Науково-теоретичні і навчально-прикладні семінари «Лінгвіст-програміст» (корпорація
«Університет – Школа – Університет») проходять на базі кафедри української мови та прикладної
лінгвістики Донецького національного університету з 2007 року. Але цьогорічне засідання науковців, яке
відбулося 01 березня 2011 року, мало винятковий характер, адже засновникам, оргкомітету та учасникам
обговорення актуальних проблем сучасної прикладної лінгвістики було чим пишатися – семінар набув статусу
міжнародного. До стін Донецького національного університету завітали гості з Києва, Харкова, Черкас, Львова,
Воронежа (Росія). Усі присутні у секціях могли відчути піднесений настрій, що свідчив про значущість події.
Семінар «Лінгвіст-програміст» присвячений найбільш важливим темам сучасної освіти. У його рамках
заакцентовано проблеми: «Застосування комп‘ютерних технологій на уроках української мови у сучасній
школі» (2007 р.), «Сучасні технології комп‘ютеризації навчання» (2009 р.), «Сучасне лінгвістичне
моделювання» (2010 р.), «Корпуси, електронні словники як основа прикладних досліджень» (2011 р.), що і
зумовлює його актуальність.
Мета семінару охоплює розв‟язання певної кількості важливих завдань: схарактеризувати коло
надактуальних питань сучасної прикладної лінгвістики з виявом основних / неосновних методик створення
лінгвістичних баз даних, їхнього внутрішнього структурування, визначенням значущості останніх у
різноманітних лексикографічних практиках; з‟ясувати напрями удосконалення традиційного і машинного
перекладу з простеженням закономірностей взаємодії і взаємозв‟язку типологійно різних перекладацьких
практик; висвітлити основні тенденції динаміки дистанційної освіти та розширення її виявлюваності в сучасній
загальноосвітянській і вишівській практиці; кваліфікувати основні структурні й змістові компоненти персонал-
технологій учителя української мови та інформатики з послідовним розкриттям розширення діапазону його
функцій у сучасній школі.
Проблематика семінару:
актуальні проблеми прикладної лінгвістики;
лінгвістичні бази даних;
сучасна лексикографія;
традиційний і машинний переклад;
дистанційна освіта;
персонал-технологія вчителя української мови та інформатики.
Молоді дослідники зі справжнім завзяттям знаходять рішення вищезазначених проблем і беруть участь в
їхньому обговоренні, яке не залишає осторонь ані студентство, ані викладачів, наукових керівників. Плідні
дебати не раз приводили науковців до неочікуваних відкриттів, ідей, нових завдань. Це довів і цьогорічний
досвід, який є переконливим і незаперечним доказом того, що засновники традиції проведення семінару
досягли своєї мети. Час плине дуже швидко, проте кожна робота викликає в аудиторії безліч змістовних питань
і суперечок, завдяки чому легко не помітити, як годинник нагадує про регламент. Справді вражає те, що з
кожним роком студентські доповіді стають все більш серйозними, ґрунтовними, дискусійними, а кількість
бажаючих взяти участь в обговоренні зростає в геометричній прогресії.
Завдяки семінару «Лінгвіст-програміст» маємо змогу зустрітися із провідними «прикладниками»
сучасності, почути авторитетні думки мовознавців з актуальних питань мови, дізнатися багато нового про
сучасні напрями лінгвістичних пошуків, поділитися отриманими знаннями з новачками. Не тільки студенти
старших курсів й аспіранти можуть брати участь у розмові, а також першокурсники, чиї роботи є
перспективними для майбутнього лінгвістики.
Більша частина напрацювань є результатом активних досліджень з прикладної лінгвістики у Донецькому
національному університеті (м. Донецьк, Україна), Харківському національному університеті радіоелектроніки
(м. Харків, Україна), Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків,
Україна), Національному університеті «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна), Черкаському національному
університеті ім. Богдана Хмельницького (м. Черкаси, Україна), в Інституті філології Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка (м. Київ, Україна), у Воронезькому державному університеті (м. Воронеж,
Росія). Не менш вагомими постають і ті праці, що вияскравлюють співпрацю викладачів і студентів з
науковцями інших вишів України, Росії та ін.
Звісно, треба зосередити увагу й на тому, що на семінарі традиційно працюють круглі столи, на яких
обговорюються важливі науково-теоретичні та науково-прикладні, навчально-практичні і методично-
корпоративні аспекти викладання української мови та інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах, що
цілком відповідає потребам і вимогам, що ставляться сьогоденням до підготовки фахівця: «Авторський досвід
учителя в системі підготовки фахівців-прикладників» (2007 р.), «Форми і методи активізації дистанційного
навчання» (2009 р.), «Проблеми формалізації мовних явищ для лінгвістичних автоматів» (2010 р.), «Персонал-
технологія викладача української мови та інформатики: дистанційна освіта» (2011 р.). Також у межах
семінару запроваджено традицію проведення виставки-презентації наукової та навчально-методичної
© Філіпповська О.В., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 24
218
літератури кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету: Серія
«Бібліотека прикладної лінгвістики».
Матеріали семінарів 2007-2010 рр. (анотовані матеріали (2007 р., 2009 р.) та повний і вичерпний виклад
матеріалів (2010 р.)) і програми семінарів 2007-2010 рр. опубліковані у збірнику наукових праць «Лінгвіст-
програміст» (Укл.: А. Загнітко (відп. ред.), Ж. Краснобаєва-Чорна (заст. відп. ред.) та ін. – Донецьк : ДонНУ,
2010. – 80 с.). Напрацювання семінару, розширення його проблематики, кола його учасників дозволили
започаткувати видання збірника наукових праць «Лінгвокомп‟ютерні дослідження» (наголосимо, що
відповідальність за достовірність матеріалів, поданих до збірника наукових праць, несуть автори та наукові
керівники студентських робіт).
Таким чином, на семінарі «Лінгвіст-програміст» молоді дослідники мають змогу довести, що завдяки
зацікавленості, завзяттю, креативності наукової спільноти не тільки України, але і всього світу можна зробити
визначні відкриття, важлива роль яких для лінгвістики не підлягає жодним сумнівам. Семінар «Лінгвіст-
програміст» – це шанс перейняти досвід відомих мовознавців, можливість дізнатися про найновіші
дослідження, заручитися підтримкою та обговорити плани на майбутнє. Сподіваємося, що міжнародний статус
та плідна співдружність науковців допоможуть й надалі знаходити ключі до лінгвістичних скарбів сучасності.
Олена Філіпповська (Донецьк, Україна)
Надійшла до редакції 25 жовтня 2011 року.