Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Інна Сахарук – СФЕРИ-ДЖЕРЕЛА ПРЕЦЕДЕНТНОСТІ В ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКИХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ

Статтю присвячено особливостям функціонування прецедентних феноменів в текстах друкованих
українських ЗМІ та визначенню основних сфер-джерел виникнення прецедентності. Виділено джерела
прецедентності за національною ознакою.
Ключові слова: прецедентний феномен, сфера-джерело, логоепістема.

Прецедентність є складним і багатовимірним поняттям, яке однаковою мірою стосується як лінгвістики,
так і культурології. Значне зацікавлення, що на сьогодні викликає дослідження явищ, які знаходяться на межі
мови і культури, пояснює актуальність цієї статті.
Проблема прецедентних феноменів неодноразово досліджувалася в роботах вітчизняних та зарубіжних
дослідників: Р.С. Чорновола-Ткаченка, О.В. Найдюк, Ю.А. Мельник, С.Б. Серебрової, О.С. Боярських,
О.А. Нахімової, Д.Б. Гудкова, С.Л. Кушнерук, О. П. Семенець та інших, але поза увагою дослідників
залишилося питання про сфери-джерела прецедентності в українських текстах друкованих ЗМІ. Дослідження
цього питання дасть об‟єктивні дані про образ мислення членів української лінгвокультурної спільноти, їхні
головні цінності і проблеми і, як висновок, про механізми впливу на свідомість її представників, оскільки саме
таку мету переслідує медійний дискурс.
У цій статті ми досліджуємо прецедентні феномени та джерела їх виникнення. Метою роботи є
класифікація прецедентних явищ за сферами-джерелами. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення
таких завдань: 1) тлумачення поняття прецедентного феномену та виділення його основних ознак; 2) аналіз
прецедентних феноменів, що зустрічаються в українських друкованих ЗМІ; 3) аналіз сфер-джерел
прецедентних феноменів.
Поняття прецедентності ввів до наукового обігу Ю.М. Караулов у роботі «Російська мова та мовна
особистість» [Караулов 2010]. Пізніше виникли поняття прецедентного висловлення, прецедентного імені,
прецедентного феномену (саме поняття прецедентного феномену було введено пізніше, ніж прецедентного
© Сахарук І.В., 2012 Розділ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

163
тексту, хоча перше є значно ширшим за обсягом) та прецедентної ситуації (докладно про це див. [Захаренко,
Красных та ін. 1997]).
Проблема прецедентності активно досліджується лінгвістами, але досі не існує єдиного й однозначного
тлумачення цього поняття. О.А. Нахімова, О.О. Ворожцова, Ю.А. Мельник та С.Л. Кушнерук спираються на
дефініцію прецедентних феноменів, запропоновану В.В. Красних у праці «Етнопсихолінгвістика та
лінгвокультурологія», яка визначає їх як 1) добре відомі всім представникам національно-лінгвокультурної
спільноти; 2) актуальні в когнітивному (пізнавальному та емоційному) плані (за прецедентним феноменом
завжди стоїть певне уявлення про нього, спільне для всіх носіїв того чи іншого менталітету, яке і робить усі
апеляції до прецедентного феномену «прозорими» та зрозумілими); 3) апеляція до яких постійно відновлюється
в мовленні представників тієї чи іншої національно-лінгвокультурної спільноти (тобто апеляція може не бути
частотною, але зрозумілою співрозмовнику без додаткового коментаря) [Красных 2002: 44-45]. Наприклад,
Шагренева шкіра, «Хто винен? Що робити?» тощо.
Існують й інші розуміння явища прецедентності. Деякі вчені розуміють прецедентні феномени як
ептоніми (Л. П. Дядечко [Дядечко 2003]), логоепістеми (В.Г. Костомаров та Н.Д. Бурвікова (за [Мельник
2011])) або інтертекстеми (К.П. Сидоренко та В.М. Мокієнко (за [Мельник 2011])).
Поняття логоепістеми є найближчим до поняття прецедентного феномену, адже воно позначає «мовне
вираження закріпленого суспільною пам‟яттю відбитка дійсності у свідомості носіїв мови в результаті
осягнення ними духовних цінностей вітчизняної та світової культур» [Костомаров 2001: 39].
У статті під поняттям прецедентного феномену ми будемо розуміти логоепістему, що має свій стійкий
набір диференційних ознак, назву або атрибути, які дозволяють розуміти феномен правильно та однозначно;
яка є відомою для більшості носіїв певної лінгвокультури (але є прецедентні феномени, які відомі
представникам абсолютно різних лінгвокультур); яка є впізнаваною навіть за наявності певних трансформацій
та містить у собі відсилання до певного текста або ситуації, що становлять культурний або історичний
феномен.
У науковій літературі склалося кілька підходів до класифікації прецедентних феноменів, що враховують
різні параметри. Аналіз поглядів дослідників на типи прецедентних феноменів викладено у нашій попередній
статті [Сахарук 2011: 197].
Прецедентні феномени становлять важливу частину національно-мовної картини світу, є ефективним
засобом емоційної оцінки явищ чи персоналій. Такі феномени дозволяють стисло передати інформацію про
текст-джерело або про певну значущу ситуацію.
У публіцистиці прецедентні феномени використовуються для залучення читача до сприйняття проблеми,
формування суспільної думки, причому акцент переміщується з власне інформації на її оцінку, коментар або
емоційне відтворення. Особливо яскраво таке явище можна простежити у виданнях проблемно-аналітичного
характеру.
Частотним є вживання прецедентних феноменів у заголовках, адже саме його головною функцією є
залучення уваги читачів. Наприклад, Сокуров і філософський камінь (Український тиждень. – № 38. –
15.09.2011).
Прецедентний феномен «акумулює в собі прецедентність тексту-джерела, згортаючись до певної сильної
позиції: заголовка, етапного або кінцевого речення» [Костомаров, Бурвикова 1994]: Що важить його голос і
сльози розпачу в очах учорашніх героїв? Москва сльозам не вірить! На кону – влада (Українська правда. –
13.05.2011).
Нами було проаналізовано тексти таких українських аналітичних видань, як «Дзеркало тижня»,
«Український тиждень», та інтернет-видання «Українська правда» (http://www.pravda.com.ua) за 2010-2011
роки. У результаті дослідження було виділено такі групи сфер-джерел прецедентних феноменів:
1) суспільна сфера, у межах якої продуктивними виявилися такі джерела, як політика, кримінал, значущі
суспільні події, суспільні діячі та об‟єднання, суспільні нагороди;
2) сфера науки і мистецтва, до якої належать різні галузі знань, література і фольклор, міфологія,
естрадне мистецтво, кінематограф та інші види мистецтва;
3) сфера релігії, куди зараховуємо всі існуючі конфесії та вірування.
Подана класифікація може бути уточнена і розширена за рахунок деталізації кожної із визначених сфер.
Узагальнено отримані дані наведено у Таблиці 1.
Таблиця 1. Сфери-джерела прецедентних феноменів в українських друкованих ЗМІ
Сфера-джерело
Кількість прецедентних
феноменів, %
Суспільна сфера
Політика 18,85
Кримінал 2,6
Значущі суспільні події 8,9
Суспільні діячі та об‟єднання 5,2
Суспільні нагороди 2,6
Наука і мистецтво Наука 10,1 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

164
Література 19,1
Міфологія 1,3
Фольклор 7,5
Естрадне мистецтво 1,25
Кінематограф 12,5
Релігія
Християнство 6,35
Інші релігії 3,75
Всього: 100

За нашими спостереженнями, основними складниками суспільної сфери-джерела виявилися «Політика»,
«Кримінал», «Значущі суспільні події», «Суспільні діячі та об‟єднання», «Суспільне визнання».
Сфера політики є однією з найбільш продуктивних сфер виникнення прецедентних феноменів (18,85%
від усього числа). До складника «Політика» ми зараховуємо цитати з промов політиків різного рівня та
географічні назви, що вказують на певних політичних діячів (місця їхнього проживання або роботи): А Юлія
Тимошенко традиційно позбиткувалася з Януковича, порівнявши його з Брєжнєвим на з‘їзді КПРС
тридцятирічної давнини – “Обіцяли якусь стратегію, а вийшла, як завжди, “йолка” (Українська правда. –
11.04.2011).
У наведеній цитаті слово «йолка» використовується у значенні синоніма до помилки, невдалого
висловлення Президента (Президент Янукович використав слово «йолка» замість «ялинка» під час свого
виступу 3 грудня 2010 року, що стало вже не першою його мовленнєвою помилкою). Отже, цитата з
висловлення політика стала прецедентним висловленням, що відсилає нас як до самої постаті посадовця, так і
до політики, яку він проводить.
Із заголовка статті «Банкова обіцяє скоро домовитися з МВФ» (Українська правда. – 09.08.2011) ми
розуміємо, що мова йде, звичайно, не про київську вулицю, а про Адміністрацію Президента, яка знаходиться
за цією адресою, і самого керманича, тобто назва Банкова є прецедентним ім‟ям.
У прикладі Свій виступ, на відміну від нещодавньої резонансної промови у Берліні, Янукович читав з
паперу (Українська правда. – 03.10.2010) висловлення промова у Берліні є прецедентним, оскільки апелює до
прецедентної ситуації, що відбулася 30 серпня 2010 року під час офіційного візиту Президента до Німеччини.
Промова В. Януковича не зовсім відповідала темі та формату зустрічі.
Сфера-джерело «Наука і мистецтво» містить такі підгрупи: «Література», «Міфологія», «Наука»,
«Фольклор», «Естрадне мистецтво», «Кінематограф».
Найбільша кількість проаналізованих прецедентних феноменів стосується сфери-джерела «Література»,
а отже, ця підгрупа є найбільш актуальною і продуктивною на сьогодні. До неї зараховуємо назви літературних
творів, імена авторів та героїв літературних творів, цитати з літературних творів, які стали прецедентними:
Його більше турбує баланс бюджету, тому готовий урізати все, що ріжеться, не зважаючи на норми
Конституції або законів і особливо не задумуючись про далекосяжні наслідки. Вистояти б день, та ніч
протриматися… (Дзеркало тижня. – № 33. – 16.09.2011). Прецедентне висловлення «вистояти б день, та ніч
протриматися» є цитатою з твору А. Гайдара «Казка про Військову Таємницю». У цьому випадку воно
вживається для характеристики ситуації, за якої наслідки та подальші дії не мають значення, а важливим постає
лише «перечекати» певну подію.
У прикладі Через політичний неспокій після здобуття незалежності після Другої світової війни велика
частина сирійців пішла на своєрідну угоду Фауста з Мефістофелем, яку було втілено в часи батька
нинішнього президента Хафіза Асада: зменшення рівня свободи в обмін на більшу політичну стабільність
(Дзеркало тижня. – № 12. – 01.04.2011) прецедентні імена Фауст і Мефістофель відсилають читача до ситуації,
що описана у творі Й. В. Гете «Фауст», коли Фауст і Мефістофель укладають угоду, згідно з якою Фауст стане
слугою диявола, якщо після виконання своїх бажань доктор більше нічого не хотітиме і попросить спокою.
Наведемо приклад вживання в тексті назв і авторів літературних творів, що стали прецедентними:
І от у недавній розмові один експерт відкарбував формулу — візії Пелевіна часів «Generation Пи» втілилися
в Україні, піарники прийшли до влади (Дзеркало тижня. – № 7. – 25.02.2011). Прецедентні імена Пелевін та
«Generation Пи» відсилають читача до однойменного твору Віктора Пелевіна, який присвячено сутності
політичної влади та механізмам маніпулювання свідомістю мас.
До підгрупи прецедентних феноменів із сферою-джерелом «Наука» належать радянські гасла та реалії,
оскільки вони стосуються історії, що входить до складу науки. Наприклад, “Червоні комісари”, вчергове
виставивши на амбразури сивочолих ветеранів з орденськими планками, за їхніми спинами перед телевізійними
камерами таки витягнули червоні прапори! (Українська правда. – 13.05.2011). Прецедентне висловлення
«червоні комісари» вживається у для позначення представників Комуністичної партії і використовується з
негативною конотацією як синонім агресії.
У висловленні Тому в чергову обмовку “по Фройду” від Януковича – “прикриття корупційних схем – це
моя категорична вимога” – віриться знову більше, ніж в те, що було справді написане в папірці перед його Розділ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

165
очима (Українська правда. – 11.04.2011) прецедентне ім‟я Фройд стосується галузі психології і
використовується для позначення мовленнєвої помилки, що не є випадковою, а «диктується» підсвідомістю.
У сфері-джерелі «Релігія» найбільш численною виявилася підгрупа «Християнство». Дуже частотними є
прецедентні феномени, що мають своїм джерелом Біблію: Усі наймасовіші конфесії засуджують те, що вони
називають “содомським гріхом” (Українська правда. – 04.08.2011). Прецедентне висловлення содомський гріх
вживається в тексті на позначення гомосексуальності і походить з біблійної притчи про міста Содом і Гоморру,
що були зруйновані Господом за гріхи мешканців.
Прецедентні феномени, що походять з інших релігій, вживаються у досліджуваних текстах значно рідше,
що пояснюється меншою популярністю інших релігій на території України: На жаль, територією Аллаха,
вільною від алкогольної залежності, наша держава не буде: сучасне керівництво кримців секуляризоване
(Український тиждень. – № 5. – 08.02.2010).
Нижче наведемо приклади прецедентних феноменів для кожної зі сфер-джерел у зведеній таблиці (див.
Таблицю 2).
Таблиця 2. Уживання прецедентних феноменів в українських друкованих ЗМІ відповідно
до сфер-джерел походження
(прецедентні феномени виділено напівжирним – І. С.)
Сфера-
джерело
Підгрупа Приклад вживання
С
у
с
п
і
л
ь
н
а

с
ф
е
р
а

Політика
Це Україна позбавляється спадку можновладців, чиї руки, за їхніми
словами, ніколи не крали (Українська правда. – 31.08.2010).
Кримінал
Соціальні проблеми потрібно вирішувати відповідально,
а не нахрапом, у режимі «гоп-стоп», як із проектом 9127 (Дзеркало
тижня. – № 33. – 16.09.2011).
Значущі суспільні
події
Після легкої розгубленості Гліб тихо, але досить твердо сказав:
«Тату, а хто ж захищатиме нашу країну, коли трапиться лихо,
не дай Боже, другий Чорнобиль або війна, якщо вона так б‘є
по своїх?! (Дзеркало тижня. – № 33. – 16.09.2011)
Суспільні діячі та
об‟єднання
У результаті знайшли дотепний вихід — винні у всьому
«розумники» в особі «молодших наукових працівників» (гайдари,
чубайси, явлінські й пинзеники) (Дзеркало тижня. – № 29. –
19.08.2011).
Суспільні нагороди
Потрапити до цього каталогу — звісно не Нобелівську премію
отримати, навіть не Андерсенівську, — але вельми почесно
(Дзеркало тижня. – № 12. – 01.04.2011).
Н
а
у
к
а

і

м
и
с
т
е
ц
т
в
о

Наука
Адже достатньо один раз «відкоригувати» соціологічні дані, щоби
згідно з ними реальна опозиція не мала жодних шансів на успіх, і
почнеться своєрідна ланцюгова реакція, посилена підконтрольними
владі ЗМІ (передусім телебаченням): наступне опитування покаже
нижчий рейтинг опозиціонерів, потім ще нижчий… (Український
тиждень. – № 12. – 26.03.2011)
Література
Але відповіді на запитання «Що робити?» немає. Притому
що на друге запитання «Хто винен?» — відповідей більш ніж
достатньо… (Дзеркало тижня. – № 33. –16.09.2011)
Міфологія
Незаперечне досягнення сьогоднішньої влади — припинення чвар
і публічних сварок на державному олімпі, всупереч сподіванням,
не зупинило депрофесіоналізації чиновництва і зростання корупції
чи її сприйняття збоку, що, на жаль, багато в чому одне й те саме
(Дзеркало тижня. – № 7. – 25.02.2011).
Фольклор
Склалося враження, що президент, вирішуючи питання “куди
податися – до розумних чи до красивих?”, вирішив поки що
застигнути в напівпозиції, яку Віктор Черномирдін колись називав
“растопиркою” (Українська правда. – 11.04.2011).
Естрадне
мистецтво
Проте авторитет цього різновиду теж не аж який високий – навіть
якщо вони у перервах старанно танцюють дикі танці (Українська
правда. – 13.05.2011).
Кінематограф
Коли слідом за Льоліком неодмінно хочеться сказати черговому
бондарчуку: «Шоб ты жил на одну зарплату! Шоб я видел ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25

166
тебя…» (Далі — неперекладна гра слів із використанням місцевих
ідіоматичних висловів.) (Дзеркало тижня. – № 33. – 16.09.2011)
Р
е
л
і
г
і
я
Християнство
Тим із людей, хто не уявляє, як можна протиснутися крізь вушко
голки, сидячи, приміром, в автомобілі марки Lexus, і в’їхати в
Царство Боже, вони популярно пояснюють: ще й як можна!
(Українська правда. – 14.09.2011)
Інші релігії
Тобто не треба сприймати Україну як Мекку для сурогатного
материнства (Український тиждень. – № 13. – 07.04.2011).

У результаті дослідження масиву прецедентних феноменів доцільним також вважаємо поділ їх за
національною ознакою на:
 власне-українські, у яких джерелом прецедентності є саме українські реалії (Здавалося б, пенсія за два
місяця – яка дрібничка. Можливо, для мешканців Міжгір‘я і Кончі-Заспи – так. Але для тих, хто отримує
копійки – напевне, не дуже (Українська правда. – 25.02.2011));
 запозичені, де джерелом прецедентності є відповідно іноземні реалії (Там ішлося, якщо я не помиляюся,
про захист громадян в умовах ринку, про відновлення справедливості (зокрема, гендерної) й, головне, про
диверсифікацію механізмів пенсійного забезпечення, баланс інтересів пенсіонерів і працюючих… А прийняли
якесь непорозуміння: підвищення віку для жінок, обмеження максимального розміру, з тих клаптик, з тих
клаптик… Якщо це реформа, то я Конрад Аденауер (Український тиждень – № 29. – 15.07.2011)).
Окрему групу утворюють радянські прецедентні феномени, джерелами яких є реалії часів СРСР, тією чи
іншою мірою успадковані нашим суспільством (Міф про «сильну державу» з «кордоном на замку» ще так-
сяк діє на уми телеглядачів (Дзеркало тижня. – № 33. – 16.09.2011)).
Найбільша кількість виділених прецедентних феноменів (69,1%) мала своїм джерелом іноземні реалії, що
можна пояснити прагненням авторів до вживання феноменів, що є прецедентними для всіх національностей.
Власне-українські реалії стали джерелом для 30,9% знайдених виявів прецедентності. До радянських
прецедентних феноменів зараховуємо 16,6% прикладів.
Отже, прецедентний феномен розуміємо як логоепістему, що має свій стійкий набір диференційних
ознак; яка є відомою для більшості носіїв певної лінгвокультури; яка є впізнаваною навіть за наявності певних
трансформацій та містить у собі відсилання до певного тексту або ситуації, що становлять культурний або
історичний феномен.
У публіцистиці роль прецедентних феноменів передусім полягає у формуванні у читача певного
ставлення до проблеми, нав‟язуванні оцінки, залученні емоційного фактора до сприйняття матеріалу.
Нами були досліджені тексти видань проблемно-аналітичного характеру, таких як «Українська правда»,
«Дзеркало тижня», «Український тиждень». У процесі аналізу було виділено такі групи сфер-джерел
прецедентних феноменів: 1) суспільна сфера (політика, кримінал, значущі суспільні події, суспільні діячі та
об‟єднання, суспільні нагороди); 2) сфера науки і мистецтва (наука, література, фольклор, міфологія, естрадне
мистецтво, кінематограф); 3) сфера релігії (всі існуючі конфесії та вірування).
Найбільш частотними виявилися прецедентні феномени із сферою-джерелом «Політика» та
«Література». Отримані результати можна пояснити значною зацікавленістю нашого суспільства політичними
подіями у країні та світі, а також тим, що саме літературні образи є найбільш емоційними та яскравими для
людей середнього віку, оскільки передусім на таку аудиторію розраховано досліджувані нами видання.
За національною ознакою прецедентні феномени поділено на власне-українські та іноземні. Окремо
виділяємо радянські прецедентні феномени, які є досить часто використовуваними в періодиці. Причиною
цього можна вважати те, що значна частина читачів досліджуваних видань народилася в часи СРСР і радянські
реалії є знайомими й актуальними для них.
У перспективі нашої роботи плануємо дослідити особливості трансформації прецедентних феноменів та
способи їх функціонування у текстах українських друкованих ЗМІ.

Література
Дядечко 2003: Дядечко, Л.П. Крилаті слова в російській мові : системно-функціональний та
лексикографічний аспекти [Текст] : автореф. дис… д-ра філол. наук : 10.02.02 / Київський національний ун-т
ім. Т. Шевченка. Інститут філології. – Київ, 2003. – 34 с.
Захаренко, Красных та ін. 1997: Захаренко, И.В., Красных, В.В., Гудков, Д.Б., Багаева, Д.В.
Прецедентное высказывание и прецедентное имя как символы прецедентных феноменов [Текст] /
И. В. Захаренко, В. В. Красных, Д. Б. Гудков, Д. В. Багаева // Язык, сознание, коммуникация. – Москва, 1997. –
Вып. 1. – С. 82-103. – Библиогр. : с. 103. Розділ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

167
Караулов 2010: Караулов, Ю.Н. Русский язык и языковая личность [Текст]. – М. : Издательство ЛКИ,
2010. – 264 с. – ISBN 978-5-382-01071-7.
Костомаров, Бурвикова 1994: Костомаров, В.Г., Бурвикова, Н.Д. Как тексты становятся прецедентними
[Текст] / В. Г. Костомаров, Н. Д. Бурвикова // Русский язык за рубежом. – Москва, 1994. – № 1. – С. 73-76. –
Библиогр. : с. 76.
Костомаров 2001: Костомаров, В.Г., Бурвикова, Н.Д. Старые мехи и молодое вино. Из наблюдений над
русским словоупотреблением конца XX века [Текст] / В. Г. Костомаров, Н. Д. Бурвикова. – Краснодар :
Златоуст, 2001. – 72 с. – Библиогр. : с. 68-71. – ISBN 5-86547-087-6.
Красных 2002: Красных, В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология : Курс лекций [Текст]. –
М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. – 284 с. – Библиогр. : с. 282-284. – ISBN 5-94244-009-3.
Мельник 2011: Мельник, Ю.А. Прецедентні висловлення пісенного походження у сучасному
російськомовному публіцистичному дискурсі [Текст] : автореф. дис… канд. філол. наук : 10.02.02 / Таврійський
національний університет ім. В.І. Вернадського. – Сімферополь, 2011. – 19 с.
Сахарук 2011: Сахарук, І. Типологія прецедентних феноменів у сучасному українському дискурсі
[Текст] / І. Сахарук // Лінгвістичні студії. – Донецьк, 2011. – Вип. 23. – С. 197-203. – Бібліогр. : с. 202-203.

Статья посвящена особенностям функционирования прецедентных феноменов в текстах печатных
украинских СМИ и определению основных сфер-источников возникновения прецедентности. Выделены
источники прецедентности по национальному признаку.
Ключевые слова: прецедентный феномен, сфера-источник, логоэпистема.

Article is devoted to the peculiarities of the functioning of precedent phenomena in the texts of Ukrainian
printed media and identifying the main sources of precedent. There were identified sources of precedent on a national
basis.
Keywords: precedent phenomenon, source, logoepisteme.
Надійшла до редакції 21 листопада 2011 року.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.