Складнопідрядним реченням називається складне речення, частини якого з’єднуються сполучниками підрядності або сполучними словами. У ролі сполучників вживаються найчастіше такі: що, як, коли, якщо, |
672 |
Синтаксис |
так що, тому що, щоб, якби, поки що, мов (немов), хоч, для того щоб, незважаючи на те що тощо: Там, де зорі й тихі красндтали, заспівайте у світання час не для того, щоб пошанували, а для того, щоб згадали нас (А. Малишко); Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорих водах (Панас Мирний); Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернулися, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка). Сполучними словами бувають займенники та прислівники: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, звідки, як: Той не артист, хто на сцені вміє грати лише самого себе і хто в усіх п ‘єсах завжди однаковий, у кого завжди одні й ті ж рухи, одна й та ж манера й міміка (П. Саксаганський); Мені, мабуть, не докучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський); Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему, — той буде предком дорогим народові своєму (М. Рильський).
У сучасних дослідженнях при розгляді складнопідрядних речень переважно застосовуються три принципи класифікації складнопідрядних речень, кожен з яких має своє пояснення в історії розвитку та еволюції поглядів на структуру складнопідрядного реченя в українській та інших слов’янських мовах. |