У статті запропоновано оригінальну класифікацію комунікативних стратегій; схарактеризовано
типові комунікативні стратегії, що формують імідж президента; виокремлено їхні типи та види, описано
засоби вербалізації названих елементів.
Ключові слова: імідж, комунікативна стратегія, типи та види комунікативних стратегій,
маніпулювання свідомістю.

Антропоцентрична спрямованість сучасних лінгвістичних розвідок, зростання наукового інтересу до
людського чинника в мові та зміна наукової парадигми з дослідження комунікації як опозиції справжнім діям
до вивчення останньої як багатоаспектного процесу, що характеризується запланованістю, стратегічністю та
інтенціональністю, перемістили вивчення політичної комунікації та її складових у центр мовознавчих
досліджень. Вітчизняними та зарубіжними мовознавцями було розглянуто питання організації комунікативного
простору в політичному дискурсі (ПД) (Г. Почепцов, Й. Стернін), методик аналізу ПД (О. Шейгал, О. Іссерс),
його маніпулятивної специфіки (Дж. Лакофф, О. Михальова), механізмів формування іміджу політика у
спілкуванні (Л. Роузел, Й. Стернін, Т. Романова). Проте, незважаючи на значний інтерес учених до вказаної
проблематики, недостатньо вивченими залишається іміджетворчий потенціал комунікативних стратегій як
механізмів формування сталого образу вищої державної особи, зокрема президента. Це і визначає
актуальність дослідження.
Сучасне політичне життя розвинених країн світу набуває чимало подібних рис. Альтернативність будь-
якої комунікації, плюралізм думок, різноманіття партій, політиків та ідеологій, відсутність у пересічних
виборців часу, можливостей (і бажання) детально знайомитись з програмою та політичною платформою
кожного конкретного політичного суб‟єкта, апріорна важливість слова як механізму реалізації влади, «тотальна
комунікативність» сучасного життя ставлять перед політиками нову вимогу – бути хорошими комунікантами:
уміти ефективно презентувати в спілкуванні себе, партію та політичні переконання так, щоб досягнути
щонайменше чотирьох цілей: зацікавити аудиторію, досягти з нею «взаєморозуміння», викликати довіру та
запам‟ятатись (стати таким, якого легко вирізнять з-поміж інших).
До того ж комунікативна діяльність політика є однією зі сфер реалізації його іміджу, цю сферу, вслід за
Й. Стерніним, називаємо комунікативним іміджем. Одним з базових засобів формування комунікативного
іміджу політика виступають комунікативні стратегії. Під терміном «комунікативна стратегія» розуміємо спосіб
організації мовленнєвої поведінки, використання мовних засобів, загальне структурування висловлювання й
аргументації з метою досягнення певної комунікативної інтенції.
Мета статті полягає у характеристиці комунікативних стратегій мовлення Президента шляхом аналізу
зразків політичного дискурсу. Завданнями дослідження виступають: 1) виокремлення та класифікування
© Чорна O.О., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

98
комунікативних стратегій політичного мовлення вищої державної особи; 2) опис іміджетворчого потенціалу
названих засобів. Об‟єктом дослідження виступає комунікативний імідж політика, а предметом –
комунікативні стратегії як засіб реалізації іміджу. Матеріал дослідження складають 35 промов Президентів
України (Л. Кучми (ІІ термін), В. Ющенка, В. Януковича), Російської Федерації (В. Путіна (І і ІІ терміни),
Д. Медвєдєва), Сполучених Штатів Америки (Дж. Буша-мол. (І і ІІ терміни), Б. Обами), виголошені ними
протягом 2000 – 2011 років з нагоди важливих державних свят: Дня Незалежності України, Дня Незалежності
США, Дня Росії та Дня народної єдності. Фактичний матеріал взято з офіційних сайтів Президентів України
(www.president.gov.ua), Російської Федерації (http://kremlin.ru) та Сполучених Штатів Америки
(http://www.whitehouse.gov), а також з електронного фонду Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep.html).
Єдиних підходів до класифікації комунікативних стратегій (КС) у сучасній лінгвістиці наразі не існує.
Історично першим був поділ КС на контекстуальні, мовленнєві, семантичні, стратегії презентації та
самопрезентації, запропонований Т. Ван Дейком [Dijk 1983]. Подальші модифікації та розробки цієї проблеми
містяться в роботах К. Сєдова, Ж. Зігманн, О. Іссерс, О. Михальової, П. та О. Зернецьких [див. Шейгал 2000;
Стернин 2001; Зигманн 2003; Михалева 2009; Иссерс 2011], проте науковці зосереджували увагу не на
створенні універсальної чи зведеної класифікації комунікативних стратегій, а на виокремленні видів КС в
межах певного типу: діалогічного, маніпулятивного тощо. Спираючись на ідеї названих дослідників, а також
зважаючи на специфіку фактичного матеріалу дослідження, ми уклали оригінальну класифікацію
комунікативних стратегій. Пропонуємо розподіляти їх на підставі змісту та мети (див. Таблицю 1).

Таблиця 1.
Класифікація комунікативних стратегій
І. За змістом
Маніпулятивні Інформативні Куртуазні
підвищення статусу адресата,
апелювання до авторитетів, апелювання
до базових потреб, апелювання до
сімейних цінностей, гіперболізація
проблеми, підкреслений оптимізм,
критика особистості, усуспільнення
відповідальності, інтерподієвість,
інтретекстуальність
беземоційне повідомлення
інформації, наведення фактів,
наведення числових даних,
цитування результатів
соцопитування, посилання на
експертну думку

соціальні конвенції:
привітання, подяка,
прощання

ІІ. За метою
Кооперативні Конфліктогенні Дистанціювальні
Ми-інклюзивне, підвищення статусу
адресата, апелювання до сімейних
цінностей, інтерподієвість,
інтретекстуальність, героїзація нації,
стратегія єднання, усуспільнення
відповідальності
атака, ігнорування, критика
діяльності, критика особистості,
наступ, критика адресата,
нанизування проблем

позиція «над сутичкою»,
невтручання

За змістом виокремлюємо три типи комунікативних стратегій: інформативні, маніпулятивні та куртуазні.
Інформативними називаємо ті КС, що використовуються комунікантом для передачі умовно нейтральної
інформації; не несуть емоційного забарвлення та спрямовані на розширення світобачення комуніканта,
внесення нових знань. Маніпулятивними є КС, спрямовані на зміну світобачення адресата в потрібному
мовцю напрямку, при цьому ці зміни суперечать істинним переконанням та прагненням адресата і / або не
усвідомлюються ним. Куртуазними називаємо КС, змістом яких є соціальні конвенції, здійснення елементів
ритуальної комунікації.
За метою використання пропонуємо поділяти комунікативні стратегії на кооперативні, конфліктогенні та
дистанціювальні. Кооперативними вважаємо стратегії, спрямовані на кооперацію з адресатом, досянення
згоди, консенсусу. Конфліктогенними називаємо стратегії, мета використання яких полягає у створенні
прямого чи опосередкованого конфлікту з адресатом. Дистанціювальними вважаємо стратегії, котрі
допомагають мовцю зайняти позицію «над проблемою», ухилитись від прямого висловлення згоди чи незгоди,
дистанціюватись від проблемної ситуації. Виокремлені типи стратегій поділяються на види (див. Табл. 1), проте
наведений перелік видів КС не є вичерпним і може розширюватися надбаннями практичного аналізу. Розділ V. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ МОВ

99
Матеріал дослідження представлений виступами з нагоди визначних державних свят. Промова
Президента з нагоди таких свят є традиційною, її мета полягає в згуртуванні народу навколо правлячої сили,
зміцненні / формуванні довіри до політика та його здатності створити в країні бажане «завтра». Відносно
усталеним можемо назвати і зміст промов: привітання – опис досягнутих успіхів – окреслення ще не
вирішених проблем – наголошення на компетентності політика у вирішенні цих завдань – заклики до їх
спільного подолання.
Результати проведеного аналізу свідчать про те, що в досліджуваних промовах переважають стратегії
маніпулятивного та кооперативного типу. Розглянемо їх детальніше. Найбільш частотними КС
маніпулятивного типу виступають стратегії апелювання до сімейних цінностей, апелювання до
загальногуманістичних цінностей, апелювання до авторитетів, апелювання до базових потреб; підвищення
статусу адресата; героїзації нації; героїзації історії, возвеличення країни, перелічування досягнень,
нанизування проблем, окреслення плану майбутніх змін, Ми-інклюзивного, інтертекстуальності,
інтерподієвості, критики опонентів, усуспільнення відповідальності.
Цікаво відзначити, що виокремлені КС можна умовно розподілити на ті, що апелюють до інтимної сфери
людини; ті, які апелюють до людини як до соціальної істоти та ті, що апелюють до людини як до самоцінної
особистості. Ієрархічно перелік цих стратегій нагадує візуалізацію людських потреб у піраміді А. Маслоу.
Перша умовно виділена група комунікативних стратегій маніпулятивного типу апелює до базових потреб
людини в безпеці, здоров‟ї, мирі, щасті та добробуті сім‟ї, особистій свободі. До цієї групи відносимо – КС
апелювання до базових потреб, апелювання до сімейних цінностей та апелювання до загальногуманістичних
цінностей. Психологічно „найсильнішою” видається КС апелювання до базових потреб, адже, як стверджують
соціологи, лише за умови задоволення потреб цього типу (життя, здоров‟я, безпека, мир) людина
„переймається” потребами вищого рівня. В проаналізованих зразках дискурсу політичні лідери переважно
наголошують на важливості збереження миру в країні як запоруки існування нації, наприклад:
Укр. Ми можемо пишатися тим, що всі ці роки Україна лишалася осередком громадянського миру,
уникла гострих громадянських конфліктів, барикад чи танків у столиці (Звернення Президента України
Л. Кучми до українського народу з нагоди 11-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2002 р.).
Рос. Впервые за многие десятилетия – если не столетия – мы не конфликтуем, не конфронтируем ни
с целым миром, ни с отдельными (Выступление Президента России В. Путина на приеме по случаю Дня России
12 июня 2002 г.).
Англ. We’re taking the fight to the terrorists abroad so we do not have to face them here at home (Applause)
(Remarks by the President George Bush, Jr. In Independence Day Celebration on July 04, 2005.).
КС апелювання до сімейних цінностей оперує цінностями «вищого порядку»: сім‟я, діти, майбутнє.
Відзначимо, що семантично використовуються тези двох типів: 1) сім‟я та її добробут і щастя дітей є
найважливішим; 2) щастя родини треба захищати, відповідно навіюється думка про те, що сімейному
добробуту щось загрожує, наприклад:
Укр. Всі ми хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут, надію і віру
(Звернення Президента України Л. Кучми до українського народу з нагоди 11-ї річниці Незалежності України
24 серпня 2002 р.).
Рос. Самое главное – оно должно быть комфортным для людей, для создания семьи и воспитания
новых поколений (Выступление на государственном приѐме по случаю национального праздника – Дня России
12 июня 2011 г.).
Англ. We want to raise the standards, so every child can learn to read and write and add and subtract
(Applause) (Remarks by the President G. Bush, Jr. In Independence Day Celebration on July 04, 2005).
Комунікативна стратегія апелювання до загальногуманістичних цінностей більшою мірою відображає
соціальну сутність людини та прагнення останньої до свободи й справедливості. Вдаючись до названої КС,
Президент переважно оперує поняттям «свободи» – запоруки успішного майбутнього держави як
демократичної системи та можливості кожної людини на вільний саморозвиток і самореалізацію, досягнення
соціального успіху, наприклад:
Укр. Впродовж віків найкращі доньки та сини України мріяли про незалежну країну, в основі якої є
свобода, гуманізм та демократія (Звернення Президента України В. Януковича до українських громадян з
нагоди 20-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2011 р.).
Рос. Мы стремимся к тому, чтобы талант и способности каждого человека в стране были
востребованы. И жизнь каждого человека в стране – и в больших городах, и в российской глубинке – станет
наконец достойной и благополучной (Выступление на торжествах, посвященных Дню России 12 июня
2004 г.).
Англ. But we must remember that the desire for freedom burns inside every man and woman and child (Remarks
by the President G. Bush, Jr. In Independence Day Celebration on July 04, 2005.).
Друга умовно виокремлена група маніпулятивних стратегій апелює до внутрішнього Я людини, її
самооцінки; часто реалізується в прямому чи опосередкованому компліменті. До таких КС відносимо стратегії
підвищення статусу адресата, героїзації історії, героїзації нації та возвеличення країни. Метою названих ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

100
комунікативних стратегій є підвищення самооцінки адресата та досягнення емпатії з мовцем, котрий визнає
важливість статусу слухача, часом захоплюється ним, наприклад:
Укр. Я пишаюся нашим народом. <…> Слава вам, дорогі браття і сестри! (Промова Президента
України В. Ющенка з нагоди 18-тої річниці Незалежності України 24 серпня 2009 р.).
Рос. Современная Россия сильна не только своими новыми экономическими успехами, <…> она была и
остается сильной благодаря народному единству и, конечно, благодаря огромному интеллектуальному и
творческому потенциалу наших людей, людей талантливых, квалифицированных, искренне желающих
принести пользу своему народу (Выступление Президента России В. Путина на приеме по случаю Дня
народного единства 4 ноября 2007 г.).
Англ. I appreciate the good people of this state. You work hard, you look after your neighbors, and you love
your country (Remarks by the President G. Bush, Jr. at Independence Day Celebration on July 4, 2010).
Відомо, що особливу симпатію, довіру, психологічно у людини викликає саме той, хто захоплюється нею
самою.
КС героїзація історії звертається до архетипу героя, котрий із давніх міфів перемістився до міфів
політичних, до арени політичної боротьби. Метою політика в такому випадку є переформатування свідомості
адресата з бачення історії як сукупності / послідовності певних подій на ставлення до неї як до серії героїчних
вчинків, самовідданої боротьби, тяжких поразок та нелегких перемог, а відповідно – і зміна ставлення до
предків-співвітчизників як до героїв, наприклад:
Укр. В ті славетні часи наші землі були одним із духовних центрів європейської християнської
цивілізації. Україна з гордістю продовжує цю місію і сьогодні. Нам є чим пишатися. <…> А перед ними – ще
століття слави і визвольної боротьби наших попередніх поколінь (Звернення Президента України
В. Януковича до українських громадян з нагоди 20-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2011 р.).
Рос. В историческом календаре 4 ноября – это дата, которая занимает особое место. Тогда, в далеком
1612 году, здесь, под стенами Кремля, была одержана не только победа над иноземными захватчиками <…>
был положен предел многолетней Смуте и внутренним распрям (Выступление Президента России В. Путина
на приеме по случаю Дня народного единства 4 ноября 2007 г.).
Англ. We are called to remember how unlikely it was that our American experiment would succeed at all; that a
small band of patriots would declare independence from a powerful empire; and that they would form, in the new
world, what the old world had never known – a government of, by, and for the people (Remarks by the President
B. Obama at White House Independence Day Celebration on July 04, 2009).
Логічним продовженням КС героїзація історії є стратегія героїзація нації, котра возвеличує вже не
попередників, а сучасників політика – його виборців. Президент може поіменно називати осіб, котрі
відзначилися хоробрістю та героїзмом, зазначити їхню професію, регіон проживання; може сформулювати
досить загальну фразу про героїчне і самовіддане служіння нації всіх громадян, котрі слухають його промову,
наприклад:
Укр. Коли 1 серпня 2003 року на територію Моздокського військового госпіталю, що на Північному
Кавказі, прорвався завантажений вибухівкою КамАЗ, яким управляв терорист-смертник, дорогу йому
перегородив 19-літній солдат, рядовий Валерій Лаба <…> Сина українських батьків, Валерія Лабу, поховали в
рідній землі – на хуторі (Виступ Президента України Л. Кучми на урочистому зібранні, присвяченому
дванадцятій річниці Незалежності України 23 серпня 2003 р.).
Рос. Все это – богатство и наш огромный ресурс. Он не достался нам в наследство – мы создали его
сами. Создали за последние годы, труднейшие годы нашей жизни (Выступление на приеме по случаю Дня
России12 июня 2002 г.).
Англ. And I’ve got some of those heroes here with us today. (Applause.) Like Army Sergeant First Class Justin
Gang. While on patrol in Iraq his convoy was struck by an IED and fell under enemy fire. Even after being wounded
by shrapnel himself, he helped to secure the scene and evacuate his wounded comrades to safety (Remarks by the
President B. Obama at White House Independence Day Celebration on July 04, 2011). Усе це створює психологічне
відчуття «герої серед нас (співвітчизники / колеги / однолітки) → я теж ніби герой → моє Ego задоволене».
Завершальним акордом підвищення самоповаги адресата слугує стратегія возвеличення країни. Вона
нібито завершує тезу про те, що нація з таким героїчним минулим та альтруїстичними громадянами досягла (і
досягатиме) багатьох успіхів; це підвищує самоповагу адресата, створює відчуття власної причетності до
досягнень, наприклад:
Укр. Наша країна – це територія безпеки і стабільності на Європейському континенті. <…>
Україна вершить свою історію у правовому, безкровному полі. І в цьому – споконвічна мудрість нашого
народу (Виступ Президента України Л. Кучми на урочистому зібранні, присвяченому дванадцятій річниці
Незалежності України, 23 серпня 2003 р.).
Рос. В этот день мы чествуем нашу Родину – страну с тысячелетней историей и уникальным
наследием. Страну, соединившую на огромном пространстве множество народов, территорий, культур
(Выступление Президента России В. Путина на приеме по случаю Дня России 12 июня 2003 г.). Розділ V. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ МОВ

101
Англ. The world still echoes with the ideals of America’s Declaration. Our ideals have been accepted in many
countries, and bitterly opposed by tyrants. They are the hope of all who are oppressed (Remarks by the President
B. Obama at White House Independence Day Celebration on July 04, 2011).
Маніпулятивні стратегії третьої групи: перелічування досягнень, нанизування проблем, взяття
відповідальності, окреслення плану майбутніх змін – „грають” на психологічній опозиції „добре-погано” /
„плюс-мінус”. Вони формують своєрідну семантичну тріаду: спершу Президент перелічує досягнення країни та
її народу (=подолані труднощі), потім наводить труднощі, які загрожують добробуту нації на сучасному етапі її
існування (риторичний прийом – градація). Фіналом є опис майбутніх змін, які запропонує цей політик. Слід
відзначити, що часто такі зміни названі досить загально. Можна стверджувати, що використовується
генералізована теза реклами: у вас є проблема, її слід негайно вирішити, ми знаємо, як це зробити, коли
«фактично рекламується не стільки продукт [політик] чи його корисні властивості [компетентність], а почуття
щастя і задоволення, яке людина відчує, скориставшись ним [обравши його] [Михалева 2009: 28-29].
Укр. За останні 11 років ми подолали великий і нелегкий шлях. Ми пройшли через страшну економічну
кризу, руйнацію соціальної інфраструктури, втрату ціннісних орієнтирів. Але водночас за ці роки було
сформовано державність, створено інститути влади, було реорганізовано економіку. Ми створили свою
грошову систему, власну армію, структури правопорядку (Звернення Президента України Л. Кучми до
українського народу з нагоди 10-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2001 р.).
Рос. В короткий срок мы создали работающие демократические институты. Ушли от прежнего
идеологического и политического единомыслия. Сделали первые шаги к другой жизни. К обретению новых,
цивилизованных норм. Более того – заложили основы принципиально иного государственного и
общественного строя. Наши достижения здесь очевидны <…> За это время были созданы условия для
свободного экономического развития государства (Выступление Президента России В. Путина на приеме по
случаю Дня России 12 июня 2002 г.).
Англ. And on this day that is uniquely American, we‘re reminded that our Declaration, our example, made us a
beacon to the world <…> from Latin American to Africa, from Europe to Asia — but even now, in this time, these
ideals still light the world (Remarks by the President B. Obamaat Independence Day Celebration on July 4, 2010.).
Вдаючись до комунікативної стратегії нанизування проблем (котра за метою належить до
конфліктогенних), мовець створює в уяві слухача відчуття того, що країну атакують безліч проблем та
труднощів, що щасливе майбутнє «під загрозою»; до певної міри це провокує виникнення у слухачів відчуття
невдоволеності, неспокою, стривоженості, страху, пошуку захисту, наприклад:
Укр. Повільно ще відступає корупція. Часто стара система перемелює нові кадри швидше, ніж вони
змінюють її. Правоохоронним органам досі не вдалося покінчити з розгулом злочинності. Головна причина їх
слабкості – “кришування” злочинних схем, зрощення з криміналом. <…> Ще одна наша турбота – стан
економіки. Стан економіки, від якого залежить добробут нації (Виступ Президента України В. Ющенка на
Майдані Незалежності 24 серпня 2005 р.).
Рос. Многие жизненно важные проблемы крайне обострились. Некоторые приобрели отложенный
характер. Сегодня пришло время их решать немедленно (Выступление Президента России В. Путина на приеме
по случаю Дня России 12 июня 2002 г.).
Англ. We are facing an array of challenges on a scale unseen in our time. We are waging two wars. We are
battling a deep recession. And our economy – and our nation itself – are endangered by festering problems we have
kicked down the road for far too long: spiraling health care costs; inadequate schools; and a dependence on foreign oil
(Remarks by the President B. Obama at White House Independence Day Celebration on July 04, 2009).
Логічним «союзником» стратегії нанизування проблем є кооперативна КС взяття відповідальності.
Політик зобов‟язується подолати перелічені ним проблеми, оскільки має відповідні знання і сили, адже, як
стверджують політтехнологи, політики асоціюють себе з героями, а герой не буває статичним, він повинен
постійно боротись, захищати досягнуте, знову кидати виклик та здобувати нові перемоги, наприклад:
Укр. Як Гарант Конституції я обіцяю вам безумовне дотримання принципу соціальної справедливості в
усіх чутливих питаннях. Як Президент буду контролювати виконання рішень (Виступ Президента України
В. Януковича на урочистих заходах з нагоди Дня Незалежності України на Майдані Незалежності 24 серпня
2010 р.).
Рос. Эта наша общая задача – Президента, Правительства, депутатов, руководителей регионов.
Уверен, здесь мы едины. Нас поддерживают люди. А значит, нам многое по плечу (Выступление Президента
России В. Путина на торжественном приеме по случаю Дня принятия Декларации о государственном
суверенитете России 12 июня 2000 г.).
Англ. We are not a people who fear the future. We are a people who make it. And on this July 4th, we need to
summon that spirit once more. We need to summon the same spirit that inhabited Independence Hall two hundred and
thirty-three years ago today (Remarks by the President B. Obama at White House Independence Day Celebration on
July 04, 2009).
Відзначимо, що в більшості випадків політик говорить не про свою персональну відповідальність, а про
відповідальність своєї команди, а часом – і всього народу. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

102
Зазвичай, синхронно зі стратегією взяття відповідальності використовується маніпулятивна
кооперативна КС окреслення плану майбутніх змін. Зміни можуть бути названі конкретно чи загально –
важливим є не описати зміни, а запевнити слухачів у тому, що завдяки вмілому керівництву певної політичної
сили «завтра буде краще» (адже, як відомо гідне майбутнє є підсвідомо надважливим для більшості людей).
Укр. Хочу акцентувати увагу уряду на заходах, які слід здійснювати негайно. <…> Доцільно
встановити цільові доплати на придбання ліків нашим співгромадянам, які досягли похилого віку. Ми дуже
забарилися з вирішенням питання соціального житла для представників найменш захищених верств населення.
На черзі також розробка Державної програми безоплатного забезпечення цієї категорії населення
лічильниками води і тепла. Витрати на таку програму швидко окупляться за рахунок економії енергоресурсів
(Виступ Президента України Л. Кучми на урочистому зібранні, присвяченому дванадцятій річниці
Незалежності України, 23 серпня 2003 р.).
Рос. И теперь наша задача – конвертировать экономические успехи в социальные программы, в
повышение качества жизни людей, их образовательного уровня, здоровья, в интеллектуальный и творческий
рост каждого российского гражданина <…> На этом пути важнейшими шагами должны стать поддержка
малого бизнеса, борьба с коррупцией, с избыточными административными барьерами. И, конечно,
приоритетная работа по развитию отечественной науки, образования и культуры (Выступление Президента
России Д. Медведева на торжественном приѐме по случаю празднования Дня России12 июня 2008 г.).
Англ. Now is the time to lay a new foundation for growth and prosperity. Now is the time to revamp our
education system, demand more from teachers, parents, and students alike, and build schools that prepare every child
in America to outcompete any worker in the world. Now is the time to reform an unsustainable health care system that
is imposing crushing costs on families, businesses, large and small, and state and federal budgets. We need to protect
what works, fix what‘s broken, and bring down costs for all Americans. No more talk. No more delay. Health care
reform must happen this year (Remarks by the President B. Obama at White House Independence Day Celebration on
July 04, 2009).
Останню виділену нами групу КС можна схарактеризувати як «окреслення свого кола», що втілює
базову опозицію політичного дискурсу «свій – чужий». Такими вважаємо стратегії Ми-інклюзивного,
інтертекстуальності, інтерподієвості, усуспільнення відповідальності та апелювання до авторитетів. За
метою названі стратегії належать до КС кооперативного типу, і, на наш погляд, доцільніше аналізувати їх саме
під таким кутом.
Нагадаємо, що основною метою кооперативних комунікативних стратегій є досягнення згоди та
взаєморозуміння з адресатом, тобто введення його до кола «Ми». Найочевидніше це реалізовується за
допомогою КС Ми-інклюзивного (нагромадження займенників «ми, наш, мы, наш, we, our», слів на зразок
«спільний, єдиний, сообща, вместе, coomon, the samе»). Наприклад:
Укр. Тому мої слова до вас будуть такими ж відвертими, як і тоді, коли ми спільно йшли до перемоги.
<…> Але переконаний: ми здолаємо його разом з вами, дорогі співвітчизники (Виступ Президента України
В. Януковича на урочистих заходах з нагоди Дня Незалежності України на Майдані Незалежності).
Рос. Напомню, что тогда, уже 21 год назад, очень многое в нашей стране происходило впервые. <…>
Самое главное, что мы окрепли как страна и как единая нация (Выступление Президента России Д. Медведева
на государственном приѐме по случаю национального праздника – Дня России 12 июня 2011 г.).
Англ. Yet, in a moment we discovered again that we’re a single people. We share the same allegiance. We live
under the same flag. We’ve been united in our grief, and we are united in our resolve to protect our people and to
defeat the enemies of the United States of America (Applause) (Remarks by the President G. Bush, Jr. In Independence
Day Celebration 2002).
Вибудовування «свого кола» передбачає, що адресат і адресант матимуть спільні (хоча б частково)
цінності, переконання, прагнення, точніше, мовець має переконати слухача в цьому. Одним із засобів
досягнення емпатії з адресатом виступає КС інтертекстуальності: у своїй промові мовець-політик цитує чи
посилається на вислови з відомих і важливих, шанованих, засадничих для соціуму книг як до джерела мудрості
та настанов, котрим необхідно слідувати. Це викликає симпатію з боку адресата, для котрого ці книги теж є
важливими.
Мовець може цитувати й праці видатних письменників та культурних діячів, що знову ж таки свідчить
про його повагу до культури нації, до самої нації та викликає повагу до мовця з боку адресата, наприклад:
Укр. Але сказано в Писанні: “Ніхто з нас не живе сам для себе і ніхто сам для себе не помирає”. <…>
Ми з вами знаємо – шлях до процвітання не встелений квітами. <…> Ми, українці, пізнали велику історичну
істину – тільки свобода врятує народ, тільки незалежність виведе його на ясні зорі і тихі води (Виступ
Президента України В. Ющенка на Майдані Незалежності 24 серпня 2005 р.).
Рос. Еще в 1856 году историк Михаил Погодин так писал о российских меценатах: «Если бы счесть все
их пожертвования за нынешнее столетие, то они составили бы цифру, которой должна бы поклониться
Европа» (Выступление Президента России В. Путина на приеме по случаю Дня народного единства 4 ноября
2007 г.).
Англ. Two hundred and thirty-four years later, the words are just as bold, just as revolutionary, as they were
when they were first pronounced: ―We hold these truths to be self-evident, that all men are created equal, that they are Розділ V. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ МОВ

103
endowed by their Creator with certain inalienable rights; that among these are life, liberty, and the pursuit of
happiness‖ (Remarks by the President B. Obama at Independence Day Celebration on July 4, 2010).
Схожими за «принципом дії» видаються стратегії апелювання до авторитетів та інтерподієвості.
Апелюючи до авторитетів, тобто цитуючи вислови чи беручи за приклад певну знакову фігуру для адресата,
мовець автоматично переходить у коло «своїх», адже визнає своїм «наставником» / натхненником / лідером
когось, навколо авторитету котрого гуртується значна частина слухачів, наприклад:
Укр. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика – безсмертна слава української мислі і української
свободи. Вся наша подальша історія засвідчила – в народній пам’яті прагнення свободи залишилось назавжди.
<…> Пророче Шевченкове слово, праця мислителів і подвижників наших від Франка і Грушевського до
Хвильового і Стуса вселила в нас непохитну віру в Україну (Виступ Президента України В. Ющенка на Майдані
Незалежності 24 серпня 2005 р.).
Рос. Тогда, в 1612 году, люди самых разных сословий, разной веры, национальностей осознали
губительность междоусобиц, которые раздирали страну, и, объединившись, спасли российскую
государственность, избавили нашу страну от интервентов и завещали потомкам беречь и укреплять Россию
<…> Эта историческая нить не прерывается (Выступление на Президента России В. Путина на
торжественном приѐме, посвящѐнном Дню народного единства 4 ноября 2007 года).
Англ. The Founders understood this. There in that hall in Philadelphia, as they debated the Declaration, John
Adams wrote to his beloved Abigail. He predicted that independence would be celebrated ―from one end of the
continent to the other, from this time forward forever” (Remarks by the President at Independence Day Celebration on
July 4, 2010).
Комунікативна стратегія інтерподієвості, на наш погляд, служить досягненню двох цілей: проведенню
історичних паралелей та посиленню зв‟язку «причина – наслідок»: наші дії сьогодні визначають завтра.
Проведення історичних паралелей допомагає мовцю вибудувати асоціацію між будь-якою зараз-подією та
історичним фактом (зазвичай важливим, переломним, ключовим); в такому світлі зараз-діяння набувають
необхідного «забарвлення»: необхідності, важливості, вимушеності, винятковості, зокрема:
Укр. У наших перемогах є дух і залізо. Хотин. Жовті Води. Конотоп. Маківка. І Курська дуга. І битва за
Київ. Бої проти фашизму і бої за незалежність у часи Другої світової війни. І в цьому наша справжня
історична перемога (Промова Президента В. Ющенка з нагоди 15-ї річниці Незалежності України 24 серпня
2006 р.).
Рос. Ровно 20 лет назад здесь, в Кремле, была принята Декларация о государственном суверенитете. В
череде бурных политических событий тех лет это был шаг, направленный на подтверждение прав и свобод
человека, направленный в сторону гражданского общества (Выступление Президента России Д. Медведева на
государственном приѐме по случаю национального праздника – Дня России 12 июня 2010 г.).
Англ. In many ways, I think that that small band of patriots who signed their names to the Declaration of
Independence and risked their lives for freedom might be surprised to see their legacy all these years later: A nation
that’s led revolutions in commerce, that sent a man to the moon, that lifted up the poor, that cured the sick; a nation that
fought for democracy and served as a beacon of hope around the world (Remarks by the President B. Obama at White
House Independence Day Celebration on July 04, 2011).
Цікавою та ефективною є, на нашу думку, стратегія усуспільнення відповідальності, тобто формування у
свідомості аудиторії думки про те, що за добробут держави відповідає не лише влада, а й кожен мешканець
країни.
Як стверджує Сем Блек, люди не так критикують рішення своїх лідерів, якщо відчувають, що певним
чином брали участь у їхньому прийнятті [Black 1993: 49]. Саме тому мовець намагається навіяти слухачам
думку про те, що усе, що сталося в країні, відбулося за їхньої (виборців) згоди чи бажання, наприклад:
Укр. Нагадаю, що це відповідає духу рішень Всеукраїнського референдуму 2000 року (Звернення
Президента України Л. Кучми до українського народу з нагоди 11-ї річниці Незалежності України 24 серпня
2002 р.).
Рос. И все мы несѐм ответственность за те решения, которые принимались, за тот выбор, в конечном
счете, за нашу страну и за еѐ будущее.
И поэтому День России – это праздник каждого гражданина, который понимает, что успех страны
зависит и от его личных усилий (Выступление Президента России Д. Медведева на государственном приѐме по
случаю национального праздника – Дня России 12 июня 2011 г.).
Англ. Meeting these extraordinary challenges will require an extraordinary effort on the part of every American.
And that is an effort we cannot defer any longer (Remarks by the President B. Obama at White House Independence
Day Celebration on July 04, 2009).
Таким чином, комунікативні стратегії, що формують комунікативний імідж Президента новітнього часу,
характеризують його як турботливого сім‟янина, гуманіста, патріота, свого хлопця, уважного співрозмовника
компетентного організатора, рішучого та відповідального керівника.
Окрім того, коментований розгляд комунікативних стратегій сприяє розкодуванню істинних інтенцій
політика. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в аналізові комунікативних стратегій політичного
мовлення Президента в кризових ситуаціях. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

104
Література
Зигманн 2003: Зигманн, Ж.В. Структура современного политического дискурса : речевые жанры и
речевые стратегии [Текст] : дис. … канд. филолог. наук : 10.02.01 / Зигманн Жанна Вадимовна. – М., 2003. –
239 с.
Иссерс 2011: Иссерс, О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи [Текст] / Оксана
Сергеевна Иссерс. – 5-е изд. – М. : Флинта : Наука, 2011. – 224 с.
Михалева 2009: Михалева, О.Л. Политический дискурс : Специфика манипулятивного воздействия
[Текст] / Ольга Леонидовна Михалева. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 256 с.
Стернин 2001: Стернин, И.А. Введение в речевое воздействие [Текст] / Иосиф Абрамович Стернин. –
Воронеж, 2001. – 252 с.
Шейгал 2000: Шейгал, Е.И. Семиотика политического дискурса [Текст] : дис. … докт. филолог. наук :
10.02.20 / Шейгал Елена Иосифовна. – Волгоград, 2000. – 432 с.
Coleman 2010: Coleman, S. The media and the Public : “Them” and “Us” in Media Discourse [Тext] / Stephen
Coleman, Karen Ross. – Chishester : A John Wiley&Sons, 2010. – 188 pр.
Dijk 1983: Dijk, T.A. van. Strategies of Discourse Comprehension [Теxt] / T.A. van Dijk, W. Kihtsch. – New
York : Academic Press, Inc., 1983. – 389 pр.
Black 1993: Black, S. The essentials of public relations [Теxt] / Sam Black. – London, 1993. – 226 pр.

В статье предложена оригинальная классификация коммуникативных стратегий; проанализированы
типичные коммуникативные стратегии, формирующие имидж президента; выделены их типы и виды;
описаны средства вербализации данных элементов.
Ключевые слова: имидж, коммуникативная стратегия, виды и типы коммуникативных стратегий,
манипулирование сознанием.

The paper suggests the original classification of communicative strategies; characterizes typical communicative
strategies, which form the image of a president; defines their types and kinds, describes the means of verbalizing the
abovementioned elements.
Keywords: image, communicative strategy, types and kinds of communicative strategies, consciousness
manipulation.
Надійшла до редакції 23 листопада 2011 року.