Пропонований двадцять четвертий випуск серії „Лінгвістичних студій” окреслює і репрезентує постійне
зацікавлення науковців низкою мовознавчих проблем й у своєму змісті охоплює перебіг вивчення й аналізу,
розгляду різноманітних аспектів і вимірів тих чи інших мовних ярусів: морфологічного, лексичного,
словотвірного, семасіологічного, синтаксичного, стилістичного з простеженням особливостей їхньої взаємодії і
взаємовпливу, взаємовідношення і взаємовияву, взаємопроникнення і взаємокорелятивності з визначенням та
послідовним виявом спектрів взаємозумовленості; вияскравлює різноманітні спектри науково-теоретичного і
теоретико-прикладного осмислення проблем державного статусу української мови, теорії мови, її історії; охоплює
розгляд еволюції, динаміки і статики, статусу, структури, семантики і функцій мовних одиниць. Активно
продовжується студіювання проблем прикладної лінгвістики (цей розділ розпочато в шістнадцятому випуску),
оскільки сьогодні цей напрям у своєму розмаїтті не постає рівнорядним, охоплюючи проблеми прикладної
фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, лексикографії, термінознавства. Не менш вагомими в цьому
розрізі постають питання корпусної лінгвістики і прикладного спрямування перекладознавства, прикладного
опрацювання проблем комунікативного впливу і штучного інтелекту, особливо значущими виступають питання
нейролінгвістичного програмування, судової (кримінальної) лінгвістики, прикладні аспекти патопсихолінгвістики,
сугестивної лінгвістики – усього того, що пов‟язано з людиною. Показовим є те, що в широкому сенсі проблеми
прикладної лінгвістики охоплюють і методику викладання іноземної та рідної мов і багато іншого. Ці проблеми
активно опрацьовуються на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного
університету завдяки активній співпраці з відділом структурно-математичної лінгвістики Інституту української
мови НАН України (завідувач відділу професор Є.А. Карпіловська), відповідними кафедрами Національного
університету „Львівська політехніка”, Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Росія) та
Воронезького державного університету (Росія; професор О.О. Кретов). Від першого випуску „Лінгвістичних
студій” і до сьогоднішнього (див.: [Лінгвістичні студії: Вип. 1 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк:
ДонДУ, 1994.– 210 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 2 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1996. –
351 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 3 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1997. – 214 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 4 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – 271 с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 5 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – 318 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 6 /
Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – 352 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 7 / Укл.:
А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 301 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 8 / Укл.: А.П. Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 319с.; Лінгвістичні студії: Вип. 9 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та
ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 237 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 10 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2002. – 223 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2003. – Ч. І. – 330 с.; Ч. ІІ. – 306 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 12 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2004. – 432 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 13 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2005. – 408 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 14 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 291 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 15 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 556 с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 16 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 439 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
17 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 347 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 18 / Укл.:
А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 310 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 19 / Укл.: А.П. Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 363 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 20 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та
ін. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – 333 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 21 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2010. – 361 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 22 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2011. – 339 с.;Лінгвістичні студії: Вип. 23 / Укл.: А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2011. – 325 с.])
започатковано і збережено основні концептуальні розділи, у межах яких й уміщено пропоновані студії і
дослідження1. Щоправда, лінгвістична думка є динамічною, постійно розвивається, поглиблюється, внаслідок чого
постають відчутними нові напрями, формуються нові школи, що й зумовили висвітлення в „Лінгвістичних
студіях” актуальних сьогодні проблем дискурсу, комунікативної, когнітивної лінгвістики та ін. У силу певних
об‟єктивних причин, на жаль, не знайшов розвитку, започаткований у чотирнадцятому випуску розділ
„Лінгвістична спадщина кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного
університету”, у якому передбачено публікацію наукових праць викладачів, що в різний час працювали на кафедрі
української мови та прикладної лінгвістики, і досліджень, які сьогодні з тих чи інших причин є мало доступними,
але вони виступають такими, що активно використовуються у вишівській практиці, їхнє вивчення дозволяє по-
іншому простежити окремі знакові проблеми, та й для наукового розвитку кафедри української мови та прикладної
лінгвістики їхнє значення непересічне. Його продовження вкрай необхідне і буде зреалізоване в майбутніх
випусках.
Випуск розпочато розділом „Теорія мови”, в якому розглянуто функційно-лексикографічну граматику
службовості, охарактеризовано корелятивно-ієрархічні відношення в універсальній та відмінковій граматиках.

1Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія).
7

Досить ґрунтовно прокоментовано аспекти вивчення словотвірної продуктивності, визначено роль
„єврослів” у сучасній українськомовній газетно-журнальній публіцистиці.
У випуску вміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної (теоретично-описової,
теоретично-порівняльної, теоретико-зіставної, теоретично-ідеографічної та ін.) і функційної морфології, значна
частина з-поміж яких приділена проблемам: 1) системних відношень дієслів із постпозитивними компонентами;
2) лексичної сполучуваності іменників-квантитативів.
Аналіз теоретичних питань синтаксису охоплює розгляд: а) функційно-семантичних різновидів
превентивних конструкцій у сучасній українській мові; б) психолінгвістичних методик щодо трактування природи
активного членування; в) інтонації в комунікативному аспекті речення; г) субстанціально-предикатних
мінімальних одиниць у структурі простого ускладненого речення; д) категорії авторизації у складних реченнях з
пояснювальними відношеннями (семантичні та формальні особливості).
Досить ґрунтовним постає розгляд проблем зіставно-типологічного вивчення мов, з-поміж яких особливу
увагу привертають студії з: а) аналізу нетотожного вирішення питання в умовах численного вибору в синхронному
перекладі; б) вивчення типових виявів послідовного зв‟язку як засобу когезії в англійській та українській мовах;
в) дослідження метафоричних словоутворень як відображення структурно-типологійних особливостей мови (на
матеріалі англійської мови); г) вияву дієслівних предикатів зі значенням псування в українській та німецькій
мовах.
Аналіз функційної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює: 1) встановлення лінгвістичних
аспектів дослідження прислів‟їв і приказок; 2) розгляд генетичної класифікації фразеологічних одиниць у
лексикографічному аспекті (матеріали до словника фразеологічних термінів сучасної української мови); 3) вияв
видів адаптації лексичних запозичень у романському мовознавстві.
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу варто наголосити на:
а) аналізі ментальних атрибутів концепту „ЖІНКА” в текстовому просторі Г. Тютюнника; б) виборі самозвертання
у художньо інтерпретованому внутрішньому мовленні жінок (лексико-семантичні особливості); в) визначенні ролі
пресупозиції в декодуванні імпліцитного дискурсу (на матеріалі української, англо-американської, польської мов);
г) розгляді метамовної рефлексії як засобу актуалізації ірреально-модальних форм); д) аналізі концептів молодість
і старість в українській мові (на матеріалі паремій); е) вивченні мовленнєвого жанру «інтерв‟ю», його
кваліфікаційних ознак та антерпретативного аспекту; є) дослідженні експресивності та засобів її творення в
сучасному дискурсі преси; ж) розгляді ключових понять мовленнєвого портрета автора інтернет-щоденника.
У розрізі проблем соціальної лінгвістики проаналізовано синкретичну природу світського дискурсу.
Актуальними питаннями ономастики постали освоєння оніма GOOGLE українськомовною інтернетною
комунікацією у графічному та семантико-прагматичному аспектах і визначення національно-культурних пластів
урбанонімно-ландшафтного простору,зокрема найменування вулиць.
Належна увага приділена питанням прикладної лінгвістики, зокрема розкриттю співвідношенню понять
„норма”, „система мови”, „мовна практика”.
Особливим постає розділ, в якому розглянуто найактуальніші проблеми дослідження українських діалектів з
послідовним виявом: 1) динамічних тенденцій у лексиці на позначення технічних та кормових культур в
українських східнослобожанських говірках; 2) особливостей говірки села Лозоватка Криворізького району
Дніпропетровської області; 3) динаміки назв кухонного начиння в українських східнослобожанських говірках;
4) когнітивно-дискурсивної природи діалектизму; 5) адстратних явищ у говірках етнічних українців Поволжя;
6) лексичних особливостей північного мікроареалу східностепових говірок; 7) фонетичної специфіки
сільськогосподарської лексики Донецьких говірок; 8) словотвірних засобів вираження оцінних значень в
українському діалектному мовленні та ін.
Не обійдено увагою і нові лінгвістичні праці, які розглядаються в розділі „Рецензії та анотації”, висловлена
оцінка їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Варто зауважити, що у двадцять четвертому випуску з‟явився новий розділ „Хроніки”, в якому висвітлено
значущі події: „Українські діалекти сьогодні: стан і перспективи дослідження” – діалектологічний семінар,
„Лінгвіст-програміст” (корпорація „Університет – Школа – Університет”) – семінар.
Автори випуску „Лінгвістичні студії” сподіваються, що уміщені в ньому статті спонукатимуть до міркувань
та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії „Лінгвістичні студії”, кафедра
української мови та прикладної лінгвістики, вул. Університетська, 24, Донецький національний університет,
корп. І, 83001, м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор