Робота присвячена вивченню мовної об‘єктивації емоційного концепту ЗАДОВОЛЕННЯ. Подається
порівняльний аналіз лексичних засобів вербалізації досліджуваного концепту в трьох різноструктурних мовах –
англійській, українській та новогрецькій, що дозволяє визначити та описати національно-культурну специфіку
його представлення у лінгвокультурі кожного з етносів.
Ключові слова: концепт, емоція, емоційний концепт, концептосфера емоцій, номінативний простір
концепту.

1. Вступні зауваження. Пропоноване дослідження виконується у межах антропоцентричного напряму
лінгвістичної науки та є інтегрованим до когнітивної та лінгвокультурологічної проблематики.
Об‘єктом дослідження є емоційні концептосфери англійської, української та грецької лінгвокультур,
предметом вивчення постають вербальні репрезентації емоційного концепту ЗАДОВОЛЕННЯ у різноетносних
картинах світу як втілення національного світогляду.
Актуальність роботи визначається перш за все необхідністю поглибленого вивчення способів
концептуалізації емоцій в національних картинах світу, оскільки емоційні концепти, як складові національних
менталітетів, є важливим джерелом пізнання внутрішнього світу людини тієї чи іншої національної належності.
Реалізуючи досвід реагування на різноманітні життєві ситуації, емоції здатні узагальнюватись,
зберігатись та передаватись засобами природної мови [БПС 2009], що дозволяє розглядати їх як предмет
вивчення лінгвістики. Цей факт зумовив формування окремого напряму лінгвістичної науки – емотіології, яка
розглядає питання вербалізації, акумуляції, структурування та передачі знань про емоції [Апресян 1995;
Бабенко 1989; Красавский 2001; Мягкова 2000; Фомина 1995; Шаховский 2001: 13 та ін.].
У межах когнітивної лінгвістики емоції розглядаються як певні структури знань про емоції. Вивчення
емоцій із позиції структур представлення знань дозволяє вирішити питання які саме знання репрезентуються
мовними одиницями. У процесі емотіологічних досліджень була встановлена здатність психологічних
переживань відображати «усі соціальні, у тому числі й культурні, конвенції» [Шаховский 2001: 13], а також
доведено наявність концептуального каркасу емоцій можливість його представлення мовними засобами. Це
дозволило ученим розробити нову галузь лінгвістичного аналізу – концептологію емоцій, що спрямовано на
виявлення специфіки їхнього освоєння та матеріалізації у мовній свідомості.
Метою цієї роботи є на основі аналізу лексичних засобів вербалізації досліджуваного концепту в трьох
різноструктурних мовах – англійській, українській та новогрецькій – визначити та описати національно-
культурну специфіку представлення досліджуваного концепту у лінгвокультурі кожного із етносів. Завданнями
роботи є аналіз семантичної структури лексичних одиниць, що об‟єктивують концепт ЗАДОВОЛЕННЯ у
досліджуваних мовах, та встановлення спільних і відмінних рис у їх семантиці.
Приймаючи концепти емоцій як зіставну категорію або еталон для етнокультурного зіставлення, ми
розглядаємо лексичні засоби об‟єктивації концепту ЗАДОВОЛЕННЯ як однієї з найважливіших складових
концептосфери емоцій в англійській українській та новогрецькій мовах для етнокультурного зіставлення у
єдності їх мовного вираження та змісту.
Матеріалом дослідження слугують 1470 лексичних одиниць вербалізації концепту ЗАДОВОЛЕННЯ (490
в англійській мові, 514 – в українській та 466 – у новогрецькій), дібраних методом суцільної вибірки із
авторитетних лексикографічних джерел у кожній із мов.
2. Концепт ЗАДОВОЛЕННЯ в номінативному просторі концептосфери емоцій. Основою для
побудови номінативного простору концептосфери позитивних емоцій постають лексичні одиниці-назви
базових позитивних емоційних концептів. Для визначення обсягу семантичного простору, в якому реалізується
кожен з базових концептів позитивних емоцій, застосовувався метод дефініційного аналізу. Для того щоб
визначити, яким чином здійснюється подальша структурація цього простору, за допомогою компонентного
аналізу здійснюється опис семантичної структури одиниць, що вербалізують позитивні емоційні концепти,
виділяються спільні компоненти, які поєднують одиниці у межах концепту, та диференційні смисли, які
зумовлюють структурування.
Одиниці, що утворюють семантичний простір концепту ЗАДОВОЛЕННЯ, групуються навколо базових
номінацій концепту: pleasure „задоволення‟ в англійській мові, επραξίζηεζε „задоволення‟ в новогрецькій та
задоволення в українській мові, які фіксують прототипні уявлення про задоволення. У семантиці базових
номінацій міститься родова сема “емоція” та видові семи “характер емоції” (позитивна), сема “причина емоції”,
що взаємодіє із семою “позитивна оцінка”. (1) англ. pleasure „задоволення‟ – the condition or sensation induced
by the experience or anticipation of what is felt or viewed as good or desirable; enjoyment, delight „стан або почуття,
викликане переживанням або очікуванням чогось, що розглядається як хороше або бажане‟ [SOED];
(2) укр. удоволення – почуття і стан приємності, втіхи від чого-небудь [ВТССУМ];
© Сарбаш О.С., 2012 Розділ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

159
(3) новогр. επραξίζηεζε „задоволення‟ – επράξηζην ζπλαίζζεκα Ҕνπ Ҕξνμελνύλ ζε θҔ. νη ελέξγεηεο ή νη
θαηαζηάζεηο Ҕνπ είλαη ζύκθσλεο κε κε ηηο εҔηζπκίεο ηνπ ή κε ηηο αληηιήςεηο ηνπ „приємне почуття, що викликане
діями або станами, які відповідають бажанням або сподіванням‟ [ΛΚΝ].
На основі аналізу дефініцій базових номінацій концепту ЗАДОВОЛЕННЯ в англійській, новогрецькій та
українській мовах можна визначити прототипне уявлення про задоволення як приємне почуття, що виникає в
результаті позитивної оцінки теперішньої (реальної) або майбутньої (вірогідної) ситуації.
Поняття, репрезентоване в базових одиницях, тією чи іншою мірою зафіксоване в семантиці усіх інших
номінацій концепту. Базові номінації концепту ЗАДОВОЛЕННЯ вказують на денотативну належність
аналізованих одиниць та мають лінгвістичний статус гіперонімів щодо інших номінацій емоцій тієї ж онтології,
які виступають як гіпоніми [Красавский 2001: 244]. Гіпонімічні одиниці включають смисловий зміст гіпероніма
та розрізняються між собою диференційними ознаками.
3. Семантичний простір концепту ЗАДОВОЛЕННЯ в англійській, українській та новогрецькій
мовах. Аналіз семантики номінацій концепту ЗАДОВОЛЕННЯ дозволив встановити, що його структура має
комплексний характер. Семантична структура одиниць, які репрезентують концепт ЗАДОВОЛЕННЯ, містить
компоненти, сформовані навколо його поняттєвого ядра, що визначаються безпосередньо через сему
«задоволення» і є синонімічними домінантами відповідних синонімічних рядів. Це дозволило встановити
основні емотивні смисли, представлені в семантичному просторі ЗАДОВОЛЕННЯ. Таких емотивних смислів
було виявлено чотири.
3.1. Основу логічної структури номінативного простору задоволення становить концепт
ЗАДОВОЛЕННЯ, який найбільш адекватно відображає уявлення про позитивні емоційні переживання, не
спрямовані на об‟єкт. Його семантичний простір репрезентований одиницями синонімічного ряду із
домінантою – базовим номінантом концепту: англ. delectation „насолода‟, delight „захват‟, comfort „спокій‟,
content „вдоволення‟, gratification „задоволення‟, rapture „захват‟, satisfaction „задоволення‟, enchantment
„захоплення‟; укр. удоволення, утіха, насолода, заласся, раювання, розкошування; новогр. αҔόιαπζε „насолода‟,
ηθαλνҔνηήζε „задоволення‟, επθξνζύλε „велике задоволення‟, ηέξςε „задоволення‟, ηξύθε „насолода‟, εδνλή
„захват‟, θξελίηηδα „захоплення‟, γιύθα „насолода‟, κέζε „захват‟, κέζπζη „захват‟.
3.2. Всередині базового концепту були виокремлені одиниці, що утворюють синонімічні ряди із
домінантною одиницею “радість”: англ. joy „радість‟; новогр. ραξά „радість‟, укр. радість. Семантика одиниць
цього синонімічного ряду диференціюється семою “інтенсивність”, а також семою “причина”, яка
конкретизується як “приємна подія”.
(4) англ. joy „радість‟ – vivid pleasure arising from a sense of well-being or satisfaction; exultation; gladness,
delight; an instance of this „палке задоволення, що виникає з почуття благополуччя; торжество, радість, захват;
окремий випадок цього‟ [SOED].
(5) укр. радість – почуття задоволення, втіха, приємність [ВТССУМ].
(6) новогр. ραξά „радість‟ – δπλαηό, επράξηζην ζπλαίζζεκα Ҕνπ ην δπκηνπξγεί ε ηθαλνҔνίεζε εҔηζπκώλ, ζηόρσλ
ή ε Ҕξνζδνθία γηα ηελ ηθαλνҔνίεζή ηνπο „сильне, приємне почуття, що викликане задоволенням бажань, цілей або
сподіванням на їх задоволення‟ [ΛΚΝ].
Синонімічні ряди із компонентом “радість” утворені такими одиницями: англ. exultation „торжество‟,
ecstasy „екстаз‟, enjoyment „втіха‟, jubilee „святкування‟, glee „радість‟, rejoicing „радість‟, triumph „тріумф‟,
gladness „радість‟; укр. торжество, тріумф, просвіток; новогр. αγαιίαζε „велика радість‟, αλαγάιιηα „радість‟,
γεζνζήλε „радість‟, γνύζην „радість‟, ενξηί „торжество‟.
3.3. Також у структурі базового концепту задоволення були виділені номінації із загальним компонентом
“щастя”, що репрезентований у досліджуваних мовах одиницями типу англ. happiness, новогр. επδαηκνλία, укр.
щастя. Диференціація основного емотивного смислу задоволення в одиницях із компонентом “щастя”
виявляється у семі “характер емоції”, яка реалізується СК “глибокий”, “повний”, “цілковитий”, а також у семі
“причина емоції”. Причина щастя визначається як рефлексія індивіда та позитивна оцінка власного життя та
діяльності.
(7) англ. happy „щасливий‟ – feeling deep pleasure in, or contentment with, one’s circumstances „той, що
відчуває глибоке вдоволення обставинами свого життя‟ [SOED].
(8) укр. щастя – стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної
радості, яких зазнає хто-небудь [ВТССУМ].
(9) новогр. επδαηκνλία „щастя‟ – ε επράξηζηε θαη ήξεκε ςπρηθή δηάζεζε αλζξώҔνπ (ηδίσο ηνπ ελάξεηνπ)
ηθαλνҔνηεκέλνπ κε αҔό ηηο Ҕξάμεηο ηνπ „приємний та спокійний психічний стан людини (особливо чеснотливої),
яка задоволена своїми діями‟ [ΝΕΛ]; επδαηκνλία „щастя‟ – ην λα αηζζάλεηαη θάҔνηνο επραξίζηεζε γηα ηελ εҔηηπρία
ησλ δξαζηεξηόηεηώλ ηνπ ή ε ηθαλνҔνίεζε αҔό ηε δσή ηνπ „задоволення, яке хтось відчуває від успіху своєї
діяльності або від задоволення життям‟ [ΜΕΛ].
Синонімічні одиниці представлені такими номінаціями: англ. beatitude „щастя, блаженство‟, bliss „щастя‟,
blessedness „щастя, блаженство‟, felicity „щастя‟; укр. блаженство, благодать; новогр. επηπρία „щастя‟,
καθαξηόηεηα „щастя‟.
Аналіз семантики одиниць із компонентом “щастя” виявив зв’язок цього почуття зі спокоєм, свободою
від переживань: англ. blessed „блаженний, щасливий‟ – enjoyable in a way that gives you a sense of peace or relief ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

160
from anxiety or pain „приємний у тому відношенні, яке дає почуття спокою або звільнення від турбот,
заспокоєння болю‟ [LDCE]; укр. благодать – 2. усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра,
достатків. // спокій, щастя [ВТССУМ]; новогр. καθάξηνο „щасливий‟ – επηπρηζκέλνο, ήξεκνο, γαιήληνο
„щасливий, спокійний, безтурботний‟ [ΛΚΝ].
У новогрецькій та українській мовах відображено також зв’язок щастя із матеріальним достатком: укр.
благополуччя – життя в багатстві й спокої, добробут, щастя [ВТССУМ]; новогр. επηπρία „щастя‟ – θαηάζηαζε
βαζηάο θαη δηαξθνύο ηθαλνҔνίεοεο, Ҕνπ δεκηνπγείηαη αҔό ηελ εθҔιήξσζε ςπρηθώλ θαη πιηθώλ αλαγθώλ θαη εҔηζπκώλ
„стан глибокого та тривалого вдоволення від задоволення душевних та матеріальних потреб та бажань‟ [ΛΚΝ].
3.4. Окремі одиниці базового концепту містять у семантиці компонент “веселість”, репрезентований
такими одиницями: англ. merriment, укр. веселість, новогр.επζπκία.
(10) англ. merry „веселий‟ – full of animated enjoyment; full of laughter or gaiety; joyous, mirthful „сповнений
пожвавленого задоволення, повний сміху та веселощів‟ [SOED].
(11) укр. веселощі – стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до
розваг, жартів і т. ін. [ВТССУМ].
(12) новогр. επζπκία „веселість‟ – θαιή, ηδίσο ραξνύκελε ςπρηθή δηάζεζε, θέθη „добрий, веселий психічний
стан, веселощі‟ [ΜΕΛ].
Також представлені такі номінації: англ. cheerfulness „веселість‟, lightheartedness „безтурботність‟, jollity
„веселощі‟, joviality „веселість‟, jocundity „веселість‟, liveliness „жвавість, веселість‟, animation „пожвавлення,
веселість‟, vivacity „жвавість, веселість‟, exhilaration „веселість, пожвавлення‟, gaiety„веселість‟, fun„веселощі‟,
festivity „торжества‟, hilarity „веселість‟; укр. жартівливість, життєрадісність; новогр. θαηδξόηεηα „веселощі‟,
ηιαξόηεηα „веселість‟, θέθη „веселий настрій‟, κҔξίν „веселий настрій‟, ράδη „забава‟, ςπραγσγία „звеселяння‟.
3.5. Встановивши межі семантичного простору концепту ЗАДОВОЛЕННЯ та визначивши основні
емотивні смисли, що його утворюють, та компоненти, які зумовлюють диференціацію смислів у межах єдиного
простору, можна представити семантичний простір задоволення таким чином (див. схему 1).
Схема 1.
Семантичний простір концепту ЗАДОВОЛЕННЯ

Як видно із наведеної схеми, ЕС “задоволення” знаходиться у відношеннях включення із ЕС “радість” та
“щастя” і у відношеннях перетину із ЕС “веселість”. ЕС “радість”, “щастя”, “веселість” знаходяться між собою
у відношеннях перетину. Кількісне співвідношення виділених емотивних смислів у досліджуваних мовах
відображено у таблиці 1.
Таблиця 1.
Кількісне співвідношення емотивних смислів концепту ЗАДОВОЛЕННЯ
Емоти
вний смисл
англійська мова українська мова новогрецька мова
одиниць % одиниць % одиниць %
Задоволення 185 38 161 31 156 33
Радість 130 26 117 23 148 32
Щастя 62 13 122 24 79 17
Веселість 113 23 114 22 83 18
Разом 490 100 514 100 466 100

Відношення мовних одиниць, що позначають позитивні емоції, є настільки ж складними, як і відповідна
екстралінгвістична сфера. Тому іноді виникають складнощі при спробі однозначно визначити місце окремої
одиниці в семантичному просторі. Існує думка, що компонентний аналіз емотивних одиниць можна провести
лише із відносною долею точності [Набирухина 1990]. Значення, що подане таким чином, є більш схематичним,
спрощеним порівняно із реальним значенням. Але саме таке представлення семантичної структури надає Розділ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

161
можливість встановити особливості одиниць, які вербалізують різні емотивні смисли, та диференціювати
одиниці у межах одного ЕС.
На основі проведеного аналізу будуємо загальну модель значення позитивних номінативно-емотивних
лексичних одиниць із значенням задоволення. Така модель включає комплекс сем:
І. Архісема “позитивна емоція”: СК “позитивний емоційний стан”.
ІІ. Диференційні семи І рівня: СК “задоволення” / СК “радість” / СК “щастя” / СК “веселість”.
ІІІ. Диференційні семи ІІ рівня:
1) “причина”: СК “конкретна причина”;
2) “інтенсивність”: СК “висока інтенсивність” / СК “низька інтенсивність”;
3) “зовнішній вияв”: СК “наявність зовнішнього вияву” / СК “відсутність зовнішнього вияву”;
4) “тривалість перебігу”: СК “тривалість” / СК “короткочасність”;
5) “глибина емоції”: СК “глибока емоція” / СК “поверхнева емоція”.
Найбільш послідовно на лексичному рівні відображаються такі показники емоції, як інтенсивність та
причина.
Семантичні відношення одиниць, що утворюють номінативний простір задоволення, можна описати у
вигляді семантичних опозицій:
– привативних, що ілюструють відношення включення і встановлюються між членом семантичної групи
та її центральним словом, наприклад: англ. pleasure : delight; укр радість : тріумф; новогр. ραξά : γεζνζήλε.
Значення кожної номінативної одиниці входить до більш загального значення базового номінанта;
– еквіполентних, що утворюються членами однієї групи, які знаходяться у відношеннях перетину: англ.
comfort : content; укр. блаженство : благодать; новогр. ηέξςε : εδνλή. Номінації кожного із виділених
емотивних смислів, що формують концепт ЗАДОВОЛЕННЯ, містять загальний компонент – домінанта
відповідного синонімічного ряду, що є для них інтегральним, при цьому в значенні цих одиниць виділяються
диференційні семи, що формують своєрідність їх семантики.
– градуальних, утворюваних за ознакою “інтенсивність емоції”: англ. gladness : joy : glee.
4. Висновки. У кожній мовній системі існують позначення емоцій, що об‟єктивують наявні в певному соціумі
уявлення про характер емоції, її місце у ряді інших емоцій, причинах, що її викликають. Концепт задоволення має
спільну когнітивну базу для всіх трьох лінгвокультур і сприймається як позитивна емоція.
Концепт ЗАДОВОЛЕННЯ є складним ментальним утворенням, яке виступає прототипом щодо його
складників ЩАСТЯ, РАДІСТЬ, ВЕСЕЛІСТЬ.
Особливістю організації семантичного простору концепту ЗАДОВОЛЕННЯ в англійській, новогрецькій
та українській мовах є наявність у його межах чотирьох емотивних смислів: “задоволення”, “радість”, “щастя”
та “веселість”, кожен з яких представлений в мовах набору рядом синонімічних номінацій, які знаходяться у
відношеннях включення та перетину.
Різниця між мовами спостерігається в кількісному вияві виділених емотивних смислів. В англійській і
новогрецькій мовах найменш кількісно представленим є емотивний смисл “щастя”, а в українській мові –
емотивний смисл – “веселість”.
Подальшою перспективою дослідження є вивчення асоціативного та образного складників позитивних
емоційних концептів, функціонування позитивної емотивної лексики в тексті, а також зіставлення
невербального вияву позитивних емоцій.

Література
Апресян 1995: Апресян, Ю.Д. Избранные труды. Т. 2 : Интегральное описание языка и системная
лексикография [Текст] / Ю. Д. Апресян. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1995. – 768 с.
Бабенко 1989: Бабенко, Л. Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке [Текст] /
Л. Г. Бабенко. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 184 с.
Бабушкин 1996: Бабушкин, А.П. Типы концептов в лекcико-фразеологичеcкой семантике языка [Текст] /
А. П. Бабушкин. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. – 104 с.
БПС 2009: Большой психологический словарь [Текст] / Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко (ред.). – М. :
Изд-во АСТ, 2009. – 816 с.
Красавский 2001: Красавский, Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах
[Текст] / Н. А. Красавский. – Волгоград : Перемена, 2001. – 495 с.
Мягкова 2000: Мягкова, Е. Ю. Эмоционально-чувственный компонент значения слова [Текст] /
Е. Ю. Мягкова. – Курск : Изд-во Курск. гос. пед. ун-та, 2000. – 110 с.
Набирухина 1990: Набирухина, А. В. Лексико-семантическое поле “Pleasure” в современном английском
языке [Текст] : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / А. В. Набирухина ; ЛГУ. – Л., 1990. – 16 с.
Фомина 1995: Фомина, З. Е. Эмоционально-оценочная лексика современного немецкого языка [Текст] :
дис. … д-ра филол. наук : 10.02.04 / З. Е. Фомина; Институт языкознания РАН. – М., 1995. – 399 с.
Шаховский 2001: Шаховский, В.И. Эмоции и их концептуализация в различных лингвокультурных
концептах [Текст] / В. И. Шаховский // Междунар. журнал славистов : “Русистика”. – Киев, 2001. – Вып. 1. –
С. 13-19. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

162
Шаховский 2008: Шаховский, В.И. Лингвистическая теория эмоций [Текст] / В. И. Шаховский. – М. :
Гнозис, 2008. – 416 с.

Лексикографічні джерела
ВТССУМ 2002: Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. –
К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
LDCE 2006: Longman Dictionary of Contemporary English. – Pearson ESL, 2006. – 1949 pр.
SOED 1993: The Shorter Oxford Dictionary in Historical Principles / 5th edition. – Oxford : Oxford University
Press, 1993. – V. I-II. – 3828 pр.
ΛΚΝ 2002: Λεξικό ηηρ Κοινήρ Νεοελληνικήρ / 3η ενανηύπωζη. Θεζζαλονίκη : Απιζηοηελείο Παωεπιζηήμιο
Θεζζαλονίκηρ, 2002. – 1532 ρ.
ΝΕΛ 2002: Νέο Ελληνικό Λεξικό ηηρ Σςγσπονήρ Δημοηικήρ Γλώζζαρ / Ε. Κπςαπάρ – Αθήνα : Εκδοηικήρ
Αθηνων, 2002. – 1587ρ.
ΜΕΛ 2002: MEIZON Ελληνικό Λεξικό. – Τεγόποςλορ Φςηπάκηρ, 2002. – 1463 ρ.

Работа посвящена изучению языковой объективации концепта УДОВОЛЬСТВИЕ. В статье
представлен сравнительный анализ лексических средств вербализации исследуемого концепта в трех
разноструктурных языках – английском, украинском и новогреческом. Проведенное исследование позволяет
определить и описать национально-культурную специфику удовольствия представления удовольствия в
лингвокультуре каждого из этносов.
Ключевые слова: концепт, эмоция, эмоциональный концепт, концептосфера эмоций, номинативное
пространство концепта.

The article deals with the study of concept Pleasure representation means in the three languages – English,
Ukrainian and Modern Greek. Comparative research of the semantic structure of the lexical units forming the concept
under study makes it possible to distinguish and describe national and cultural specific character in the three lingual
cultures.
Keywords: concept, emotion, emotional concept, conceptual sphere of emotions, concept nominative space.
Надійшла до редакції 25 листопада 2011 року.