У даному дослідженні представлена семантика внутрішньої форми, характеристика
компонентного складу та детальна класифікація за мікрогрупами турецьких фразеологічних одиниць зі
значенням правдивості та неправдивості висловлювання.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, правдивість / неправдивість висловлювання, мікрогрупа.
Фразеологізми, будучи результатом тривалого історичного розвитку, фіксують і передають від одного
покоління до іншого суспільний досвід. Саме завдяки цьому вони важливі не тільки як засіб комунікації, але і
як джерело важливої для соціуму інформації.
Актуальність даного дослідження полягає у недостатньому вивченні фразеологічних одиниць сучасної
турецької мови та відсутності сформованої теоретичної бази для вивчення фразеологізмів на позначення
правдивості та неправдивості висловлювання у лінгвістичній науці. Про саму можливість виокремлення цієї
групи фразеологічних одиниць зазначає О.О. Селіванова, яка наводить незначну кількість фразеологізмів цього
спрямування, вибраних з джерел фразеологічного фонду української мови. І.С. Паріна, М.Є. Дубова,
М.Я. Кримська, які присвятили свої дисертаційні дослідження описовому чи порівняльному аналізу
фразеологічних одиниць мовленнєвої діяльності різних мов, не виділяють зазначеної групи сталих виразів. На
рівні лексикології, щоправда, можна ще назвати наукову розвідку Й. Кубинової, яка відображає концепт брехні
у лексичній системі російської мови. Виділення ж фразеосемантичних груп та мікрогруп на позначення
правдивості та неправдивості висловлювань, яке є об‟єктом цього дослідження, дозволить виділити ступінь
синонімічних відношень фразеологічних одиниць.
Наукова новизна статті полягає в тому, що дане дослідження є першою узагальненою класифікацію
турецьких фразеологічних одиниць на позначення правдивості та неправдивості висловлювання у сучасній
українській лінгвістичній тюркології.
Об’єктом даного дослідження є фразеологічні одиниці зі значенням правдивості та неправдивості
висловлювання. Матеріалом даного дослідження є картотека фразеологічних одиниць зі “Словника прислів‟їв
та фразеологізмів” за редакцією Омера Асим Аксоя, “Фразеологізмів, прислів‟їв та афоризмів для початкових
шкіл” за редакцією Хайреттіна Парлакйїлдіза, “Турецького словника з прикладами” і “Турецького словника в
двох томах”.
Метою даного дослідження є опис фразеосемантичного мікрополя “правдивість та неправдивість
висловлювання”. Досягнення зазначеної мети вимагає комплексного вирішення таких завдань:
1) виокремлення мікрогруп на позначення правдивості та неправдивості сентенцій, зазначених у
фразеологічних одиницях;
2) аналіз семантики фразеологізмів зазначеної тематики з залученням фразеологічних варіантів;
3) характеристики компонентного складу фразеологізмів досліджуваної групи.
Для вирішення поставлених завдань застосовувалися компонентний метод, метою якого є розкладання
значення на мінімальні семантичні складові, і статистичний метод, який слугував способом визначення
кількості фразеологічних одиниць виділених мікрогруп.
© Мініахметова Е.Х., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
114
Правдивість висловлювання можна розподілити на три мікрогрупи:
1) мікрогрупа “плач душі / відвертість”:
iзini aзmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1333] (букв. відкрити свої нутрощі) – “говорити кому-небудь
про своє горе”, “висловити відверто найзаповітніше кому-небудь”, “виливати душу будь-кому”;
iзini boşaltmak [Parlakyıldız 2005: 67] (букв. випорожнити свої нутрощі) – “висловити все, що накипіло
(наболіло) на душі”, “відвести душу”.
Фразеологічні варіанти kalbini aзmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1512] (букв. відкрити своє серце)
та yьreğini dцkmek (boşaltmak) [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 3274] (букв. виливати (випорожняти) своє серце)
мають значення “розповісти кому-небудь про свої секрети”, “висловити відверто найсокровенніше кому-небудь
та тим самим заспокоїти душу”, “вилити душу кому-небудь”.
Фразеологічні варіанти dцkьlьp saзılmak [Parlakyıldız 2005: 47] (букв. розливатися та розсипатися) та
saзılıp dцkьlmek [Parlakyıldız 2005: 89] (букв. розсипатися та розливатися) мають значення “виразити відверто
найсокровенніше”, “розкрити душу”, “розповісти все, як є”, “вилити душу”.
2) мікрогрупа “клятва”:
ekmeğe el basmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 798] (букв. покласти руку на хліб) – “поклястися,
поклавши руку на хліб насущний”;
el basmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 803] (букв. покласти руку) – “давати клятву, поклавши руку на
священні предмети”;
kitaba el basmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1704] (букв. покласти руку на книгу) – “клястися на
священній книзі Коран”;
sцz bir, Allah bir [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 2599] (досл. слово – одне, бог – один) – “клянуся Богом,
що дотримаюся слова”.
Коли ми хочемо підкреслити те, що говоримо щиру правду, використовуємо словосполучення şart olsun!
[Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 2664] (букв. нехай буде умова) – “клянусь!”, “клянусь здоров‟ям своїх
близьких!”. Ця фразеологічна одиниця є клятвою, яка використовується у виразі: “Цyle değilse, bu dediğim gibi
olmazsa veya цyle yapmazsam karım benden boşanmış sayılsın” – “Якщо не буде так, як я скажу, або якщо я так не
зроблю, то нехай піде від мене моя дружина”.
3) мікрогрупа “правда / істина”:
aзık konuşmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 16] (букв. говорити відкрито) – “сказати прямо, не
приховуючи істини”, “називати речі своїми іменами”;
Allah‘ın bildiğini kuldan saklamamak [Parlakyıldız 2005: 17] (букв. не приховувати від раба того, що знає
Аллах) – “говорити правду”, “не грішити проти істини”;
eğri oturup doğru konuşmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 792] (букв. сівши криво, поговорити прямо) –
“завжди говорити правду”;
elini vicdanına koymak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 814] (букв. покласти руку на серце) –
“висловлюватися справедливо та правдиво”;
iyiye iyi, kцtьye kцtь demek [Parlakyıldız 2005: 68] (букв. називати хороше хорошим, а погане – поганим) –
“називати речі своїми іменами”, “говорити так, як є насправді”;
sцzьnь esirgememek (sakınmamak) [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 2601] (букв. не шкодувати (не берегти)
слів) – “говорити прямо (без образ)”, “говорити все, що думаєш, навіть якщо це образить співрозмовника”;
sayıp dцkmek [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 2466] (букв. порахувати та висипати) – “викласти
начистоту”, “розповісти все по-порядку”.
До арготизмів можна віднести фразеологізм harbо konuşmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1153] (букв.
говорити по-військовому) – “говорити правду”, “говорити прямо (відверто)”, “не обманювати”.
Вираз ellerim yanıma gelecek [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 815] (букв. мої руки підійдуть до мене)
означає “в один день я помру і відповім перед Аллахом за все, що зробив, тому я ніколи не зречуся правди”.
Вираз ne yalan sцyleyeyim [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 2101] (букв. яку брехню мені сказати) означає
“говорити правду в міру необхідності”. Значення “замість того, щоб хитрувати, відразу сказати правду” несе в
собі фразеологічна одиниця şaşı зakır demektense kцr de de kurtul [Aksoy 1988: 1058] (букв. замість того, щоб
говорити “косий”, “блакитний”, скажи “сліпий” і врятуйся).
Правдивість висловлювання можна охарактеризувати за допомогою фразеологічної одиниці зocuktan al
haberi [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1090] (букв. отримай новину у дитини), що має значення “вустами
дитини говорить істина”.
Значения “відверто”, “правдиво і не приховуючи” несуть у собі фразеологічні варіанти aзık aзık
[Parlakyıldız 2005: 11] (досл. відкрито, відкрито) та aзıktan aзığa [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 17] (букв. з
відкритого у відкрите).
Фразеологічні варіанти iзi dışı bir [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1331] (букв. зсередини та ззовні
однаковий) та цzь sцzь bir [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 2239] (букв. його сутність та його слова – однакові)
використовуються на позначення “прямої та відвертої людини”, “того, хто говорить так, як і думає”, “чесної
людини, у якої слова не розходяться з ділом”. Також фразеологічні варіанти aзık yьrekli [Цrnekleriyle Tьrkзe
sцzlьk 2002: 17] (букв. з відкритим серцем) і aзık kalpli [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 16] (букв. з відкритим Розділ VІ. ФУНКЦІЙНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
115
серцем (різниця між варіантами полягає у використанні синонімічних лексем на домінування поняття серце –
kalp та yьrek) мають прикметникове значення “чесний, правдивий та прямий”. Іменник з аналогічним
значенням передається фразеологічною одиницею kцr kadı [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1757] (букв. сліпий
суддя).
Всього на позначення правдивості використовується 20 фразеологічних одиниць (ФО), з яких 2 ФО
позначають “плач душі / відвертість”, 5 ФО – “клятва”, 12 ФО – “правда / істина”, 1 ФО – “правдолюбець”.
Неправдивість висловлювання можна розподілити на 4 мікрогрупи:
1) мікрогрупа “вигадка”:
karnından konuşmak (sцylemek) [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1563] (букв. розмовляти (говорити) з
живота) – “говорити, вигадуючи”, “вигадувати”.
2) мікрогрупа “клятвозлочин”:
dinini yıkmak [Aksoy 1988: 724] (досл. руйнувати віру) – “здійснювати клятвозлочин”, “давать завідомо
неправдиву присягу”.
3) мікрогрупа “неправильне тлумачення слів”:
akı kara, karayı ak gцstermek [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 61] (букв. показувати біле чорним, а чорне –
білим) – “представляти в неправдивому світлі”, “тлумачити неправдиво, недостовірно (факти, події і т.п.)”;
fenвya зekmek [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 905] (букв. тягнути на погане) – “спотворювати”,
“тлумачити в поганому (дурному) сенсі (слова і т.п.)”.
4) мікрогрупа “обман” несе в собі п‟ять значень:
– вводити в оману з метою обманути кого-небудь:
ağız yapmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 44] (букв. робити рот) – “намагатися надутися”, “говорить
неправду”, “вводити в оману”;
аlicengiz oyunu oynamak [Parlakyıldız 2005: 17] (букв. грати в гру Алі Дженгіза)– “вести неймовірну
злочинну гру”, “обманювати”, “обдурювати”, “обводити навколо пальця”;
ayak зekmek [Tьrkзe Sцzlьk 1998: 167] (букв. тягнути ногу) – “намагатися обдурити”, “намагатися ввести
в оману”;
– говорити неправду, брехати:
kıtır atmak [Parlakyıldız 2005: 73] (букв. кидати погляд) – “брехати”, “казати неправду”, “обманювати”;
yalan atmak (kıvırmak) [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 3112] (букв. кидати (загинати) брехню) –
“обманювати”, “говорити неправду”;
– обдурити, схитрувати:
dolaba sokmak (birini) [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 694] (букв. заштовхнути в шафу) – “майстерно
обдурити”, “схитрувати”;
faka bastırmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 887] (букв. змусити наступити на капкан) – “обдурити”,
“влаштувати капкан”;
kavuk giydirmek [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1593] (букв. змусити одягнути головний убір) –
“обдурити”, “обманути”.
До арготизмів можна віднести фразеологізм kamış koymak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 1516] (букв.
поставити очерет) – “обдурити”, “надути”, “задурити комусь голову”.
Фразеологічні варіанти ьз kвğıda getirmek (bağlamak) [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 3007] (букв.
привести (зв‟язати) до трьох карт) та ьз kвğıt aзmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2000: 3007] (букв. відкрити три
карти) означає “майстерно обдурити”, “обманути”, “обвести когось навколо пальця”, “схитрувати”.
– обманювати когось пустими обіцянками:
ağzına (bir parmak) bal зalmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 46] (букв. намазати на рот (один палець)
мед) – “обманювати когось пустими обіцянками”, “морочити комусь голову, наобіцявши йому всякої всячини”;
– пустити неправдиві слухи:
balon uзurmak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 241] (досл. пустити повітряну кульку) – “пустити
неправдиві слухи (з метою здивувати оточуючих чи дізнатися їх реакцію)”.
Неправдиві висловлювання з метою обдурити кого-небудь виражаються за допомогою фразеологічних
одиниць ayak oyunu [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 188] (букв. гра ніг) – “обман, скоєний з метою ввести
когось в оману”, “обман” і eğri sцz [Tьrkзe Sцzlьk 1998: 679] (досл. криве слово) – “наклеп”, “брехливий обман”.
Людину, яка обманює, хитрує, можна охарактеризувати за допомогою таких фразеологічних одиниць:
аkşam Hacı Mehmet, sabah eskici Yahudi [Aksoy 1988: 538] (букв. з вечора Ходжа Мехмет, вранці –
лахмітник-єврей) – “шахрай”, “хитрун”, “аферист”;
kara зalı [Aksoy 1988: 909] (букв. чорний кущ) – “баламут, який сіє розбрат між двома людьми”, “охочий
робити наклепи на когось”.
Вираз bana da mı lololo? [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 242] (букв. І мені брехню?) означає “ти думаєш,
що мене обдуриш?”, “за дурня меня маєш?”, “Перестань мені заливати!”, “Мене на цьому не обдуриш!”.
Фразеологічна одиниця gagasından (burnundan) yakalamak [Цrnekleriyle Tьrkзe sцzlьk 2002: 947] (букв.
схопити за дзьоб (за ніс)) має значення звинуватити у брехні”, “помічати невідповідність у тому, що сказано”,
“ловити на слові кого-небудь”. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
116
Всього розглянута 21 фразеологічна одиниця на позначення неправдивості, з яких 1 ФО зі значенням
“вигадка”, 1 ФО – “клятвозлочин”, 2 ФО – “неправильне тлумачення слів”, 13 ФО – “обман”, “неправдиві
висловлювання з метою обдурити кого-небудь”, 2 ФО – “людина, яка обманює та хитрує”, 1 ФО – “Припини
мені заливати!” і 1 ФО – “ловити кого-небудь на слові”. Об‟єктом даного дослідження стала 41 ФО на
позначення правдивості/неправдивості.
Таким чином, проаналізувавши наведені вище приклади, можна зробити висновок, що правдивість
мовлення у фразеологізмах з чітко диференційованою внутрішньою формою передається за допомогою таких
лексем, як aзık (укр. відверто), iyi (укр. добре), ak (укр. буквально по-білому, в переносному значенні по-
чесному). Правдивість висловленого пов‟язується з чесністю, світлом, чистотою (наприклад, kitaba el basmak,
ekmeğe el basmak). Неправдивість мовлення відображається за допомогою лексем kara (укр. буквально по-
чорному, в переносному значенні неправдиво), kцtь (укр. погано), fena (укр. недобре, погано), yalan (укр.
брехня). Внутрішній зміст неправдивості поєднується зазвичай із безпідставністю, вигадками, дотепністю,
наклепом, несправедливістю (наприклад, kıtır atmak, faka bastırmak). Концептуальна сфера правдивості та
неправдивості висловлювання репрезентована в турецькій фразеологічній системі фразеологічними одиницями,
утвореними шляхами переосмислення компонентів, метонімізації та метафоризації. Перспективними щодо
подальшого дослідження цих фразеологізмів є виокремлення їхніх діалектних варіантів.
Література
Дубова 2001: Дубова, М.Е. Структурно-семантический анализ фразеосемантического поля “речевая
деятельность” в русском языке : в сопоставлении с английским : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 [Текст] /
Дубова Марина Евгеньевна. – Кострома, 2001. – 196 c.
Крымская 2005: Крымская, М.Я. Семантический и лингвокультурологический анализ фразеологизмов со
значением процесса речи в русском и французском языках : дис. … канд. филол. наук : 10.02.20 [Текст] /
Крымская Мария Яковлевна. – М., 2005. – 334 с.
Кубинова 2002: Кубинова, Й. Речевая интенция “ложь, обман” в семантическом и коммуникативно-
прагматическом аспектах : дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” [Текст] / Кубинова
Йитка. – Москва, 2002. – 177 c.
Парина 2010: Парина, И.С. Представление семантики фразеологизмов в идеографическом словаре (на
материале немецких идиом семантического поля “речевая деятельность”) : дис. … канд. филол. наук : 10.02.04
[Текст] / Парина Ирина Сергеевна. – М., 2010. – 304 с.
Селіванова 2004: Селіванова, О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та
етнокультурний аспекти) [Текст] / О. О. Селіванова ; Черкаський національний ун-т ім. Богдана
Хмельницького, Наукова лінгвістична школа. – К.; Черкаси : Брама, 2004. – 276 с. – Бібліогр. : с. 142-144. –
ISBN 966-7459-28-4.
Aksoy 1988: Aksoy, A.Ц. Atasцzleri ve Deyimler Sцzlьğь, 2, Deyimler Sцzlьğь [Metin] / Цmer Asım Aksoy. –
İstanbul, 1988. – 1205 s.
Цrnekleriyle Tьrkзe Sцzlьk 2000: Цrnekleriyle Tьrkзe Sцzlьk : [dцrt cilt] [Metin] / [yazma komisyonu ьyeleri :
Ahmed Fidan, Nevin Kardaş, Salih Цnen, Sevgi Gцkdemir, Hanifi Erkıran, Hasan Koз, Namiye Başbuğ]. – İstanbul :
Milli Eğitim Basımevi, 2000. – 3337 s.
Цrnekleriyle Tьrkзe Sцzlьk 2002: Цrnekleriyle Tьrkзe Sцzlьk : [dцrt cilt] [Metin] / [yazma komisyonu ьyeleri :
Ahmed Fidan, Nevin Kardaş, Salih Цnen, Sevgi Gцkdemir, Hanifi Erkıran, Hasan Koз, Namiye Başbuğ]. – İstanbul :
Milli Eğitim Basımevi, 2002. – 3337 s.
Parlakyıldız 2005: Parlakyıldız, H. İlkцğretim okulları iзin Deyimler Atasцzleri ve Цzdeyişler [Metin] /
Hayrettin Parlakyıldız. – İstanbul : Yuva yayınları, 2005. – 316 s.
Tьrkзe Sцzlьk 1998: Tьrkзe Sцzlьk : [iki cilt] [Metin] / [hazırlayanlar İsmail Parlatır, Nevzat Gцzaydın, Hamza
Zьlfikar, Belgin Tezcan Aksu, Seyfullah Tьrkmen, Yaşar Yılmaz]. – [9. baskı]. – Ankara : Tьrk Tarih Kurumu Basım
evi, 1998. – 2523s.
В данном исследовании представлена семантика внутренней формы, характеристика компонентного
состава и детальная классификация по микрогруппам турецких фразеологических единиц со значением
правдивости и неправдивости высказывания.
Ключевые слова: фразеологическая единица, правдивость/неправдивость высказывания, микрогруппа.
In the investigation there are studied the semantics of the inner form, the characteristics of the component
structure and detailed classification according to the microgroups of phraseological units with the meaning of
truthfulness and untruthfulness of the utterance.
Keywords: phraseological unit, truthfulness and untruthfulness of the utterance, microgroup.
Надійшла до редакції 10 листопада 2011 року.