УКРАЇНСЬКА МОВА
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ
Фонетика
§1. Звуки мови. Поняття про фонему
§2. Творення звуків
- Як твориться звук?
- Основні правила транскрипції
- Приклади фонетичної транскрипції слів
- Зразок фонетичної транскрипції тексту
§4. Транслітерація
§5. Голосні і приголосні звуки
§8. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- Асиміляція за дзвінкістю і глухістю
- Асиміляція за місцем і способом творення
- Асиміляція приголосних за м’якістю
- Дисиміляція приголосних
Графіка. Письмо
§9. Графічні засоби
§10. Співвідношення між буквами і звуками
§11.Графічні скорочення
§12. Письмо. З історії походження
Орфоепія
§13. Основні норми літературної вимови
- Види орфограм
§15. Принципи української орфографії
§16. З історії української орфографії
§17. Вживання апострофа
- Апостроф ставимо
- Апостроф не ставимо
- М’який знак пишемо
- М’який знак не пишемо
- Пишемо йо
- Пишемо ьо
§20. Правопис ненаголошених голосних у корені слова
- Ненаголошені голосні [е] та [и], що перевіряються наголосом
- Ненаголошені голосні [е] та [и], що не перевіряються наголосом
- Ненаголошені голосні [о] та [у ]
- Написання [а], що походить з давнього [о]
- Найдавніші чергування голосних
- Чергування голосних у коренях дієслів
- Чергування [о] та [е] з нулем звука
- Чергування [о] та [е] з [ і ]
- Не чергуються [о], [е] з [і]
- Чергування [о] з [е] після шиплячих та [ і]
§23. Засоби милозвучності української мови
- Чергування у — в
- Чергування і — й
- Фонетичні варіанти прийменників
- Фонетичні варіанти інших частин мови
- Фонетичні синоніми
- Подвоєння букв на позначення збігу приголосних звуків
- Не відбувається подвоєння -н-
- Подовження приголосних звуків
- Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
§25. Спрощення приголосних
§26. Правопис слів іншомовного походження
- Правопис префіксів з-, с-
- Правопис префіксів роз-, без-, воз-, через-
- Правопис префіксів від-, під-, над-, понад-, перед-, між-, об-
- Правопис префіксів пре-, при-, прі-
- Правопис префікса пере-
§28. Велика літера
- Велика літера у власних назвах осіб і загальних назвах людей
- Прикметники, утворені від назв осіб
- Велика літера в географічних та астрономічних назвах
- Назви держав, організацій, політичних партій, установ
- З великої літери пишемо
- Правопис складених назв виробничих, наукових та культурних об’єктів
- Правопис назв художніх творів, наукових праць, газет, писемних історичних пам’яток тощо
- Назви вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней
- Назви нагород, відзнак
- Назви сортів рослин, вин, порід тварин
- Назви транспортних засобів
- Умовні власні назви, абревіатури
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
§30. Предмет лексикології, її розділи
§31. Слово як одиниця мови
§32. Багатозначні слова
§35. Антоніми
§36. Пароніми
§37. Активна і пасивна лексика української мови
§38. Лексика української мови за походженням
- Групи успадкованих слів української мови
- Спільносхіднослов’янські слова
- Старослов’янізми в українській мові
- Запозичення зі слов’янських мов
- Запозичення з неслов’янських мов
- Інтернаціоналізми
§39. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- Загальновживана лексика
- Виробничо-професійна лексика
- Офіційно-ділова лексика
- Науково-термінологічна лексика
- Специфічно-побутова лексика
- Емоційна лексика
- Просторічна лексика
- Вузьковживана лексика
Фразеологія
Предмет фразеології
Основні ознаки фразеологізмів
Класифікація фразеологізмів
Джерела української фразеології
МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР
§41. Основа слова
§42. Історичні зміни в будові слова
Словотвір
§43. Основні поняття словотвору
- Твірне і похідне слово
- Твірна основа і словотворчі афікси
- Словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо та словотвірний тип
- Морфологічні способи словотворення
- Неморфологічні способи словотворення
§45. Схема словотвірного розбору слова
ГРАМАТИКА: МОРФОЛОГІЯ, СИНТАКСИС
§46. Основні поняття граматики
§47. З історії походження граматичних термінів
- Іменник
- Дієслово
- Прикметник
- Числівник
- Прислівник
- Займенник
- Сполучник
- Частка
- Вигук
МОРФОЛОГІЯ
§48. Частини мови: спільне та відмінне
- Повнозначні (самостійні) частини мови
- Неповнозначні (службові) частини мови
- Граматичні категорії частин мови
Іменник
§50. Іменники — назви істот і неістот
§51. Іменники загальні та власні
§52. Іменники конкретні та абстрактні
§53. Збірні іменники
§54. Речовинні іменники
§57. Відмінок іменників
§58. Відміни іменників
- Групи іменників І відміни
- Зразки відмінювання іменників І відміни
- Правопис відмінкових закінчень в однині
- Особливості відмінкових закінчень у множині
- Поділ на групи
- Групи іменників з основою на -р
- Зразки відмінювання іменників II відміни
- Відмінкові закінчення іменників II відміни однини
- Відмінкові закінчення іменників II відміни множини
- Закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини
§61. Відмінювання іменників III відміни
- Відмінкові закінченн я іменників III відміни однини
- Відмінкові закінчення іменників III відміни множини
- Відмінкові закінчення іменника III відміни мати
- Правопис іменників III відміни
§ 62 . Відмінювання іменників IV відміни
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни однини
- Відмінкові закінчення іменників IV відміни множини
- Правопис іменників IV відміни
- Відмінювання іменників, що вживаються лише в множині
- Правопис іменників, що вживаються лише в множині
§ 63 . Невідмінювані іменники
§64. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
§65. Творення та відмінювання імен по батькові, прізвищ та географічних назв
- Імена по батькові
- Зразки відмінювання імен по батькові
- Відмінювання прізвищ
- Відмінювання географічних назв
§66 . Способи творення іменників
§ 67 . Правопис іменникових суфіксів
- Орфограма и, суфікси -ик, -чик, -ичк, -ичок
- Орфограма и, суфікс -и в –
- Орфограма и, суфікс -и н –
- Орфограма суфікс -інн ( я )
- Орфограма -нн-, суфікси -ання ( яння), -ення
- Орфограма ь, суфікси -еньк-, -оньк-
§68 . Правопис складних іменників
Прикметник
§69 . Прикметник як частина мови
§70. Розряди прикметників за значенням
- Якісні прикметники
- Відносні прикметники
- Граматичні особливості відносних прикметників
- Присвійні прикметники
§71 . Проміжні розряди прикметників за значенням
§72. Ступені порівняння якісних прикметників
- Вищий ступінь порівняння прикметників
- Творення форм вищого ступеня порівняння якісних прикметників
- Найвищий ступінь порівняння прикметників
- Прикметники, від яких не творяться ступені порівняння
§73. Повні і короткі форми прикметників
§74. Відмінювання прикметників
- Відмінювання прикметників твердої групи
- Відмінювання прикметників м’якої групи
- Відмінювання прикметників м’якої групи (з основою на -;)
- Відмінювання прикметників із складовою частиною -лиций
- Правопис
§75. Способи творення прикметників
- Суфіксальний спосіб
- Префіксальний спосіб
- Суфіксально-префіксальний спосіб
- Основоскладання
- Морфолого-синтаксичний спосіб
- Лексико-синтаксичний спосіб
§76. Перехід прикметників в іменники
§77. Правопис прикметникових суфіксів
§78. Правопис складних прикметників
§79. Морфологічний розбір прикметника
Займенник
§80. Займенник як частина мови
§81. Розряди займенників за значенням
§82. Особові займенники
§84. Присвійні, вказівні та означальні займенники
- Присвійні займенники
- Відмінювання присвійних займенників
- Правопис присвійних займенників
- Вказівні займенники
- Відмінювання вказівних займенників
- Правопис вказівних займенників
- Означальні займенники
- Відмінювання означальних займенників
- Правопис означальних займенників
§85. Питальні та відносні займенники
- Морфологічні ознаки
- Відмінювання питально-відносних займенників
- Правопис питально-відносних займенників
§86. Неозначені та заперечні займенники
- Неозначені займенники
- Заперечні займенники
- Правопис неозначених та заперечних займенників
§87. Морфологічний розбір займенника
Числівник
§88 . Числівник як частина мови
§89. Розряди числівників за значенням
§90. Групи числівників за будовою
§91. Відмінювання числівників
- Числівники один, одна, одно (одне)
- Числівники два, три та збірні
- Числівники п’ять-двадцять, тридцять та збірні
- Числівники п’ятдесят-вісімдесят
- Числівники сорок, дев’яносто, сто
- Числівники двісті-дев’ятсот
- Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль
- Дробові числівники
- Неозначено-кількісні числівники
- Складені кількісні числівники
- Порядкові числівники
§92. Зв’язок числівників з іменниками
- Числівники один, одна, одно (одне), одні
- Числівники два (дві), три, чотири
- Числівники п’ять, шість і т. д.
- Числівники тисяча, мільйон, мільярд
- Збірні числівники
- Дробові числівники
- Числівники півтора, півтори
§93. Правопис числівників
§94. Морфологічний розбір числівника
Дієслово
§95. Дієслово як частина мови
§96. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
§97. Дві основи дієслова
§98. Перехідні та неперехідні дієслова
§99. Види дієслів
- Групи дієслів за характером вираження видового значення
- Способи вираження видових значень
- Творення видових форм
§100. Способи дієслів
§ 101 . Часи дієслів
§ 102 . Особа, рід і число дієслова
§ 103 . Дієвідмінювання дієслів
- Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу
- Правопис дієслів теперішнього ча су при дієвідмінюванні
- Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу
§ 105 . Зворотні дієслова
§ 106 . Безособові дієслова
§ 107 . Способи творення дієслів
§ 108 . Правопис дієслівних суфіксів
§109. Дієприкметник як форма дієслова
- Ознаки дієслова
- Ознаки прикметника
- Активні та пасивні дієприкметники, їхнє творення
- Відмінювання дієприкметників
- Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- Безособові форми на -но, -то
§110. Дієприслівник як форма дієслова
Прислівник
§111. Прислівник як частина мови
§112. Розряди прислівників за значенням
§113. Ступені порівняння якісних прислівників
§114. Творення прислівників
§115. Перехід інших частин мови в прислівник
§116. Безособово-предикативні прислівники
§117. Правопис прислівників
- Пишемо разом
- Пишемо через дефіс
- Пишемо окремо
- Правопис -н-, -нн- у прислівниках
- Правопис -і та -и в кінці прислівників
- Службові слова
- Смислові відношення, виражені за допомогою прийменників
- Групи прийменників за походженням
- Групи прийменників за будовою
- Вживання прийменників з відмінковими формами
- Особливості вживання прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Правопис прийменників
- Морфологічний розбір прийменника
§119. Сполучник як частина мови
- Класифікація сполучників
- Сполучники сурядності
- Сполучники підрядності
- Сполучники і сполучні слова
- Правопис сполучників
- Морфологічний розбір сполучника
Вигук
§121. Вигук як особлива частина мови
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
§124. Основні поняття синтаксису
- Синтаксичні одиниці
- Синтаксичні зв’язки
§125. Основні поняття пунктуації
§126. Граматична будова словосполучення і його значення
§127. Класифікація словосполучень
§128. Типи підрядного зв’язку в словосполученнях
§129. Синтаксичний розбір словосполучення
- За метою повідомлення
- За емоційним забарвленням
- За наявністю головних членів речення
- За наявністю другорядних членів речення
- За наявністю головних і другорядних членів речення
- За ускладненістю
§131. Речення за метою повідомлення
§132. Речення за емоційним забарвленням
- Граматичне оформлення
- Окличні речення
§133. Речення за будовою: двоскладні та односкладні
§136. Підмет та способи його вираження
§137. Присудок та способи його вираження
- Типи присудків
- Простий дієслівний присудок
- Складені іменний та дієслівний присудки
- Складний присудок
§138. Тире між підметом і присудком
- Тире ставимо
- Тире не ставимо
§139. Другорядні члени речення
- Просте ускладнене речення
- Способи зв’язку однорідних членів речення
- Розділові знаки при однорідних членах речення
- Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- Розділові знаки при узагальнювальних словах
- Однорідні і неоднорідні означення
§142. Відокремлені члени речення
§143. Уточнювальні члени речення
§144. Звертання
- Способи вираження звертань
- Види та функції звертань
- Розділові знаки при звертаннях
- Граматичні форми звертань
§145. Вставні слова, словосполучення і речення
- Групи вставних конструкцій за значенням
- Розділові знаки при вставних конструкціях
- Приклади вставних слів та означуваних слів, що виступають членами речень
- Вставлені конструкції та розділові знаки при них
- Складне речення
§146. Класифікація складних речень
- Сполучники сурядності у складносурядних реченнях
- Речення з єднальними сполучниками
- Речення з протиставними сполучниками
- Речення з розділовими сполучниками
- Речення з градаційними та приєднувальними сполучниками
- Розділові знаки у складносурядних реченнях
- Не ставимо коми:
- Крапку з комою ставимо
- Тире ставимо
- Синтаксичний розбір складносурядного речення
- Будова складнопідрядного речення
- Місце підрядного речення
- Засоби зв’язку між головною і підрядною частиною
- Практичні прийоми розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів
- Співвідносні слова
- Види складнопідрядних речень
- Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними
- Складнопідрядні речення з підрядними місця
- Складнопідрядні речення з підрядними часу
- Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри або порівняльними
- Неповні порівняльні речення.
- Як відрізнити неповне підрядне порівняльне речення у складнопідрядному і порівняльний зворот у простому реченні?
- Складнопідрядне речення з неповним порівняльним реченням
- Складнопідрядні речення з підрядними причини
- Складнопідрядні речення з підрядними мети
- Складнопідрядні речення з підрядними умови
- Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими
- Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- Складнопідрядні супровідні речення
- Розділові знаки у складнопідрядному реченні
§149. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю
- Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю
- Складнопідрядні речення з неод норідною супідрядністю
- Розділові знаки в складнопідрядних реченнях з кількома підрядними
§150. Складні речення з сурядністю і підрядністю
§151. Складне безсполучникове речення
- Групи безсполучникових речень
- Розділові знаки в безсполучниковому реченні
- Синтаксичний розбір складного безсполучникового речення
§152. Багатокомпонентні речення з різними видами зв’язку
§157. Синтаксичний розбір речення з прямою мовою
СТИЛІСТИКА
§158. Стилі мови. Типи і жанри мови
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
§1. Українська міфологія
§2. Календарно-обрядова творчість
§3. Родинно-обрядова творчість
§4. Малі жанри
§5. Казки
§6 . Історична проза
- Родинно-побутові пісні
- Коломийки
- Суспільно-побутові пісні
- Солдатські та рекрутські пісні
- Кріпацькі пісні.
- Бурлацькі пісні
ПРАДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА (ХІ-Х ІІІ ст .)
Давньоукраїнська держава — Київська Русь
§10. Культура Київської Русі
§11. Розвиток писемності та літератури
§12. Біблія: Книга книг і Святе письмо
- Книги Старого заповіту
- П’ятикнижжя Мойсееве.
- Книга Приповістей Соломонових
- Книги Нового заповіту
- «Притча про сіяча».
- «Притча про блудного сина»
- Біблія як видатна пам’ятка людської культури
- Оригінальна література
§13. Літературна пам’ятка праслов’ян
§14. Літописання часів княжої Русі
- “Повість временних літ”
- Київський літопис
- Галицько-Волинський літопис
- «Слово про Ігорів похід»
- Києво-Печерський патерик
- “Повчання” Володимира Мономаха
ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА (XIII-XVIII ст.)
Українська література Ренесансу і Бароко
§15. Козацькі літописи
- Іван Вишенський
- «Писаніє к утекшим од православної віри єпископам»
- Якуб Гаватович
- Лазар Баранович
- Іван Величковський
- Феофан Прокопович
- Григорій Сковорода
НОВА ЛІТЕРАТУРА (поч. XIX – до наших днів )
Становлення нової літератури
Іван Котляревський
Література українського романтизму
Левко Боровиковський
- Євген Гребінка
- Микола Костомаров
- Амвросій Метлинський
- Віктор Забіла
- Михайло Петренко
- Олександр Афанасьєв-Чужбинський
- Петро Гулак-Артемовський
- «Руська трійця»
- Маркіян Шашкевич
- Рання творчість
- Шевченкові балади
- «До Основ’яненка»
- “Іван Підкова”
- “Думи мої, думи мої”
- “На вічну пам’ять Котляревському”
- «Гайдамаки»
- Період «трьох літ»
- «Розрита могила»
- “Чигирине, Чигирине”
- “Стоїть в селі Суботові”
- «Великии льох»
- «Сон» («У всякого своя доля»)
- «Кавказ»
- «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»
- «Єретик»
- «Наймичка»
- «Заповіт» («Як умру, то поховайте»)
- «Давидові псалми»
- Творчість періоду заслання
- Цикл «В казематі»
- Творчість останніх років
- «Неофіти»
- “Сон” («На панщині пшеницю жала»)
- «Доля», «Муза», «Слава»
- «Я не нездужаю…»
- «Ісая. Глава 35» («Подражаніє»)
- «Марія»
- Інтимна лірика
- Драматургія
- «Назар Стодоля»
- «Охрімова свита»
- «Лисиця-жалібниця»
- «Щука»
- «Ведмідь-пасічник»
- «Цуцик»
- «Мірошник»
- «Мальований Стовп»
- “Журба”
- «Рідне слово»
- «Слов’янська ода»
- «Іродова морока»
- «Піонер»
- «Чолом доземний моїй же таки знаній»
- “Чорна рада”
- «Мазепа, гетьман український»
- «Гей, бики!»
- «Повій, вітре, на Вкраїну»
- «Понизив»
- «Піп на пущі»
- «Баба в церкві»
Олександр Кониський
Юрій Федькович
Літературний процес 70 —90-х рр. X IX ст
§16. Соціальні та політичні чинники, що мали вплив на розвиток української літератури в пореформені часи
- Соціально-політична ситуація 50-60-х рр. XIX ст.
- Українське питання
- Валуєвський циркуляр
- Роль західноукраїнських періодичних видань у поширенні українського друкованого слова
- Піднесення українського руху на початку 70-х рр.
- Емський указ
§17. Розвиток української літератури в 70-90-х рр. XIX ст
- Становлення нових стильових течій і напрямів
- Інтенсивний розвиток прози
- Досягнення української поезії
- Роль драматургії в українському літературному та культурному житті
- Іван Нечуй-Левицький
- “Микола Джеря”
- «Кайдашева сім я»
- Історичні романи
- Панас Мирний
- «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- Іван Карпенко-Карий
- Трагікомедія «Сто тисяч»
- Сатирична комедія “Хазяїн”
- “Сава Чалий”
- Михайло Старицький
- Іван Франко
- «Мойсей»
- Тематична і жанрова різноманітність прози
- «Перехресні стежки»
- Драматургія
- Павло Грабовський
Літературний процес першого десятиліття XX ст
§18. Передумови оновлення українського мистецтва
- Соціально-політична ситуація початку сторіччя
- Боротьба народницьких і модерних ідей у літературі на рубежі віків
§19. Різноманітність стильових течій і напрямів
- Розвиток поезії
- Художнє оновлення прози
- Роль драматургії в українському літературному та культурному житті
Літературна критика
- Борис Грінченко
- Богдан Лепкий
- Михайло Коцюбинський
- «Intermezzo»
- «Тіні забутих предків»
- Ольга Кобилянська
- Василь Стефаник
- «Новина»
- «Камінний хрест»
- Леся Українка
- «Лісова пісня»
- «Бояриня»
- Микола Вороний
- Олександр Олесь
- Микола Зеров
- Степан Васильченко
- Архип Тесленко
- Володимир Винниченко
- Літературний процес першої половини XX ст.
- Стильова різноманітність української літератури 20-х рр. XX ст.
- Літературні угруповання
- Літературна дискусія 1925-1928 рр.
- Виникнення терміну «соціалістичний реалізм»
- Шляхи розвитку української драматургії 20-30-х рр. XX ст.
- «Празька літературна група»
- “Варшавська літературна група”
- Олена Теліга
- Павло Тичина
- Володимир Сосюра
- Максим Рильський
- Микола Хвильовий
- Григорій Косинка
- Остап Вишня
- Василь Барка
- Юрій Яновський
- Валер’ян Підмогильний
- Микола Куліш
- Іван Кочерга
- Богдан-Ігор Антонич
- Євген Маланюк
- Улас Самчук
- Іван Багряний
- Андрій Малишко
- Цикл «Україно моя»
- Збірка «Що записано мною»
- Олександр Довженко
Літературний процес другої половини XX ст.
§20. Творчість «шістдесятників»
- Павло Загребельний
- Іван Драч
- Борис Олійник
- Дмитро Павличко
- Василь Симоненко
- Ліна Костенко
- «Берестечко»
- “Маруся Чурай”
- Олесь Гончар
- «Собор»
- Михайло Стельмах
- Василь Стус
§21. Творчий доробок письменників, які прийшли в українську літературу в 70-х pp. XX ст
§22. Творчий доробок письменників, які прийшли в українську літературу у 80-х pp. XX ст.
- Василь Герасим’юк
- Оксана Забужко
- Оксана Пахльовська
- Юрій Андрухович
- Олександр Ірванець
- Любов Пономаренко
§23. Творчий доробок письменників, які прийшли в українську літературу в 90-х pp. XX ст.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
§24. Огляд розвитку літературних напрямів
§25. Роди та жанри літературних творів
- Епічні жанри
- Ліричні жанри
- Драматичні жанри
- Ліро-епос та інші міжродоні і суміжні жанри
- §26. Аналіз літературного твору
- Зміст твору
- Форма твору
§27. Тропи (художні засоби)
§28. Віршування, або версифікація
- Найпоширеніші системи віршування
- Різновиди стоп
- Етапи визначення розміру вірша
- Рима та римування
- Різновиди строф
- Аналіз літературного художнього твору
Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА»,
2008. т— 864 с.
«Новий довідник» подає інформацію з української мови та літератури в
обсязі шкільної програми. Стислий, зрозумілий текст, наочні приклади допо
можуть ґрунтовно й швидко опанувати матеріал. Довідник можна використо
вувати як для вивчення окремих тем, так і для повторення вже пройденого. Без
нього годі собі дати раду під час готування до шкільних випускних іспитів.
Він стане в пригоді й тим, хто готується вступати до вищих навчальних закла
дів, бо автори-упорядники відібрали саме той оптимальний обсяг знань, який
вирізняє Довідник серед навчальної літератури та робить його універсальним.