Предмет мовознавства.
Зміст і основні завдання загального мовознавства
Місце мовознавства в системі наук
Прикладне мовознавство
2.1. Історія лінгвістичної думки до XIX ст.
- Мовознавство в Давній Індії
- Давньокитайське мовознавство
- Мовознавство в Давній Греції та Римі
- Давнє арабське мовознавство
- Європейське мовознавство епохи середньовіччя і Відродження
- Українське мовознавство XI — XVIII ст.
2.2. Зародження порівняльно-історичного мовознавства
- Передвісники порівняльно-історичного мовознавства
- Основоположники порівняльно-історичного мовознавства
- Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта
2.3. Основні напрями в мовознавстві другої половини XIX ст.
- Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві
- Психологічний напрям
- Молодограматизм
2.4. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX — на початку XX ст.
- Школа «слів і речей»
- Школа естетичного ідеалізму
- Неолінгвістика
- Казанська лінгвістична школа. І. О. Бодуен де Куртене
- Соціологічний напрям. Лінгвістична концепція. Фердинанда де Соссюра
2.5. Структуралізм і генеративізм
- Історичні й методологічні основи структуралізму
- Празька лінгвістична школа
- Копенгагенський структуралізм (глосематика)
- Американський структуралізм (дескриптивізм)
- Генеративізм
- Мовознавство 20—40-х років XX ст.
- Мовознавство 50—80-х років XX ст.
- Українське мовознавство 20—80-х років XX ст.
2.8. Мовознавство на сучасному етапі
3. Теорія мови
- Поняття про знак і знакову систему мови
- Типологія знаків
- Структура знака
- Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи
- Знаковість і одиниці мови
- Мова і несловесні форми спілкування (паралінгвістика і паракінесика)
- Проблема співвідношення мови і мислення
- Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення
- Роль мови у процесі пізнання
- Системний характер мови
- Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями
- Структура мови. Основні й проміжні рівні мови
- Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
- Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма
- Передумови фонології
- Поняття фонеми
- Фонеми в парадигматиці й синтагматиці
- Поняття фонологічної системи
- Фонологічні школи
- Граматика. Граматичне значення
- Граматичні категорії
- Морфологічний рівень
- Морфема
- Синтаксичний рівень
- Сучасні теорії речення
3.7. Лексико-семантична система мови
- Поняття лексико-семантичної системи
- Парадигматичні відношення
- Синтагматичні відношення
- Епідигматичні відношення
- Морфонологічний проміжний рівень мови
- Словотвірний проміжний рівень мови
- Фразеологічний проміжний рівень мови
- Суспільна природа мови. Суспільні функції мови
- Соціальна зумовленість мовних явищ. Суспільний характер мовної норми
- Мова як символ соціальної солідарності
- Залежність стану мови від стану суспільства
- Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава
- Мова і культура
- Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми
- Інтерлінгвістика
3.10. Мова та історія (розвиток мови)
- Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія
- Зовнішні причини мовних змін
- Внутрішні причини мовних змін
- Темпи мовних змін
- Питання про прогрес у розвитку мов
4. Методологія мовознавства
- Поняття про методи наукового дослідження
- Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу
- Описовий метод
- Порівняльно-історичний метод
- Метод лінгвістичної географії
- Зіставний метод
- Структурний метод
- Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи
- Застосування математичних методів у мовознавстві
Література
Короткий термінологічний словник — 1
Короткий термінологічний словник — 2
Покажчик мов
Іменний покажчик
У підручнику розглянуто сутність, предмет, завдання, місце загального мовознавства у системі наук про мову, основні аспекти теорії мови: знакову природу, структуру мови, взаємозв’язок мови і мислення, співвідношення мови і мовлення, фонологічну, граматичну, лексико-семантичну її системи та проміжні рівні. Широко розкрито суспільну природу, суспільні функції мови, соціальну зумовленість мовних явищ, національно-етнічні особливості буття мови, а також методи і прийоми її наукового дослідження. Характерною особливістю другого видання підручника є висвітлення розвитку лінгвістичної думки від початків до XXI ст., утвердження мовознавства як науки, специфіки різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, тих, що визначають обличчя сучасної мовознавчої науки. Допоміжний апарат підручника охоплює іменний, предметний покажчики, покажчик мов, короткий словник лінгвістичних термінів. Для студентів вищих навчальних закладів.