Врахування різноманітних спектрів смислових відношень між частинами безсполучникового складного речення з неоднотипними й однотипними частинами дозволяє розрізняти безсполучникові складні речення: 1) зі значенням зіставлення; 2) з поширювально-приєдну- вальним значенням; 3) зі значенням пояснення; 4) з умовно-наслід- ковими значеннями; 5) з причиново-наслідковими і наслідково-при- чиновими значеннями; 6) з часовими відношеннями; 7) із з’ясувально- об’єктним значенням та ін. На сьогодні, очевидно, повний спектр смис- |
РОЗЛІЛ XVIII. Безсполучникове складне речення |
737 |
лових відношень між частинами безсполучникових складних речень ще не встановлений. Названі різновиди охоплюють найтиповіші випадки цих відношень (пор. позначення безсполучникових складних речень терміном «складні безсполучникові комунікати» і розрізнення з-поміж них безсполучникових комунікатів із двобічним відношенням частин (розмежовуються комунікати зі значенням: а) перелічення; б) зіставлення і протиставлення; в) умови; г) допусту; ґ) часу) і комунікатів з однобічним відношенням частин (диференціюються комунікати зі значенням: а) означення; б) з’ясування; в) наслідку; г) міри і ступеня; ґ) обґрунтування; д) цілі; є) пояснення) [Слинько, Гуйванюк, Кобилянська 1994, с. 635-656]).2.1.1. Безсполучникові складні речення зі значенням зіставлення.
Безсполучникові складні речення зі значенням зіставлення охоплюють такі речення, у яких зміст першої частини зіставляється зі змістом другої частини: На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський); Він гість — я господар (Д. Фальківський). 2.1.2. Безсполучникові складні речення з поширювально-приєдну- вальним значенням. Безсполучникові складні речення з поширюваль- но-приєднувальним значенням охоплюють речення, у яких друга частина або поширює один із членів першої, або поширює всю першу частину. У силу цього для них властивим є вживання у другій частині анафоричних займенників типу він, той, там, туди, звідти, це та ін., хоча анафоричний елемент може знаходитися і в першій частині, пор.: Не повернуть минулого ніколи, воно пройшло і вже здається миттю (М. Рильський); Неначе за вічну провину судилось людині оие: побачити щастя у спину, а горе у лице (Л. Талалай). 2.1.3. Безсполучникові складні речення зі значенням пояснення. Безсполучникові складні речення зі значенням пояснення охоплюють речення, у яких один із членів першої частини розкривається однією або кількома постпозитивними частинами: Мої літа — не монотонні дублі: Я змінююсь, як світанковий пруг (Д. Павличко); Такий наш Йосип: нема й не просить (Нар. тв.). Інколи перша частина може вміщувати слова типу тільки одне, такі, такий, так (за наявності слів такі, такий, так пояснювальне значення поєднується з якісно-означаль- ним або якісно-обставинним): Все трапилось так несподівано: Ванько побіг свій город дивиться у степ, батьки розхвилювались, не знайшовши його (В. Підмогильний). Безсполучникові складні речення зі значенням пояснення наближаються до поширювально-приєднуваль- них, але відрізняються від них тим, що при пояснювальних відношеннях наявне слово, яке прогнозує наявність наступної предикативної частини своїм частиномовним статусом або власним валентним потенціалом. 2.1.4. Безсполучникові складні речення з умовно-наслідковими відношеннями. Безсполучникові складні речення з умовно-наслідковими відношеннями — це речення, у яких перша частина вміщує умову, а друга — її наслідок. При цьому ядром взаємодії двох частин виступають модально-часові форми дієслів-предикатів: Весною сій — восени |
24 “Теоретична граматика” |
738 |
Синтаксис |
збереш (Нар. тв.); Буде правда — прийде і віра! (М. Стельмах); Грім гримить — хліб буде родить (Пар, тв.). Здебільшого присудок у першій частині виражається формою майбутнього часу зі значенням реальної можливості дії чи стану або формою умовного, наказового способу зі значенням ірреальної можливості (бажаності).2.1.5. Безсполучникові складні речення з причиново-наслідковими відношеннями. Безсполучникові складні речення з причиново-наслідко- вими відношеннями — це речення, з-поміж яких розрізняються безсполучникові складні речення з причиновими відношеннями і безсполучникові складні речення з відношеннями наслідку.
Безсполучникові складні речення з причиновими відношеннями вміщують в одній зі своїх частин причину перебігу дії іншої частини, пор.: Гстинно, люди: живемо не хлібом єдиним (Б. Олійник). Безсполучникові складні речення з відношеннями наслідку характеризуються констатацією наслідку перебігу дії першої частини. Інколи у частинах із семантикою наслідку вживаються слова типу так, тому: Погода стояла у ті дні тепла: тому і бджоли швидко почали вилітати на волю (М. Івченко). 2.1.6. Безсполучникові складні речення з часовими відношеннями. Безсполучникові складні речення з часовими відношеннями — це речення, у яких виражаються ті чи інші значення послідовності або одночасності зображуваних подій: Уже скотилось із неба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітились у небі зорі. Усе заснуло, заснуло і горе (Леся Українка) — послідовність подій; 3 гір збігали вниз бурхливі струмки; на просохлих місцях зеленіла травиця; понад ставом розпускалися верби (Я. Мамонтов); Сонце заходить, цілуючи гай, квіти кивають йому на добраніч (М. Вороний) — одночасність. 2.1.7. Безсполучникові складні речення із з’ясувально-об’єктними відношеннями. Безсполучникові складні речення із з’ясувально- об’єктними відношеннями — це речення, у яких перша частина містить дієслово з незаповненими валентними гніздами, що передбачають наявність наступної частини (див.: [Загнітко 1989а; Загнітко 1990; За- гнітко 1990а; Загнітко 1991; Загнітко 1993г; Загнітко 1993Г]. Переважно такими дієсловами виступають лексеми на позначення сприйняття мовлення, мислення, витворення мовлення і мовленнєвої діяльності або в них є лексеми, які вказують (прямо чи опосередковано) на те, що ці процеси відбуваються, пор.: Ая додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет (М. Рильський); Знав: закінчиться перша зміна — і до мене прийде Ярина (Ю. Збанацький). |