ВІД АВТОРА

ВСТУП  

МОРФОЛОГІЯ

РОЗДІЛ І. СИСТЕМНІСТЬ КАТЕГОРІАЛЬНИХ ВІДНОШЕНЬ
У СТРУКТУРІ МОВИ

• 1. Граматична форма і зміст мовних одиниць 
• 2. Типологія мовних форм і граматичних значень 
• 3. Корелятивність/некорелятивність морфологічних категорій і лексико-граматичних розрядів 
• 4. Взаємодія граматичного роду і лексико-граматичних розрядів іменників 
• 5. Міжрівневі граматичні категорії 
• 6. Типологія системних і асистемних відношень серед морфологічних категорій 
• 7. Основи еволюції морфологічних категорій 
• 8. Взаємодія іменних і дієслівних категорій 

РОЗДІЛ II. ІЄРАРХІЯ ІМЕННИХ КАТЕГОРІЙ 

• 1. Статус семантичної мотивованості морфологічних категорій роду, числа і відмінка 
• 2. Структурні особливості іменних категорій 
• 3. Відмінність категорій роду, числа від категорії відмінка 

РОЗДІЛ III. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІМЕННИКА 

• 1. Граматичний рід іменників 
•   1.1. Мотивованість граматичного роду іменників словотворчими суфіксами 
•   1.2. Рід іменників на м’який приголосний
•   1.3. Омонімія іменників 
•   1.4. Співвідносність іменників чоловічого і жіночого роду 
•   1.5. Граматичне значення середнього роду вструктурі категорії роду 
• 2. Категорія числа іменників 
• 3. Граматична категорія відмінка 
• 4. Граматичні категорії невідмінюваних іменників 

РОЗДІЛ IV. ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНА І СЕМАНТИЧНА КОРЕЛЯТИВНІСТЬ/НЕКОРЕЛЯТИВНІСТЬ ДІЄСЛІВНИХ КАТЕГОРІЙ 

• 1. Семантико-граматичні групи дієслів та їх морфологічні категорії 
• 2. Рівні граматичних категорій дієслова 
• 3. Комунікативна зумовленість взаємодії локативних категорій 
• 4. Лінгвістична природа видових значень дієслова 
• 5. Структура морфологічної категорії виду 
• 6. Взаємодія граматичного виду і семантичної категорії аспекту дії 
• 7. Ономасіологічний і семантичний аспекти взаємодії морфологічних категорій виду і часу 
• 8. Морфосемантична структура морфологічної категорії часу 
• 9. Формально-граматична і функціонально-семантична парадигматика морфологічних форм способу 
• 10. Відображувальний характер особових значень дієслова 
• 11. Аналітизм у системі дієслівних категорій 

РОЗДІЛ V.ОСОБЛИВОСТІ МІЖРІВНЕВОЇ ГРАМАТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ВАЛЕНТНОСТІ ДІЄСЛОВА

• 1. Статус граматичної категорії валентності дієслова 
• 1.1. Парадигма речення і категоріальні значення валентності 
• 1.2. Семантичний предикат у структурі речення і валентні властивості дієслова 
• 1.3. Взаємодія частиномовної семантики дієслова і міжрівневої опосередковано морфологічної граматичної категорії валентності 
• 1.4. Валентність дієслова і відмінок іменника 
• 2. Власне-семантична і формально-синтаксична валентність дієслова 
• 3. Структура граматичної категорії валентності 
• 3.1. Лівобічна валентність дієслова (одновалентність) 
• 3.2. Номінативно-акузативні лексеми у внутрішньо-категоріальній структурі валентності дієслова 
• 3.3. Контрсуб’єкт у структурі дієслівної валентності  
• 3.4. Валентні потенціали акціональних дієслів 
• 3.4.1. Двовалентні дієслова 
• 3.4.2. Тривалентні дієслова  
• 3.4.3. Склад чотири-і п’ятивалентних дієслів 
• 3.4.4. Семи- і шестивалентність як ієрархічно найвищі ланки дієслівної валентності 
• 3.5. Кількісне і якісне структурування дієслів щодо валентних гнізд 
• 4. Місце валентності серед дієслівних категорій 
• 5. Граматична категорія валентності і словотвірний потенціал дієслова 

РОЗДІЛ VI. МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В СИСТЕМІ ПРЕДИКАТНОСТІІ ПРЕДИКАТИВНОСТІ РЕЧЕННЯ 

• 1. Семантико-граматичні особливості взаємодії категоріальних значень імені та дієслова в межах речення 
• 1.1. Статус дієслова як лексеми в предикативній структурі 
• 1.1.1. Співвідношення предикативності речення і семантики дієслова 
• 1.1.2. Структура категорії предикативності 
• 1.2. Суб’єктно-об’єктні відношення у структурі речення 
• 1.2.1. Основи актуалізації мовних одиниць 
• 1.2.2. Особливості сполучування лексичних одиниць 
• 1.2.3. Співвідношення синтагматичних і парадигматичних сем у структурі слова 
• 1.2.4. Місце предиката-дієслова у структурі речення 
• 1.2.5. Предикатність і предикативність речення 
• 2. Іменникові категоріальні значення в системі предикатності і предикативності речення 
• 2.1.Віртуально-лексемний характер грамем роду іменника 
• 2.2. Актуально-предикатний потенціал граматичних форм числа іменників 
• 2.3. Семантико-синтаксична сутність відмінкових значень іменника 
• 3. Дієслівні категорії в системі предикатності і предикативності речення 
• 3.1. Віртуально-класифікаційний характер грамем виду дієслова
• 3.2. Предикатно-інтерпретативна якість граматичних форм часу і способу  
• 3.3. Когнітивно-латентний вияв валентних значень 
• 3.4. Актуально-інтерпретативний характер значень особи 

 

ВИСНОВКИ 
ПРИМІТКИ 

 

СИНТАКСИС

РОЗДІЛ І. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СИНТАКСИСУ 

• 1. Співвідношення наукової парадигми і синтаксичної проблематики 
• 2. Система синтаксичних одиниць 
• 3. Типологія синтаксичних зв’язків 
• 4. Корелятивність синтаксичних зв’язків і синтаксичних одиниць
• 5. Типологія семантико-синтаксичних відношень 

РОЗДІЛ II. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ 

• 1. Питання про основну синтаксичну одиницю 
• 2. Словосполучення — номінативна синтаксична одиниця. Слово і словосполучення. Словосполучення і речення 
• 3. Граматична форма і граматичне значення словосполучення 
• 4. Типи словосполучень за семантико-синтаксичними відношеннями 
• 5. Особливості синтаксичного зв’язку у словосполученні 
• 6. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова 
• 7. Типи словосполучень за ступенем злитості їх компонентів 
• 8. Типи словосполучень за будовою

РОЗДІЛ III. ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ СУЧАСНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІТИЗМУ 
РОЗДІЛ IV. ПОЗИЦІЙНА МОДЕЛЬ РЕЧЕННЯ І ВАЛЕНТНІСТЬ ДІЄСЛОВА

    
РОЗДІЛ V. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ  

• 1. Сучасна українська синтаксична класиологія 
• 2. Класифікація речень за структурою 
• 3. Типи речень за модальністю
• 3.1. Диференціація речень за власне-модальністю 
• 3.2. Модальність як основа класифікації речень 
• 3.3. Стверджувальність/заперечність 
• 4. Типи речень за експресією ; 
• 5. Особливості ускладнення простого речення і типи мовленнєвої членованості / нечленованості, повноти /неповнотиречень 
• 6. Класифікація речень за співвідношенням із судженнями 
• 7. Прагматичні типи речень

РОЗДІЛ VI. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ 

• 1. Ієрархія синтаксичних категорій 
• 2. Актуальні проблеми аналізу синтаксичних категорій 
• 3. Лінгво-когнітивні параметри предикативного ядра 
• 4. Кваліфікаційні і класифікаційні ознаки підмета 
• 5. Особливості реалізації підмета 
• 6. Присудок як граматична категорія 
• 7. Різновиди присудка 
• 7.1. Простий дієслівний присудок 
• 7.2. Складений присудок 
• 7.3. Складний присудок 

РОЗДІЛ VII. СТРУКТУРА ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ. ВЧЕННЯ ПРО ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ 

• 1. Основні підходи до аналізу другорядних членів речення  
• 2. Проблема кваліфікації другорядних членів речення 
• 3. Основні етапи вивчення другорядних членів речення 
• 4. Поняття структурного мінімуму речення 
• 5. Традиційна класифікація другорядних членів речення 
• 5.1. Означення 
• 5.2. Додаток 
• 5.3. Обставина 
• 6. Синкретичні члени речення 
• 7. Нове вчення про другорядні члени речення 
• 7.1. Детермінант 
• 7.2. Дуплексив 

РОЗДІЛ VIII. СТАТУС ОДНОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ 

• 1. Проблема односкладного речення у сучасній лінгвістиці 
• 2. Формально-граматичні типи односкладних речень 
• 2.1. Загальні ознаки односкладних речень 
• 2.2. Різновиди односкладних речень 

РОЗДІЛ IX. СИНТАКСИС УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ 

• 1. Поняття про синтаксичне ускладнення простого речення 
• 2. Семантична складність речення і формальне ускладнення простого речення 
• 3. Корелятивність / некорелятивність семантичної структури речення і його синтаксичної будови 
• 4. Типи формального ускладнення простого речення 
• 4.1. Відокремлені обставини 
• 4.2. Закономірності вияву порівняння у структурі простого українського речення 
• 4.3. Синтаксичний паралелізм і структура ряду 
• 4.4. Однорідні члени речення 
• 4.5. Речення з опосередкованими компонентами 
• 4.6. Вставні і вставлені компоненти речення 
• 4.7. Звертання, його статус і функції 

РОЗДІЛ X. СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА
РЕЧЕННЯ 

• 1. Поняття про семантико-синтаксичну структуру речення. Особливості класифікації предикатів 
• 2. Семантико-синтаксична структура речення як мовна величина 
• 3. Компонентна структура речення в семантико-синтаксичному аспекті 

РОЗДІЛ XI. СТРУКТУРНА СХЕМА ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ 

• 1. Поняття структурної схеми речення 
• 2. Компоненти структурної схеми простого речення 
• 3. Типи структурних схем простого речення 
• 3.1. Перший блок, двокомпонентний номінативний 
• 3.2. Другий блок, двокомпонентний інфінітивний 
• 3.3. Третій блок, однокомпонентний 
• 4. Типи поширювачів структурних схем простого речення  
• 4.1. Субстантивний компонент із суб’єктним значенням 
• 4.2. Субстантивний компонент з об’єктним значенням 
• 4.3. Адвербіальний компонент 

РОЗДІЛ XII. ПАРАДИГМА РЕЧЕННЯ 

• 1. Поняття парадигми речення. Два підходи до її аналізу  
• 2. Парадигма речення як система його форм 
• 3. Парадигма речення як система міжмодельних перетворень 
• 3.1. Список регулярних реалізацій структурних схем 
• 4. Парадигма речення як система його дериваційних відношень 

РОЗДІЛ XIII. МОВЛЕННЄВІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ РЕЧЕННЯ. ПОВНІ ТА НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ 

• 1. Статус неповних речень у системі синтаксичних одиниць 
• 2. Загальна характеристика неповних речень 
• 3. Типи неповних речень 
• 3.1. Контекстуальні неповні речення 
• 3.2. Ситуативні неповні речення 
• 3.3. Парцельовані речення 
• 3.4. Обірвані речення 
• 3.5. Еліптичні речення 
• 3.6. Вільні синтаксеми 

РОЗДІЛ XIV. АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ РЕЧЕННЯ 

• 1. Аспекти вивчення актуального членування речення 
• 2. Висловлення: з історії дослідження речення в комунікативному аспекті 
• 3. Бінарність актуального членування речення 
• 4. Співвідношення актуального членування речення з формально-граматичним і власне-семантичним структуруванням речення 
• 5. Засоби вираження актуального членування речення 
• 6. Типи висловлень 
• 7. Синтаксична конструкція, речення, висловлення, їх співвідношення  

РОЗДІЛ XV. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СТАТУС, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ 

• 1. Закономірності формальної і смислової організації складного речення 
• 2. Поняття про складне речення 
• 2.1. Граматичне значення складного речення 
• 2.2. Граматична форма та конкретний зміст складних речень різних типів 
• 2.3. Вільність/зв’язаність будови складних речень 
• 3. Основні різновиди складного речення 
• 4. Статус так званих складних речень ускладненого типу 
• 5. Граматична природа речень із кількома присудками 

РОЗДІЛ XVI. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ 

• 1. Поняття про складносурядне речення, його місце в системі мови 
• 2. Принципи класифікації складносурядних речень. Основні різновиди складносурядних речень 
• 3. Смислові відношення між частинами складносурядного речення
• 3.1. Складносурядні речення з єднальними сполучниками
• 3.2. Складносурядні речення з розділовими сполучниками 
• 3.3. Складносурядні речення з протиставними сполучниками 
• 3.4. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками 
• 3.5. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками 
• 4. Формальні типи складносурядних речень: речення відкритої і закритої структури 
• 4.1. Складносурядні речення відкритої структури 
• 4.2. Складносурядні речення закритої структури 

РОЗДІЛ XVII. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ 

• 1. Поняття про складнопідрядне речення 
• 2. Еволюція поглядів на функціональні вияви складнопідрядних речень 
• 3. Особливості синтаксичних зв’язків у складнопідрядних реченнях 
• 4. Основні принципи класифікації складнопідрядних речень 
• 4.1. Логіко-граматична класифікація складнопідрядних речень 
• 4.2. Формально-граматична класифікація складнопідрядних речень 
• 4.3. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень 
• 5. Регулярність/нерегулярність підрядності в системі складного речення 

РОЗДІЛ XVIII. БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 

• 1. Граматична форма і граматичне значення безсполучникового складного речення 
• 2. Типологія поглядів на формально-синтаксичну і структурно-семантичну організацію безсполучникових складних речень 
• 3. Основні різновиди безсполучникових складних речень 
• 3.1. Диференціація безсполучникових речень за типом смислових відношень між частинами
• 3.2. Безсполучникові складні речення у структурному аспекті 
• 4. Пунктуація у безсполучниковому складному реченні

РОЗДІЛ XIX. ТЕКСТ. ОСНОВНІ ОДИНИЦІ ТЕКСТУ. СИНТАКСИС ЗВ’ЯЗНОГО ТЕКСТУ 

• 1. Текст як лінгвістична категорія 
• 2. Основні категорії художнього тексту 
• 3. Закономірності і напрями внутрішньореченнєвої актуалізації 
• 4. Функціонально-естетичні метаморфози українського речення в художньому стилі (бі- і поліфуркація, парцеляція, сегментація, відкриті і закриті речення) 
• 5. Актуальні проблеми текстової лінгвістики: закономірності внутрішньотекстовоїорганізації 
• 6. Актуалізація на рівні тексту 
• 7. Категорія елімінації: структура і семантика 
• 8. Сучасна українська синтаксична поетика: закономірності розвитку і тенденції 

РОЗДІЛ XX. НОВІ ЯВИЩА У СИНТАКСИСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 

• 1. Особливості змін у реченнєвій структурі 
• 2. Особливості змін у системі словосполучень і синтаксичних зв’язків 
• 3. Конструкції експресивного синтаксису. Статус окремих сегментованих конструкцій 
• 3.1. Називний теми 
• 3.2. Парцеляція 
• З.З.Лексичнийповторіз синтаксичним поширенням 
• 3.4. Активізація та актуалізація займенника ЩО 

РОЗДІЛ XXI. ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ 

• 1. Основні етапи розвитку української пунктуації 
• 2. Теоретичні принципи сучасної української пунктуації 

ВИСНОВКИ 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  – 1

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  – 2

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  – 3
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК 
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК 

РЕЗЮМЕ

Загнітко А. П., доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ УкраїниТеоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. — Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. — 992 с.У виданні вичерпно розглянуто особливості граматичного ладу української мови. З’ясовано систему і структуру морфоло­гічних категорій, проаналізовано їх внутрішньореченнєву навантаженість, простежено формально-граматичну і семантичну ко­релятивність / некорелятивність дієслівних категорій, охарак­теризовано рівні граматичних категорій дієслова та імені, вста­новлено статус і прокоментовано особливості граматичної кате­горії валентності дієслова. Розглянуто типологію синтаксичних зв язків, визначено закономірності вияву семантико-синтаксич- них відношень, з’ясовано напрями взаємодії між основними син­таксичними і морфологічними одиницями і класами слів. Окрес­лено чинники кваліфікації синтаксичних і морфологічних оди­ниць.Адресовано широкому колу лінгвістів — науковим праців­никам, викладачам, аспірантам, магістрантам, студентам стар­ших курсів, учителям-словесникам, усім, хто цікавиться питан­нями рідної мови.

 

 .