У статті розглянуто структуру й семантико-валентний потенціал дієслівних предикатів зі значенням
псування в німецькій та українській мовах, запропоновано класифікацію зазначеної категорії слів, шляхом
зіставного аналізу окреслено особливості дієслівних предикатів із семантикою псування в досліджуваних
мовах.
Ключові слова: валентність, предикат, дієслова руйнування, об‘єкт, суб‘єкт, інструменталь.

У сучасній зіставній лінгвістиці досить відчутною є потреба ґрунтовних контрастивних студій, які на
основі аналізу спільних і диференційних ознак різних мов сприяли б глибшому розкриттю як національних, так
й універсальних рис кожної із лінгвосистем, а у філософському значенні – виробляли б у кожного народу
«розуміння-себе-у-відношенні-до-інших» (Г.-Ґ. Ґадамер). І хоча вітчизняні та зарубіжні науковці (О. Бондарко,
А. Вежбицька, В. Гак, В. Каліущенко, Г. Колшанський, І. Корунець, М. Кочерган, Т. Кшешовський,
В. Русанівський, Р. Штернеманн, Р. Якобсон та ін.) зробили вагомий внесок у розв‟язання багатьох проблем
компаративістики, передусім теоретичних, однак чимало питань, пов‟язаних із встановленням подібного та
відмінного між мовами, їхніми елементами, категоріями, залишаються маловивченими. Зокрема важливим і
перспективним видається дослідження реченнєвотвірних можливостей дієслівних предикатів руйнування та
їхніх різновидів. Відтак метою нашої наукової розвідки є комплексний зіставно-типологічний аналіз однієї із
найпоширеніших груп деструктивів у німецькій та українській мовах – предикатів зі значенням псування.
Досягнення поставленої мети передбачає розв‟язання таких конкретних завдань: 1) окреслити континуум
досліджуваних ознакових слів у німецькій та українській мовах; 2) виокремити й охарактеризувати підгрупи
дієслівних предикатів зі значенням псування; 3) виявити подібні та відмінні семантико-синтаксичні ознаки
аналізованих конституентів вербативного поля деструкції в кожній із зіставлюваних мов. Прикметно, що
особливості парадигматики, синтагматики ознакових слів досліджували як вітчизняні, так і зарубіжні науковці
(Е. Ю. Даугатс, С. М. Кібардіна, Т. А. Кільдібекова, Н. М. Пославська, Т. А. Потапенко та ін.) [Даугатс 1973;
Кибардина 1988; Кильдибекова 1985; Пославська 2006; Потапенко 1983]. Однак і досі актуальними є проблеми
сутнісних характеристик предикатів-вербативів зі значенням руйнування та окремих їхніх груп, підгруп,
важливою є потреба їхнього розгляду в системно-функційному зіставному аспекті.
Дієслівні предикати зі значенням псування – це складові континууму деструктивів, що вказують на
часткове пошкодження предмета на рівні макро- чи мікроструктури, напр.: Der rechte Hinterreifen hat sich am
starksten abgefahren (DGW); Розтяв у Сан-Стефано Він Шаблею нещадною Собі до підошов оттоманський
шовк (Іван Драч).
© Ожоган А.В., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

70
Словами-ідентифікаторами названої групи є дієслова: нім. beschдdigen, verderben, укр. пошкоджувати,
псувати. До них приєднуються нім.: schдdigen, schaden, demolieren, ruinieren, ramponieren та укр.:
деформувати, зіпсувати, зруйновувати, нівечити й под. Більшість одиниць досліджуваного вербативного
континууму у своїй семантиці містять вказівку на спосіб пошкодження. На лінгвальному рівні аспект способу
деструктивної дії актуалізується в словникових конкретизаторах, напр.: anbeiЯen – “відкушувати частину чого-
небудь”, durchbrennen – “руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимось розпеченим або їдким, роблячи
діру, отвір”, eindrьcken – “давлячи, натискуючи, вибивати, виламувати що-небудь”, knicken – “зламувати не
зовсім, не до кінця”, verbiegen – “змінювати форму, розмір тіла, діючи на нього” та ін.
Зважаючи на суб‟єктну / об‟єктну спрямованість руйнівної дії, в межах предикатів псування
виокремлюємо дві підгрупи: 1) дієслівні предикати зі значенням псування суб‟єкта; 2) дієслівні предикати зі
значенням псування об‟єкта.
Підгрупу предикатів із семантикою псування суб‟єкта утворюють вербативи (нім. aufplatzen, durchrosten,
durchglьhen, kaputtgehen, rosten, sich verbiegen, verrotten, verregnen, verwittern, zerfrieren і под.; укр.
вивітрюватися, викривлятися, гнити, зламатися, лопатися, лопнути, перегорати, проржавіти, ржавіти,
розбитися, розмокнути, тріскатися), які мають диференційну сему “робитися непридатним для користування,
вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися”, напр.: Beim Ausdrucken war die Hьlle der Zigarette aufgeplatzt
(Peter Handke); …старі мечі поржавіли, – нових ще не скували молодії руки… (Леся Українка).
Сюди можна віднести так само дієслова, що позначають різні види горіння (нім. aufbrennen, brennen,
schwelen, sich entzьnden; укр. горіти, загорітися, тліти, загоратися), звучання (нім. knacksen, krachen; укр.
тріскатися, лопатися, тріщати), руху (нім. zusammenfahren, untergehen; укр. зіштовхуватися, тонути), які
увиразнюють процесуальність деструктивної дії, напр.: Da nutzt kein Verdunkeln mehr, wenn die ganze Stadt wie
eine Fackel brennt (Heinrich Bцll); Горіли джунглі, вилягав бамбук (Ліна Костенко).
У німецькій мові перші компоненти і префікси вносять у семантику вербативів значення пошкодження
(durch-, kaputt-), руйнування (zer-), зміни стану (aus-, ver-), початку зміни стану (an-), роз‟єднання (auf-).
Досліджувані предикати здебільшого одновалентні та сполучаються з однією суб‟єктною синтаксемою,
що експлікує різноманітні предмети та явища позамовної дійсності, які не зумовлюють виникнення стану
часткової деструкції, а є пасивними його носіями: Die Kohlen sind noch nicht ganz durchgeglьht (DGW); Так
розчахнулося дерево родини Й дикарієм скаліченим зросло (Євген Маланюк). Основною морфологічною
формою вираження суб‟єктів псування в німецькій та українській мовах є називний відмінок.
Семантика деяких дієслів містить вказівку на конкретні суб‟єкти. Це характерно, зокрема, для предикатів
sich abbrauchen, sich abfahren, sich abgreifen, sich abnutzen, sich abreiben, sich abscheuern і под. у німецькій мові,
зношуватися, протиратися, розповзатися (розм.), стиратися і под. – в українській, які мають значення
зношування. Словникові конкретизатори чітко окреслюють коло найменувань предметів, що посідають
лівобічну позицію: “ставати старим, непридатним для користування від тривалого носіння (про одяг, взуття та
ін.)”, “ставати непридатним для подальшого користування внаслідок тривалої роботи (про інструмент, машини,
устаткування та ін.)”. Отже, суб‟єкт при цих предикатах репрезентований переважно назвами одягу, взуття
(напр.: Der Kragen hat sich abgescheuert (DGW); Ходила боса, бо старі постоли стопталися, і нових не
було… (Гнат Хоткевич); назвами інструментів, машин, устаткувань (напр.: Der Mechanismus leiert mit der Zeit
aus (DGW); Різальний інструмент від нагріву розм‘якшується і передчасно зношується (СУМ).
Прикметно, що дієсловам цієї мікрогрупи значення псування надають префікси ver-, zer-і durch- у
німецькій мові та з/с- – в українській.
Деякі розглядувані ознакові слова в українській мові двомісні й виявляють валентну спроможність
приєднувати інструментальну синтаксему, морфологічним засобом вираження якої є орудний відмінок із
прийменником під, що є показником дифузного (засіб дії + локатив) значення – S – Praed – Instr: Дерево грізно
під вітром ламається… (Сергій Павленко).
Підгрупа предикатів зі значенням псування об‟єкта представлена конституентами поля деструкції, що
мають значення “робити непридатним для користування, вживання, споживання; пошкоджувати” (нім.
aufbrenen, ausfahren, durchstoЯen, durchwetzen, niederreiten, zerstoЯen і под.; укр. вибивати, зім‘яти, пробивати,
протерти, розбити, роздробити), напр.: …sie brachen die Tьr auf… (Heinrich Bцll); У світлиці вибивають
шибки. Щось тріснуло на весь будинок (Леся Українка (СУМ)). Варто зауважити, що в німецькій мові
вербативи названого підкласу розмежовуються ще за диференційним мікрокомпонентом мети дії. Так, дієслова
entzweimachen, verbocken, verkorksen, vermurksen, verpatzen, verpfuschen, versalzen, verschmoren –
характеризуються ненавмисністю дії і позначають ситуацію псування об‟єкта внаслідок недбалості,
неуважності, халатності, відсутності необхідних навичок, напр.: Sie hatte beim Bьgeln den Stoff versengt. Семою
цілеспрямованості марковані предикати kaputtbrechen, kaputtdrьcken, kaputtkriegen, kaputtschieЯen,
kaputtschlagen, kaputtschneiden, zertreten, zertrampeln, напр.: Er hat mit der Hand die Fensterscheibe
kaputtgeschlagen (LGD).
Семантика більшості аналізованих дієслів містить указівку на певні способи псування, напр.: нім.
anbeiЯen й укр. надкушувати – “відкушувати частину чого-небудь”,нім. knicken й укр. надламувати –
“зламувати не зовсім, не до кінця”, нім. sprengen й укр. розривати – “робити рваним, дірявим”, нім. versengen й
укр. обпалити – “пошкоджувати що-небудь з поверхні або по краях”. Розділ V. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ МОВ

71
Валентний потенціал предикатів аналізованої підгрупи зазвичай окреслюють дві залежні позиції:
суб‟єкта й об‟єкта – S – Praed – Obj. Лівобічну позицію аналізованих предикатів найчастіше заповнюють назви
істот: Karl ist der Mann, der im Winter das Eis des Flusses aufhackt und mit seinem Klub darin schwimmt (Erich
Maria Remarque); Козак кинувся до полиць і почав розкидати й ламати всі єзуїтські приладдя (Адріан
Кащенко). Семантичну функцію суб‟єкта можуть виконувати також технічні засоби, інші артефакти й
натурфакти: …der Hagel hat das Korn zerschlagen (DGDRW); …die Schuhspitze durchstieЯ die Pappe… (Siegfried
Lenz); Крига кригу Серед бігу Ламле, кришить в купи снігу, В гори льду! (Грицько Чупринка); Предківську
шаблю ржа гризе… (Богдан Лепкий). При цьому деякі предикати аналізованого підкласу програмують
обмежене коло суб‟єктів. Так, особливістю дієслів, що позначають хімічні пошкодження (нім. angreifen,
anfressen, ausfressen, durchfressen, fressen, zerfressen; укр. роз‘їдати), є те, що вони актуалізують у лівобічній
позиції іменники-назви різних хімічних речовин, напр.: Кислота роз’їдає метал, залишаючи видряпаний
візерунок (СУМ). Вербативи зі значенням “руйнувати поверхню ґрунту, поступово змиваючи, зносячи її
частинки” (нім. erodieren, unterhцhlen, unterspьlen – „розмивати, unterwaschen; укр. розмивати, підмивати)
поєднуються із суб‟єктною синтаксемою – іменниками-назвами джерел води: Der Flusshat das Ufer unterhцhlt
(LGD); Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський (СУМ)).
В українській мові поширеним явищем є вживання в художньому стилі предикатів псування,
репрезентованих особовими дієсловами в безособовому значенні, при цьому формально невираженим
виконавцем дії є якась стихійна сила, напр.: Геть проводи порвало… (Іван Драч); Дах зірвало зі стодоли або із
шпихліра! (Осип Маковей). У таких конструкціях увиразнене експресивне забарвлення вербативів.
Характерними також є безособово-предикативні форми на но-, то-, напр.: А в неї на грудях плаття
вишматувано… (Григорій Тютюник).
У правобічній позиції на позначення об‟єкта псування уживаються назви природних об‟єктів, явищ,
різноманітних приміщень, споруд та їхніх частин, механізмів і приладів або їхніх деталей, одягу, взуття та
інших неживих предметів: Er bastelte so lange am Radio herum, dass er es vermurkst hatte (DGW); Beim
Spaziergang im Regen habe ich mir die Schuhe vцllig ruiniert (DGW); Die Hasen haben die Rinde von den Bдumen
genagt (DGDRW); Wir haben nichts mehr, deshalb schlitze ich dem Verwundeten das Hosenbein weiter auf, um ein
Stьck seiner Unterhose als Binde zu verwenden (Erich Maria Remarque); Нещадний плуг війни Розорював поля
(Євген Маланюк); Вітри з розгону поламали скрипку (Ліна Костенко); Іранці били себе в груди, роздирали
одежі і плакали… (Одарка Романова); По дорозі він спотикнувся й розбив одно скло від окулярів (Микола
Хвильовий); З обуренням він зім’яв листа (Віктор Петров). В українській мові правобічну позицію можуть
заповнювати іменники з абстрактною семантикою. У таких випадках фіксуємо дематеріалізацію дієслова: Гине
слава…та й ту славу Усяке калічить (Микола Костомаров).
Деякі предикати досліджуваної підгрупи характеризуються високим ступенем передбачуваності об‟єкта.
Так, вербативи (нім. abtragen, durchlaufen, strapazieren, zerschleisen, abwetzen, durchreiben, durchsitzen,
durchtanzen, austreten, durchscheuern, durchwetzen; укр. зношувати, протирати, стоптувати) поєднуються з
тематичними групами іменників, що позначають одяг, взуття, напр.: Er braucht die Jacke rasch ab (DGW); Er hat
sein Hemd an den Ellbogen durchgewetzt (LGD); Черевички я стоптала (Я. Щоголів (СУМ)). Прикметно, що в
німецькій мові дієслова abbrauchen, abgreifen, abnutzen, abreiben, abscheuern, abtreten, verschleiЯen, ablaufen
мають відповідні суб‟єктні варіанти. Паралельні суб‟єктні варіанти відсутні у вербативів abreiЯen, zerfledern,
abtragen, durchlaufen, strapazieren, zerschleisen, abwetzen, durchreiben, durchsitzen, durchtanzen, austreten,
durchscheuern, durchwetzen, vertreten. Об‟єктні дієслова мають схожу із відповідними суб‟єктними дієсловами
морфологічну структуру: це похідні слова із префіксами ab-, aus-, durch-, ver-, zer-, що реалізують сему
“пошкодження, псування” в поєднанні з основами, які позначають спосіб пошкодження. В українській мові
суб‟єктні варіанти наявні у всіх вербативах цієї мікрогрупи.
З-поміж досліджуваного підкласу предикатів вирізняється мікрогрупа дієслів із значенням “псувати
поверхню дірками, рубцями, заглибинами тощо”, які сполучаються з об‟єктами предметної семантики. У
німецькій мові – це похідні із префіксами auf- (aufbrechen, aufstemmen, aufhacken, aufhauen, aufknacken,
aufreiЯen, aufritzen, aufschlagen, aufschlitzen, aufschneiden, aufsprengen, aufzerren), durch- (durchbohren,
durchbrechen, durchfressen, durchhauen, durchlцchern, durchnagen, durchschieЯen, durchschlagen, durchstoЯen),
ein- (einbrechen, einrennen, einstoЯen, eintreten), а також дієслова beiЯen; erbrechen, knacken, schlitzen, zerschlitzen,
sprengen, напр.: …sie brachen die Tьr in unserem Haus auf… (Heinrich Bцll); Die Mдuse haben ein Loch (durch das
Brett) durchgefressen (DGW); Es bьckte sich und sammelte zwei, drei Nьsse in sein Eimerchen. Georg suchte hastig,
knackte wie wild auf einem Stein mit seinem Absatz (Anna Seghers); Der Hund hat ein Loch in die Hose des
Brieftrдgers gebissen (LGD).
Досліджуючи семантику німецьких дієслівних префіксів, науковці особливу увагу звертають на дієслова
із напівпрефіксом durch-, наголошуючи, що залежно від характеру дії та фізичних властивостей об‟єкта вони
можуть позначати різні форми пошкодження: пробивання отвору, проламування дверей, протикання предмета
[Риш 1981]. В українській мові окреслена мікрогрупа представлена вербативами із префіксами ви- (вибивати,
вигризати, видавлювати, виламувати тощо), по-, про- (попросвердлювати, пробивати, пробурювати,
прогризати, продовбувати продряпувати, проколупувати, прорубувати, просвердлювати, прошкрябувати і
под.), роз- (розбивати, роздирати, розколупувати, розрізувати, розсвердлювати й ін.), напр.: Перебийніс ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24

72
вистрелив і вибив шротом середину в кружалках (Майк Йогансен); Наш танк прокладав дорогу для піхоти,
крізь дріт колючий виламав прохід (О. Гончар (СУМ)); Чимало дір попрогризали в нім [у шатрі] миші
(І. Франко (СУМ)); Стіна була стара, складена з поганенького старого дерева, і Герасим скоро продовбав у їй
дірку (Б. Грінченко (СУМ)).
У переносному значенні суб‟єкт і об‟єкт можуть позначати світлові та звукові явища: Der Schein der
Lampe…kдmpfte mit der Dunkelheit, er riЯ sie nur wenig auf, er gelangte nicht weit (Siegfried Lenz); …die hellen Tцne
rissen den Abendhimmel auf… (Heinrich Bцll); Просвердлюю морок вогненними свердлами віч (Євген Маланюк);
Голоси наші різко й голосно розрізали м‟яку рівну тишу ночі (Володимир Винниченко).
Більше третини предикатів зі значенням псування об‟єкта потенційно тривалентні і прогнозують у
правобічній позиції інструментальну синтаксему: Wo es mцglich war,brachen wir die gefrorene Erde mit der
Spitzhacke auf (Siegfried Lenz); Du hast den Mantel an der Seite mit der Tasche ganz abgewetzt (DGW); Чорним
струсом палеозою переламано горам хребти (Ліна Костенко). У німецькій та українській мовах трапляються
моделі, де інструментом є частина тіла людини. У цьому випадку маємо справу із розчленованим суб‟єктом:
Stefano riЯ mit dem Daumennagel eine Packung Nationale auf (Thomas Valentin); Я тобі зубами твої ремінні пута
розгризу (Ліна Костенко).
Отже, дієслова, що репрезентують предикати зі значенням псування, становлять у сучасних німецькій та
українській мовах окрему групу тематичного класу деструктивів. У реченнях вони функціонують як предикати
дії, процесу, стану, а також як синкретичні предикатні одиниці процесу-стану. Їхніми основними категорійно-
семантичними ознаками, які реалізуються в різних синтаксичних моделях, є орієнтованість на суб‟єкта / об‟єкт,
цілеспрямованість / нецілеспрямованість, контрольованість / неконтрольованість, волюнтивність /
неволюнтивність, активність / пасивність, результативність, каузативність, спосіб дії, знаряддя (засіб) дії.
Водночас такі кваліфікувальні й квантитативні семи, як конкретність / абстрактність, істота / неістота,
персональність / імперсональність, узагальнене / індивідуальне, сукупність / одиничність, увиразнюють якісні й
кількісні (субкатегорійні) ознаки ситуації, що позначається вербативом зі значенням псування.
Комплексне зіставно-типологічне дослідження предикатів зі значенням псування у німецькій та
українській мовах відкриває перспективи для багатопланового аналізу семантико-синтаксичних категорій,
визначення їхнього функційного діапазону, уможливлює ґрунтовне вивчення семантичних та валентних
характеристик дієслівної лексики на матеріалі як близькоспоріднених, так і неблизькоспоріднених мов.

Література
Даугатс 1973: Даугатс, Э.Ю. Исследование семантической области слов, выражающих понятие
прекращение жизни человека в современном немецком языке [Текст] : дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 /
Эдуард Юрьевич Даугатс. – Минск, 1973. – 189 с.
Кибардина 1988: Кибардина, С.М. Валентность немецкого глагола [Текст] : дис. … д-ра филол. наук :
10.02.04 / Светлана Михайловна Кибардина. – Вологда, 1988. – 580 с.
Кильдибекова 1985: Кильдибекова, Т.А. Глаголы действия в современном русском языке : Опыт
функционально-семантического анализа [Текст] / Т. А. Кильдибекова. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та,
1985. – 160 с.
Пославська 2006: Пославська, Н. М. Структура і семантика словотвірних парадигм дієслів із семою
руйнування об‟єкта [Текст] : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Наталя Михайлівна Пославська. – Івано-
Франківськ, 2006. – 266 с.
Потапенко 1983: Потапенко, Т.А. Лексико-семантическая характеристика глаголов с общим значением
разрушительного воздействия на объект [Текст] / Т. А. Потапенко // Филол. науки. – 1983. – № 2. – С. 50-56.
Риш 1981: Риш, Г.А. Приставочные глаголы с полупрефиксами durch-, ьber-, um-, unter- в современном
немецком языке [Текст] : дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / Георгий Арнольдович Риш. – Самарканд, 1981. –
214 с.
Словники
СУМ: Словник української мови : в 11 т. / [голова І. К. Білодід]. – К. : Наук. думка, 1970-1980. – Т. І–ХІ.
DGW: Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache : іn 6 B. / [hrsg. von Gьnter Drosdowski]. –
Bibliographisches Institut Mannheim, Wien ; Zьrich : Dudenverlag, 1977-1979.
DGDRW: Das grosse Deutsch-Russische Wцrterbuch : іn 3 B. – M. : Verlag Russkij Jazyk, 2000.
LGD: Большой толковый словарь немецкого языка: Для изучающих немецкий язык / Langenscheidts
GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache. – М. : Изд-воМарт, 1998. – 1248 с.

В статье рассмотрены структура и семантико-валентностный потенциал глагольных предикатов со
значением порчи в немецком и украинском языках, проведена классификация указанной категории слов, путем
сопоставительного анализа определены особенности глагольных предикатов со значением порчи в
исследуемых языках.
Ключевые слова: валентность, предикат, глаголы разрушения, объект, субъект, инструменталь. Розділ V. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ МОВ

73

The article deals with the structure and semantic-valential opportunities of verbal predicates with a value of
damage in German and Ukrainian. The study being made presents the classification of this category of words and
verbal predicates with a value of damage peculiarities in researching languages determined by comparative analysis.
Keywords: valency, predicate, verbs of destroying, object, subject, instrumental syntaxeme.
Надійшла до редакції 21 жовтня 2011 року