У статті проаналізовано лексичні особливості північного мікроареалу східностепових українських
говірок за даними побутової лексики однієї тематичної групи – назв їжі, напоїв, що відображають
діалектні риси новостворених українських говірок, розташованих на периферії українського діалектного
континууму. Характеристика лексики зазначеної смуги донецьких говірок сприяє розв‘язанню одного з
важливих завдань української діалектології – встановлення й уточнення міжговіркових меж територій
діалектної суміжності.
Ключові слова: діалектна лексика, мікроареал, семантична структура слова, східностепові говірки.

Актуальність дослідження східностепових говірок Донеччини зумовлена тим, що, знаходячись на
перехресті кількох діалектних масивів і увібравши під час свого творення риси старожитніх говорів більш
пізнього формування, зазнавши впливу іншомовних вкраплень, ці говірки не тільки не одержали системного
опису, а й потребують встановлення та уточнення меж територій діалектної суміжності, про що вже
неодноразово йшлося в роботах українських діалектологів [Шарпило 1959; Фроляк 1999: 99; Фроляк 2002: 141;
Клименко 2005: 374]. До говірок, що знаходяться на території діалектної суміжності двох сусідніх діалектних
масивів (слобожанського й східностепового), належать і говірки північних районів Донецької області. Вони
потребують докладного аналізу як такі, що “межують із слобожанським діалектним масивом і які частина
вчених зараховує до слобожанських, а інші – до перехідної смуги говірок” [Фроляк 2002: 141]. Ця робота є
спробою встановити особливості ареальної поведінки говірок, розташованих на півночі Донецької області, за
даними однієї тематичної групи лексики (назви їжі, напоїв).
Донецькі говірки північного мікроареалу охоплюють населені пункти, розташовані в
Краснолиманському, Слов‟янському, частково – в Олександрівському та Артемівському районах Донецької
області (картосхема № 1). Межі цього мікроареалу досить розмиті: по лінії захід-північ-схід зазначені говірки
межують з південнослобожанськими, а на півдні – з іншими східностеповими говірками. Л.М. Тищенко у
роботі “Структурна організація й динаміка побутової лексики південнослобожанських говірок” [Тищенко 2002]
характеризує ці говірки як такі, що входять до складу південно-східного ареалу південнослобожанських
говірок – (н.п. Борівського району Харківської області, Краснолиманського, Слов‟янського, північної частини
Артемівського району Донецької області). Однак, дослідниця зазначає, що чітких ізоглос на обстеженій
території досліджувана побутова лексика не має. “За відсутності чіткого діалектного поділу досліджуваних
говірок на підставі скартографованих матеріалів окреслено зони переважного функціонування одних і
відсутності інших лексем. Ці релятивні висновки вимагають дальшої перевірки на підставі картографування
лексики ряду інших тематичних груп; лише після цього стане можливим вияв характеру й глибини просторової
диференціації говірок досліджуваного континууму” [Тищенко 2002: 15]. Зупинимося докладніше на
характеристиці особливостей назв їжі, напоїв виділеного мікроареалу й з‟ясуємо його місце в системі
новостворених говірок південно-східного наріччя.
Характеризуючи говірки, розташовані на півночі Донецької області, неважко помітити збереження в них
питомих українських назв їжі, напоїв, тоді як інші східностепові говірки зазнали значно більшого впливу
внаслідок міждіалектного та міжмовного контактування. Порівняймо: лексичним репрезентантом семи
“запечене або смажене м‟ясо” в північних східностепових говірках є назва смажеинъна, тоді як в інших
східностепових говірках більш поширені лексеми: жбреине, жаркуйе, жбреине мн‘бсо, жбреине мйбсо,
жбреине м‘бсо. Назви смбжеине мйбсо, тэшеине мйбсо, с‘в‘іжиенб, пйчеине мйбсо, пеичйн‘а характеризуються
лексичними вкрапленнями. Те саме стосується лексеми: засмбжка, що, крім північної частини Донецької
області, використовується лише спорадично в інших східностепових говірках. Широко вживаними в північних
східностепових говірках є назви: б‘млий хл‘мб, пшенъшний хл‘мб; лэшпън‘:а, лушпбйки; п‘ідлъва, п‘ідлъвка;
окрбйец‘; сиеруватка; йаййшн‘а; п‘існб ймжа; кул‘мш; парнй молоку; молузиево; киесл‘бк; мамалъга; бурошно;
смблеиц‘; холудне, холодйц‘, стэд‘ін‘; шкреибтъ, шкр‘ббат‘; гэшча; самогун, самогунка, сиевэха; опбра,
заквбска; въшкреибок; уз‘бтис‘а ц‘в‘мл‘:у.
Говірки північного мікроареалу виявляють риси, спільні з українськими поліськими та слобожанськими
говірками. Так, назви лбдиек, лбд‘ік активно вживаються в східнослобожанських та поліських говірках.
© Загнітко Н.Г., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
182
Порівняймо: сх.-слоб. лбдик “1) корж, 2) млинець” [СУСГ 2002: 114]; поліськ. лбд‘ік “оладка”, лбдка “оладка”
[Лисенко 1972: 112]. У говірках аналізованого мікроареалу функціонує назва сковорудник на позначення
семеми “приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді”, тоді як для інших
східностепових говірок більш властивою є лексема пеирйп‘ічка. Порівняймо: поліськ. скаварудн‘ік,
скаваруодник “корж, спечений з кислого тіста на сковороді, перепічка” [Лисенко 1972: 195]. Для говірок
досліджуваного мікроареалу характерне вживання лексем збтиерка, затиерэха як репрезентантів семеми
“страва, зварена на воді або на молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою”, натомість іншим
східностеповим говіркам більш властивий варіант збт‘ірка (картосхема № 2). Порівняймо: поліськ. затърка,
збцирка “страва, зварена на воді або на молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою” [Вешторт
1968: 378], затирэха “те саме” [Вешторт 1968: 384]. Семема “оладка з тертої картоплі” в говірках на півночі
Донецької області репрезентована переважно лексемами дрбник і картохл‘бник, тоді як в інших східностепових
говірках поширена також назва дерэн. Порівняймо: зах.-поліськ. картуфл‘бник “спечена на деці терта картопля,
яку після ріжуть на шматки” [Аркушин 2000, І: 213]; поліськ. дрбник “оладка з тертої картоплі” [Лисенко
1972: 69]; поліськ. картопл‘бник “млинець з тертої картоплі з додаванням борошна” [Вешторт 1968: 380].
Назви картохл‘бник “оладка з тертої картоплі” та картохл‘бний сэпик, притаманні східностеповим
говіркам, розташованим на півночі Донецької області, і відображають фонетичні особливості досліджуваних
говірок: заміну незасвоєного [ф] на фрикативний [х]. У випадку з назвами аналізованої страви ареал з
фрикативним [х] зосереджений саме в північній частині східностепових говірок. Порівняймо: картохл‘бний
сэпик – с. Билбасівка Слов‟янського району, с. Зелений Клин Краснолиманського району, с. Михайлівка
Олександрівського району, с. Некременне Олександрівського району, с. Петрівка-2 Олександрівського району,
с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району, с. Тетянівка Слов‟янського району, с. Черкаське
Слов‟янського району, с. Ямпіль Краснолиманського району; картохл‘бник – с. Билбасівка Слов‟янського
району, с. Зелений Клин Краснолиманського району, с. Новоселівка Краснолиманського району, с. Тетянівка
Слов‟янського району, с. Черкаське Слов‟янського району.
Разом з тим говірки північного мікроареалу досліджуваної частини українського діалектного континууму
виявляють цілий ряд діалектних рис, що споріднює їх з іншими східностеповими говірками. Так, просторова
поведінка багатьох досліджуваних номенів виявляє чимало спільних рис з іншими східностеповими говірками,
розташованими на заході та в східній частині Донецької області. Наприклад, назви озвбр та узвбр поширені
майже в усіх східностепових говірках. Назва отрубъ, характерна для північних східностепових говірок, є чи не
найбільш уживаною і в донецьких говірках, розташованих на заході та на південному заході Донецької області.
Те саме можна відзначити й щодо просторової поведінки лексем пулудниек, сеил‘удка, окрбйец‘; галушкъ,
кл‘уцки; нбчинка, нбч‘інка; глеивт‘бк, глиевкъй, шкэрка. Репрезентанти семеми “прісний пиріг з будь-якою
начинкою” є в східностепових говірках лексеми шумэш, шамэша, сумэш. Не дивно, що ці назви вживаються в
тих українських говірках Донеччини, що здавна перебували в тісному контакті з говірками тюркомовних греків
на півдні та південному заході Донецької області. Однак, у говірках північного мікроареалу також засвідчено
вживання зазначених номенів, що зближує північні східностепові говірки з розташованими на південному
заході Донецької області (картосхема № 1).
Аналізовані говірки Донеччини близькі до інших східностепових і за відсутністю репрезентантів
окремих сем. Так, лексема зам‘мшка, відома лише деяким донецьким говіркам, відсутня в північному
мікроареалі східностепових говірок, як і в більшості з них. Лише в поодиноких говірках на півночі Донецької
області, як і в інших східностепових, вживається назва книш. Лексично невираженою в багатьох досліджуваних
говірках (особливо на півночі і в західній частині) на сьогодні залишається семема “овочі, які додаються в
першу рідку страву при її приготуванні”.
Нерідко говірки північного мікроареалу східностепових говірок характеризуються таким же мозаїчним
малюнком поширення тих чи інших лексичних одиниць, як і всі інші донецькі говірки. Порівняймо просторову
поведінку репрезентантів сем: “їжа, те, що вживають для харчування (загальна назва)” – ймжа, йідб, харч‘м,
пъшч‘а; “їжа, (загальна назва), яка містить багато поживних речовин, добре насичує” – съта, сътна, треивнб,
жърна; “їжа (загальна назва), яка містить мало поживних речовин” – пустб, пусна, п‘існб; “смачна їжа
(загальна назва)” – лбсошч‘і, слбдос‘т‘і, слбдке, добрйн‘ке, дубре, мънтуси, сулодошч‘і; “рбнішнє споживання
їжі” – с‘н‘мдан‘:а, збвтр‘ік, збвтрик, с‘н‘ідбнок, с‘н‘мдат‘; “прийняття їжі після обіду перед вечерею” –
пулудниек, полудйнок, пулуднан‘:а, п‘ідвйч‘ір, п‘ідвеич‘мрок; “налисник, тонкий млинець” – млиенйц‘, млиенйц‘ з
съром, блиенйц‘, тонйн‘кий млънчиек; “круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця” – бэблиек,
барбнка, сэшка; “начинка для пирогів і т.ін з печінки, вишкварок тощо” – нбч‘інка, нбчиенка; “глевкий,
недопечений хліб” – глъз‘авий, глеивт‘бк, глъвеин‘, глиевкъй; “великий кусок хліба” – кусук, крайэха, шмат,
окавйлок, шматук; “кусок чогось їстівного” – кусук, шматук, кусуч‘ок, кэсеин‘; “перший кусок хліба,
відрізаний від цілої хлібини” – горбэшка, ц‘ілэшка, окрбйок, окрбйец‘, окрбйчик, шкэрка, шкорънка; “драглиста
страва, яку одержують при охолодженні м‟ясного відвару з подрібненими шматочками м‟яса” – холудне,
холодйц‘, стэд‘ін‘, стэден‘; “тваринний жир (загальна назва)” – смблец‘, жир, сбло, зд‘ір; “алкогольний напій,
який виготовляють кустарним способом” – самогун, сивэха, сем, самогунка; “сэшені фрукти, ягоди” – сэшка,
сэшн‘б, зул‘ниц‘а.
Для аналізованої групи східностепових говірок характерне вживання деяких специфічних номенів. Так,
на позначення семи “останній малий шматочок хліба від буханки” в північній зоні донецьких говірок Розділ ХІ. УКРАЇНСЬКІ ДІАЛЕКТИ СЬОГОДНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

183
використовується лексема шъба, мбндра; сема “сэшені фрукти, ягоди” спорадично репрезентована в
східностепових говірках на півночі Донецької області лексемою зул‘ниц‘а; сема “драглиста страва зі свіжих ягід
та фруктів з додаванням борошна або крохмалю” в говірці н.п. с. Тетянівка Слов‟янського району
репрезентована лексемою бурсэн‘ка.
Отже, говірки, розташовані на півночі Донецької області, кваліфікуємо як типові східностепові, що
виявляють цілий ряд діалектних рис, характерних для всіх донецьких говірок. Активне залучення їх до аналізу
під час розгляду слобожанського діалекту свідчить, очевидно, про наявність особливостей, що наближають
обстежуваний мікроареал не тільки до степових, а й до слобожанських говірок, а це дозволяє розглядати його
як так звану “буферну зону” між східностеповими та слобожанськими говірками. Л.Д. Фроляк за результатами
аналізу основних фонетичних і морфологічних рис говірок Сіверська та навколишніх сіл також наголошує на їх
виразній приналежності до східностепового говору [Фроляк 2005 : 147]. Такі висновки лише підкреслюють
необхідність подальшого розгляду всіх рівнів говірок, що перебувають на умовних межах діалектних масивів.

Література
Вешторт 1968: Вешторт, Г.Ф. Названия пищи в говорах Полесья [Текст] / Г. Ф. Вешторт // Лексика
Полесья. – К. : Наук. думка, 1968. – С. 366-414.
Клименко 2005: Клименко, Н.Б. Лексичні особливості північного та північно-західного мікроареалів
східностепових говірок (на матеріалі назв одягу) [Текст] / Н. Б. Клименко // Лінгвістичні студії : Зб. наук. праць. –
Вип. 13. – Донецьк : ДонНУ, 2005. – С.374-380.
Тищенко 2002: Тищенко, Л. М. Структурна організація й динаміка побутової лексики
південнослобожанських говірок [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” /
Л. М. Тищенко. – К., 2002. – 19 с.
Фроляк 1998: Фроляк, Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья [Текст] :
автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Украинский язык” / Л. Д. Фроляк. – К., 1988. – 17 с.
Фроляк 1999: Фроляк, Л.Д. Типологія українських говірок території пізнього заселення (на матеріалі
говірок Донеччини) [Текст]/ Л. Д. Фроляк // Вісник Луганського державного педагогічного університету
ім. Т. Шевченка : Філологічні науки. – Луганськ, 1999. – № 10. – С. 99-104.
Фроляк 2002: Фроляк, Л.Д. До питання про типологію говірок діалектної суміжності степового і
слобожанського говорів [Текст] / Л. Д. Фроляк // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. – Харків : «ОВС»
ХДПУ ім. Г. Сковороди, 2002. – С. 141-148.
Фроляк 2003: Фроляк, Л.Д. Етномовні факти в основі генетичної класифікації новостворених
східностепових говірок [Текст] / Л. Д. Фроляк // Діалектологічні студії 2 : Мова і культура / [Відп. ред. :
П. Гриценко, Н. Хобзей]. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип‟якевича НАНУ, 2003. – С. 11-21.
Шарпило 1959: Шарпило, Б.А. Українські говірки Луганщини в їх відношенні до діалектної системи
південно-східного наріччя української мови [Текст] / Б. А. Шарпило. – Луганськ : Вид-во Луганськ. ін-ту,
1959. – 54 с.
Джерела
Аркушин 2000: Аркушин, Г.Л. Словник західноволинських говірок. У 2 т. [Текст] / Г. Л. Аркушин. –
Луцьк : Вежа, 2000. – Т. І. – 353 с. ; Т. ІІ. – 458 с.
Лисенко 1972: Лисенко, П.С. Словник поліських говорів [Текст] / П. С. Лисенко. – К. : Наук. думка,
1972. – 260 с.
Словник 2002: Словник українських східнослобожанських говірок [Текст] / К. Глуховцева, В. Лєснова,
І. Ніколаєнко, Т. Терновська, В. Ужченко. – Луганськ, 2002. – 234 с.

В статье проанализированы особенности северного микроареала восточностепных украинских говоров
по данным лексики одной тематической группы – названий пищи, напитков, которые отображают
диалектные особенности украинских говоров позднего образования, расположенных на периферии украинского
диалектного континуума. Характеристика диалектной лексики этой части донецких говоров очень важна для
решения одного из первоочередных заданий украинской диалектологии – установления и уточнения границ
между говорами вторичного образования.
Ключевые слова: диалектная лексика, микроареал, семантическая структура слова, восточностепные
говоры.

In the paper the lexical features of the Northern microarea of the Ukrainian Eastern-steppe subdialects
according to the household vocabulary of only thematic group – names of foods, beverages, reflecting dialectal features
of created Ukrainian subdialects, located on the periphery of Ukrainian dialect continuum, have been analyzed. A
characteristics of the vocabulary of this Donetsk dialects zone helps to solve the one of the important tasks of the
Ukrainian dialectology, such as setting and clarifying of interdialectal boundaries on the dialectal contiguity area.
Keywords: dialect vocabulary, microarea, semantic structure of word, Eastern-steppe subdialects.
Надійшла до редакції 21 жовтня 2011 року.