Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць.

Світлана Радзієвська – ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА МОВНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТУ ДІМ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ

Стаття продовжує цикл публікацій авторки з розв’язання проблеми форм і способів існування концепту
у тексті, що здійснюється шляхом моделювання змісту концепту ДІМ, втіленого у поетичних текстах, і
вивчення когнітивного аспекту семантики мовних одиниць, що вживаються на його позначення. У статті
окрему увагу приділено функціональній семантиці мовних одиниць, що вживаються на позначення основних
складників концепту ДІМ у сучасній англійській мові й американській поезії XX століття.
Ключові слова: концепт, модель, семантика.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними
завданнями. До вивчення семантичного аспекту граматичних одиниць звертались у своїх працях О.С.Ахманова,
О.С.Бархударов, Р.О.Будагов, М.М.Гухман, О.І.Смирницький, Д.А.Штелинг, В.М.Ярцева та інші відомі вчені, у
фокусі уваги яких перебували структурні і функціонально-семантичні особливості граматичної форми слова.
Одним із досягнень сучасної лінгвістики є визнання того, що елементи будь-якого структурного рівня
мови забезпечують функціонування висловлювання, виконуючи тільки їм притаманні функції [Левицкий 2001],
у той час як вживання певних граматичних форм письменниками і поетами зумовлено особливостями
семантико-стилістичних систем їх творів, в яких кожний елемент слугує для спільної мети, результатом чого є
виникнення додаткових смислових зв’язків [Габдуллина 2004, с. 8].
Саме завдяки виникненню смислових зв’язків елементи поетичного мовлення набувають додаткового
функціонального навантаження, оскільки функціонування різнорівневих мовних одиниць як елементів системи
мови здійснюється завдяки їх взаємодії з оточуючим середовищем, яке включає контекст і мовленнєву
ситуацію. Зауважимо, що функція мовної одиниці є її реалізованим призначенням у процесі розгортання
мовлення і є тісно пов’язаною з певною метою, яка визначається людьми, мовним колективом, що здійснює
мовленнєву діяльність [Левицкий 2001].
Ще в працях О.І.Смирницького наголошується на тому, що слід брати до уваги п’ять принципів під час
граматичної класифікації слів: загальне значення приналежності до класу слів, конкретне лексичне значення,
особливості формотворення, дериваційні моделі словотворення й синтаксичну функцію в мовленні. Саме
єдністю форми, значення і функції пояснюється цілісність слова [Комова 2008].
Вибір саме концепту ДІМ для вивчення функціональної семантики мовних одиниць, що вживаються на
його позначення в американській поезії зумовлено тим, що дім є важливим феноменом загальнолюдської
культури, без осмислення якого неможливе пізнання сутності життя людей.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Слідом за
А.П.Загнітком [2007, с. 82] вважаємо, що кожна природна мова відображає певний спосіб концептуалізації
світу, а значення, що виражаються в мові, формують єдину систему поглядів, що являє собою певну
“колективну філософію”, яка “нав’язується” усім носіям певної мови як обов’язкова. В американській поезії XX
століття оспівується тема дому, яка тісно пов’язана з приватною власністю, свободою, патріотизмом як
важливими цінностями американського суспільства.
Спираючись на визначення концепту як етно-соціо-психо-лінгво-культурної одиниці, за
А.М.Приходьком [2007, с. 27], ми кваліфікуємо концепт ДІМ як упорядковану сукупність загальнолюдських і
культурно-специфічних смислів, які відображають дім як певну предметну, соціальну і культурну реалію.
У сучасній лінгвістиці моделювання будь-якої нової комунікативної ситуації реалізується, як правило,
шляхом співвіднесення з відповідною ситуацією, а в її межах – з тим чи іншим стандартним ситуативним
типом, що знаходиться у пам’яті і забезпечує когнітивне опрацювання певної ситуації [Загнітко 2007, с. 137]. У
концептології використовуються три основні аспекти моделювання.
По-перше, моделювання типів концептів, яке дозволяє розрізняти концепти залежно від характеру
інформації, що складає їх зміст: конкретно-чуттєвий образ, уявлення, схема, поняття, прототип, пропозиційна
структура, фрейм, сценарій (скрипт), гештальт [Загнітко 2007, с.137; Болдырев 2001, с. 36; Кубрякова 1997,
с. 57; Жаботинская 1997, с. 5]. Знання про один і той же феномен може набувати форми різних за типом
концептів.
По-друге, моделювання структур концептів, яке уможливлює з’ясування способів упорядкування різної
за характером інформації у складі концепту. Наприклад: у вигляді поля (А.Вежбицька), сукупності шарів, рівнів
(Ю.С.Степанов), компонентів (С.Г.Воркачев, В.І.Карасик).
© Радзієвська С.О., 2009 Розділ Х. Актуальні проблеми когнітивної лінгвістики

281
По-третє, моделювання взаємодії концептів. Згідно з теорією концептуальної метафори, запропонованої
Дж.Лакоффом та М.Джонсоном, більш абстрактні концепти мають здатність осмислюватися за допомогою
більш конкретного знання, певним чином структурованого. Такий процес включає взаємодію – перенесення
частини знання з царини джерела на царину мети. Модель концептуальної інтеграції як одного з основних
когнітивних процесів людини належить Ж.Фоконьє та М.Тернеру і полягає у розкритті взаємодії між чотирма
ментальними просторами і слугує поясненню появи нового знання під час взаємодії двох вхідних просторів.
Мета статті – окреслення особливостей семантичного наповнення мовних одиниць, що вживаються на
позначення основних складників концепту ДІМ у сучасній англійській мові й американській поезії XX століття.
У статті використовуються такі методи і прийоми лінгвістичного аналізу: аналіз словникових дефініцій,
контекстуально-інтерпретативний аналіз, лінгвостилістичний аналіз та концептуальний аналіз.
Виклад основного матеріалу дослідження. У результаті аналізу семантичної структури лексеми home, яка
фіксує у своєму системному значенні основну інформацію, що міститься у концепті ДІМ, ми дійшли висновку,
що зазначений концепт є складним ментальним утворенням і потребує розробки специфічної моделі. Так,
наприклад, складники концепту ДІМ “будинок/споруда” і “сім’я”, які об’єктивуються в усіх тлумачних
словниках, можуть бути представлені як наочні, конкретні уявлення, узагальнені знання, мати образні,
поняттєві, ціннісні компоненти, набувати форм фреймів, сценаріїв, схем тощо.
Для моделювання змісту концепту ДІМ нами використано поняття простору, тому що простір передбачає
структурність, протяжність, взаємодію елементів і дозволяє розглянути певний смисл, який входить до складу
концепту за цілою низкою параметрів, а також узгодити взаємодію концептів шляхом дослідження зв’язків між
частинами їх семантичних просторів.
Семантичний простір концепту ДІМ трактуємо як сукупність багатьох складників, упорядкованих у
єдину багатовимірну структуру за двома принципами: 1) семантичної подібності, результатом якої є
формування семантичної осі, що окреслює площину, та 2) семантичної відмінності, що визначає протилежні
кінці осі та локалізацію кожного складника по цій осі (площині) у певному місці між протилежними полюсами.
Семантика вербальної одиниці може стосуватися однаково як її потенційного значення, так і
контекстуального, реалізованого смислу, смисл є складником концепту, це фрагмент інформації,
структурований певним чином, а зміст концепту – це організована в певну структуру сукупність усіх його
смислів. Ключовим поняттям такої моделі є поняття виміру. Вимір – це певна семантична ознака, за якою
смисли зіставляються та протиставляються, наприклад: “матеріальне – духовне”, “реальне – ідеальне”,
“конкретне – узагальнене”, “культурно-універсальне – національно-специфічне” тощо. Вимір графічно
представлено у вигляді осі. Семантичний простір концепту ДІМ, з одного боку, не має чітких меж, але, з іншого
боку, характеризується відносною цілісністю і самостійністю. Сукупність осей, які задають семантичний
простір концепту ДІМ, подано на рис. 1.
До семантичної структури лексеми home входять, з одного боку, семи, що фіксують уявлення про
фізичну матеріальну структуру-споруду (“The physical structure within which one lives, such as a house or
apartment”), а з іншого боку, – семи, котрі втілюють знання про духовний аспект дому (“An environment offering
security and happiness”). Полюс “ідеальне” осі “реальне – ідеальне” представлений складником “великий
комфортний приватний будинок з ділянкою, розрахований для однієї родини” і вербалізується за допомогою
мовної одиниці dream home. У реальному житті більшість людей починають з скромного житла з розрахунком
поміняти його в майбутньому на більш престижне (starter home). По осі “конкретне – узагальнене”
розташовуються, з одного боку, складники, пов’язані з конкретними знаннями і уявленнями про повсякденне
життя родини у домі, а, з іншого боку, складники, пов’язані з розумінням життя як абстрактного поняття. У
семантиці виразу home economics відображено знання про виховання дитини, планування бюджету,
приготування їжі та шиття одягу (at school, the study of cooking, sewing and all matters relating to the management
of a home). До полюсу “узагальнене” належать знання й уявлення про життя як таке (“A place where one lives; a
residence”, “the place where one lives, often with one’s family”) та про життя у його трансцендентному розумінні,
що є результатом здійснення ритуалів і обрядів народження, одруження і поховання. Наприклад, в одному зі
своїх значень home означає “могила” (long home, last home). Також метафоричним є використання цієї мовної
одиниці на позначення місця, з якого щось розпочалося (Paris is the home of women’s fashions). Такі номінації
спираються на наявність складника “життя”.
Складник “свій простір” є одним із складників семантичного простору, що міститься на полюсі “свої”.
Гостям пропонують “почуватися як удома”, говорячи make yourself at home. У семантиці ідіоми make oneself at
home актуалізовано знання про те, що це означає почуватися комфортно, невимушено (“to be relaxed and
unrestrained as if in one’s own home”, be / feel at home with sb). Вісь “всередині – ззовні”. Дім здавна пов’язувався
з простором, відокремленим від зовнішнього світу, який виконував важливу роль збереження життя людини
(An Englishman’s home is his castle, Every dog is a lion at home) та її соціалізації, що відображено у фразеологізмі
home and dry, який означає “бути у безпеці”, “definitely safe or successful”. Семантика виразу safe as houses,
який вживають під час переконання людини, що вагається, і означає “цілком безпечно” (Oh, it is as safe as
houses) закорінена в уявленнях про дім як такий, у непорушності якого можна бути певним.
ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 18

282
культурно-
духовне
с
т
в
о
р
е
н
е
те
п
е
р
іш
н
оньланоіцанє-
матеріальне
м
и
н
у
л
е
п
р
и
р
о
д
н
е
універсальне
специфічне
1
2
3
4
5
6
7
8
л
ю
д
и
н
о
ю

Рис. 1. Сукупність осей, які задають семантичний простір концепту ДІМ

Людина, працюючи в домі, завжди використовувала природні ресурси, головну роль серед яких
відігравали камінь, дерево, вогонь, вода (A house without woman and fire is like a body without soul or spirit).
Складники концепту ДІМ з’являються, зникають чи змінюють своє розташування з плином часу, що
відображено на осі “минуле – теперішнє”. З’являються нові типи будинків, що позначається за допомогою
мовної одиниці modern kinds of houses. По осі “культурно-універсальне – національно-специфічне”
розташовуються складники, в яких втілені загальнолюдські та специфічно національні цінності. Універсальним
є складник “місце для тривалого проживання”, бо представник будь-якої спільноти прагне побудувати дім для
проживання, що відображено у семантиці словосполучення home seeker (one, who is looking for a place to settle
down permanently).
Використання мовних одиниць випливає з їх значення, яке, в свою чергу, набуває граматичної
значущості завдяки наявності низки моделей вживання. Тобто, різні аспекти співвідношення значення, форми і
функції мовних одиниць, їх синтаксичні властивості виступають другорядними й похідними від їх значень
[Левицкий 2001]. У поетичному тексті Джеймса Райта “Evening” вербалізуються два основні складники
концепту ДІМ “будинок” і “сім’я”:
His mother, still beyond
The bare porch and the door,
His mother sang in the house,
And kept our supper warm (NOB, J.Wright, 990-991).
Складник “будинок” представлений вербальними засобами, що вживаються у своїй прямій номінативній
функції. У наведеному фрагменті – це слова предметної семантики porch, door, house, які актуалізують дім як
матеріальну споруду. Тобто вербалізується полюс “матеріальне” осі “матеріальне – духовне”, у той час як
складник “сім’я” – завдяки вживанню мовних одиниць mother, supper, warm, що в контексті уявлень про спів у
домі матері, яка чекає на дітей та готує для них вечерю, актуалізує полюс “духовне”. Полюс “всередині” осі
“всередині – ззовні” репрезентується завдяки лексемі in у словосполученні in the house. В цьому фрагменті
відображено давні культурно-універсальні міфологічні уявлення про жінку як хранительку домашнього
вогнища.
Висновки і перспективи подальших розвідок. Як показав матеріал дослідження, складники концепту ДІМ
вербалізуються за допомогою різнорівневих мовних одиниць. Наприклад: слів предметної семантики (door,
window, porch, cat), абстрактної семантики (love, loneliness, hatred), виразів обмежувальної семантики (but one), Розділ Х. Актуальні проблеми когнітивної лінгвістики

283
словосполучень (farm house, home comforts), предикативних структур (he owns his property, everyone in the house
was busy), речень різної будови (We had a happy home. How good it was at home again at night to prepare for bed)
тощо. Восьмиосьова структура уможливлює формування контекстуальних семантичних зв’язків між мовними
одиницями, які належать до різних рівнів. Наприклад: This was her mother’s childhood home; / The house one story
high in front, three stories (Frost, 181). Вираз her mother’s childhood home вербалізує сценарій “життя сім’ї в
домі”, а мовні одиниці The house, one story, high in front, three stories – схемні уявлення про матеріальну
будівлю. Морфологічні і синтаксичні зв’язки реалізуються завдяки семантичним зв’язкам. У даному контексті
мовні одиниці пов’язані тим, що вони слугують для досягнення мети, відіграють певну роль для вираження
думки поетом і є вербальною стороною словесного поетичного образу дому, але у мовній системі між словами
mother та story, childhood та front не існує безпосереднього семантичного зв’язку. Перспективним у подальших
дослідженнях з цієї проблематики є вивчення функціональної семантики мовних одиниць, що вживаються на
позначення основних складників концепту ДІМ у прозових текстах американських письменників ХХ століття.

Література
1. Болдырев 2001: Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. – 2-е
изд. – Тамбов: Издательство Тамбовского университета, 2001. – 124 с.
2. Габдуллина 2004: Габдуллина С.Р. Концепт ДОМ/РОДИНА и его словесное воплощение в
индивидуальном стиле М.Цветаевой и поэзии русского зарубежья первой волны: сопоставительный аспект:
Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.01 / Гос. ин-т рус. яз. им. А.С.Пушкина. – Москва, 2004. – 24 с.
3. Жаботинская 1997: Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального
моделирования // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць / Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького.
– Черкаси: Сіяч. – 1997. – Вип. 11 – С. 3–10.
4. Загнітко 2007: Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії: Монографія. – Вид. 2-ге, випр. і доп. –
Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2007. – 219 с.
5. Комова 2008: Комова Т.А. Грамматическая семантика как объект сопоставительного исследования:
итоги и перспективы // LATEUM 2008: Язык. Речь. Коммуникация. Культура: Материалы 9-й международной
конференции Лингвистической ассоциации преподавателей английского языка МГУ имени М.В. Ломоносова /
Отв. ред. Назарова Т.Б. – М.: МАКС Пресс, 2008. – C. 181-184.
6. Кубрякова 1997: Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.: Институт языкознания
РАН, 1997. – 327 с.
7. Левицкий 2001: Левицкий А.Э. Функциональная переориентация номинативных единиц современного
английского языка: Монография. – Житомир: Редакционно-издательский отдел ЖГПУ, 2001. – 168 с.
8. Приходько 2007: Приходько А.М. Трансфер і міра трансльованості концептів // Актуальні проблеми
германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали II Міжнародної наукової конференції, 20-21
квітня 2007 року / Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Факультет іноземних мов /
В.В.Михайленко (наук. ред.). – Чернівці: Книги – XXI, 2007. – C.288–291.

Джерела ілюстративного матеріалу
1. Frost: The Poetry of Robert Frost. The Collected Poems, Complete and Unabridged / Ed. by Edward Connery
Lathem. – N.Y.: Henry Holt and Company, 1979. – 607 p.
2. NOB: The New Oxford Book of American Verse. – N.Y.: Oxford University Press, 1976. – 1060 p.

The article is the sequential of the author’s series of publications on the concept actualization in the text. The
research is carried out by the way of modeling the content of the HOME concept. The author focuses on the functional
semantics of language units verbalizing the main components of the HOME concept in Modern English Language and
American Poetry of the 20th century.
Keywords: concept, model, semantics.
Надійшла до редакції 15 жовтня 2008 року.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.