Запропоновано схему ідеографічної парадигми термінів правової галузі з метою їх систематизації,
встановлено найвищу ланку ієрархії – архіполе “Відношення”, виділено тематичні угруповання юридичних
термінів на позначення понять підгалузей права.
Ключові слова: термін, юридичний термін, змістова системність, ідеографічна парадигма.
Систематизація термінологічних юридичних одиниць є важливим щаблем на шляху опису цілісної
терміносистеми української мови, адже загальновизнаною є думка про те, що дослідження всієї системи може
бути успішним лише при ретельному аналізі окремих підсистем.
У цьому напрямку актуальність дослідження правової термінології зростає у зв‟язку з недостатньо
вивченим системним аспектом, що передбачає з’ясування місця термінологічних одиниць у системі понять
зазначеної галузі знань, постійний перегляд термінів щодо відповідності номінованих понять.
Юридична термінологія й тексти законодавчих актів України були предметом ґрунтовних досліджень у
працях М.Б. Вербенець, І.М. Гумовської, А.М. Ляшук, В.Г. Рогожі, Г.А. Сергєєвої, Б.Р. Стецюка, С.А. Толстої
та ін. Разом з тим, подібних досліджень для правової галузі є порівняно мало. Саме тому ідеї класифікації
термінів, опис тематичних угруповань та їх складових елементів, що включені в певні відношення між собою й
підпорядковані суворим законам, утворюючи органічну цілісність (структуру), привертають все більшу увагу
та є першочерговим завданням юридичної термінології.
Метою нашого дослідження є систематизація юридичної термінології української мови. Відповідно до
мети передбачається розв‟язання таких завдань: встановити підхід, на основі якого будуватимемо систему
знань для правової галузі; змоделювати схему ідеографічної парадигми юридичних термінів; визначити місце
окремих угруповань термінологічних одиниць в терміносистемі професійної галузі.
Загалом, у науці наявні два підходи щодо класифікації термінів, які ґрунтуються на врахуванні як
загальномовних закономірностей, так і екстралінгвістичних чинників, пов‟язаних із розвитком суспільного
життя. Перший підхід зумовлений концепцією змістової (семантичної) системності, що належить Д.С. Лотте й
Г.Й. Винокуру, яких вважають засновниками теорії термінології. Д.С. Лотте запропонував розглядати термін не
як окремий знак, а як член певної системи, що базується на логічній схемі понять. Ідея визначальної ролі
системності понять для системності термінів належить і Г.Й. Винокуру, який зазначав: “…термінологічна
система відображає в семасіологічній структурі визначені зв’язки та відношення слів, що входять до її складу,
які об’єктивно існують в колі названих понять та явищ” [Винокур 1939: 7].
Зміст концепції семантичної системності терміна сформульовано також В.М. Лейчиком, який указав на
те, що термін, як член терміносистеми, має ознаку змістової системності, тобто, можемо сказати, що своїм
значенням термін тісно пов’язаний з іншими членами терміносистеми – як визначенням видового поняття щодо
родового, так і визначенням результату дії щодо дії [Лейчик 1986: 96].
Дослідники під “системністю” розуміють саме “змістову системність”, а відтак з’ясування місця терміна
як елемента в певній терміносистемі визначається місцем його поняття в системі понять певної галузі знань. За
такого підходу виділяють угруповання термінів, ієрархічно організованих внутрішньо: кожний термін у системі
має чітко визначене місце (з погляду підпорядкованості іншим термінам).
Основою іншої класифікації є лексико-семантична ознака. Всі поняття, виокремлені за лексико-
семантичною ознакою, знаходять своє місце у структурі відповідної категорії. Д.С. Лотте називав чотири
категорії науково-технічних понять: категорію предметів, категорію процесів (явищ), категорію властивостей,
категорію величин [Лотте 1961]. Т.Л. Канделакі вирізняє дев’ять категорій понять: категорію предметів,
категорію процесів, категорію станів, категорію режимів, категорію властивостей, категорію величин,
категорію одиниць вимірювання, категорію наук і галузей, категорію професій та занять [Канделаки 1977].
Категорії є широкими семантичними групами й важливими поняттями для організації спеціальної,
термінологічної лексики.
Для встановлення місця, яке займає саме юридична одиниця в термінологічній системі української мови,
ми керуємось підходом, за якого на логіко-поняттєвій основі має бути побудована система знань для певної
галузі, й лише згодом ставиться питання про те, які одиниці в плані вираження відповідають одиницям цієї
системи в плані змісту (перший тип класифікації). Дослідження здійснюватимемо в системі змістової
парадигми, або ієрархії певним чином підпорядкованих одна одній груп одиниць з урахуванням специфіки
термінологічної системи як поєднання плану змісту (термінополя), що підпорядковуватиметься
“екстралінгвістичному членуванню світу (позалінгвістичний фактор)”, та плану вираження (терміносистеми),
що ґрунтуватиметься “на наявності в семантичній структурі всіх членів вирізненої мікро- чи макросистеми
спільної семантичної ознаки, яка є для даної мікро- чи макросистеми інтегруючою (лінгвістичний фактор)”
[Прадід 1997: 15]. Системний підхід до термінології права передбачає певні мовні вимоги (графічні,
© Монастирська Р.І., 2012 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
118
морфологічні, словотвірні, синтаксичні), викликані лінгвістичними принципами: 1) однозначності й
взаємозумовленості, 2) нормативності термінології, 3) лінгвістичної економії, а “вихідним етапом її
дослідження є моделювання на понятійному рівні, класифікація і систематизація юридичних понять” [Артикуца
1997: 53].
Беручи до уваги вищеназвані фактори, як можливі теоретичні передумови для побудови ідеографічної
парадигми, здійснюємо спробу моделювання класифікаційної схеми юридичної термінології за напрямком
“згори-вниз”, у якій найвищою ланкою ієрархії є архіполе, а її складовими частинами ─ ідеографічні й
тематичні поля та групи (макро- й мікросистеми всередині зазначеної структури). Ідеографічні поля
поділяються на ідеографічні групи; тематичні поля ─ на тематичні групи; семантичні поля ─ на семантичні
групи (підгрупи), які є найнижчою ланкою ідеографічної ієрархії термінологічної системи.
Для встановлення вершини ієрархії парадигми – архіполя методологічною базою слугувало розуміння
логіко-філософської категорії відношення, що відображає взаємозалежність елементів певної системи між
предметами, процесами та явищами, зумовлену матеріальною єдністю світу та має об‟єктивний і універсальний
характер [ФС 1986: 74] й особливостей мовної природи, гносеологічних і онтологічних засад. Архіполе
“Відношення” об‟єднує 4 ідеографічні поля: 1) відношення між предметами; 2) відношення між явищами;
3) відношення між процесами, 4) відносини суспільні (див. Схему 1).
Схема 1. “Схема поділу відношень за їх видами”
Ідеографічне поле “Відносини суспільні” виділяється серед інших ідеографічних полів архіполя
“Відношення” на підставі встановлення в ньому заданих параметрів класифікаційної моделі: категорії
пізнання – відношення (гносеологічний аспект) і сфери буття – людина (параметр онтологічний), оскільки
відносини в суспільстві – це специфічний вид співіснування людей, що відображає становище соціальних
суб’єктів у суспільстві, а центром і провідною ідеєю є саме людина, яка через мову “фіксує віддзеркалення на
концептуальному рівні когнітивне членування світу, що виявляється в системній організації мовної картини
світу, перш за все, в її лексиконі” [Жайворонок 2002: 53]. Тому логічно, що інструментом для відображення
людиною дійсності є мова, яка реалізується в низці суспільних відносин: правових, політичних, духовних,
економічних, професійних і под. Ця обставина зумовлює поділ ідеографічного поля “Відносини суспільні” на
ідеографічні групи, що характеризують різні типи суспільних відносин: ІГ “Відносини політичні”,
ІГ “Відносини економічні”, ІГ “Відносини духовні”, ІГ “Відносини професійні”, ІГ “Відносини правові” (див.
схему 2).
Схема 2. Структура ідеографічного поля “Відносини суспільні”
Відношення
Відношення між
предметами
Відношення між
явищами
Відношення між
процесами
Відносини
суспільні
Відносини суспільні
Відносини
політичні
Відносини
економічні
Відносини
духовні
Відносини
правові
Відносини
професійні
Ідеогра-
фічне
поле
Ідеогра-
фічна
група Розділ VІ. ФУНКЦІЙНА СЕМАНТИКА ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
119
Спільним для об’єднання вищевказаних ідеографічних груп в ідеографічне поле є те, що різні типи
суспільних відносин реалізуються у функціонуванні суспільства й відіграють істотну роль у суспільному житті.
Визначальними для розуміння витоків права є правові відносини (правовідносини), які у свою чергу
поділяються на профільні підгалузі: державні (конституційні), адміністративні, цивільні, кримінальні (див.
схему 3).
Схема 3. Структура права за профільними підгалузями
Підгалузі права є основними елементами структури права та частинами цілого, взаємодіють між собою й
системою права загалом. Цей факт посприяв поділу ідеографічної групи “Відносини правові” на тематичні
поля: ТП “Правовідносини державні”, ТП “Правовідносини адміністративні”, ТП “Правовідносини цивільні”,
ТП “Правовідносини кримінальні”.
Подальший аналіз тематичних полів, як окремих мікросистем у межах ідеографічної парадигми
юридичної термінології української мови, передбачає дослідження окремих як вузьких, так і більш широких
угруповань термінологічних одиниць (тематичних груп, семантичних полів, семантичних груп (підгруп)), і є
одним із завдань юридичної лінгвістики. Їх виділення в межах згаданої класифікації є важливим і здійснюється
для того, щоб запобігти безсистемному й поспішному визначенню місця термінів у терміносистемі професійної
галузі й з’ясуванню істинності терміна, що залежить від співвіднесення цієї одиниці наукового знання з
конкретним поняттям.
Термінологічне угруповання одиниць на позначення понять державного й суспільного ладу та
найважливіших принципів державної політики входять до ТП “Правовідносини державні (конституційні)”.
Конституція України (КУ) є головним джерелом термінів зазначеного тематичного поля, наприклад: унітарна
держава (КУ, ст. 2), громадянство (КУ, ст. 4), республіка (КУ, ст. 5), місцеве самоврядування (КУ, ст. 7),
політична діяльність (КУ, ст. 15), суверенітет (КУ, ст. 17), територіальна цілісність (КУ, ст. 17), право на
життя (КУ, ст. 27), політична партія (КУ, ст. 37), громадська організація (КУ, ст. 37), вибори (КУ, ст. 71),
референдум (КУ, ст. 72), народний депутат (КУ, ст. 80), орган виконавчої влади (КУ, ст. 113) та ін.
Спільна семантика термінів на позначення понять суспільних відносин, що виникають у сфері
функціонування виконавчої влади, місцевого самоврядування (Кодекс України про адміністративні
правопорушення (КУАП)) й адміністративної юстиції (Кодекс адміністративного судочинства України
(КАСУ)), об‟єднує термінологічні одиниці в тематичне поле “Правовідносини адміністративні”, наприклад:
місцева рада (КУАП, ст. 5), адміністративна відповідальність (КУАП, ст. 5), адміністративне
правопорушення (КУАП, ст. 6), посадова особа (КУАП, ст. 14), необхідна оборона (КУАП, ст. 19),
неосудність (КУАП, ст. 20), конфіскація, штраф (КУАП, ст. 24) та ін.; судовий розгляд (КАСУ, ст. 110),
адміністративне судочинство (КАСУ, ст. 2), судове рішення (КАСУ, ст. 170), верховенство права (КАСУ,
ст. 8), колегія суддів (КАСУ, ст. 25), територіальна підсудність (КАСУ, ст. 19) і под.
Тематичне поле “Правовідносини кримінальні” вміщує терміни на позначення понять кримінальної
відповідальності, видів злочинів і покарання за їх вчинення. Кримінальний кодекс України (ККУ) є головним
джерелом термінів підгалузі, наприклад: злочин (ККУ, ст. 11), осудна особа (ККУ, ст. 18), умисне вбивство
(ККУ, ст. 115), диверсія (ККУ, ст. 113), бандитизм (ККУ, ст. 257), терористичний акт (ККУ, ст. 258),
крадіжка (ККУ, ст. 185), екоцид (ККУ, ст. 441), піратство (ККУ, ст. 446) та ін.
Значущість дослідження цивільно-правової термінології передбачає окреслення основних напрямів щодо
систематизації та класифікації термінологічних одиниць ТП “Правовідносини цивільні”. Терміни цивільного
права, предметом якого є майнові відносини (право користування чужим майном (сервітут) (ЦКУ, ст. 401),
кредитний договір (ЦКУ, ст. 1054), спадкодавець (ЦКУ, ст. 1216), спадкоємець (ЦКУ, ст. 1222), акціонерне
товариство (ЦКУ, ст. 152), залежне господарське товариство (ЦКУ, ст. 118) та ін.), є об‟єктом нашої
подальшої наукової розвідки, мета якої – здійснити в семасіологічному аспекті дослідження термінів
Цивільного кодексу України, спираючись на завчасно змодельовану систему знань зазначеної професійної
галузі.
ПРАВО
адміністра-
тивне
енважредцивільне кримінальне
(конституційне)
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
120
Загалом, як показало здійснене дослідження, вирізнення юридичної термінології як цілісної системи й
подальше структурування її підгалузей, як окремих мікросистем у межах ідеографічної парадигми, має
будуватися з урахуванням:
– необхідності філософського осмислення ролі й місця наукових категорій системного підходу в
методологічній системі;
– дотримання ієрархічності структурних ланок, зокрема поділу більш складних угруповань (полів) на
більш прості (групи);
– розуміння під поняттєвим угрупованням ідеографічного поля та ідеографічної групи, підпорядкованих
екстралінгвістичному членуванню світу й логіці людського мислення.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо в системному аналізі термінів права в межах
виокремлених угруповань, встановленні зв‟язків і відношень слів у їхній семасіологічній структурі, що може
послугувати основою впорядкування й стандартизації юридичної термінології, а також опису цілісної
терміносистеми української мови.
Література
Артикуца 1997: Артикуца, Н.В. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології [Текст] /
Н. В. Артикуца // Українська термінологія і сучасність : матеріали Всеукр. наук. конф. – К., 1997. – С. 50-53.
Винокур 1939: Винокур, Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической
терминологии [Текст] / Г. О. Винокур // Сборник статей по языковедению. – М. : Моск. ин-т ист., филос. и лит-
ры, 1939. – Т. 5. – С. 3-54.
Жайворонок 2002: Жайворонок, В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення
[Текст] / В. В. Жайворонок // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 32. – С. 51-53.
Канделаки 1977: Канделаки, Т.Л. Семантика и мотивированность терминов [Текст] / Т. Л. Канделаки. –
М. : Наука, 1977. – 167 с.
Лейчик 1986: Лейчик, В.М. О языковом субстрате термина [Текст] / В. М. Лейчик // Вопросы
языкознания. – 1986. – № 5. – С. 87-98.
Лотте 1961: Лотте, Д.С. Основы построения научно-технической терминологии [Текст] / Д. С. Лотте //
Вопросы теории и методики. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 156 с.
Прадід 1997: Прадід, Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) [Текст] /
Ю. Ф. Прадід. – К. : Сімферополь : НАН України, Ін-т української мови, 1997. – 252 с.
ФС 1986: Філософський словник [Текст] / [pед. Шинкарук]. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Голов. ред.
УРЕ, 1986. – 800 с.
Предложена схема идеографической классификации терминов правовой отрасли с целью их
систематизации, установлено высшее звено иерархии – архиполе “Отношения”, выделены тематические
группы юридических терминов на обозначение понятий подотраслей права.
Ключевые слова: термин, юридический термин, содержательная системность, идеографическая
парадигма.
The model of ideographic terminological paradigm of legal sector for systematizing is envisaged, the highest
hierarchy link such as Archaic sphere of ―Appurtenance‖ is investigated and the thematic groupings of legal terms for
conceptual description of law sectors is selected.
Keywords: term, legal term, content system, ideographic paradigm.
Надійшла до редакції 7 листопада 2011 року.