Частина 1. Концептологія авангарду
1. Історико-культурні передумови виникнення авангардизму
1.1. Ф. Ніцше і ніцшеанський дискурс
1.2. Фройдистський і марксистський дискурси
2. Проблема термінології та періодизаиії авангардного руху
2.1. Знову про «метафори з вусами» і «неповноцінний дискурс»
2.2. Проблема генетичних батьків авангарду. Маньєризм / бароко / романтизм / авангард
2.3. Авангардизм – модернізм: мутація ідей
2.4. Пошук «нижньої хронологічної межі» авангардизму: український та російський варіанти
3. Національні та стильой версії авангардизму
4. Маніфестативність публічність як психолої ічн: становки історичного авангарду
5. Політичне заангажування. Між мистецтвом та ідеологією
6. Міфологічна структура авангарду як ідеологічного руху
7. Маскулінне і фемінне. Self-image
8. Між елітарною і масовою культурою
9. Дендізм і проблема синтезу мистецтв
Частина 2. Футуризм плюс урбанізація всієї країни
1. Стильовий симбіоз 1910-х pp. і виникнення кверофутуризму
1.1. Художньо-артистичне життя першого десятиліття XX ст. в Україні
1.2. Відторгнення футуризму від недиференційованого «стильового тіла». Опозиція до символістського образного ряду
1.2.1. Футуристичний «стиль життя»
1.2.2. Конфлікт з «Українською хатою». «Кверо».
1.3. Урбаністична лірика М. Семенка (від кверо-до панфутуризму)
1.4. Дельартівська маска в ліриці М. Семенка
2. Дискурс футуризму
2.1. Дух футуристичності і проблема «переходової доби»
2.2. Панфутуризм як естетико-теоретична конструкція
2.3. Поезомалярство і пошук метамови мистецтва
2.4. Концепт екзотичного в дискурсі авангарду
3. У напрямі до стильового монологізму
3.1. Дискурс «Нової Генерації» (1927-1930 рр.)
3.1.1. Біогенетичний закон у теоретичній конструкції панфутуризму кінця 1920-х рр.
3.1.2. Проблема психологізму
3.1.3. Жанрові пошуки панфутуризму новоґенераційного періоду
3.2. Ігрові форми в дискурсі футуризму. Міф про Едварда Стріху
Частина 3. Конструктивізм з людським обличчям
1. Динамічний спіралізм В. Поліщука
2. Від «конструктивної лірики» до конструктивістської прози (М. Й огансен)
Частина 4. Розтрачений дух експресіонізму
1. В. Стефаник у колі предтеч експресіонізму
1.1. Психотичний процес і автентика виражальності
1.2. Життєві цінності (мужик/Бог)
2. Експресіонізм як світогляд і методологія (Л. Курбас)
2.1. Нове світовідчуття і «лівий фронт мистецтв»
2.2. Концепція стадіальності. Аналітична домінанта нового мистецтва.
Частина 5. Сюрреалізм: дві версії, дві епохи
1. Артистична атмосфера Львова міжвоєнного періоду (1920-і – 1930-і рр.) і проблема альтернативних стильових напрямів
1.1. «Митуса» – ІНТЕБМОБСЕҐІЇ
1.2. «Artes» – АНУМ – поети-художники – Б.-І. Антонич
2. Повоєнний сюрреалізм
2.1. Полістилістика І. Костецького
2.1.1. Модель сюрреалізму в тандем і І Костецький – 3. Бережан
2.1.2. Драматургічний експеримент
2.2. Нью-йоркська група і проблема сюрреалізму
2.2.1. «Сюрреалістична серійність» Е. Андієвської
2.2.2. «Антисимволізм» Ю. Тарнавського
Замість висновків
Бібліографія
Іменний покажчик
БІЛА А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки. Монографія. Видання друге, доповнене і перероблене. – К.: Смолоскип, 2006. – 464 с.
ISBN 966-8499-44-1
У монографії розглядаються становлення, теоретичні засади і практичні надбання українського літературного авангарду. В колі уваги дослідниці – типологічні риси ідеологічно-естетичного руху, контекстуальні особливості функціонування авангардистських стильових напрямів, таких як футуризм, конструктивізм, експресіонізм і сюрреалізм, проблема стильових ерзаців і специфіки проникнення інноваційних принципів «лівого мистецтва» у паралельні художні дискурси. У монографії використано широкий фактичний матеріал, що дає змогу унаочнити взаємозбагачення художніх практик в авангарді і плідність естетичного експерименту в XX столітті.
Для літературознавців, мистецтвознавців, культурологів, широкого загалу читачів.