Ольга АЛБУЛ. Урочиста академія з нагоди 80-ліття професора В. А. Моторного.
Алла ТАТАРЕНКО. Вчителю, з любов’ю.
Бібліографія праць професора В. А. Моторного 2004–2009. Уклав Олександр МОТОРНИЙ.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
Михайло ГНАТЮК. На шляху до антропології літератури (теоретичні погляди І. Франка).
Ivo POSPIŠÍL. Poetologická rozeklanost české literatury jako pramen její síly.
Микола Ільницький. Ранній український модернізм: польська рецепція.
Дітріх ШОЛЬЦЕ-ШОЛТА. До рецепції іноземної літератури – у тому числі й українських авторів – в серболужицькому середовищі після Другої світової війни.
Jaroslav DŽOGANÍK, Svitlana PACHOMOVOVÁ. Slovensko-ukrajinské literárne vzťahy na prelome storočí.
Любомир СЕНИК. Метрополія, колонія, окупація, постколоніальний період у літературному контексті ХХ століття.
Zuzana STANISLAVOVÁ. Slovenská rozprávka a rozprávkari po roku 1989.
Алла ТАТАРЕНКО. “Вечеря у святої Аполлонії” Мілети Продановича як постмодерна біографія.
Adela MITROVÁ. Mediálne podoby súčasnej slovenskej drámy (Jana Bodnárova, Karol Horak).
Григорій МОВЧАНЮК. Романтична смерть гетьмана в трагедії Й. В. Фріча “Іван Мазепа”.
Markéta ANDRIČÍKOVÁ. Iracionalita a žáner fantasy (Daniel Pastirčák: Čintet).
Людмила ПЕТРУХІНА. Поетична топографія слов’янської романтичної балади.
Bibiána HLEBOVÁ. Intencionálna rómska literatúra na Slovensku.
Володимир МОВЧАНЮК. “Іван Підкова” Тараса Шевченка та проблема історичності поеми.
Ольга ТИТАРЕНКО. Рідне і чуже та їхні літературні трансформації в оповіданнях Юрія Брєзана.
Зоряна ГУК. Роман “Хозарський словник” у контексті жанрових пошуків М. Павича.
Ірина МОЦНА. Функція міфологеми двох світів в антиутопічних романах Борислава Пекича.
Надія БРИЛИНСЬКА. Чеський поетизм у контексті літературного процесу в Чехословаччині першої половини ХХ століття.
МОВОЗНАВСТВО
Людмила ВАСИЛЬЄВА. Kонцепція літературної мови Вука Караджича і сучасна лінгвальна ситуація в південнослов’янському регіоні.
Надія ЛОБУР. Динаміка в семантиці терміна ideologie (на матеріалі чеської мови).
Ольга ПАЛАМАРЧУК. Українські оніми у чеських перекладах художньої літератури.
Алла КРАВЧУК. Стереотип поляка у мовній свідомості української молоді.
Іван ТЕПЛЯКОВ. Синтаксичне керування в чеській та українській мовах (зіставний аспект).
Marianna SEDLÁKOVÁ. Fonologické systémy dvoch kodifikácií slovenského jazyka (Bernolák a Štúr).
Ольга АЛБУЛ, Ольга СОРОКА. Тенденція до інтернаціоналізації у болгарській мові у минулому та на сучасному етапі розвитку (фонетико-фонологічний аспект, графіка).
Katarína VUŽŇÁKOVÁ. Spôsoby zachytávania niektorých slovotvorných parametrov a Javov v malom slovotvornom slovníku slovenčiny.
Игор СТАНОJОСКИ. Психолошки аспекти на изучувањето странски јазици.
Mária HYBALOVÁ. Najväčšie kodifikačné zmeny uskutučnené v pravopise slov so sufixom -ár, -áreň a ich odraz v praktickom používaní.
Людмила ПОЛІЩАК. Вираження часових відношень у чеській фразеології.
Віталія СТАНКЕВИЧ-ІВАНОВА. Особливості вираження емоцій страху засобами фразеології чеської мови.
Олександр МОТОРНИЙ. Сільськогосподарська тематика у фразеології верхньолужицької мови.
Ľuba SIČÁKOVÁ. Funkčný princíp ako podstata onymickej nominácie.
Олена КАТАЧИНА. Термінологія позначення правопорушень у мові права.
Райна КАМБЕРОВА. Семантика лексем зі значенням кольору в українських поетів-символістів.
Martin KLIMOVIČ. K novým rozmerom vo vzťahoch medzi verbálnou kreativitou a komunikačnou kompetenciou dieťaťa.
ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА
Роман КИРЧІВ. Зв’язки українських учених з “Towarzystwem Ludoznawczym”.
Людмила ЛАПТЕВА. А. Ф. Гильфердинг. К вопросу об изучении лужицких сербов в России в XIX в.
Ewa SIATKOWSKA. Książę Włodzimierz i król Przybysław. Znaczenie bohaterów narodowych dla standaryzacji języka.
Петр КАЛЕТА. Часопис Нова Лужиця та його роль у Чехословаччині в часи переходу від демократії до тоталітаризму (1948–1949).
Михайло КРІЛЬ. Львів як осередок білорусистики на початку ХХ ст.
Светлана ВЯЛОВА. Средневековые хорватские глаголические сборники нелитургического содержания собрания ОР РНБ.
ЕСЕЇ ТА ПЕРЕКЛАДИ
Бено БУДАР. Той, що зводить міст Україна – Лужиця (до 80‑річчя Володимира Моторного).
Бено БУДАР. Анна, місто Віттіхенау.
Beno BUDAR. Бено БУДАР. Moja maćerna rěč. Моя рідна мова (переклади Г. Мовчанюка та Р. Лубківського).
Бено БУДАР — МОЯ РІДНА МОВА
Юлія БУЛАХОВСЬКА. Із спостережень над стилем прозової сатири Ярослава Гашека і Карела Чапека.
Роман ЛУБКІВСЬКИЙ. Тріумфальний анабазис бравого вояка Швейка в незалежній Україні.