Аналізуються слова на позначення сукупності кого-, чого-небудь в аспекті їх сполучуваності з
іменниками – назвами людей, матеріальних об‘єктів та абстрактних понять. Описано випадки метафоризації
іменників у генітивних конструкціях (N1 + N2) зі значенням великої кількості на матеріалі української,
російської та англійської мов. Увага акцентується на відмінностях між семантикою слів, фіксованою в
словниках і реалізованою в мовленні.
Ключові слова: іменник, множина, сполучуваність, персоніфікація, опредмечення.

Типологію кількісних висловів, їх класи у формальній логіці та формальній семантиці, аналіз у світлі
досліджень, де кількість розглядається як понятійна категорія, ґрунтовно висвітлено в праці О.К. Кіклевича
[2009]. Опису квантитативів (слів та словосполучень на позначення кількісних характеристик) у конструкціях
N1 + N2 присвячено розвідки В.М. Вовк [1986], О.В. Рахіліної і Лі Су-Хен [2009] та ін. Так, О.В. Рахіліна,
аналізуючи кількісні квантифікатори – предметні імена, які у вихідному своєму значенні називають конкретні
предмети, а у складі іменної генітивної конструкції, сполучаючись з іншим предметним іменем,
граматикалізуються, набувають значення неозначено-великої кількості, визначає розширення сполучуваності як
маркер переходу до класу квантифікаторів. Останнє супроводжується набуттям словом власне кількісної
семантики з оцінним компонентом: букет квітів – букет проблем. Називає дослідниця й критерій
“просунутості” граматикалізації – це сполучуваність з іменниками – назвами істот. Враховуючи вагомість
зазначеного критерію, розглянемо питання розширення сполучуваності слів зі значенням великої кількості,
орієнтуючись на можливість позначення ними сукупності істот і неістот, специфіку різновидів та комбінацій
таких позначень.
© Головань Е.О., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

30
Причини того, що деякі слова називають множину будь-яких об‟єктів (істот і неістот, наприклад, і всіх
разом), а інші такої спроможності не виявляють, у мовознавчих розвідках чітко не визначено. Наприклад,
говорячи, що рос. горсть описує не будь-які предмети і навіть не будь-які істоти, а переважно людей: горсть
защитников, храбрецов, але не *горсть кошек, шкафов [Апресян 1967: 63], це пояснюють особливістю
значення слова: рос. горсть = „дуже невелика кількість людей‟ [Там само]. Враховуючи діахронічний аспект
питання, зазначимо, що у своєму розвитку слово (через неперервність семантичного розвитку) зберігається
зазвичай якраз у якомусь із переносних значень [Луценко 2009: 287], і що лексична сполучуваність – це
відтворення предикації, яка лежить в основі походження слів [Луценко 2003: 67].
Мета статті – проілюструвати варіанти лексичної сполучуваності слів на позначення множинних
об‟єктів (бісер, букет, ворох, ґроно, зграя, караван, каша, коктейль, колекція отара, табір, табун) з
іменниками – назвами осіб, матеріальних об‟єктів й абстрактних понять в українській, російській та англійській
мовах; встановити, які типи сукупностей можуть позначати ці іменники-квантифікатори, і виявити розбіжності
між означеною словниковою нормою та випадками вживання в мовленні, неформальному зокрема. Окреслено
також деякі відмінності перекладу цих слів. Приклади конструкцій N1 + N2 зі значенням множинності відібрано
з текстів художньої літератури, публіцистики, електронної мережі (матеріали форумів, журналів, щоденників,
реклам отримано шляхом обмеженого пошуку в системі Google). Отже, продемонструємо можливості реалізації
значення множинності в конструкціях N1 + N2, де N1 іменник-квантитатив, N2 – іменник у родовому відмінку на
позначення абстрактних понять, матеріальних об‟єктів, людей.
бісер: відзначено таке образне вживання слова: Поважні гості <…> роздивлялися вкриті бісером чисел
сторінки [СУМ 1: 189]. Приклади вибірки демонструють, що це слово сполучається з абстрактними
іменниками, наприклад: Я пив холодний чай, ти гралась бісером думок (С. Мартинюк); рос. Умничать – это
метать бисер мыслей под ноги тем, кто не понимает цену этих мыслей (Л. Попова). Одним зі значень його
англійського відповідника beads є „вервечка‟, в українській воно також може позначати множину будь-яких
об‟єктів і людей „ряд, валка кого-небудь, низка чого-небудь‟ [СУМ 1: 327].
букет „пучок квітів‟; „сукупність ароматичних і смакових властивостей‟; „кущик молодих рослин‟.
Наведемо приклади позначення словом множини:
а) абстрактних понять: рос. букет выражений; букет выписок; Мы принесѐм букет новостей,
праздничную суету (http://ianima.livejournal.com/2804.html); укр. До квітня на побачення Несу букет надій
(В. Крищенко); Адже у першому турі був цілий букет порушень (http://postup.brama.com/usual.php?what=38815);
б) матеріальних об‟єктів: рос. лицо: Шикарный букет лиц. Блестящие фотографии
(http://www.fotoalbom.su/show_report.php?id=254); В українській мові відповідник букет облич з означенням
людських репрезентовано єдиним прикладом вибірки: <…>і коли вона нарешті підшукає собі справжню
роботу, їй ще довго ввижатимуться букети людських облич, сміятимуться, сумуватимуть і проситимуть очі
(В. Симоненко), аналогічне значення в: море облич: <…> перед очима Столярова було море облич, піднятих до
нього вгору (Ю. Смолич) [СУМ 4: 802].
У російській мові наявні випадки позначення множини конкретних й абстрактних об‟єктів разом: Все
это мне неинтересно, но, может быть, оно поможет вспомнить тот букет лиц, запахов, предметов,
лежащих в кармане моих школьных брюк, паутинок в воздухе, пыли на солнечном асфальте, – и тогда я
вспомню э т о (Г. Котлов). Відповідником переносних значень укр., рос. букет (хвороб, недоліків) в англійській
мові постають bunch: (a whole) bunch of diseases „букет хвороб‟, range „ряд, лінія, ланцюг‟. Можливо, причина
того, що слово bouquet не вживається для позначення сукупності абстрактних понять або речей – “французьке”
оформлення лексеми.
ворох „велика кількість чого-небудь‟: рос. ворохбумаг; укр. ворох суконь; ворох жита на току [СУМ 1:
742]. У російській мові виявлено чимало прикладів сполучення слова з абстрактними іменниками: целый ворох
дел; ворох старых ожиданий и планов; желаю счастья целый ворох; наявні такі приклади сполучуваності і в
українській: із ворохом спогадів, ділених нами– наспільно (Лариса І.), на відміну від випадків позначення
множини істот (людей і тварин), хоча в російській досить часто: ворох читателей, ворох друзей, ворох
детворы, ворох людей и коней, ворох зверей; Иногда осень с листьями бросает меня в ворох людей. Таких же
разных, мокрых, рваных кое-где (Зарница). Слово вживається також на позначення множини істот і неістот
одночасно: В детстве книга была похожа на раздвижную ширму. Из-под серой, неприглядной обертки лезет
на тебя ворох зверей и растений. Закрыл — и все исчезло (А. Синявский). В українській мові аналогів не
виявлено. В англійській мові відповідниками до ворох є рile „купа, пачка, в‟язка, безліч‟, heap „купа, маса,
велика кількість, великою мірою‟. Рile реалізує значення множини:
а) абстрактних понять: I have got piles of work to do „Маю купу справ‟; He walked out leaving a pile of debts
behind him „Він пішов, залишивши по собі купу боргів‟ [ОD: 994];
б) матеріальних об‟єктів: a pile of books / clothes / bricks „купа книжок / одягу / цегли‟;
в) людей: piles of people [приклад – Вовк 1986: 87].
Нами не виявлено прикладів позначення словом heap множини осіб, але, на відміну від pile, воно
вживається зі значенням інтенсивності (I like you heaps better! „Ти мені подобаєшся значно більше!‟).
Зараховуючи pile до групи іменників на позначення сукупної множини, В.М. Вовк [1986: 115] підкреслює ідею
об‟єднання предметів, речей (отже, неістот), характерну для імен групи. Таким чином, у російській та Розділ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

31
англійській мовах лексема ворох та її відповідник pile можуть позначати множину будь-яких матеріальних
об‟єктів і абстрактних понять, що визначено словниковими дефініціями, а також сукупність людей, тварин –
маємо приклади опредмечення при метафоризованому найменуванні. В українській мові позначення множини
людей лексемою ворох не було зафіксовано.
 ґроно „скупчення плодів або квітів на одній гілці; китиця‟: образно: І хоче гроно птиць ясне догнати
тінь аероплана (М. Рильський) [СУМ 2: 176]. Слово реалізує значення сукупності:
а) абстрактних понять: ґроно журналістських імен (назва реферату); гроно ідей загубилось в пітьмі
(Дракон из зажигалки);
б) матеріальних об‟єктів: <…> провів ніч на горищі, над помешканням дами свого серця, навісивши на її
вікна величезне ґроно повітряних кульок (В. Лисенко); А тоді, <…> владно гукає в гроно мерехтливих очей і
блідих облич, що поприлипали, мов паперові, до ґрат (І. Багряний);
в) людей: ґроно героїв; ґроно нездоланих співців; Таке розмаїтне ґроно було нашої родини. До нього слід
було б додати ще й таку постать, як мамин родич Амвросій Метлинський (О. Пчiлка).
Російський відповідник гроздья вживається на позначення сукупності предметів (якихось часток,
елементів): Кабинеты Вашего офиса обовьют гроздья гирлянд и разноцветных фонариков (http://www.fn-
agency.ru/service/1); гроздь эндокриноцитов (гіпофіза), англійські – raceme „гроно, китиця‟, cluster „ґроно, група
людей, тварин‟, bunch „пучок, велика кількість чого-, кого-небудь‟ – значення сукупності неістот реалізують у:
a little cluster of houses „невелика група будинків‟, a bunch of keys „в‟язка ключів‟; a bunch of bananas / grapes
„в‟язка бананів, ґроно винограду‟; сукупності людей у: a cluster of spectators „купка глядачів‟, bunch of fellows
„букв. гроно хлопців‟ [останній приклад – Вовк 1986: 88], He is the best of the bunch „Він найкращий серед них‟.
На позначення сукупності абстрактних понять вживається лише bunch: bunch of diseases „букет хвороб‟. Як
бачимо, укр. ґроно, англ. cluster, bunch виявляють більш широку лексичну сполучуваність, тоді як уживання
рос. гроздь на позначення множини людей нами не виявлено.
 зграя „група птахів, тварин, риб і т. ін., які тримаються разом; багато чого-небудь (про предмети,
думки, звуки і т. ін.); юрба людей, банда‟. Наведемо приклади реалізації сукупності:
а) абстрактних понять: Моя душа – це дерево гіллясте, Куди з небес, мов голуби, летить Надвечір тихий
зграйка мрій срібляста, Щоб випурхнуть світанком у блакить (Т. Ґотьє. Переклад з франц. М. Терещенка); рос.
У меня от одного названия уже закопошилась целая стайка идей!.. Думаю, смысл есть (pachiton);
б) матеріальних об‟єктів: Зграйка легеньких сніжинок полохливо метнулася у світлі фар (Є. Филимонов);
рос. Усталому и голодному Андрею ветер, без толку переносивший с места на место стайки снежинок,
показался колким и пронизывающим (А. Алексин); стаи ромашек (Земфира).
В англійській мові простежуємо більш конкретизоване позначення множини тварин: зграя птахів – flock,
вовків – pack, риб – shoal, і менше обмеження сполучуваності іменників. Так, ці слова вживаються на
позначення сукупності:
а) абстрактних понять flock of points (мат.) „сім‟я точок‟; apackoflies „суцільна брехня‟;
б) матеріальних об‟єктів flock „клок‟; pack of cigarettes „пачка цигарок‟; shoals of angry letters „стоси
гнівних листів‟;
в) людей the flower of the flock „окраса сім‟ї‟; Cub / Brownie pack „бойскаути молодшої дружини‟; shoal of
attendants „цілий табун обслуги‟.
Відповідниками до укр. зграя / зграйка, є й англ. bevy (іменує сукупність тварин, птахів, жінок та
абстрактних понять): bevy of roes „зграя сарн‟, bevy of swans „зграя лебедів‟, bevy of ladies „зграйка паней‟, bevy
of customer benefits „низка споживацьких переваг‟; covey (іменує сукупності людей, птахів, матеріальних
об‟єктів): coveys of actors „зграйки акторів‟, covey of quail „зграйка перепелів‟, a whole covey of trumps „повний
набір козирів‟.
 караван „валка в‟ючних тварин; юрба людей, які шукають роботи; частина табуну з одного жеребця й
кількох кобил; кілька річкових суден, що пливуть разом‟. Персоніфіковані найменування множини:
а) абстрактних понять: рос. Целый караван новостей, об‟єднання сполучуваності: Ці легендарні парфуми
можна порівняти з караваном пряностей, дорогого дерева, коштовних хутр
(http://lambre.net.ua/ua/perfume.php);
б) матеріальних об‟єктів: сочився крізь них караван води (І. Андрусяк); І, як вперше, край неба планет
караван Супроводжує наші вигнання (В. Привітний); Батько додає окропу, лаврового листячка, перцю і
дивиться, як <…> піднімаються на поверхню караванчики бульбашок (В. Єшкілев).
В англійській мові caravan „караван, череда‟: a caravan of cars and trucks „караван легкових авто та
вантажівок‟, караван суден – також convoy. Матеріал вибірки не надає прикладів позначення сукупності
абстрактних понять цим словом.
каша як „плутанина, безладна суміш чого-небудь‟: рос. каша в голове у кого-нибудь; каша в изложении.
Слово реалізує значення сукупності людей: рос.<…> рядом с банькой была огромная каша людей, торговавших
всякой всячиной (Н. Ходаковский); Однако, положа руку на сердце – если описать, что творилось в
электричке – просто каша людей!! (ILDAR); а також суміші кого-, чого-небудь: Другими словами, больше
деваться было некуда: с трех сторон вода, с четвертой мятущаяся каша людей, повозок, лошадей, орудий,
броневиков, автомобилей (В. Шульгин). Прямого відповідника в англійській мові не виявлено, значення ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

32
хаотичної суміші речей має jumble: the essay was a meaningless jumble of ideas [ОD: 732] „нарис був
беззмістовною кашею ідей‟, a jumble of books and paper „навал книжок і паперів‟ та a mess of smth „безліч‟:
There‘s a mess of fish down there „нижче маса риби‟ [ОD: 836], причому mess вживається зі значенням „група
людей, які харчуються за спільним столом‟.
 коктейль„те, що поєднує в собі що-небудь різне, різнорідне‟. Відзначено такі випадки позначення
множини абстрактних понять: Релігійний умонастрій і течії, які пізніше ідентифікували як релігії ―нового
століття‖ надзвичайно складний коктейль ідей, світоглядів, організацій, що стрімко змінювався й змінюється
дотепер (М. Стуканов); Книга цікава – коктейль думок, фактів та ідей (masterfix).
 колекція „сукупність предметів, рослин, тварин, що становить внутрішню цілісність‟: рос.
ботаническая коллекция заповедника; коллекция картин; коллекция монет. Уживається також на позначення
множини абстрактних понять: рос. ―Коллекция идей‖ – красочный детский журнал для умелых ребят
(http://sandik.ucoz.ua/news/2009-01-09-583); В шар поместился парк, и Дом кино, и полная коллекция желаний
(Н. Невыразимова); Коллекция ошибок, ляпов и нелепостей (http://redaktorscha.livejournal.com/), коллекция
заблуждений; укр. Я завжди була колекцією єресей (К. Калитко); На вас чекає колекція пристрастей, що їх
зібрала дівчина ―з порядної галицької сім‘ї‖ (Н. Снядалко). Наведемо приклади сполучуваності цього слова з
іменниками – назвами осіб: рос. Правда, большим козырем картины стала звездная коллекция спортсменов
(И. Коптева), найчастіше – зі словом игроки: Для волгоградской гандболистки уже собирается своеобразная
коллекция игроков, опекающих ее (Д. Сироткин); Но команда — это не коллекция игроков, а сообщество с
одной группой крови (Ю. Цыбанев); укр. ―Колекція чоловіків‖: ґендерні аспекти української та російської
―чикліт‖-прози (С. Філоненко). Загалом зазначимо, що в українській і російській мовах для слова колекція
значення сукупності людей не є характерним (окрім колекції гравців). Конструкції типу колекція вчених,
колекція учасників сприймаються насамперед як означальні, а не як словосполучення з кількісним значенням, і
кількісну семантику супроводжує додаткове атрибутивне визначення, наприклад, у вищенаведеному – рос.
звездная, своеобразная. В англійській мові навпаки, відповідно до словникових тлумачень collection має
значення сукупності як речей, так і людей: a coin collection „колекція монет‟ і There is a strange collection of
runners in the London Marathon [LED: 246] „На Лондонському марафоні дивне зібрання (букв. колекція) бігунів‟.
Зважаючи на те, що формальний збіг слів (що розглядається як узгодження), створюючи ефект їх лінійної
єдності, спрямовує думку мовця в бік єдності субстанцій [Луценко 2003: 88], можемо припустити, що у випадку
сполучення слова колекція з іменником – назвою людини, така єдність смислів не передбачається (ймовірно,
через іншомовність лексеми), тобто для носіїв української, російської мов колекція ≠ „люди‟.
 отара „великий гурт овець, кіз; (перен. зневажл.) безладний гурт людей, натовп, юрба‟. Відзначимо
такі персоніфіковані позначення сукупності:
а) абстрактних понять: рос. В голову лезет отара мыслей (Claudia-Hess);
б) матеріальних об‟єктів: рос. Светофор щѐлкнул зелѐным, отара машин, мыча, побрела за горизонт
(A. Antonovski).
Специфіка сполучуваності англ. відповідника flock (flock of sheep) відзначена вище.
 табір „кілька чи більше родин циган, які кочують разом, а також їхній стан, обоз; група людей, які
мають однакові погляди, переконання‟. Проілюструємо поодинокі випадки персоніфікованого вживання:
далекий табір скель – його лабіринт (М. Яцків).
 табун „табун, стая, стадо‟. До словникових визначень можна додамо приклади найменування
множини:
а) абстрактних понять: укр. Наперед цілий табун думок про небезпеки(О. Назарук); Моїх мрій табун
суперечок в стійлах натхненних очей (Ґ. Шкурпій); рос. Наш табун идей, мыслей, замечаний, комментариев и
просто мысли вслух… (Е. Сухорукова);
б) матеріальних об‟єктів (персоніфікація): укр. Їхав п‘яний мажор, і тут йому під колеса табун машин
кидається (Voronoff); рос. По московским мостовымЯ иду походкой ровной, Обходя табун машин (dikiy).
Наявні й такі нетипові поєднання, як табун вовків: укр. Кажеш – табун вовків?Виживає лиш хижак?А
ти сам себе ще не вкусив?(CurlySun); рос. (далі правопис оригіналу): Хантер например может таскать с
собой объемный зверинец, помоему 5 петов, идеш и за тобой табун волков медведей горил, встретил кого нить
(http://sovserv.ru/vbb/archive/index). Англійський відповідник herd позначає сукупність тварин (переважно
диких): a herd of elephants „стадо слонів‟, людей (зневажливо): the common herd „чернь‟, як і horde „орда‟
„велике скупчення людей, тварин, комах‟: he was surrounded by a horde of tormenting relatives „Його оточила
орда дратівливих родичів‟. Зі значенням сукупності матеріальних об‟єктів, зокрема цінностей (речовинних і
абстрактних), вживається horde – hoard „склад, запас‟: little hoard of gold „невеличкий запас золота‟, a hoard of
secret information about his work „схованка секретної інформації про його роботу‟. При цьому наголошується
відмінність цих слів, саме в аспекті сполучуваності з іменниками – назвами матеріальних об‟єктів та
іменниками – назвами істот.
Таким чином, неформальне й художнє мовлення ілюструє широку сполучуваність іменників-
квантитативів. Аналіз матеріалу дозволяє простежити певні закономірності. 1. Позначати сукупність
абстрактних понять можуть усі проаналізовані іменники. Явище персоніфікованого позначення множини, що
виявляється в художньому мовленні (а метафоризовані найменування зберігають зв‟язки з первинним Розділ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

33
смислом), очевидно, зумовлене тим, що первинно назви „тьми‟ використовували для найменування як
людських спільнот, так і інших сукупностей [Луценко 2009: 305]. 2. Щодо пояснень спроможності сполучатися
з іменниками – назвами істот, то доцільно враховувати особливості розвитку питомих слів і факт запозичення.
Іншомовні іменники – назви сукупностей матеріальних об‟єктів (бісер, коктейль, колекція) тенденції називати
сукупність людей не виявляють. Встановлення причин спроможності іменників – стрижневих компонентів
генітивних конструкцій метафоризовано позначати сукупність істот чи неістот або одночасно множину істот і
неістот, беручи до уваги історію розвитку аналізованих слів, є перспективою подальших досліджень.

Література
Апресян 1974: Апресян, Ю.Д. Лексическая семантика : Синонимические средства языка [Текст] /
Ю. Д. Апресян. – М. : Наука, 1974. – 367 с. – Библиогр. : с. 346-364.
Вовк 1986: Вовк, В.Н. Языковая метафора в художественной речи : Природа вторичной номинации
[Текст] / В. Н. Вовк. – К. : Наук.думка, 1986. – 141 с. – Библиогр. : с. 137-141.
Киклевич 2009: Киклевич, А.К. Притяжение языка [в 3т.] : Т. 3. – Грамматические категории. Синтаксис
[Текст] / А. К. Киклевич. – Olstyn, 2009. – 460 с. – Библиогр. в конце гл. ; Предм. указ. : с. 455-460. – ISBN 978-
83-61605-08-0.
Луценко 2003: Луценко, Н.А. Введение в лингвистику слова [Текст] / Н. А. Луценко. – Горловка : Изд-во
ГДПІІМ, 2003. – 144 с. – Библиогр. : с. 133-140. –ISBN 966-8469-07-0.
Луценко 2009: Луценко, Н.А. Истории наших слов : диахронно-лексикологичекие этюды [Текст] /
Н. А. Луценко. – Донецк : Изд-во «Вебер» [Донецкое отделение], 2009. – 370 с. – Библиогр. : с. 329-342. – ISBN
978-966-335-314-2.
Рахилина 2009: Рахилина, Е.В. Семантика лексической множественности в русском языке [Текст] /
Е. В. Рахилина, Ли Су-Хѐн. – Вопросы языкознания. – 2009. – № 4. – С. 13-40. – Библиогр. : с. 39-40.
Словник української мови 1971: Словник української мови : В 11 тт. [Текст] / Редкол.: I. К. Бiлодiд
(голова) та iншi; АНУРСР; Iн-т мовознавства iм. О.О. Потебнi. – К. : Наук. думка, 1971–1980. : Т. 1. – 1971. –
799 с. ; Т. 2. – 1971. – 550 с.; Т. 4. – 1972. – 840 с.
Longman 2006: Longman Exams Dictionary [Text]. – Longman Corpus Network, 2006. – 1834 pp. – ISBN 978-
1-4058-1860-5 (paper edition).
Oxford 2004: Oxford Advanced Learner‟s Dictionary of Current English [Text] / Hornby A. S. – Oxford :
Oxford University Press, 2004. – 1602 pp. – ISBN 0-19-4315550-9.

Джерела ілюстративного матеріалу
Андрусяк, І. Інакше [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://maysterni.com/user.php?id – Загол. з
екрану.
Алексин, А. Мимозы [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://tululu.ru/read10612/2/ – Загл. с
экрана.
Багряний, І. Тигролови [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.litru.ru/br/?b=89156 – Загол. з
екрану.
Гончар, О. Твоя зоря [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://literature-
ukraine.blogspot.com/2007/07/1_7764.html. – Загол. з екрану.
Ґотьє, Т. Голуби [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/gotye.html. – Загол. з екрану.
Дмитренко, Ю. Білокрила дорога : Поезії [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://kroky.com.ua/poetry/blokrila-doroga. – Загол. з екрану.
Дракон из зажигалки. Абетка [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.stihi.ru/2010/11/20/5027. – Загол. з екрану.
Єшкілев, В. Пафос. Роман [Текст] / В. Єшкілев. – Л. : Кальварія. – 2002. – 208 с. – ISBN 966-663-061-3.
Загребельний, П.А. Роксолана [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.e-
reading.org.ua/bookreader.php/1000280/Zagrebel%27niii_-_Roksolana.html – Загол. з екрану.
Зарница. Гербарий осени [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://zarnica.diary.ru/?tag=12105
Земфира. Текст песни «Ромашки» [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://www.nomorelyrics.net/ru/song/8632.html – Загл. с экрана.
Калитко, К.М. Істерія : Повість, оповідання [Текст] / К. Калитко. – К. : Факт, 2007. – 181 с. – ISBN 978-
966-3359-157-5. – ISBN 966-8408-87.
Коптева, И. Восточные байки на русский лад [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://www.vyaroslavle.ru/events/e11000697/ – Загл. с экрана.
Котлов, Г. Вспомнить это [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://zhurnal.lib.ru/k/kotlow_j/8001.shtml – Загл. с экрана.
Крищенко, В. До квітня на побачення [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://slovoprosvity.org –
Загол. з екрану. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

34
Лариса, І. Думка пошепки [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211281 – Загол. з екрану.
Лисенко, В. Життєпис на межі тисячоліть [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://1000years.uazone.net/my_news.html – Загол. з екрану.
Мартинюк, С. Листи в майбутнє [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://sergo-
87.livejournal.com/110857.html – Загол. з екрану.
Назарук, О. Роксоляна [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.litru.ru/br/?b=100752&p=41 –
Загол. з екрану.
Невыразимова, Н. Твой стеклянный шар [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://www.nika-
stihi.ru/nebo.php – Загл. с экрана.
Попова, Л. Ответы на mail.ru [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://otvet.mail.ru/question/30040606/
Привітний, В. Сяйні виплески [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://maysterni.com/publication.php?id=24155 – Загол. з екрану.
Пчiлка, О. Спогади про Михайла Драгоманова [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://ukrstor.com/ukrstor/pcilka-dragomanov.html – Загол. з екрану.
Сироткин, Д. Динамо-Аква – Лада (Тольятти). Женщины. Чемпионат России [Электронный ресурс] //
Режим доступа :http://www.shc-kaustik.ru/aqua/aqua_011.htm – Загл. с экрана.
Симоненко, В. Вино з троянд [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.ukrlit.vn.ua/lib/simonenko/wine.html – Загол. з екрану.
Синявский, А.Д. Голос из хора [Электронный ресурс] // Режим доступа :http://tululu.ru/read65435/4/ –
Загл. с экрана.
Сняданко, Н.В. Колекція пристрастей, або пригоди молодої українки [Текст] / Н. В. Сняданко – Харків :
Фоліо, 2004. – 287 с. – (Графіті). – ISBN966-03-2683-1.
Стуканов, М. Релігії “нового віку” як феномен та епіфеномен [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pgn/fil/2009_23/StukanovMykola.pdf – Загол. з екрану.
Сухорукова, Е. Практическое освоение социального сервиса Dabbleboard [Электронный ресурс] // Режим
доступа : http://wiki.saripkro.ru/index.php – Загл. с экрана.
Филимонов, Є. Мурашиний лев [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.litru.ru/br/?b=116615
Філоненко, С.О. “Колекція чоловіків”: ґендерні аспекти української та російської “чикліт”-прози (на
матеріалі романів Н. Сняданко “Колекція пристрастей” та М. Царьової “Московський беSтіарій”) [Електронний
ресурс] // Режим доступу : http://hklib.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_72ru/cgiirbis_64.exe – Загол. з екрану.
Ходаковский, Н.И. Живая вода и магия аквариума [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://magigal.narod.ru/artem/public_html/voda.html – Загл. с экрана.
Цыбанев, Ю. Магнитка – “Рейнджерс”, Омск – “Пингвинз” [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://www.sovsport.ru/gazeta/article-item/104981– Загл. с экрана.
Шульгин, В.В. Исход [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://dr-asp.chat.ru/ishod.htm – Загл. с
экрана.
Шкурпій, Ґ. Вогкість вуст [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.for.lviv.ua/showthread.php?t=3754&page=80 – Загол. з екрану.
Яцків, М. Архітвір [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://librar.org.ua/sections_load.php – Загол. з
екрана.
Antonovski, А. Ярость или Притча о нужде [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://annaanton.livejournal.com/30550.html – Загл. с экрана.
Claudia-Hess. Форум [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://wap.mtstory.forum24.ru – Загл. с
экрана.
CurlySun. Вовк [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://libra.kiev.ua/print.php – Загол. з екрану.
dikiy. Перекресток [Электронный ресурс] // Режим
доступа :http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151070 – Загл. с экрана.
ILDARАвиационный МАКС [Электронный ресурс] // Режим доступа :
http://www.bmwclub.ru/vb/archive/index.php/t-149108.html – Загл. с экрана.
masterfix. Комментарии [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://h.ua/story/5/ – Загл. с экрана.
pachiton. Форум. Обсуждаем работы в Галерее [Электронный ресурс] // Режим доступа : http://rus-
scrap.ru/forum/obsuzhdaem-rabotyi-v-galeree/re-razdelyi/view-23.html – Загл. с экрана.
Voronoff. Коментарі [Електронний ресурс] // Режим доступу :
http://www.pravda.com.ua/news/2009/07/9/4081907/ – Загол. з екрана.

Анализируются слова, обозначающие множества кого-, чего-либо, относительно их сочетаемости с
именами существительными – названиями людей, материальных объектов и абстрактных понятий.
Описываются случаи метафоризации квантитативовв генитивных конструкциях (N1 + N2) со значением Розділ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

35
множественности на материале украинского, русского и английского языков. Подчеркивается различие между
семантикой слов, представленной всловарях и в речи.
Ключевые слова: имя существительное, множество, сочетаемость, персонификация, опредмечивание.

The paper is devoted to the analysis of animate and inanimate nouns with the meaning of plurality in the
Ukrainian, Russian and English languages. The analysis reveals some specific features of collocations of these nouns
with person, mass names and abstract nouns in the genitive coherent word-combinations (N1 + N2). The explanation of
non-typical noun combinations in different languages is provided. The distinctions between the formal meaning based
on dictionary entry and informal meaning based on everyday communication and modern fiction are drawn.
Keywords: noun, plurality, combinative power, personification, objectivation.
Надійшла до редакції 25 жовтня 2011 року.