоширенішим була в козаків кобза. Кобзу, як вважали
козаки, вигадав сам Бог та його святі, тому вони її так шанували. Дія самотнього
запорожця, який часто поневірявся по безлюдних степах і не мав можливості
протягом багатьох днів нікому й слова промовити, кобза була щирим другом,
дружиною вірною, на якій він проганяв свою тугу.
І в душі, і в дійсності поети та музики, козаки майже всі вміли фати на кобзах.
Та власне професійними музиками були в них сліпці-кобзарі, які втратили зір чи то
при народженні, чи то у зрілому віці, чи то в турецькій неволі.
II. Українська народна пісня, ввібравши в себе і грозовий, і барвінковий
ласкавий світ, історію й побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину
геніально поєднала пристрасне і емоційне слово з незбагненним чаром, з
незбагненними таємницями мелосу… Наддніпрянські легенди стверджують, що
перші люди-велетні з’явилися на берегах могутньої ріки, що несла свої води крізь
болота, ліси, гори і степи ще до створення сонця. Як і все народне мистецтво, наш
фольклор і декор наших рушників перейняті з діда-прадіда волелюбним характером.
Є поети, у яких пісенне кожне слово.
75
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання II.
Подані речення розташуйте так, щоб вони склали текст.
Божнички прикрашали різьбою, розписами, рушниками. У найтеплішому кутку
за піччю ставили ліжко. Майже четверту частину хати займала піч, розташована
праворуч або ліворуч од дверей. Рухомих меблів було мало: стіл, ослін, скриня,
колиска тощо. У печі готували страви, на печі відпочивали, лікувались. У різних
районах України печі були різної конструкції, по-різному оздоблювали їх ліпленими
деталями, розписами. Як і все східнослов’янське житло, українська хата в минулому
мала нерухомі меблі: піл, лавки, полиці, жердки, які виготовлялись одночасно з
хатою і становили одне ціле. Зокрема побутували прикмети і повір’я, пов’язані з
піччю при переході в нову хату. Кожний її член мав своє місце. У парадній частині,
яка краще освітлювалась, на покуті, на поличках-божничках ставили ікони. У хаті
жила, працювала і відпочивала сім’я. Якщо вогонь, запалений вперше, горів ясно, то
й життя буде веселе, якщо тьмяно і дим ішов на хату, то це до сварки.
Завдання III.
До кожного з нижченаведених уривків доберіть заголовок.
I. …Надворі здійнялася завірюха, вітер налітав на дерева й хати, задирав стріхи,
гнав дорогами білих зміїв, завивав у димарях. Але тепло й затишно було того
різдвяного вечора в оселі Квіток. За різьбленим липовим столом, застеленим
узорчастим обрусом, зібралася вся сім’я й гості. На столі – пухкі калачі, полив’яна
миска з кутею, таріль горіхів, всілякі наїдки, кварта горілки з перцем, варенуха,
домашні наливки…
У грубі, облицьованій зеленими кахлями, палахкотів вогонь. …Точилася тепла
розмова, всі були збуджені, перебирали останні новини, хвалилися своїми намірами
на новий рік. Ждали колядників.
Ось під вікном зарипів сніг, затупотів дружній хор парубків і дівчат.
Родину Квіток поважали, бо не погорджували вони простими людьми і
народними звичаями (І. Ільєнко).
II. Вгорі чисте, по-весняному лунке небо; крикне ворон – і бринить його крик
довго-довго, і не в силах загасити його степова безвість. Полетить угору, гойдається
у сліпучих потоках сонця в ніжній синяві крила миє, даленіє чорною цяточкою, доки
і зовсім щезне. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька,
тендітна, ще не налита густим соком; дикі груші, що стоять на пагорбках ще тільки
брунькуються, ще не випустили своїх листочків, гілки їх чорні ніби викувані із заліза.
Але вже струмлять по них весняні соки, уже вирує приховане від людських очей
життя. Степ у цю пору весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних
випарів, привільний, широкий і безконечний, навіває на людину віковічне почуття
ще більшої жадоби до життя.
Добре людині серед цієї краси: легке тіло, радісні думки, веселі надії – все
навіяне природою (Г. Тютюнник).
Завдання IV.
У наведеному тексті поставте розділові знаки, поділіть текст на абзаци і
визначте тему, мікротеми, тези і аргументи до тез.
Батьківська хата це те що завжди згадується сниться що ніколи не забувається і
гріє теплом спогадів вона була світом наших предків які тут народжувалися і все
життя тяжко гарували добуваючи кусень хліба традиційна українська хата воїстино
колиска нашого народу в ній жили і вмирали цілі покоління сподіваючись на кращу
76
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
долю кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло тому в хаті завжди
було чисто вибілено розмальовано кольоровою глиною утикано квітами пахучими
травами українська хата оригінальний твір народу самобутнє явище в історії
архітектури в інтер’єрі хати у всій організації внутрішнього її простору відбиваються
багаточисленні українські народні традиції символи життєві правила звичаї і обряди
хата дає селянину надійний захист оберігає від незгод дарує світ який бажає собі
господаря ці властивості дому відбиваються в ряді прислів’їв та повір’їв.
Завдання V.
Визначте тему та засоби внутрішньотекстового зв ‘язку.
її чутно у голосі синиці
і в криках круків у височині,
вона в останній заметілі сниться,
її угадуєш по довгім дні.
Вона – в бруньках блискучих на каштані,
в снігу рудому, у струмках брудних,
що чистим сріблом грають у тумані,
мов бруд ніколи й не торкався їх.
Вона – у краплях що спадають дзвінко
із голих віт які стрясає птах,
вона – підсніжній зелені барвінку,
в сережках на березових гілках.
Завдання VI.
За різними ознаками (тема, особливості синтаксичних конструкцій та ін.)
спробуйте визначити, хто є автором тексту і назву твору.
I. На Новий старий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем
землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це
робили підлітки. У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де
не було – вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики,
а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену
рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами,
засівали власну хату:
– На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Батьки
ощедровували хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали
сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий
подарунок.
II. Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс,
стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові
кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами
з долішнього хаосу геть, десь під небо, і заступили його коронами. Там по них
ходило сонце і пливли над ними білі осики та інші листаті гіганти, що, бувши нижчі
за кедри, творили другий ярус. Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-
не-де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в’юнів, ішли
вгору третім ярусом. А внизу – в четвертому ярусі – суцільний хаос. Місцями густа,
мов щітка, звичайна ліщина, височенні трави й бур’яни.
77
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
III. Жінка, також лежачи на спині, відпочиває, її рука плаває по тобі, і якийсь
той рух її руки – наче поза її свідомістю, наче то потреба самої руки плавати по тобі, і
тобі приємні доторки її пальців, її долоні, доторки її ліктя. Ось вона розплющується,
в неї великі очі, притомлені, з легесенькою тінню смутної радості в олійних зіницях,
але якісь дивно вивільнені. Так, дивно вивільнені, мовби позбулися якогось тягаря, –
й ти міркуєш: якого ж саме тягаря? А-а, здогадуєшся, позбулися тягаря бажання,
тягаря прагнення насолоди, тягаря очікування злиття і вибуху, – тепер усе позаду,
тому-то в очах віддзеркалюється оце внутрішнє вивільнення її душі, тепер її душа
спокійна й вдоволена, трохи навіть зажурена.
Завдання VII.
Розставте розділові знаки, поділіть тексти на абзаци та визначте, якими
засобами досягається взасмозв ‘язаність речень у поданих текстах.
I. Вишивка поширений вид декоративно-прикладного мистецтва в якому узір та
зображення виконується ручним або машинним способом на різних тканинах шкірі
повсті та інших матеріалах лляними бавовняними шовковими вовняними нитками а
також бісером перлами коштовним камінням лелітками цей вид мистецтва виник
давно корені його сягають у глибину віків мабуть ніколи ми не зможемо довідатися
хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи свої
переживання та відчуття бо з огляду на недовговічність тканини та ниток наука
позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва адже
зразки найдавнішої вишивки збереглися лише за кілька останніх століть найбільше в
музеях вишивок XIX століття вишиванням на Україні займалися майже виключно
жінки для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода досвітки та вечорниці
на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами і в години
відпочинку від польових робіт навесні та взимку готуючись вийти заміж кожна
дівчина як правило повинна була мати багато різних вишиванок більш заможні
дівчата готували собі по 50 80 а іноді й понад 100 сорочок з тонко виробленого і
вибіленого полотна для буденної роботи свята посагу на весілля навіть на смерть
тобто для потреб протягом усього життя (О. Гасцк, М. Степан).
II. Визначаючи дослідний об’єкт мовознавства Ф. де Соссюр уперше
розмежував два фундаментальні поняття мова суспільний фактор соціальне явище
абстрактна система що існує лише в мовцях і мовлення властивість індивідуальної
особистості згодом виникло поняття культура мовлення що має два значення по-
перше ним позначають дотримання усталених мовних норм усної і писемної
літературної мови а також цілеспрямоване майстерне використання мовно-
виражальних засобів залежно від мети та обставин спілкування по-друге цей термін
позначає розділ мовознавства що досліджує проблеми нормалізації мови отже
зрозуміло що кожна людина повинна дбати про культуру власного мовлення бути
вкрай чуйною до Слова бо рівень розвитку кожної мови залежить від рівня
індивідуального мовлення тисяч її мовців дбати про культуру власного мовлення
означає бути постійно дуже уважним до власної вимови наголосу до лексики до
сполучуваності слів до морфології та синтаксису до стилістики та терміносистем
(О. Сербенська, М. Волощак).
Запитання для самоперевірки
1. Дати визначення тексту.
2. Висвітлити проблемність питання.
78
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
3. Назвати зовнішні і внутрішні ознаки тексту.
4. Які категорії реалізуються в тексті?
5. Назвати складові компоненти тексту.
6. Охарактеризувати види внутрішньотекстового зв’язку. .