Стаття присвячена вивченню структурних особливостей дієслів руху (ДР) в німецькій мові. Розглянуті
лексичні особливості німецької розмовної мови, зокрема вживання дієслів руху. Проаналізовані структурні та
семантичні особливості дієслів руху. Дієслова руху класифіковані за основними семантичними і структурними
особливостями.
Ключові слова: дієслова руху, структура, семантика, словотворчі типи, афіксація.

Стаття присвячена вивченню семантичних і структурних особливостей дієслів на позначення руху
людини (далі ДР) в німецькій літературній мові та її розмовному варіанті. До аналізу залучаються дієслова типу
gehen літ. „іти‟, schlappen розм. „ледве пересуватися‟, рушити, літ. „починати рух‟, почовгати розм. „повільно
піти‟.
Практичний матеріал дослідження був отриманий з авторитетних тлумачних словників, зокрема:
Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache von H.Kьpper. – Stuttgart : Ernst Klett Verlag, 1957. – 959 S. i
Wцrterbuch der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. von R. Klappenbach und W Steinitz. – Berlin : Akademie-
Verlag, 1980-1982. Обсяг вибірки склав 406 дієслів, що передають значення руху, переміщення в німецькій
розмовній мові.
Відзначимо, що різних аспектів структури і семантики дієслів, які позначають рух, переміщення в
просторі, а також їхнє функціонування в різних індоєвропейських мовах, торкалися як українські, так і
зарубіжні мовознавці (В.Г. Гак, Н.І. Грицик, В.Л. Ібрагімова, Г.І. Кондратенко, І.А. Кравчук, О.Л. Кривченко,
Е.В. Кузнєцова, Н.Т. Ковачева, В.О. Плунгян, О.В. Рахіліна, М.Г. Сенів, С.О. Соколова, М.Д. Степанова,
Т.П. Усатенко, В Фляйшер, Н.Л. Шамне та інші [Гак 1966; Грицик 1981; Ибрагимова 1992; Іваненко 1981;
Кузнецова 1974; Плунгян 2000; Рахилина, Прокофьева 2004; Сенів 2004; Соколова 2003; Степанова, Фляйшер
1984; Усатенко 1970; Шамне 2000]). Цікаві спостереження й висновки щодо функціонування аналізованих ДР
знаходимо в роботах Н.С. Авілової, Ю.Д. Апресяна, О.В. Бондарка, Т.В. Булигіної, Є.Ю. Владимирського,
М.В. Всеволодової, З.І. Іваненко, Н.Ф. Клименко, Т.А. Майсака, В.М. Русанівського, Г.А. Уфімцевої та інших
[Апресян 1995; Бондарко 1983; Всеволодова, Владимирский 1982; Клименко, Пещак, Савченко 1982; Майсак,
Рахилина 2003; Майсак 2005; Kьhnhold, Wellmann 1973].
Під дієсловами руху, які складають лексико-семантичну групу поряд із дієсловами мовлення, психічної
діяльності та ін., розуміються такі дієслова, які позначають переміщення істоти або предмета в просторі за
певний час за допомогою (або без) засобів переміщення. У цій статті розглядаються лише ті ДР, які позначають
переміщення людини у просторі без допомоги будь-яких засобів переміщення, що й становило мету
дослідження.
Спираючись на аналіз словникової вибірки ДР, які стали матеріалом дослідження, можна констатувати,
що в німецькій мові кількість ДР у розмовній мові переважає над кількістю дієслів руху в літературній мові. Це
пояснюється тим, що розмовна мова відрізняється своєю стилістичною розмаїтістю і більшою розвиненістю
синонімії.
У рамках даного дослідження були проведені семантичний і структурний аналіз дієслів на позначення
руху людини в німецькій літературній мові та її розмовному варіанті. Практичним матеріалом дослідження
слугували дані, отримані в результаті вибірки із Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache von H.Kьpper. –
Stuttgart : Ernst Klett Verlag, 1957. – 959 S. i Wцrterbuch der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. von
R. Klappenbach und W Steinitz. – Berlin : Akademie-Verlag, 1980-1982. Обсяг вибірки склав 406 дієслів, що
передають значення руху в німецькій мові.
Семантичний аналіз у даній роботі дозволив встановити низку ознак, за якими була здійснена
класифікація ДР: 1) спеціалізоване значення «рух людини» / неспеціалізоване значення «рух живих предметів,
© Сенів М.Г., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

40
тварин та людини», 2) метафоричне / неметафоричне значення ДР, 3) спрямований / неспрямований рух,
4) швидкість переміщення та 5) середовище переміщення.
За ознакою спеціалізоване / неспеціалізоване значення були виділені такі типи дієслів: ДР зі
спеціалізованим значенням «рух людини» і дієслова зі значенням «рух неживих предметів, тварин і людини».
Суб‟єктом ДР зі спеціалізованим значенням може виступати тільки людина, при цьому переміщення
виконується без участі допоміжних засобів:
(1) Mister Lewin … hatte plцtzlich Mut genug, mit Sabeth zu tanzen … нім. літ. „Містер Левін … несподівано
набрався хоробрості, щоб потанцювати із Сабет‟.
(2) Er sauste in groЯem Tempo ab. нім. розм. „Він дуже швидко помчав‟.
На відміну від ДР зі спеціалізованим значенням «рух неживих предметів, тварин і людини» може
виступати як жива істота (людини, тварина), так і нежива істота або явище природи:
(3) Tausende von Ameisen liefen ьber den Weg. нім. літ. „Тисячі мурах швидко пересувалися по дорозі‟.
(4) Ich lief barfuЯ in die Kьche … нім. літ. „Я побіг босоніж до кухні‟.
Кількісні дані свідчать, що переважна кількість ДР у німецькій мові має спеціалізоване значення «рух
людини». ДР, які позначають «рух неживих предметів, тварин та людини», є менш продуктивними порівняно з
дієсловами зі спеціалізованим значенням «рух людини». Перевага спеціалізованих ДР цього типу зумовлена
тим, що неспеціалізовані ДР мають широке значення (нім. gehen „йти‟, laufen „бігати‟ тощо).
За ознакою «метафоричне / неметафоричне значення ДР» виділяють, відповідним чином, ДР, ужиті в
метафоричному і неметафоричному значенні. Традиційно метафоричне відношення між значеннями
характеризується як побудоване на подібності позначуваних явищ:
(5) Die Mieten gehen hinauf. нім. літ. „Ціни за оренду зростають‟.
(6) Die Arbeit flutscht heute. нім. розм. „Справа сьогодні просувається‟.
Аналіз ДР за цією ознакою свідчить про те, що в літературній німецькій мові та її розмовному варіанті
набагато частіше зустрічаються ДР, які мають метафоричне значення. Однак, слід підкреслити той факт, що в
німецькій розмовній мові ДР, які вживаються в метафоричному значенні, є менш продуктивними, ніж ДР з
метафоричним значенням у німецькій літературній мові. Це може свідчити про те, що ДР у німецькій розмовній
мові мають неметафоричну природу і вживаються тільки в прямому значенні, а саме – на позначення руху
людини.
За ознакою «спрямований / неспрямований рух» у семантичній класифікації ДР виділено два типи ДР:
дієслова спрямованого руху і дієслова не спрямованого руху.
Дієслова спрямованого руху повідомляють інформацію про напрямок за допомогою так званих
відокремлювальних префіксів an-, hinauf-, herauf-, hinunter-, heran- (ran-) та ін. у німецькій мові:
(7) Ich gehe die Stufen hinauf. нім. літ. „Я піднімаюся сходами‟.
Дієслова неспрямованого руху позначають неконкретний рух і мають узагальнене значення. Такі
дієслова вживаються, як правило, в абстрактній ситуації. Дієслова, які позначають неспрямований рух, утворені
за допомогою кореневого способу словотворення та позначають постійно повторювану дію:
(8) Dafьr ging sie jeden Abend tanzen. нім. літ. „Для цього вона кожен вечір ходила танцювати‟.
Кількісні дані свідчать, що німецькі дієслова, які позначають спрямований рух, є більш продуктивними,
ніж дієслова неспрямованого руху. Серед ДР дієслова спрямованого руху німецької розмовної мови є найбільш
продуктивними. Це може бути пов‟язане із словотворенням ДР, структурний аналіз яких свідчить про те, що в
розмовному варіанті німецької мови переважає префіксальний спосіб словотворення, а, як відомо, дієслова
спрямованого руху повідомляють інформацію про напрямок за допомогою префіксів.
За ознакою «швидкість руху» було виділено три типи ДР:
ДР нейтральні по відношенню до швидкості. Дієслівні лексеми цієї групи продукують переміщення
суб‟єкта з постійною швидкістю:
(9) нім. fortkommen літ. „іти, піти‟, abschesen розм. „іти, піти‟.
Стосовно дієслів повільного руху домінує «розтягнутий» час, ці дієслівні значення поєднані ідеєю
повільності перебігу дії:
(10) нім. schweifen літ. „бродити, блукати‟, gondeln розм. „повільно іти, тинятися‟; укр. блудити літ.
„ходити навмання‟, волоктися розм. „іти слідом за ким-небудь‟.
Дієслова швидкого (інтенсивного) руху. У реченнях із так званими «швидкісними» дієсловами
виділяються дві ознаки – короткий термін досягнення результату та висока швидкість руху, яка до цього
результату призводить:
(11) нім. rennen літ. „бігти, мчатися‟, absocken розм. „тікати‟.
Серед ДР, які містять / не містять ознаку ступеня швидкості дієслова нейтрального руху є більш
продуктивними, ніж дієслова швидкого та повільного руху. Це пояснюється тим, що як в літературному, так і в
розмовному варіантах німецької мови переважають слова з нейтральним значенням. До найменш продуктивних
ДР належать дієслова, які позначають повільний рух.
Однією з суттєвих ознак ДР є середовище переміщення. У мовній свідомості людей відображаються в
основному форми руху, які пов‟язані з трьома середовищами: із суходолом, з водою і повітрям.
Переміщення по землі: Розділ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ

41
(12) нім. kommen літ. „приходити‟, ansacken розм. „наближатися незграбною ходою‟.
Переміщення у воді:
(13) нім. schwimmen літ. „плавати‟, paddeln розм. „плавати‟.
Кількісні дані свідчать про те, що в німецькій літературній і розмовній мові більшість ДР означають
переміщення суходолом, який є прототипним рухом людини.
У ході аналізу дієслова на позначення руху людини в німецькій літературній і розмовній мові були
класифіковані за структурними типами. Відзначено наступні структурні типи ДР: кореневі (непохідні) ДР,
похідні ДР, складні ДР.
Кореневі складаються з кореня та інфінітивного суфікса, тобто показника граматичної форми, -en в
німецькій мові:
(14) нім. pers-en розм. „швидко бігти‟; bьx-en „швидко бігти‟; gratsch-en „повільно йти‟.
До похідних дієслів належать такі, що утворені від інших основ за допомогою афіксів або безафіксним
способом. Серед афіксальних способів словотворення дієслів руху найбільш поширеними є суфіксальний,
префіксальний, суфіксально-префіксальний і постфіксальний, наприклад: ab-begen ‗помчати із швидкістю
вітру‘; ver-duften ‗непомітно відходити, тікати‘. Якщо афікси не беруть участі в утворенні похідних дієслів
руху, то це безафіксний спосіб їхнього утворення: kureven „робити розворот‟ ← Kurve „розворот‟. Словотвір
уможливлює мовцеві припуститися певної неточності або нечіткості висловлення, яке стає «багатозначним»,
пор.: hegel-n „wie Hegel denken / sprechen / schreiben‟.
Складні дієслова відзначені лише в німецькій мові, вони складаються з двох основ: другої, або основної
(дієслово), та першої, або визначальної (дієслівна та іменна основи, прислівник): flitzengehen розм. „втекти‟ ←
flitzen „стрімко бігти‟ + gehen „йти‟ hinlaufen літ. „побігти‟ ← hin + laufen „бігти‟; autobummeln „повільно їхати
на машині‟ stiftendehen „таємно відходити, утікати‟ та інші.
У ході аналізу дієслова руху в розмовному варіанті німецької мови були класифіковані так (див. таблицю
1).
Таблиця 1
Структурні типи дієслів руху та їхні кількісні параметри в німецькій мові
№
п/п
Структурний тип дієслова
руху (ДР)
Кількість ДР у
німецькій мові
%
1. Кореневі ДР 28 7 %
2. Похідні ДР 301 74 %
3. Складні ДР 77 19 %
Всього 406 100 %

Із таблиці видно, що найбільш продуктивними в розмовному варіанті німецької мови є дієслова руху
похідного типу. Інші структурні типи дієслів руху належать до менш вживаних.
На основі даних словотвірного аналізу можна зробити такі узагальнювальні висновки. У німецькій мові
ДР, утворені похідним способом словотвору, переважають над кореневими та складними дієсловами. У
німецькій літературній мові складні ДР переважають над складними ДР у німецькій розмовній мові, але ця
перевага є незначною.
Серед похідних ДР у німецькому літературному і розмовному варіантах найбільш продуктивні префіксні
ДР. Цей факт зумовлений наявністю в німецькій мові великої кількості префіксів.
Перспективою дослідження є подальше вивчення дієслів на позначення руху людини в сучасній
німецькій мові.

Література
Апресян 1995: Апресян, Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография [Текст] /
Ю. Д. Апресян. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1995. – 767 с.
Бондарко 1983: Бондарко А.В. Категориальные ситуации (К теории функциональной грамматики)
[Текст] / А. В. Бондарко // Вопросы языкознания. – 1983. – № 2. – С. 20-32.
Всеволодова, Владимирский 1982: Всеволодова, М.В., Владимирский, Е.Н. Способы выражения
пространственных отношений в современном русском языке [Текст] / М. В. Всеволодова,
Е. Н. Владимирский. – М. : Русский язык, 1982. – 264 с.
Гак 1966: Гак, В.Г. Беседы о французском слове : из сравнительной лексикологии французского и
русского языков [Текст] / В. Г. Гак. – М. : Международные отношения, 1966. – 363 с.
Грицик 1981: Грицик, Н.И. Глаголы со значением приближения в украинском языке в сопоставлении с
русским [Текст] : автореф. дис. … канд. филол. наук / Н. И. Грицик. – К., 1981. – 23 с.
Ибрагимова 1992: Ибрагимова, В.Л. Семантика глаголов пространственной локализации в современном
русском языке [Текст] / В. Л. Ибрагимова. – Уфа : Изд-во Башкирского университета, 1992. – 172 с.
Іваненко 1981: Іваненко, З.І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення [Текст] /
З. І. Іваненко. – К.; Одеса : Вища школа, 1981. – 143 с. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

42
Клименко, Пещак, Савченко 1982: Клименко, Н.Ф., Пещак, М.М., Савченко, І.Ф. Формалізовані основи
семантичної класифікації лексики [Текст] / Н. Ф. Клименко, М. М. Пещак, І. Ф. Савченко. – К. : Наукова думка,
1982. – 251 с.
Кузнецова 1974: Кузнецова, Э.В. Русские глаголы «приобщения объекта» как функционально-
семантический класс слов (К вопросу о природе лексико-семантических групп) [Текст] : автореф. дис. … докт.
филол. наук / Э. В. Кузнецова. – М., 1974. – 38 с.
Майсак, Рахилина 2003: Майсак, Т.А., Рахилина, Е.В. Типология систем глагольной лексики: движение в
воде [Текст] / Т. А. Майсак, Е. В. Рахилина // Материалы конференции «Грамматические категории : иерархии,
связи, взаимодействие». – СПб., 2003. – С. 219-228.
Майсак 2005: Майсак Т.А. Типология грамматикализации конструкций с глаголами движения и
глаголами позиции [Текст] / Т. А. Майсак. – М. : Языки славянских культур, 2005. – С. 101-105.
Плунгян 2000: Плунгян, В.А. Общая морфология : Введение в проблематику : Учебное пособие [Текст] /
В. А. Плунгян. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 384 с.
Рахилина, Прокофьева 2004: Рахилина, Е.В., Прокофьева, И.А. Родственные языки как объект
лексической типологии : русские и польские глаголы вращения [Текст] / Е. В. Рахилина, И. А. Прокофьева //
Вопросы языкознания. – 2004. – № 1. – С. 60-77.
Сенів 2004: Сенів, М.Г. Префіксальні дієслова просторової локалізованості у класичних мовах [Текст] /
М. Г. Сенів // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту : Збірник наукових праць, присвячений
ювілею доктора філологічних наук, професора Загнітка Анатолія Панасовича. – Донецьк : ДонНУ, 2004. –
С. 154-169.
Соколова 2003: Соколова, С.О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові [Текст] /
С. О. Соколова. – К. : Наукова думка, 2003. – 283 с.
Степанова, Фляйшер 1984: Степанова, М.Д., Фляйшер, В. Теоретические основы словообразования в
немецком языке [Текст] / М. Д. Степанова, В. Фляйшер. – М. : Высшая школа, 1984. – С. 137-146.
Усатенко 1970: Усатенко, Т.Ф. Глаголы перемещения современного украинского литературного языка
[Текст] : автореф. дис. … канд. филол. наук / Ф. Т. Усатенко. – Львов, 1970. – 24 с.
Шамне 2000: Шамне, Н.Л. Глаголы движения как средство выражения субъективно-объективных
отношений в немецком и русском языках [Текст] / Н. Л. Шамне. – Волгоград : Изд-во Волгоградского гос.
университета, 2000. – С. 1-9.
Kьhnhold, Wellmann 1973: Kьhnhold L., Wellmann H. Deutsche Wortbildund Typen und Tendenzen in der
Gegenwartssprache [Text] / L. Kьhnhold, H. Wellmann. – Dьsseldorf : Pдdagogisher Verlag Schwann, 1973. – Bd.
XXIX. – S. 9-27.

Лексикографічні джерела
Kьpper 1957: Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache von H.Kьpper. – Stuttgart : Ernst Klett Verlag,
1957. – 959 S.
Klappenbach, Steinitz 1980-1982: Wцrterbuch der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. von R. Klappenbach
und W Steinitz. – Berlin : Akademie-Verlag, 1980-1982.

Список джерел текстового матеріалу
Apitz 1958: Apitz B. Nackt unter Wцlfen. – Halle (Saale) : Mitteldeutscher Verlag, 1958. – 260 S.
Loest 1953: Loest E. Sportgeschichten. – Halle (Saale) : Mitteldeutscher Verlag, 1953. – 154 S.

Статья посвящена структурным особенностям глаголов движения (ГД) в немецком языке.
Рассмотрены лексические особенности немецкой разговорной речи, в частности употребление глаголов
движения. Проанализированы структурные и семантические особенности глаголов движения. Глаголы
движения классифицированы по основным семантическим и структурным особенностям.
Ключевые слова: глаголы движения, структура, семантика, словообразовательные типы, аффиксация.

The article is devoted to the study of structural peculiarities of verbs of motion (VM) in German. The paper deals
with lexical peculiarities of colloquial German, particularly with the use of verbs denoting motion. The structural and
semantic peculiarities of verbs denoting motion have been studied. The verbs denoting motion have been classified
according to their main semantic and structural peculiarities.
Keywords: verbs denoting motion, structure, semantics, types of word-formation, affixation.
Надійшла до редакції 21 листопада 2011 року.