[…) Визволяйся, друже, та приїзди на нашу козацьку Україну…
[…] Не кидайся діла, сіреч, не оставляй писати, баа*. сам здоров: погасило кляте лихо огнище твого талану, але добрий вітерок повіяв, позносив золу, найшов іскорку, що не погасла, та й почав роздувати огонь, отже і гляди, як покотить пожаром. Поплюй в кілочки та сщрй кобзу сміло і далі грай, як грав єси. |…]
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: До М. О. Максимовича 22.ХІ.185