О. П. Сумароков гостро критикував М. В. Ломоносова, вважаючи на­явність таких конструкцій шкідливим впливом народно-розмовної стихії [Сумароков 1787, с. 22,75-77, 84 і далі]. В останні роки спостері­гається активізація вживання що замість займенникових сполучних елементів який, котрий, хоча цю тенденцію не слід вважати загально- поширеною. Так, наприклад, жодного прикладу з такою заміною не зафіксовано утворах Євгена Гуцала, який надає перевагу загальноприй­нятому варіанту творення складнопідрядних речень. Водночас у творах Олекси Слісаренка, Натана Рибака, Андрія Головка та інших спостері­гається очевидна перевага компонента що над словами який, котрий. Активізація підрядних із займенником що зумовлена впливом розмов­ного мовлення на писемне і супроводжується істотною зміною в струк­турі самого речення. Підрядні присубстантивні із займенником що пе­реважно співвідносились з іменниками — назвами неістот. Тепер вони часто корелюють з іменниками — назвами істот, пор.: Там нікого не було, окрім чорнявого чоловіка, що перший переїхав сюди після Гайду- ченків (О. Слісаренко); Марко слухав Фоку так уважно, як тільки може слухати людина, що довгий час не чула справжньої людської мови (О. Слісаренко) і т. ін. Конструкції з що у староукраїнській мові харак­теризувались переважно виділювальним значенням. У мовленні Олек­си Слісаренка, Валер’яна Підмогильного та інших письменників по­ширилося вживання поширювально-розповідних підрядних частин з займенниковим компонентом що: Гострий зір таке саме лихо, що й сліпота, й найнещасніші люди — астрономи, що на ясному сонці ба­чать прикрі плямки (В. Шдмогильний); Проходячи садком, старий згадує своїх вихованців, що, немало і зараз його відвідують, бо був він не чиновник-викладач певної дисципліни, а й довірений друг своїх учнів (О. Слісаренко). Новим для вживання присубстантивних підрядних речень із займенником що виступає розширення семантики предиката. У 20-30-ті роки XX ст. у таких структурах предикати характеризува­лись статичним значенням і виражались дієсловами фізичного стану, перебування, значно рідше — руху, пасивними дієсловами, дієприк­метниками (лежить, знаходиться, виставлений, подарований і т. ін.). Був можливий й еліпсис дієслова буття (…у парку, що на околиці міста). У сучасній практиці зустрічаються і дієслова конкретної дії, що збли­жує підрядні з що і з який, котрий. Це зумовлюється значною частот­ністю сполучуваності з іменниками — назвами істот: Порожняву слів гостя перериває новий прибулий, що рвучко одчиняє хвіртку і вска­кує в дворик, немов за ним хтось гнався (О. Слісаренко); Прибулий здоровкається з гостями, але ніхто його не знає, проте вдають, що знають, боячись образити свого колишнього товариша по школі, що нічим не визначився в житті… (О. Слісаренко). Суттєвими також по­стають зміни, пов’язані з вживанням співвідносних слів. Виступаючи часто виділювальними, присубстантивні підрядні частини з що вико­ристовують співвідносні слова, вміщуючи їх після означуваного сло­ва, на межі головної і підрядної частин складнопідрядного речення.