Проаналізовано тематично-концептний склад соціолекту студентів технічного ВНЗ, вичленовано
основні функції досліджуваних соціолектизмів, з‘ясовано джерела та шляхи поповнення, розширення та
оновлення студентського соціального діалекту.
Ключові слова: діалект, соціолект, соціолектизм, жаргон, сленг, жаргонізм, сленгізм, соціолінгвістика.
Соціальна ідентифікація сучасного студентства як важливий механізм соціалізації формується під
впливом, з одного боку, глобальних тенденцій, що вимагають від фахівця високого рівня освіченості, творчої
самореалізації в поєднанні з комп’ютерною грамотністю, іншомовною компетенцією та, з іншого боку,
локальних тенденцій, виражених у потребі ототожнення себе з етнокультурним угрупованням. Однією з таких
локальних тенденцій є існування й подальший розвиток соціальних діалектів, зокрема студентського жаргону
(сленгу).
У сучасному мовознавстві відзначається прагнення відійти від вивчення мови як системи, як особливої
лінгвістичної реальності, посилюється інтерес дослідників до мови у зв’язку з її включеністю в суспільно-
практичну діяльність людей. Тому студентський соціолект може вивчатися в межах психолінгвістики,
предметом якої є співвідношення особистості зі структурою й функціями мовної діяльності та мовою як
© Лисак Л.К., Болкова О.В., 2012 Розділ VIII. ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ
189
головною «твірною» образу світу людини; фоносемантики, що досліджує співвідношення в мовній свідомості
звуку й змісту, а також загальної, соціальної й педагогічної психології. Безсумнівно, проблематика
студентського жаргону найбільш розроблена в межах мовознавства: вивчені його лексико-понятійна система,
механізми й способи словотворення, джерела поповнення [Жирмунський 1936; Стойков 1957; Кротевич,
Родзевич 1957; Ганич, Олійник 1985; Дзендзелівський 1996; Ілик 2000; Пиркало 2002; Балабін 2002; Щур 2003;
Єрмоленко 2010 та ін.].
Соціальний діалект студентів як один з різновидів корпоративних жаргонів вивчається й у соціальній
лінгвістиці, де досліджуються його екстралінгвістичні показники, а саме: соціальні передумови виникнення й
поширення, умови й сфери функціонування, соціально-професійна приналежність його носіїв [Горбач 1993;
Гриценко 2004; Ставицька 2005; Грабовий 2008; Масенко 2010 та ін.]. Отже, актуальність практичних
досліджень у цій галузі, зокрема актуальність пропонованої розвідки, зумовлена загальною потребою сучасної
лінгвістики вивчати мову з урахуванням як лінгвальних, так і екстралінгвальних чинників, а також
необхідністю висвітлення проблем, пов‟язаних із функціонуванням сучасного студентського соціолекту.
Студентський соціолект – різновид молодіжного жаргону, носієм якого є досить численна й соціально-
активна група. Молодіжний жаргон, у свою чергу, є невід’ємною частиною молодіжної «субкультури», одним зі
способів індивідуального й групового самовираження його носіїв. Жаргон студентів – найцікавіший
лінгвістичний феномен, що характеризується не тільки певним колом носіїв, але й набором відмінних від
загальної мови, у тому числі штучних, іноді умовних слів і виразів, а також особливою стилістичною
зниженістю й експресивним забарвленням.
Ми не ставимо перед собою завдання визначення понять «соціальний діалект», «жаргон», «сленг»,
«арго». Ці терміни означають приблизно одні й ті самі мовні явища: відгалуження загальнонародної мови,
уживані в середовищі окремих соціальних, професійних, вікових груп.
Об‟єктом нашої роботи є соціальний діалект студентської молоді технічного вишу, зокрема Донбаської
державної машинобудівної академії (ДДМА), мова досить активної, мобільної частини суспільства як складова
ширшого утворення сучасної української мови – молодіжного сленгу.
Мета цієї розвідки – дослідити соціальний діалект студентів технічних ВНЗ.
Заявлена мета передбачає розв‟язання таких завдань: 1) визначення концептосфер соціолекту та їх
аналіз; 2) виокремлення соціально-психологічних функцій соціолекту студентства у співвідношенні із
загальним і професійним сленгом; 3) з‟ясування джерел поповнення соціального діалекту студентства.
Емпіричною базою дослідження став матеріал, зібраний у ДДМА. У дослідженні взяло участь 256 осіб
різних років навчання (від 1-го до 5-го курсів), різних спеціальностей ДДМА (фінанси, економіка,
зварювальне виробництво та ін.). Випробуваним було запропоновано відповісти на питання: чи
використовують вони у своєму мовленні жаргонні вирази, а також навести приклади таких лексем і
словосполук, пояснити їх значення.
Усі наведені студентами приклади проаналізовані та розподілені на такі концептосфери:
1) оточення;
2) побут;
3) дозвілля й міжособистісні стосунки;
4) навчальна, трудова й інші види діяльності.
1. У концептосфері «оточення» у першу чергу представлені слова, що позначають членів референтної
групи студентів. Юнаки на позначення молодої особи чоловічої статі вживають переважно слова з
кримінального жаргону: братва, братан, братухи, кореш, чувак. Дівчата на позначення осіб протилежної статі
використовують такі слова досить рідко (бой, бойфренд, чувак). Юнаки ж, називаючи осіб протилежної статі,
послуговуються лексемами як позитивно-оцінними (чикса, чувіха, краля), так і принизливо-образливими
(рогатка, шмара).
2. Серед слів концептосфери «побут» переважають синоніми до слова «гроші»: бабки, бабоси, лаве,
лавандоси. Сюди ж належать слова, що позначають досягнення науково-технічного прогресу, які міцно ввійшли
до нашого життя: комп – комп’ютер, вінда – Windows, клава – клавіатура, DVD-шник – DVD-плеєр, мобіла,
мобільник, трубка – стільниковий телефон, сімка – сім-карта й інші. Істотна частка лексики – це слова на
позначення звичних повсякденних дій: хавати, табачити, базарувати, бухати, гребти, а також частин
людського тіла, часто з елементами іронії й самоіронії: чайник, вежа, гарбуз – голова; копита – ноги; бивні –
зуби; хліборізка – рот.
3. Численну категорію становлять лексеми, що належать до сфери молодіжного спілкування, способів
проведення дозвілля, міжособистісних стосунків. Найуживаніші в цій групі такі лексеми: тусуватися,
ковбаситися, відтягнутися, відірватися (по повній), запалювати, зависнути тощо.
4. У концептосфері «види діяльності» слід зазначити велику розмаїтість слів, що позначають
навчальний заклад (факультети, кафедри, спеціальності), від нейтральних до саркастично-уїдливих:
в’язниця, заповідник, зоопарк, зона, клітка. Показовим є також і той факт, що в цій категорії в усіх без
винятку групах випробуваних багаторазово були вжиті такі слова: паритися, ламатися, а також: по
барабану, забити на що-небудь. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
190
Таким чином, дослідження свідчить про те, що в студентському жаргоні знаходить своє відбиття
соціально-групова приналежність його носіїв, а також особливості їх життя, побуту, міжособистісних
стосунків.
Психологічна природа студентського жаргону в першу чергу виявляється, на наш погляд, у його
соціально-психологічних функціях.
На основі опитування нами були виділені такі функції студентського соціолекту:
1. Ідентифікаційна. Використання «своєї» мови дозволяє студентам відчувати спільність. Студентський
жаргон – засіб об’єднання студентів і їх ідентифікація в часі й просторі. Ця функція в студентському жаргоні
виражена не так яскраво, як у підлітковому, що цілком зрозуміло.
2. Комунікативна. Сленг – це мова молодіжного спілкування. Звідси – багатство вираження досить
обмеженого набору смислів, найбільш значущих для молоді, таких як: «людина» і різні її іпостасі (чувак,
братан, кент, перець, мочалка, курка, пацюк, крендель); «спілкування» (тусня, клубешник, стрілка, драйв,
конектитися, есемеситися, чатитися); «гроші» (бабло, лаве, боби, капуста); «жарт» (кора, прикол) і деякі
інші. Даючи свої назви поняттям і явищам, яким відповідають стійкі й регулярні відповідники в літературній
мові, студентський діалект прагне створити щось своє, нове, більш виразне.
3. Емоційно-експресивна. Основними засобами її реалізації є інтонація, міміка, жестикуляція. За
допомогою жаргону мовець може досить вільно й найбільш повно виразити пережиті почуття й емоції. Багато
вигуків («Відпад!») передають емоційний зміст у загальному, нерозчленованому вигляді, і тому неоднозначні.
Соціолектизми можуть виражати різноманітні (аж до протилежних) емоції, наприклад: зашибісь (дуже добре /
дуже погано), мене корчить, ковбасить, плющить, пре (мені дуже добре / мені дуже погано). Ця функція
реалізується з урахуванням інтонації, міміки, жестикуляції мовця, а також контексту.
4. Оцінна. Уживання жаргонної лексики має за мету, крім іншого, виразити ставлення мовця до
предметів і явищ дійсності, а також (найчастіше) до оточення. Ця оцінка може варіюватися від дружньо-
іронічної до презирливо-принизливої. У більш узагальненому значенні оцінні вирази, подібно до емоційно-
експресивних, розпадаються на загальнопозитивні (крута чікса, кльовий кент, понтовий перець, прикольний) і
загальнонегативні (очко, лузер, лохушка, гальмо, довбанутий, лівий).
5. Маніпулятивна. Виявляється в таких спонукальних реченнях, як: «Забий!», «Не заганяй!»,
«Заткнися!», «Відвали!», що мають значення волевиявлення, адресованого співрозмовникові, і вживаються з
метою вплинути на нього, спонукати до яких-небудь дій. Вислови типу «Іди ти в пінь!» скоріше демонструють
роздратування мовця співрозмовником і, як правило, бажання припинити спілкування з ним.
6. Твірна. Вона виявляється в тому разі, коли в молодих людей виникає потреба назвати явища або
предмети, які не мають назв-еквівалентів у літературній мові. Такі слова й вирази є своєрідним «новотвором»
молодіжного жаргону. Наприклад: на понтах, у падлу, на зраді, повестися на щось та інші.
Студентський соціолект активно поповнюється з різноманітних мовних джерел, у тому числі за рахунок
інших соціальних діалектів.
Відсоткова частка запозичень із соціолектів:
комп‟ютерного ……………………… 8,1 %;
кримінального ………………………. 5,3 %;
загальномолодіжного …………….. 6,5 %;
міського ………………………………… 2,2 %;
шкільного ……………………………… 1,8 %;
військового …………………………… 1,5 %;
професійного ………………………… 1,2 %;
музичного …………………………….. 0,4 %;
тощо ……………………………………… 0,2 %.
Комп’ютерна термінологія стрімко входить до повсякденного мовлення сучасних студентів, що
навчаються як за технічними, так і за гуманітарними напрямами. Більша її частина вживається в прямому
(професійному) значенні: комп – комп’ютер [Ставицька УЖС 2005: 182; ССУС 2006: 166], оперативка –
оперативна пам’ять [ССУС 2006: 217], скинути файли – записати з комп‟ютера на зовнішній носій [ССУС 2006:
274], сідюк – комп’ютерний диск [ПСУМС 1997: 57; ССУС 2006: 273; Ставицька УЖС 2005: 299] тощо. Однак
багато лексичних одиниць із комп’ютерного жаргону метафорично переосмислюються студентами й набувають
іншого значення, пов’язаного з навчальним процесом або побутовими ситуаціями, наприклад: заархівувати (у
комп’ютерників – стиснути обсяг пам’яті, що зайнята інформацією, за допомогою спеціальної програми, у
студентів – інше значення: написати невелику шпаргалку). Подібні запозичення семантично мотивовані, хоча
можуть бути розцінені і як данина моді на комп’ютерний сленг серед молоді. Мова комп‟ютерників є новою,
незвичайною, вона дає більшу можливість для словотворчості, образного переосмислення значень термінів,
нестандартної сполучуваності звичних слів. Наприклад, звичне слово «мати» (і його форми «мама», «мамка»,
«мамулька»), що одержало в комп’ютерному жаргоні значення «материнська плата» [ССУС 2006: 190], значно
розширило можливість сполучуваності з незвичними до цього епітетами: навернена – має безліч функцій
[ССУС 2006: 203]; дохла – застаріла, пошкоджена; а також: посилена, запиляна, напхана, убита й ін. Тому
з комп’ютерного до студентського (а через нього – і до загальномолодіжного) жаргону досить швидко ввійшли Розділ VIII. ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ
191
слова й вирази з уже «інтерпретованим» значенням: пиляти диски – безцільно розмовляти; пошарити в базі
даних – подумати; чатитися – спілкуватися [ССУС 2006: 324]; смайлик – особа; клацати мишкою – бути
неуважним; веб – програміст й ін.
Можна припустити, що саме комп’ютерний жаргон найближчим часом значно «потіснить» інші джерела
поповнення студентського й загальномолодіжного жаргону, тому що він сам тільки починає реалізовувати свій
«словотворчий потенціал» у національній українській мові, оскільки комп’ютерні інформаційні технології
активно використовуються в освіті, культурі, зв’язку, спорті, бізнесі тощо.
Жаргонізми, що вживаються в кримінальному середовищі, переходять до студентського соціолекту з
двох причин: по-перше, кримінальний жаргон залишається як і раніше «затребуваним» молодіжним
середовищем, до якого належить студентство, за сформованою десятиріччями мовною традицію; по-друге,
великий вплив на мову молоді чинять сучасні засоби масової інформації [Запесоцкий 1990]. Наприклад,
шкільний і студентський сленгізм «ботати» (сумлінно вчитися) утворений від «необразливих» слів: ботанік,
ботанити, але «стилізований» під жаргон кримінального середовища [Ставицька УЖС 2005: 66; ССУС 2006:
66]; фразеологізм «виїхати на козі» – скласти іспит без підготовки, за допомогою шпаргалок, обдуривши
викладача – явно перегукується з кримінальним «закрити козу» в значенні «вчинити непорядно стосовно кого-
небудь». Сучасні студенти іноді не підозрюють (судячи з проведеного нами опитування), що саме
з кримінального жаргону запозичені такі жаргонізми: кошара – гуртожиток (у кримінальному – барак) [ССУС
2006: 171], пролетіти – одержати незадовільну оцінку (зазнати поразки в чому-небудь) [Ставицька УЖС 2005:
279; ССУС 2006: 256] тощо.
Вплив загальномолодіжного жаргону й міського просторіччя на студентський жаргон також має
об’єктивні причини й полягає найчастіше у звуженні, конкретизації значень соціолектних одиниць. Наприклад,
слово «інтерв’ю» в молодіжному жаргоні має значення «допит», у студентському – відповідь на іспиті;
намалювати – зробити, створити → завищити оцінку [ССУС 2006: 206]; відстрілятися – закінчити будь-яку
роботу → скласти залік, іспит, сесію; паритися – завзято працювати, перебувати у важкій ситуації →
навчатися, перебувати на заняттях [ССУС 2006: 223; ПСУМС 1997: 46] тощо.
Слова з армійського соціолекту ввійшли до студентського з їх носіями – юнаками, що пройшли
термінову службу в армії й стали студентами. Приклади запозичень із цього сленгу нечисленні: зелений –
«солдат, що прослужив півроку» у військових і «першокурсник» у студентів [Ставицька УЖС 2005: 156;
ПСУМС 1997: 25]; прогнутися – піти на приниження, лестощі заради особистої вигоди → добре скласти іспит
(за допомогою тих самих методів) [ПСУМС 1997: 53] тощо. У цьому разі лексичні значення соціолектизмів або
буквально збігаються, або відрізняються незначними семантичними нюансами.
Розширення значень уже наявних у студентському жаргоні слів може спостерігатися при позначенні
нових понять, наприклад: студік – студент і член творчої студії у виші [ССУС 2006: 283; ПСУМС 1997: 61];
курсач, курсовик – курсова робота і слухач підготовчих курсів для вступників до ВНЗ [ССУС 2006: 175]. Деякі
слова розширюють своє значення за рахунок нових метафоричних зв’язків, наприклад: старий – професор і
студент, що вступив до вишу після закінчення технікуму (за віком він старший за тих, хто вступив після
закінчення середньої школи) [Ставицька УЖС 2005: 310] тощо.
Інші соціальні діалекти (спортсменів, музикантів, стиляг, сексуальних меншостей) суттєво не впливають
на студентський жаргон, і запозичення з них нечисленні (менше від 1 %). Такі соціологізми, як доза – домашнє
завдання (від абревіатури «дезе») [Ставицька УЖС 2005: 125; ССУС 2006: 113] і передоз – об’ємне домашнє
завдання (похідне від «доза») – не стільки запозичення з мови наркоманів, скільки жартівлива стилізація.
При опитуванні й анкетуванні багато студентів підтвердили, що знають про вживання сленгізмів «доза»
у значенні «кількість наркотику, уживана ким-небудь» і «передоз» – «передозування» у мовленні наркоманів
[Ставицька УЖС 2005: 252; ССУС 2006: 226; ПСУМС 1997: 47], але підкреслили, що самі вживають їх
в іншому значенні. Деякі сленгізми стиляг перейшли до мовлення студентів, наприклад: чувак – парубок
[Ставицька УЖС 2005: 367; ССУС 2006: 328; ПСУМС 1997: 71]; чувіха, чувиха – дівчина [Ставицька УЖС
2005: 367; ССУС 2006: 329; ПСУМС 1997: 71]; мужик, старий – звертання до парубка [Ставицька УЖС 2005:
224, 310; ССУС 2006: 199, 280; ПСУМС 1997: 41]; суб’єкт, тип, предмет, піжон, артист, дружбан – назва
третьої особи [Ставицька УЖС 2005: 130; ССУС 2006: 289, 117].
Спостерігаються приклади й багатоступеневого запозичення з деякими семантичними змінами.
Наприклад, соціолектизм «глюк» у мові наркоманів має значення «галюцинація» («Глюки почалися!») [ССУС
2006: 96; ПСУМС 1997: 15]. Комп‟ютерники вживають його в значенні «збій програми» і частіше в дієслівній
формі («Комп глючить!») [Ставицька УЖС 2005: 105; ССУС 2006: 97]. У студентському соціолекті, куди
слово потрапило з комп’ютерного жаргону, воно має значення «студент, що погано орієнтується в тому або
іншому навчальному предметі» («Він у фізиці – повний глюк!»). Дієслово «пре» в мові наркоманів позначає
«стан наркотичного сп’яніння» («Пре від травички»; «Пре від коліс»). У молодіжному середовищі сленгізм
«пре» має значення «одержувати задоволення» («Мене пре цей музон, видак, стиль» тощо) [Ставицька УЖС
2005: 255; ССУС 2006: 228]. У студентському середовищі дієслово «пре» найчастіше сполучається
з іменниками «іспит», «залік» у значенні «щастить з вибором екзаменаційного білета»; може вживатися
в займенникових конструкціях: йому пре, пре в усьому – у значенні «щастить»; може переходити в іменник
«пруха», набуваючи як специфічного значення «везіння при складанні іспитів» («У цю сесію у мене суцільна ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
192
пруха!»), так і більш широкого, нейтрального значення «везіння», необов’язково пов’язаного зі студентською
тематикою [Ставицька УЖС 2005: 280; ССУС 2006: 258; ПСУМС 1997: 41]. Аналогічні зміни в лексичному
значенні спостерігаються при переході до студентського мовлення жаргонних слів і виразів, що вживаються
в кримінальному середовищі. Наприклад, сленгізм «дах» у мові кримінального середовища має значення
«капелюх», «місце проживання», «прикриття від рекету» тощо; у молодіжному сленгу – «голова, мізки, розум»;
у студентському соціолекті – «декан факультету, ректор інституту» [Ставицька УЖС 2005: 117; ССУС 2006:
106; ПСУМС 1997: 17] тощо.
Таке лінгвальне явище можна пояснити не тільки з позицій метафоричних зв’язків або
«недостатності» власного лексичного матеріалу, але й особливостями стилістичного й семантичного
характеру конкретного жаргонізму: запозичуються, як правило, ті лексичні одиниці, які або споконвічно,
або в процесі переосмислення їх значення в іншому соціальному діалекті є по-своєму точними,
оригінальними, яскравими, нестандартними. Наприклад, жаргонізм «ксерити» – один із варіантів
скорочення загальновживаного дієслова ксерокопіювати. Утворені від нього сленгізми «ксерня, ксерево,
ксерачити» – жартівливі вульгаризації вихідної нейтральної стилістики слова. Жаргонізм «хвіст»
уживається в армійському, спортивному, кримінальному, міліцейському, загальномолодіжному,
студентському соціолектах. Від нього утворено більше ніж двадцять фразеологізмів, тому що в
переносному значенні слово викликає багато асоціацій і набуває значень «незакінчена робота»,
«стеження», «академічна заборгованість» тощо.
Ці й багато інших слів із молодіжних субмов активно ввійшли до мовлення студентів, але, на наш
погляд, їх не можна вважати безпосередньо студентськими соціолектизмами, тому що вони не належать до
«професійної» студентської тематики, а відбивають вікові особливості цієї соціальної групи. Головним
критерієм відбору лексичного матеріалу повинна бути безпосередня співвіднесеність жаргонізмів із процесом
навчання і побутом студентів. В іншому разі межі студентського соціолекту будуть занадто стушованими, що
може спричинити певну необ’єктивність під час аналізу лексичної підсистеми.
Ще одним джерелом поповнення студентського жаргону є літературна мова. Як лексична база для
створення жаргонізмів вона широко використовується в більшості соціальних діалектів. У студентському
соціолекті кількість літературних слів, що вживаються в переосмисленому значенні, становить приблизно 25 %
від загальної кількості аналізованих лексичних одиниць. Це дає підставу стверджувати, що при розширенні
студентського соціолекту загальнолітературним словам і словосполукам відводиться значне місце.
Так, метафорично переосмислені в студентському жаргоні літературні слова: комора, загін – аудиторія;
аляска, гальорка – задні ряди в аудиторії; байка – лекція; мізки –підручники; провалитися – зазнати невдачі при
вступі до вишу; келія – кімната в гуртожитку; плавати – непевно відповідати на іспиті тощо.
Інколи відбувається переосмислення значення не тільки окремих слів, але й літературних фразеологічних
зворотів або стійких виразів: бойове хрещення [Олійник 1991: 15] – перша для студента сесія у виші;
божевільний день – день складання іспиту; історична людина – викладач історії; курильські острови – місце
для паління тощо.
Можна відзначити випадки вживання жаргонних словосполук, при утворенні яких використовуються
окремі морфо-фонетичні збіги із загальновживаними стійкими виразами, фразеологічними зворотами (явище
фонетичної мімікрії), наприклад: у хвостах як у шовках (від «у боргах як у шовках») – про декілька академічних
заборгованостей; золотий глючик (від «золотий ключик») – повний збій у роботі комп’ютера; усе в ім’я чебурека
(від «усе в ім’я людини») – про сильне почуття голоду тощо.
Третім джерелом поповнення сучасного студентського соціолекту є іншомовна лексика. У відсотковому
співвідношенні кількість іншомовних запозичень становить приблизно 3 % від словника студентського сленгу.
Основна частка запозичень у сучасному студентському жаргоні – з англійської мови. Деякі соціолектизми
цього типу є повними фонетичними й семантичними кальками іншомовних слів: наприклад: ватер – туалет (від
англ. water-closet); файф – оцінка «п’ять» (від англ. five); френч – французька мова (від англ. french); гут –
добре, (від нім. gut); копф – розум, голова (від нім. kopf ) тощо. Спостерігаються й словотворчі напівкальки,
коли до іншомовної основи додаються такі суфікси, як -ок-, -ик-, ов тощо. У такий спосіб жаргонізм файф
набирає додатково форм файфок, файфушник, файфовий з тим же значенням; жаргонізм копф має форму
копфастий у значенні «розумний, кмітливий»; від англійського слова ask (просити) утворилися жаргонізми:
аскатель – той, хто часто просить у борг; аскер – людина, що живе за чужий рахунок; аскач – жебрак; від
англійського speak (говорити) утворилися жаргонізми: спікати – розмовляти; наспікатися – наговоритися. Так
само утворилися й увійшли до студентського соціолекту слова: татушка – шпаргалка, написана на тілі;
адідасовий – фірмовий, якісний; шпрехати – говорити німецькою мовою тощо.
Необхідно зазначити, що багато запозичень у мові комп‟ютерників уже є повними кальками
іншомовних термінів. До студентського соціолекту вони ввійшли опосередковано через комп’ютерний
сленг, комп’ютерну термінологію, тому їх не можна вважати прямими запозиченнями з англійської мови, а
переосмисленням уже наявного лексичного значення. Наприклад: веб – програміст (від комп’ютерного
терміна «веб-сторінка» (англ. web); конектити – спілкуватися, розмовляти (у комп’ютерному жаргоні
конектитися – спілкуватися за допомогою електронної пошти (від англ. connect – спілкування)); квакер –
дурний, тупий (від назви примітивної комп’ютерної гри «Quake»). Розділ VIII. ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ
193
Значна частина досліджуваного соціального діалекту – це власне студентський жаргон, тобто слова
й вирази, що споконвічно позначають предмети, поняття, явища, дії, пов’язані з суто «професійною»
студентською тематикою й не є запозиченнями з інших субмов або переосмисленням значень літературних
лексичних одиниць. До «виробничого» ядра студентського мовлення входять такі слова й вирази: фак –
факультет; стипуха, стипеша – стипендія; по діагоналі – квапливе, поверхневе читання навчального
матеріалу; історичка – викладач історії (жінка); німкеня – викладачка німецької мови (жінка); шеф –
керівник дипломної або курсової роботи [Ставицька УЖС 2005: 373] тощо.
До загальнопобутової студентської лексики належать слова, не пов’язані безпосередньо з навчальним
процесом. Основу її становлять експресивні елементи розмовно-повсякденної лексики, наприклад: махнутися –
обмінятися чим-небудь [Ставицька УЖС 2005: 215]; притирити – сховати; філон – ледар [Ставицька УЖС 2005:
340]; стрельнути – позичити невелику суму грошей, попросити цигарку [Ставицька УЖС 2005: 312];
загоряти – ледарювати, байдикувати тощо.
Таким чином, на основі емпіричного матеріалу нами були визначені тематичні концептосфери,
соціально-психологічні функції, джерела поповнення студентського соціолекту. Перспективними вбачаються
дослідження щодо виявлення наявності або відсутності взаємозв’язку між уживанням студентами
соціолектизмів і ціннісними й смисложиттєвими орієнтирами молодих людей, а також рівнем їх
загальнокультурного розвитку.
Література
Балабін 2002: Балабін, В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу [Текст] :
дис. … канд. філол. наук : 10.02.16 / Балабін Віктор Володимирович. – К., 2002. – 308 с.
Бодуэн де Куртене 1963: Бодуэн де Куртене, И.А. Язык и языки [Текст] / И. А. Бодуэн де Куртене //
Избранные труды по общему языкознанию. – М. : АН СССР, 1963. – Т. 2. – 392 с.
Галич 2001: Теорія літератури [Текст] : підручник / за наук. ред. Олександра Галича. – К. : Либідь,
2001. – 488 с.
Ганич, Олійник 1985: Ганич, Д.І. Словник лінгвістичних термінів [Текст] / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. –
К. : Вища школа, 1985. – 360 с.
Грабовий 2008: Грабовий, П. Молодіжний сленг у системі соціолектів сучасної української мови [Текст] /
Петро Грабовий // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / уклад. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк :
ДонНУ, 2008. – Випуск 16. – С. 294-297.
Гриценко 1984: Гриценко, П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики [Текст] / П. Ю. Гриценко. –
К. : Наук. думка, 1984. – 228 с.
Гриценко 2004: Гриценко, П.Ю. Діалектологія [Текст] / П. Ю. Гриценко // Українська мова :
енциклопедія. – 2-е вид. – К. : Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. – С. 149.
Дзендзелівський 1996: Дзендзелівський, Й.О. Український бурсацько-семінарський жаргон середини
ХIХ ст. на матерiалах повiстi «Люборацькi» А. Свидницького [Текст] / Й. О. Дзендзелівський // Українське і
слов‟янське мовознавство : збірник праць. – Львів : Наукове тов-во ім. Т.Г. Шевченка, 1996. – С. 353-359.
Дорда 2008: Дорда, В.О. Американський молодіжний сленг як об‟єкт вивчення соціолінгвістики [Текст] /
В. О. Дорда // Матеріали VI міжвузівської конференції молодих учених. Том 1. – Донецьк : ДонНУ, 2008. –
С. 77-81.
Єрмоленко 2010: Єрмоленко, С.Я. Сучасна літературна мова і діалекти [Текст] / С. Я. Єрмоленко //
Культура мови на щодень. – К. : Інститут української мови НАН України, 2010. – Режим доступу :
http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine6-2.pdf.
Жирмунский 1936: Жирмунский, В.М. Национальный язык и социальные диалекты [Текст] /
В. М. Жирмунский. – Л. : Худ. лит., 1936. – 215 с.
Запесоцкий 1990: Запесоцкий, А.С. Эта непонятная молодежь : Проблемы неформальных молодежных
организаций [Текст] / Александр Запесоцкий, Александр Файн. – М. : Профиздат, 1990. – 224 с.
Ілик 2006: Ілик, Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення [Текст] / Т. Ілик //
Мовознавчі дослідження : збірник наукових праць. – Донецьк : ДонДУ, 2000. – С. 67-73.
ССУС 2006: Словник сучасного українського сленгу [Текст] / упоряд. Т. М. Кондратюк. – Харків : Фоліо,
2006. – 352 с.
Масенко 2010: Масенко, Л.Т. Нариси з соціолінгвістики [Текст] / Л. Т. Масенко. – К. : Києво-
Могилянська академія, 2010. – 242 с.
Науменко 1994: Науменко, А.М. Варіативність національної специфіки мови [Текст] / А. М. Науменко //
Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі. – К. : ІСДО, 1994. – С. 40-46.
Олійник 1991: Олійник, І.С. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний
словник [Текст] / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. шк., 1991. – 400 с.
ПСУМС 1997: Перший словник українського молодіжного сленгу [Текст] / уклад. С. Пиркало. – Режим
доступу : http://shron.chtyvo.org.ua/Pyrkalo_Svitlana/Pershyi_slovnyk_ukrainskoho_molodizhnoho_slenhu.pdf –
Назва з екрана. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 25
194
Пиркало 2002: Пиркало, С.В. Сленг : ненормативно, але нормально [Текст] / С. В. Пиркало // Урок
української. – К. : Наук. думка, 2002. – № 2. – С. 26-28.
Ставицька 2003: Ставицька, Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови [Текст] /
Леся Ставицька. – К. : Критика, 2003. – 336 с.
Ставицька 2005: Ставицька, Л. Арго, жаргон, сленґ : соц. диференціація української мови [Текст] /
Леся Ставицька. – К. : Критика, 2005. – 464 с.
Ставицька УЖС 2005: Ставицька, Л. Український жарґон [Текст] : словник / Леся Ставицька. – К. :
Критика, 2005. – 496 с.
Стойков 1957: Стойков, С. Социальные диалекты [Текст] / С. Стойков // Вопросы языкознания. – 1957. –
№ 1. – С. 75-84.
Щур 2003: Щур, І.І. Шляхи поповнення комп‟ютерної сленгової лексики [Текст] / І. І. Щур // Вісник.
Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – Вип. 14. – К. : Київський університет, 2003. – С. 58-60.
Chapman 1987: Chapman, R.L. American Slang [Теxt] / R. L. Chapman. – New York : Harper & Row,
Publishers, Inc., 1987. – 499 pр.
Kratz 1964: Kratz, H. What is college slang? [Теxt] / H. Kratz // American speech. – 1964. – Vol. 39, № 3. –
Рр. 188-195.
Partridge 1970: Partridge, E. Slang To-day and Yesterday [Теxt] / E. Partridge. – London : Routledge&Kegan
Paul Ltd., 1970. – 380 pр.
Проанализирован тематико-концептный состав социолекта студентов технического вуза, вичленены
основные функции исследуемых социолектизмов, выяснены источники и пути пополнения, расширения и
обновления студенческого социального диалекта.
Ключевые слова: диалект, социолект, социолектизм, жаргон, сленг, жаргонизм, сленгизм,
социолингвистика.
Subject-conceptual structure of the social dialect of technical study students is analyzed, basic functions of the
social dialect under investigation are singled out, the sources and ways of replenishment, expansion and renovation of
students׳ social dialect are clarified.
Keywords: dialect, social dialect, socialecticism, jargon, slang, slang expression, sociolinguistics.
Надійшла до редакції 18 листопада 2011 року.